Бойова підготовка

Бойова підготовка є основним змістом повсякденної діяльності військовослужбовців у мирний час. Це система заходів щодо навчання військовослужбовців у мирний час. Бойова підготовка є основою всієї діяльності військ і включає навчання, тренування та інші заходи, під час яких військовослужбовці вивчають бойову техніку, зброю та способи їх використання, виробляють вміння і навики, які необхідні для виконання своїх обов’язків відповідно до свого фаху.

Вона організується і проводиться на основі вимог військових статутів Збройних Сил України та Бойових статутів Збройних Сил України, наказів і директив Міністра оборони України, начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України, Організаційно-методичних вказівок з бойової підготовки і програм бойової підготовки.

Складові частини бойової підготовки:

загально-військова підготовка солдата;

спеціальна підготовка військовослужбовця;

бойове злагодження підрозділів, військових частин, з’єднань.

Під час підготовки підрозділів здійснюється їх злагодження основу якого складає польовий вишкіл, тактична, вогнева підготовка та водіння бойових машин.

Бойова підготовка підрозділів організовується і проводиться у формі виходу їх на полігони. Кількість виходів, їх тривалість визначає командир військової частини, виходячи з рівня підготовки підрозділів, їх бойового призначення, а також з можливостей полігона щодо організації бойової підготовки.

Навченість військ значно впливає на боєздатність з'єднань, військових частин та підрозділів Збройних Сил України. Одним із напрямків досягнення високої навченості військ є якісне планування бойової підготовки.

Під плануванням розуміють колективну роботу командира та його штабу щодо визначення і графічного відображення найбільш оптимальних послідовності і обсягу заходів навчання офіцерів, штабів і військ веденню бойових дій, глибокому освоєнню штатної зброї і військової техніки, способів їх застосування у сучасному бою.

Основою планування є рішення командира на організацію бойової підготовки, при цьому дуже важливо дотримуватися принципів навчання і виховання особового складу, головними з яких є:

поєднання навчання і виховання військовослужбовців з дотриманням їх методичної послідовності;

забезпечення високої постійної бойової і мобілізаційної готовності, польової виучки з'єднань, військових частин і підрозділів, підпорядкованість всіх предметів навчання тактичній (тактико-спеціальній) підготовці;

максимальне наближення навчання до реальної бойової обстановки;

узгодженість підготовки офіцерів, штабів і військ з заходами їх повсякденної діяльності, за завданнями, предметами, строками навчання;

ефективне і економічне використання у підготовці військ навчальної матеріально-технічної бази, навчально-тренувальних і матеріальних засобів.

Основні завдання щодо підготовки штабів і військ (кількість навчань, зборів, занять, тренувань та інших заходів з особовим складом, частинами і підрозділами) визначаються наказом Міністра оборони України, організаційно-методичними вказівками щодо підготовки Сухопутних військ на рік, наказами командувачів військами оперативних командувань, а також відповідними програмами бойової (командирської) підготовки підрозділів і офіцерів (прапорщиків).

Планування має бути:

реальним і враховувати вимоги щодо підготовки Збройних Сил у сучасних умовах, рекомендації військової педагогіки і психології, рівень навченості особового складу і бойової злагодженості підпорядкованих з'єднань, частин і підрозділів, наявність і стан озброєння і техніки, навчальної матеріально-технічної бази, моторесурсів, боєприпасів, пального і інших матеріальних засобів, необхідних для підготовки органів управління і військ;

наочним, тобто виконаним, як правило, графічно. У графічній частині планів бойової підготовки з'єднання, військової частини зазначаються загальні заходи, що проводяться тільки даною інстанцією, і ті, з плану старшого начальника, що стосуються більшої кількості тих, що навчаються, а не окремих категорій військовослужбовців;

забезпечувати якісне рішення завдань навчання і виховання особового складу підрозділів, частин, з'єднань з урахуванням театру воєнних дій і бойового призначення військ.

Керівними документами з планування і організації бойової підготовки є:

накази і директиви Міністра оборони України, начальника Генерального штабу – Головнокомандувача ЗС України, план підготовки Збройних Сил України на навчальний рік;

організаційно-методичні вказівки Головнокомандувача Сухопутними військами Збройних Сил України на навчальний рік;

накази і плани підготовки військ Головнокомандувачів видів Збройних Сил України, командувачів військами оперативних командувань, об’єднань на навчальний рік;

військові статути Збройних Сил України, бойові статути, порадники, керівництва, настанови, курси стрільб і водіння, програми бойової (командирської) підготовки підрозділів (офіцерів, прапорщиків).

