Кислотні дощі

Термін "кислотні дощі" було введено в 1872 р. англійським інженером Робертом Смітом у книжці "Повітря і дощ: початок хімічної кліматології". Кислотні дощі, які містять розчини сіркової і азотної кислот, завдають значної шкоди природі. Ґрунти, водойми­ща, рослинність, тварини і будівлі стають їх жертвами. В місцевості, де розташовані великі виробничі потужності, разом з дощами за рік випадає близько 1500 кг сірки.

Під час горіння будь-якого палива (вугілля, сланців, мазуту) до складу газів, що виділяються в повітря, входить діоксид сірки й азоту. їх об'єм залежить від складу палива. Мільйони тонн діокси-ду сірки, що потрапляють в атмосферу, перетворюють дощі в слаб­кий розчин кислот.

Окиси азоту створюються при поєднанні азоту з киснем по­вітря в умовах високих температур, в основному у двигунах внут­рішнього згорання і котельних пристроях. Вилучення енергії суп­роводжується забрудненням навколишнього середовища. Справа ускладнена тим, що труби електростанцій здіймаються догори на 250—300, і навіть 400 м. Тому викиди в атмосфері розвіюються на значні території.

Дощова вода, що утворюється під час конденсації водяної пари, має мати нейтральну реакцію, тобто показник рН, що характеризує кис­лотні чи лугові властивості розчину, дорівнюватиме рН = 5,6—5,7.

Природні води і ґрунти мають буферні можливості, вони здатні нейтралізувати значну частину кислоти і зберегти середовище. Од­нак ті буферні можливості природи небезмежні.

У водоймища, що потерпіли від кислотних дощів, нове життя може вдихнути невелика кількість фосфатних добрив; вони допо­магають планктону засвоювати нітрати, що веде до зниження кис­лотності води.

Ґрунт і рослини, звичайно, змінюють свої властивості під впли­вом кислотних дощів — знижується кількість годувальних речо­вин, змінюється склад мікроорганізмів.

Великої шкоди кислотні дощі завдають лісам. Ліси усихають починаючи зі свого верхів'я, що має місце на великих територіях. Кислота підвищує рухомість в ґрунті алюмінію, токсичного для

невеликого коріння, і це призводить до гноблення листя і хвої, крих­кості гілля. Особливо страждають хвойні дерева, тому що хвоя змінюється рідше, ніж листя, і тому накопичує більше небезпечних речовин за один і той же період. Хвойні дерева жовтіють, у них зменшується крона та інше. Але й у листяних дерев змінюється колір листя, завчасно падає лист, гине частка крони і руйнується кора. Природно хвойні і листяні ліси не відновлюються.

Кислотні дощі руйнують покривні тканини рослин, змінюють обмін речовинами в клітинах рослин, рослини сповільнюють зрос­тання і розвиток, зменшують їх опір хворобам і паразитам, падає врожайність.

Ці дощі здійснюють шкідливу дію на фактори навколишнього середовища:

— врожайність багатьох сільськогосподарських культур зни­
жується на 3—8 % внаслідок ушкодження листа кислотами;

— кислі опади спричиняють вимивання з ґрунту кальцію, калію й магнію, що зумовлює деградацію фауни і флори;

— деградують і гинуть ліси. Особливо вразливими до дії кислот­них дощів є кедр, бук і тис;

— отруюється вода озер і ставків, у яких гине риба. Насамперед її цінні види — лосось, форель тощо, а також численні види комах;

— зникнення комах у водоймах призводить до зникнення птахів і тварин, які ними живляться;

— зникнення лісів у гірських районах (в Карпатах) зумовлює збільшення кількості гірських зсувів і селів;

— різко прискорюється руйнування пам'яток культури, житло­вих будинків, особливо тих, що оздоблені мармуром, вапняком;

— вдихання людьми повітря, забрудненого кислотним туманом, спричинює захворювання дихальних шляхів, подразнення очей тощо.

Під впливом кислотних дощів, безпосередньо після обпилення в початках кукурудзи, формуєтьсія менше зернин, ніж після зрошен­ня чистою водою. Визначено, чим більше в дощовій воді містилося кислоти, тим менше зернин утворювалося в початках. Разом з тим дійшли висновку, що кислотні дощі, які пройшли до обпилення, не мали впливу на формування зернин.

Наукові дослідження про сприйнятливість до кислотних дощів 18 видів сільськогосподарських культур і 11 видів декоративних рослин на початкових стадіях росту визначили, що найбільше під небезпечний вплив підпали листя томату, сої, квасолі, тютюну, бак-

лажанів, соняшника і бавовни. Найменше потерпіли озимина, куку­рудза, салат, конюшина, люцерна.

Кислотні дощі не тільки убивають живу природу, але і руйнують пам'ятники архітектури.

Страждають від кислотних дощів і люди, які використовують питну воду, яка забруднена токсичними металами — ртуттю, свин­цем, кадмієм та ін.