Поставки на ринок збуту та функціонування економічної системи

Одна поставка – частина МР, яку поставляє ПЗ на ринок збуту.

Величина такої поставки і терміни її виконання залежать від факторів:

1. Економічної доцільності даної ЛО.

2. Зобов’язаннями перед споживачами.

3. Маркетинговим вимогам на ринок (наприклад, поставка пробної партії)

Графічне зображення поставок можна представити рисунком (рис. 3.2)

1-9 – споживачі;

а₁ – величина поставок першому споживачу;

в₃ – терміни поставок третьому споживачу.

Рис. 3.2. Гістограма поставок

Реалізація – логістичний процес по забезпеченню ринкового збуту поставками.

Поставки – множина поставок за певний період.

ПЗ може працювати з ринком збуту в трьох режимах:

1. Детермінований (спланований) (див. спосіб описання роботи економічної системи, п. 2.2 даного конспекту);

2. Стохастичний (випадковий);

3. Комбінований (поєднання перших двох).

Розглянемо принципову схему, коли замовлення проходить через ПВ і підсистеми самостійно займаються плануванням своєї діяльності (рис. 3.3).

1 – імпульси ІП;

2 – дії, які повинні виконати підсистеми, щоб виконати замовлення;

t₁…t₄ – часовий інтервал виконання.

Рис. 3.3. Принципова схема проходження сигналу на поставки через економічну систему.

Імпульси ІП – частина ІП, тобто повідомлення про поставки елементів збуту, виробництво продукції під ці поставки, постачання МР для виробничих процесів.

В залежності від того, чи витрачається глобально ПУ в цей процес, розрізняють дві схеми руху МП через підсистеми фірми (див. логістику: тема «Логістика виробничих процесів»):

1. Та, що тягне;

2. Та, що штовхає.

Режими роботи ПЗ з ринком збуту, схеми руху МП через підсистеми, їх інерція та інерційність впливають на величину запасів МР в підсистемах, а також на довготривалість виконання замовлення (t₁…t₄ рис. 3.3).