Вимоги до технічного стану житлового фонду

Вимоги до технічного стану житлового фонду мають бути реалі­зовані за етапами:

— експлуатації будівлі;

— експлуатації інженерного обладнання і комунікацій;

— процесу ліквідації аварій чи надзвичайних ситуацій.

На етапі експлуатації будівель необхідно визначати стан несу­чих конструкцій і огороджених елементів, а також конструкцій покриття, сходів та іншого. Не має бути тріщин, сколів, руйнувань.

Будівлі мають мати жорстке кріплення несучих конструкцій та інших конструктивних елементів. Неприпустиме забруднення про-ходів, сходів та іншого, що необхідне для евакуації людей із житла.

Погіршення технічного стану викликає наявність води чи поява джерел води в підвальних приміщеннях. Постійне знаходження води розмиває ґрунт, що може призвести до появи в ньому провалів і руйнування будівель. Тому в таких умовах експлуатації житла (особ­ливо багатоповерхового) необхідне використання засобів відкачу­вання води на постійній основі (залежно від характеру надходжень води). Наявність води в підвальних приміщеннях сприяє появі ко­мах, павуків та іншого. Все це призводить до погіршення санітарно­го стану помешкань і може спричинити будь-які захворювання на­селення цих помешкань.

Таким чином, погіршення технічного стану житла викликає по­гіршення санітарно-побутових умов проживання населення.

Інженерне обладнання житлового фонду включає в себе комуні­кації водо-, газо-, теплопостачання, а також каналізацію, засоби зв'яз­ку та захисні системи.

Поганий стан систем інженерного обладнання, його аварії, що постійно повторюються, несуть загрозу стану здоров'я мешканців сучасного урбанізованого середовища. Особливо небезпечними є аварії в зимовий період. Швидке охолодження помешкань в разі відклю­чення теплопостачання веде до стану, що сприяє захворюванню на­селення. Аварії на каналізаційних мережах зумовлюють накопи­чення відходів людської життєдіяльності і перетворюються в дже­рела антисанітарних небезпек.

До комунікацій належить також шляхова інфраструктура спо­лучення. Характерними видами небезпек, що мають місце при їх експлуатації, є руйнування опор електромережі, дерев, дроту, що зна­ходиться під напругою. Основною вимогою до забезпечення безпе­ки є встановлення варти біля діючої небезпеки, огородження цих місць і попередження власників зруйнованих комунікацій.

Велике значення має своєчасне вивезення сміття. В умовах відсут­ності транспортних засобів чи палива для них сміття накопичуєть­ся біля під'їздів чи на спеціальних майданчиках і також є джере­лом антисанітарних небезпек. Особливо це має місце під час танен­ня снігу, коли бруд разом з талою водою переміщується по всій площі між помешканнями, включаючи дитячі майданчики і місця для відпочинку.

4.4.3. Особливі заходи безпеки в багатоповерхових будинках

Телефони всіх служб, що ліквідують небезпеки, ремонтують ко­мунікації, здійснюють всілякі види допомоги, мають бути представ­лені у вигляді інформації при вході в під'їзд будинку.

Використання газу. Всі газові прилади, трубопроводи, газова арматура та лічильники мають бути зроблені за чинними правила­ми. Без дозволу не допускається ремонт, переобладнання чи обслу­говування.

Відключенню від діючого газопроводу зі встановленням заглуш­ки підлягають прилади і апарати, які експлуатуються з витоком газу, мають несправну автоматику безпеки, димарі, вентиляційні канали і зруйновані оголовки димових труб.

Димові і вентиляційні канали слід періодично перевіряти і очи­щати.

Первинна, а також після ремонту, перевірка і очищення виконується спеціалізованою організацією разом з представниками житлово-експлуатаційної організації. Результати оформлюються актом.

Повторні перевірки димових і вентиляційних каналів в будівлях житлового фонду можуть виконуватися житлово-експлуатаційни­ми управліннями, кооперативами та іншими підприємствами, що мають підготовлений персонал. Відомості про повторну перевірку заносяться у спеціальний журнал.

