Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми. Конкурентне середовище - це комплекс факторів, що створюють умови для успішного розвитку конкуренції

Конкурентне середовище - це комплекс факторів, що створюють умови для успішного розвитку конкуренції, яка є основним елементом ринкової економіки. Оптимальне функціонування ринку безпосередньо пов'язане з наявністю конкуренції, а тому функціонування ринку тим ефективніше, чим активніша конкуренція і кращі умови для неї.

Одним із сприятливих факторів формування конкурентного середовища є запровадження Державної Програми демонополізації економіки і розвитку конкуренції. У ній поряд із структурними засобами монополізації, тобто тими, які передбачали зміну структури учасників ринку, а саме: децентралізацію управління, поділ державних монопольних утворень, ліквідацію державних організаційних структур монопольного типу, - передбачено і більш складні, неструктурні дії, спрямовані на зміну структури відповідних ринків, не зачіпаючи структури суб'єктів господарювання, які на них вже працюють. До них належать зниження або зняття бар'єрів, що обмежують вступ суб'єктів господарювання на існуючі ринки, та стимулювання вступу на монополізовані товарні ринки нових суб'єктів господарювання. Програма спрямована на формування і розвиток конкурентного середовища, яке б забезпечувало ефективне використання суспільних ресурсів, вільний вхід на ринок для підприємців, свободу для споживачів у виборі товарів широкого асортименту кращої якості за більш низькими цінами.

Формування конкурентного середовища є достатньо складним процесом. Для цього потрібно, щоб були створені умови і правові основи для розвитку конкуренції: у сфері товарного обігу - за приріст капіталу виробничого походження; між банками - за виробничий об'єкт вкладення капіталу; між промисловими підприємствами - за більшу частку ринку, одержання більшого прибутку від реалізації виробленого товару; між торговельними організаціями - за покупця.

В основу здійснення оцінки показника конкурентоспроможності продукції закладаються конкретні методи. Вибір конкретної методики визначення конкурентоспроможності залежить від специфіки продукту, терміновості отримання результатів оцінки, обсягів доступної інформації, ресурсних обмежень, аудиторії, на яку вони розраховані, тощо. На сьогоднішній день найпоширенішою є їх наступна класифікація:

- в залежності від номенклатури критеріїв: прямі та непрямі;

- в залежності від мети та стадії оцінки: методи, які застосовуються на стадії виготовлення продукції та які застосовуються на стадії реалізації продукції;

- в залежності від форми подання даних: розрахункові, матричні, графічні, комбіновані;

- в залежності від порівняння властивостей виробу: кваліметричний;

- в залежності від порівняння зі зразком для визначення відносного рівня якості: диференційований, комплексний, змішаний.

В той же час, їх аналіз дає підстави стверджувати, що вони лише певною мірою розкривають і характеризують конкурентоспроможності продукції – не повністю відображають вплив усіх чинників на конкурентоспроможність продукції.

Інформацію про товар складають три основні групи показників: якість власне товару, якість фірмових послуг, що надаються разом з товаром, економічні характеристики товару. Окрім цього, товар знаходиться в певному економічному середовищі, яке є ще одним чинником впливу на інтегральний показник конкурентоспроможності. Саме тому, в умовах посилення процесу глобалізації, коли виникає все більша низка чинників, здатних впливати на загальний рівень конкурентоздатності, постає питання про формування інтегрального показника конкурентоспроможності та пошуку найбільш адекватних вимогам методів її оцінки.

Серед основних, які намагаються певним чином більш системно аналізувати і оцінювати фактори впливу на конкурентоспроможність, тобто і визначати її рівень слід виділити наступні: методика оцінки конкурентоспроможності товарів на основі їх рейтингу, за обсягом продажу, диференціальний, комплексний та змішаний методи.

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризувати конкурентне середовище підприємства.

2. Розкрити систему та процес управління конкурентоспроможністю підприємства.

3. Які існують методи оцінки конкурентоспроможності підприємства?

4. Системно-процесний підхід до управління конкурентоспроможністю підприємства.

5. Вимоги до управління конкурентоспроможністю підприємства.

Тести

1. Продуктивність праці як категорія результативності трудової діяльності визначає:

а) ступінь ефективності процесу праці;

б) рівень конкурентоспроможності підприємства;

в) рівень рентабельності виробництва;

г) кваліфікаційний рівень трудових ресурсів.

2. Як економічний показник «ефективність праці» характеризує співвідношення:

а) якості та кількості;

б) попиту та пропозиції;

в) продуктивності та обсягу виробництва;

г) результату і витрат.

3. Від чого залежить співвідношення між витратами живої й минулої праці:

а) від рівня розвитку продуктивних сил;

б) від рівня запасів створеної в минулому продукції, що використовуються нині;

в) від рівня праці, витраченої безпосередньо в даний момент у процесі виробництва;

г) від рівня попиту в регіоні, який охоплює підприємство.

4. Сутність підвищення продуктивності суспільної праці полягає у:

а) поліпшенні робочого місця працюючого;

б) підвищенні контролю за охороною праці;

в) збільшенні прибутку;

г) збільшенні частки минулої праці та зменшенні частки живої праці.

5. Що не відносять до матеріально-технічних факторів зростання продуктивності праці:

а) вплив науково-технічного прогресу;

б) модернізацію устаткування;

в) зменшення людського фактору в виробництві;

г) удосконалення технології виробництва.

Рекомендована література

[3,8,12,17]

ТЕМА 10. СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ І КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА

План вивчення теми

1. Концепція соціальної відповідальності.

2. Складові підприємницької етики. Конкурентоспроможність підприємства.

3. Фактори втримання конкурентних переваг.

4. Формування конкурентної політики підприємств.

Навчальні цілі: засвоєння і узагальнення знань про соціальну відповідальність і конкурентоспроможність підприємства.