Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми. Системний підхід до управління об'єктом розглядає його як систему, в якій виділені елементи, внутрішні і зовнішні зв'язки

Системний підхід до управління об'єктом розглядає його як систему, в якій виділені елементи, внутрішні і зовнішні зв'язки, що впливають на його функціонування. Елементи будь-якої системи, як правило, є підсистемами нижчого порядку, а кожна підсистема виступає в свою чергю як окремий елемент системи вищого порядку. Основний недолік системного підходу, в тому, що він не визначає основні змінні, що впливають на функцію управління, не говорить про вплив навколишнього середовища на результати діяльності підприємства.

Процесний підхід розглядає загальні функції управління як ланцюг безперервних взаємозв'язаних дій із стратегічного маркетингу, планування, організації процесів, обліку і контролю, мотивації і регулировання.У той же час, поняття «процесний підхід» трактується неоднозначно.

У сучасних умовах управління конкурентоспроможність багатьох підприємств будується на функціональному підході, при якому управління підприємством представляється у вигляді набору функцій, а управління діяльністю здійснюється по структурних елементах (відділах, секторах).

Обмежені зони відповідальності, характерні для функціонально-орієнтованого підходу до управління, виявляють наступні негативні аспекти: відсутність єдиного відповідального за весь процес; окремі функціональні елементи можуть бути виконані відмінно, а весь процес провалено.

Питання для самоконтролю

1. Навички з ефективного управління конкурентоспроможністю підприємств.

2. Системний підхід до управління конкурентоспроможністю підприємства.

Тести

1. Через які заходи у діяльності владних структур має реалізо­вуватися політика підвищення конкурентоспроможності економіки Укра­їни:

а) утвердження України як транзитної держави, розвиток інформацій­них систем;

б) нову стратегію промислово-інноваційної політики;

в) запровадження надійної системи енергозабезпечення та енергозбере­ження;

г) перетворення АПК у лідируючий сектор економіки;

д) розвиток сфери послуг?

2. Через які основні механізми фірми можуть виходити на між­народний ринок:

а) експорт;

б) ліцензування;

в) квотування;

г) прямі зарубіжні інвестиції.

3. Які Вам відомі джерела досягнення глобальної конкурентної переваги:

а) глобальний досвід;

б) порівняльна перевага;

в) економія за рахунок масштабів виробництва;

г) економія за рахунок масштабів інвестицій;

д) економія за рахунок масштабів матеріально-технічного забезпечення;

е) економія за рахунок масштабів маркетингу;

є) економія за рахунок масштабів у закупках;

ж) товарна диференціація;

з) запатентована технологія виробництва товару;

і) мобільність виробництва?

4. Які заходи з боку уряду можуть перешкоджати глобальній конкуренції:

а) преференційна політика, підтримка зайнятості або інші регулятивні норми, від яких виграють місцеві фірми;

б) тарифи та мита, які обмежуватимуть можливість економії за рахунок масштабів виробництва;

в) заходи уряду, які обмежують іноземну інвестиційну діяльність;

г) преференційна політика щодо товарів місцевої фірми;

д) підтримка урядом місцевої дослідно-конструкторської діяльності;

е) законодавство про хабарі, податкове законодавство урядів країн, неви­гідне фірмам, які займаються міжнародними операціями?

5. З яких заходів складається глобальна стратегія корпорацій:

а) об’єднання у всесвітньому масштабі діяльності щодо пошуку, використання джерел постачання та маркетингу;

б) комплексний підхід до комерційної діяльності;

в) виявлення найсильніших сторін бізнесу стосовно різних ринків;

г) присутність міжнародних корпорацій, які застосовують глобальну стратегію в усіх регіонах світу;

д) передачу досвіду провідних ринків іншим;

е) постійне збалансування між стандартизацією та локалізацією факторів маркетингу, виходячи з ринкових умов і потреб споживачів?

Рекомендована література

[2,4,6,8]

ПЛАНИ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