Житлово-експлуатаційні організації повинні:

— надавати підприємствам газового господарства всіляку допо­могу під час проведення ними технічного обслуговування газового обладнання житлових приміщень, а також пропаганда правил без­пеки використання газових приладів серед населення;

— тримати у відповідному стані підвальні приміщення, технічні коридори і підпілля, забезпечити постійне функціонування елект­роосвітлення і вентиляції; стежити за ущільненням вводів підзем­них комунікацій в підвальні приміщення будівель, а також місць перетинання газопроводами будівельних елементів у будівлях;

— забезпечити в будь-який час доби безперешкодний доступ ро­бітників підприємств газового господарства у всі підвальні приміщен­ня, технічні коридори і підпілля, а також приміщення перших по­верхів для перевірки їх на загазованість;

— своєчасно перевіряти стан димарів і вентиляційних каналів, оголовків димарів і контролювати якість виконання визначених робіт з реєстрацією результатів в спеціальних журналах;

— негайно повідомляти підприємству газового господарства про необхідність відключення газових приладів під час виявлення не­справностей димарів і самовільно встановлених газових приладів;

— під час виїзду мешканців викликати представника газового господарства для відключення газових приладів від газопостачання.

Категорично забороняється використовувати балонні газові при­лади в багатоповерхових будівлях житлового фонду.

Відповідальність за справний стан газового обладнання, димових і вентиляційних каналів, ущільненість вводів інженерних комуні­кацій в житловому фонді накладається на керівників житлово-екс­плуатаційних організацій, в житлових кооперативах — на їх голів, в будинках і помешканнях, що належать громадянам на засадах особистої власності, — на їх володарів.

Відповідальність за безпечну експлуатацію побутових газових приладів накладається на квартиронаймачів і домовласників.

Експлуатаційні служби газового господарства несуть відпові­дальність за якісне виконання робіт з обслуговування і ремонту газового обладнання і газопроводів, а також своєчасного виконання заявок про несправності в системах газопостачання.

Залежно від характеру порушень керівники, фахівці, робочі і гро­мадяни можуть бути притягненні до дисциплінарної, адміністратив­ної і кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством.

Особи, відповідальні за безпечну експлуатацію тільки побутових газових приладів, що встановлені на підприємствах побутового об­слуговування невиробничого характеру, в суспільних і житлових будовах, повинні пройти інструктаж на підприємствах газового гос­подарства.

Підприємства газового господарства і житлово-експлуатаційні організації мають забезпечити інструктаж квартиронаймачів, воло­дарів помешкань і квартир за встановленими правилами викорис­тання побутових газових приладів і апаратів.

Первинний інструктаж мешканців міста має проводитись в тех­нічному кабінеті підприємства газового господарства на діючому газовому обладнанні. Інструктувати мешканців міста, що заселяють помешкання після капітального ремонту і мешканців сільських населених пунктів дозволяється в квартирі під час пуску газу.

В громадських приміщеннях і на підприємствах побутового об­слуговування населення невиробничого характеру біля газового об­ладнання мають бути вивішені інструкції з безпеки користування газом.

Особи, що використовують побутові газові прилади, повинні ви­конувати вимоги "Типової інструкції з безпечного використання побутових газових приладів і апаратів" і "Інструкції з експлуатації заводу-виробника".

Токсичні, пожежо- та вибухонебезпечні матеріали не повинні знаходитися в житлових будинках. Особливо небезпечними є про­цеси, що впроваджуються під час проведення ремонтних робіт, по­в'язаних з газо- та електрозварювальними роботами. Всі роботи з використанням відповідних приладів, посудин, що працюють під тиском та інше, для газо- та електрозварювальних робіт мають про­водитись за встановленими інструкціями на випробуваному облад­нанні працівниками з відповідною підготовкою. Під час зварюваль­них та інших робіт не дозволяється залишати їх без нагляду протя­гом усього часу перевезення, робіт, перерв і зберігання.

Всі електроприлади і устаткування, що використовуються в по­буті, повинні мати сертифікацію якості, подвійну ізоляцію і вста­новлені вимоги безпечного користування, які необхідно ретельно виконувати. Неприпустимо використовувати прилади, провід та ро­зетки з пошкодженою ізоляцією або після ушкоджень. Запобіжни­ки мають використовуватися тільки заводського виробництва і відпо­відати вимогам до їх технічних характеристик.

4.4.4. Загальні правила користування і поведінки в приміщеннях багатоповерхових будинків

Загальні правила користування приміщеннями і поведінки меш­канців становлять передумову запобігання руйнуванню будинків і виникненню конфліктів. Фактично загальні правила встановлюють систему заборон, що дозволяє нормальну експлуатацію житла на дуже тривалий термін.