Загальні положення (обов’язки щодо керівництва навчанням та вихованням)

Основним змістом керівництва бойовою підготовкою є:

продумане планування бойової підготовки;

чітке розподілення відповідальності кожної посадової особи з’єднання (частини) за організацію бойової підготовки та проведення занять;

своєчасна й чітка постановка завдань усім категоріям командирів, особовому складу щодо якісного відпрацювання навчальних завдань, організації змагань. Досягнення кінцевих результатів бойової підготовки;

постійне вдосконалення методичної майстерності офіцерів, прапорщиків, сержантів та контроль за підготовкою їх до занять;

здійснення систематичного контролю за ходом і якістю бойової підготовки та подання повсякденної допомоги підлеглим;

своєчасне проведення показових, інструкторсько-методичних і контрольно-перевірочних занять, об’єктивне підведення підсумків бойової та гуманітарної підготовки;

особиста участь командирів з’єднань, частин, їх заступників і начальників служб у проведенні занять у підрозділах;

виявлення, вивчення, узагальнення, поширення та впровадження передового досвіду навчання та виховання підлеглих;

постійне вдосконалення навчально-матеріальної бази і широке використання у навчанні та вихованні технічних засобів навчання.

Заходи щодо керівництва бойовою підготовкою включаються до календарних планів роботи командирів частин. У них зазначаються зміст, строки та місце проведення всіх визначених заходів, а також підрозділи й категорії військовослужбовців, які до них залучаються.

Завдання з бойової підготовки ставляться на період підготовки відділенню, взводу, роті, батальйону і, крім того, уточнюються відділенню й взводу щодня, роті - на тиждень, батальйону – на місяць. У кінці цих термінів підводяться підсумки виконання зазначених завдань.

Командири взводів, рот і батальйонів напередодні навчального дня перевіряють готовність підпорядкованих їм командирів до занять, використання тренувальних засобів, навчальних посібників та доповідають старшим командирам про готовність підрозділів до занять на наступний день.

Під час організації занять керівники повинні передбачати максимальне використання навчального обладнання, тренувальних засобів, приладів, навчального озброєння та техніки.

Контроль за ходом бойової підготовки повинен включати перевірку виконання плану й Програми бойової підготовки, охоплення особового складу навчанням, перевірку організації та методики проведення занять і навчань, рівня підготовки особового складу й злагодженості підрозділів, дотримання заходів безпеки, а також негайне усунення виявлених недоліків, виключення послаблень і спрощень під час навчання.

Командири всіх ступенів від роти і вище повинні щомісяця проводити контрольні заняття в підлеглих підрозділах і особисто брати участь у проведенні занять на найбільш важливі і складні теми.

Проведення контрольних занять слід розглядати як одну з активних форм бойової підготовки з'єднань, частин і підрозділів. На їх проведення має передбачатися у планах, розкладах занять і при раптових перевірках 10-15 відсотків навчального часу на кожний предмет, що вивчається (з урахуванням підсумкових перевірок).

Прийняття рішень про організацію та планування бойової підготовки (перелік планувальних документів)

Для організації й проведення бойової підготовки відпрацьовуються такі документи:

у батальйоні:

рішення командира батальйону на організацію бойової підготовки;

план основних заходів бойової підготовки на період навчання і план бойової підготовки на місяць;

тематичний розрахунок навчальних годин із підготовки офіцерів, прапорщиків, сержантів і підрозділів на період навчання;

у роті:

розклад занять на тиждень, (додаток1);

журнал обліку бойової підготовки.

Після закінчення одного циклу навчання і до початку наступного циклу (навчального року) виконуються такі заходи:

додаткове відпрацювання нормативів і навчальних завдань;

технічне обслуговування ОВТ;

підготовка кандидатів на посади сержантів;

прийняття молодого поповнення й спеціалістів з учбових підрозділів, їх підготовка за призначенням;

звільнення в запас солдатів, сержантів, які вислужили встановлені законом строки служби;

обладнання, ремонт, вдосконалення й підготовка навчально-матеріальної бази до нового періоду навчання (навчального року);

інші заходи до плану командирів з'єднань частин.