Забороняється руйнування несучих будівельних елементів з ме­тою перепланування квартир. Стан несучих елементів має бути під пильною увагою мешканців. Неприпустима поява тріщин чи інших руйнувань цих будівельних елементів. За появи будь-яких дефектів треба повідомити житлово-експлуатаційну організацію.

Забороняється використання підйомно-вантажних пристроїв для підйому вантажів на висоту (за типом "кран у вікно").

Забороняється колоти дрова у всіх приміщеннях і на сходинках.

Забороняється розпалювання вогнищ в будь-яких приміщеннях будинків.

Забороняється загромадження проходів, які можуть бути вико­ристані під час евакуації населення.

Забороняється розукомплектування арматури на трубах для во­допостачання під час пожежі.

Під час витоку газу треба негайно повідомити газову службу і служби електропостачання з метою відключення мережі будинку від подачі струму.

Забороняється навішування пристосувань для гнуття труб (та іншого профілю прокату) на металеві огорожі сходинок в під'їзді.

Забороняється кидати в сміттєпровід великі речі та будівельне сміття.

Не рекомендується сідати дітям та жінкам в кабіну ліфта з незнайомими чоловіками.

Рекомендується влаштовувати чергування біля входу в під'їзд, а також налагодження зв'язку чергового з органами міліції.

Двері та вхід у підвальне приміщення і на дах мають бути зачи­нені на замок. Ключі від них мають знаходитись у чергового та в житло-експлуатаційній організації.

Забороняється витрушування речей з балконів та вікон.

Під час відновлення покрівлі необхідно розташовувати пристрій для розпалювання смоли на безпечній відстані від проходів та проїздів біля житлових будинків. Про підйом розтопленої смоли і заходів безпеки необхідно повідомити мешканців будинків зазда­легідь. Підйом ємності з розтопленою смолою треба здійснювати повільно, щоб краплі смоли не попали на мешканців чи пішоходів. Кріплення блоків для підйому смоли мають бути щільно виконані за діючими вимогами.

Під час зупинки ліфта необхідно повідомити чергового. Заборо­няються самовільні спроби відчинення ліфтів до прибуття фахівців.

На прибудинковій території забороняється палити вогнища в безпосередній близькості до будинків. Сміття необхідно складати в спеціальну тару, яка має бути розташована на окремих майданчи­ках. Вздовж будинку мають бути передбачені дві дороги для мож­ливості пожежного гасіння одночасно з двох сторін.

Дороги мають бути прокладені до кожного з під'їздів для більш легкого виконання вантажно-розвантажувальних робіт меблів, по­бутової техніки тощо.

В кожному районі (чи мікрорайоні) мають бути створені сквери з зеленими насадженнями.

Від дороги будинки мають бути відділені деревами з високою кроною, щоб зменшити шум від міського транспорту. За можли­вості, в таких скверах створюють майданчики, що мають сцени та лави для глядачів. На таких майданчиках передбачають культур­но-масові заходи серед мешканців району. В районах з великим населенням передбачають палаци культури, спорту, кінотеатри, ста­діони чи спортивні майданчики.

Магазини, торгівельні майданчики з відповідними службами про­ектують біля транспортних зупинок.

В кожному мікрорайоні передбачають мережу доріг дитячих май­данчиків. Дитячі майданчики, спортивні комплекси формують пе­реважно біля шкіл.

4.4.5. Безпека дорожнього руху

Автомобілі, мотоцикли на вулицях рухаються з великими швид­костями. Обстановка може змінюватися блискавично, і тому під час переходу вулиці необхідно постійно і уважно за нею спостері­гати.

Майже дві третини дітей, і навіть дві п'ятих дорослих людей потрапляють під колеса автомобіля саме через те, що не можуть вчасно передбачити небезпеку. Тому, поряд з вивченням "Правил дорожнього руху", діти повинні набувати навичок спостереження: як дивитися, як помічати, визначати швидкість, відстань, напрям подальшого руху транспортного засобу, як передбачити появу при­хованого від погляду транспорту. Переважаюча кількість нещас­них випадків з пішоходами, пасажирами трапляється саме тоді, коли вони поспішають, хвилюються, бігають. Отже, надмірна поквапність і біг на проїзній частині вулиці мають бути виключені, вулиця об­манлива: здається, в цю хвилину немає жодного транспортного за­собу, а через секунду він може непомітно виїхати з провулка чи з-за повороту. Перехід вулиці — це всього 10—20 с, і тому на цей час слід припинити розмови й уважно спостерігати.

Причини аварій з боку водія поділяються на безпосередні, за яких виникають умови, що погіршують обробку інформації (наприклад, втома, алкогольне сп'яніння), і професійні, пов'язані з діяльністю водія. Причини ДТП, пов'язані з умовами і станом водія, поділя­ються на фізіологічні, залежні від особистих якостей і від досвіду.

Класифікація причин ДТП, безпосередньо пов'язаних з діяльні­стю водія: спроба самовбивства або спеціального зіткнення; несвідо­мий стан або сон; помилка впізнання; помилка при прийнятті рішен­ня; помилкова поведінка.

Причини аварій на автошляхах з боку пішоходів: перехід про­їжджої частини у місці, не призначеному для цього або на заборон­ний сигнал світлофора; перехід вулиці безпосередньо біля транс­порту, що стоїть або наближається; перехід вулиці в місцях, де вона погано продивляється в обидва боки; раптовий вихід пішохода на проїжджу частину з-за транспорту, що стоїть; розваги на проїжджій частині або поблизу неї; неуважність під час переходу вулиці.

Стандартні аварійні ситуації для пішоходів у дорожньому русі:

— автобус, тролейбус, що стоїть на протилежному боці вулиці, до якого намагається встигнути пішохід, зосереджуючи увагу на меті свого руху, він може не помітити машини, що наближається; рідний дім, школа, магазин, кіоск тощо — мета руху дитини через вулицю;

— знайомі, товариші, яких пішохід побачив на протилежному боці вулиці;

— друзі, які йдуть трохи попереду під час руху групою (той, що йде позаду, може не помітити небезпечного для себе автомобіля);

— м'яч, що викотився на дорогу, собака, яка вибігла на проїжджу частину (для дитини, яка біжить услід);

— пішохід, який крокує поруч (найчастіше під час розмови);

— транспортний засіб, що наближається праворуч і ліворуч (спо­стерігаючи за ним під час переходу, пішохід може не помітити ав­томобіля, що наближається з протилежного боку);

— на вулиці з малоінтенсивним рухом транспорту, що справляє враження "пустинності", дитина вибігає на проїжджу частину не дивлячись;

— школяр рухається по тротуару й, не оглянувши проїжджої частини, починає переходити її навкіс;

— діти бавляться поблизу дороги і, захоплені грою, вибігають на проїжджу частину;

— пішохід готується до переходу вулиці і не помічає автомобіля, що повертає праворуч (для того, щоб його помітити, слід подивитися не лише праворуч, але й ліворуч, позад себе);

— дитина не звикла дивитися вдалину, щоб виділити малопомітні предмети;

— людина може не помітити автомобіля темного кольору на тем­ному тлі, який рухається з великою швидкістю, або мотоцикла, мо­педа;

— дитина пробігає чи проїжджає на велосипеді повз виїзд з по­двір'я будинку, території підприємства і не помічає автомобіля, що виїжджає;

— на значній відстані від пішохода з'явився автомобіль чи мото­цикл, що швидко наближається. Помітивши автомобіль здалеку, пішохід не може визначити час подолання ним цієї відстані і почи­нає переходити вулицю, не маючи для цього резерву часу;

— помітивши автомобіль один раз, пішохід більше не дивиться в той бік, хоч необхідно через деякий час поглянути повторно — пер­ша оцінка буває неточною, адже могли змінитися швидкість руху автомобіля, його напрям або з провулка чи подвір'я виїхав інший автомобіль;

— водій забув вимкнути світловий покажчик лівого чи правого повороту і ще їде прямо, а пішохід тим часом переходить вулицю, вважаючи, що автомобіль повертатиме перед нею;

— водій великогабаритного транспортного засобу виконує пово­рот, а пішохід стоїть на розі радіуса повороту (під час повороту авто­буса, вантажівки з причепом та інших габаритних транспортних засобів передні та задні колеса рухаються за різними траєкторія­ми). Якщо стояти близько, автомобіль може збити людину задньою частиною кузова чи причепа;

— пішохід знаходиться позаду автомобіля, який стоїть, або по­дається заднім ходом, і водій не помітить людини;

— у темну пору доби пішохід розраховує, що водій бачить його і може об'їхати чи зупинитися; якщо світло фар автомобіля спрямо­ване на пішохода, то це ще не означає, що водій бачить людину; коли ввімкнене ближнє світло, то воно освітлює проїжджу частину тільки за кілька метрів перед автомобілем.