Пояснювальна записка. Програма ранньої допомоги дітям сліпих та зі зниженим зором від народження до 3-х років

ПРОГРАМНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

ПРОГРАМА РОЗВИТКУ ДІТЕЙ СЛІПИХ ТА ЗІ ЗНИЖЕНИМ ЗОРОМ ВІД НАРОДЖЕННЯ ДО 6 РОКІВ

Програми:

Програма ранньої допомоги дітям сліпих та зі зниженим зором від народження до 3-х років

Програма розвитку дітей сліпих та зі зниженим зором від 3 до 6 років

Методичні рекомендації:

“Дидактичне забезпечення педагогічного супроводу дітей сліпих та зі зниженим зором дошкільного віку ”

КИЇВ – 2012

УДК: 376.373.2:073

Укладачі:

Вавіна Л. С. – к. пед. н., провідний науковий співробітник лабораторії тифлопедагогіки Інституту спеціальної педагогіки НАПН України.

Бутенко В. А. – тифлопедагог вищої категорії, директор центру ранньої допомоги сім’ям „Сходинки подолання”.

Гудим І. М. – к. пед. н., завідувач лабораторії тифлопедагогіки Інституту спеціальної педагогіки НАПН України.

Рецензенти:

Литовченко С. В. – к. пед. н., ст. н. сп., завідувач лабораторії сурдопедагогіки Інституту спеціальної педагогіки НАПН України

Рожко Н. М. – директор спеціального дошкільного навчального закладу для дітей з порушеннями зору та інтелекту № 219 м. Києва.

ЗМІСТ

1. Пояснювальна записка

Програми:

2. Програма ранньої допомоги дітям сліпим та зі зниженим зором від народження до 3-х років

3. Програма розвитку дітей сліпих та зі зниженим зором від 3 до 6 років

Методичні рекомендації:

4. Дидактичне забезпечення педагогічного супроводу дітей раннього віку сліпим та зі зниженим зором

5. Словник

Список використаної літератури

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програмно-методичний комплекс “Програма розвитку сліпих дітей та зі зниженим зором від народження до 6 років” складається з двох програм та методичних рекомендацій. У ньому висвітлюються особливості психофізичного розвитку незрячих дітей, практичні рекомендації з організації ігрового розвивального середовища та освітнього корекційно-розвивального процесу.

Програма ранньої допомоги дітям з тяжкими порушеннями зору від народження до 3-х років призначена в першу чергу для батьків таких малюків. Мета цієї програми полягає у спробі допомогти батькам, тифлопедагогам, вихователям теоретичними та практичними порадами для досягнення ефективності в розвитку дітей раннього віку, враховуючи вікові етапи їхнього становлення.

В ранньому розвитку дитини психологи, педіатри, педагоги виділяють три вікових періоди:

· „немовля” – від народження до одного року;

· „раннє дитинство” – від року до трьох;

· „дошкільне дитинство” – від трьох років до семи.

Ранній вік посідає особливе місце в загальній історії психічного розвитку людини. Унікальність цього періоду становлення особистості, порівняно з подальшими віковими етапами, полягає в тому, що він створює базу загального розвитку дитини. За перші три роки маля проходить величезний шлях психофізичного розвитку: оволодіває прямоходінням, діями з предметами, мовленням, набуває певної фізичної самостійності й намагається її відстоювати. У цей період дитинства відбувається становлення і розвиток усіх психічних процесів – сприймання, пам’яті, наочно-дійового мислення, мовлення, уяви. Малюк набуває уявлень про навколишні предмети, починає орієнтуватися у формі, кольорі (якщо дитина бачить), розмірі навколишніх предметів та в інших їх властивостях.

Науковці відмічають, що повноцінний розвиток дитини в ранньому віці забезпечується в процесі її активної діяльності:

· перший рік (немовля) – емоційне спілкування дитини з дорослим;

· другий рік – предметна діяльність: маніпулювання предметами, іграшками;

· третій рік – предметно-практична діяльність з елементами ігрової: виконання практичних та ігрових дій, взаємопов’язаних з предметами, іграшками.

Визнаючи пріоритет сімейного виховання, держава надала матері можливість виховувати дитину до трьох років удома. Проте, як показало життя, далеко не всі родини можуть скористатися з такої можливості для повноцінного розвитку своїх дітей, особливо якщо дитина має відхилення у розвитку, зокрема має тяжкі порушення зору. Для незрячих малят мають бути створені певні умови, специфічний режим, а зміст та методи виховання мають відрізнятися від тих, що використовуються для дітей з нормальним зором.

У розробці цієї програми використано досягнення сучасної вітчизняної та західної тифлопедагогіки, якими слід керуватися як педагогам, так і батькам у вихованні та реабілітації дітей раннього віку з проблемами зору.

При складанні програми були враховані такі відомі програми раннього втручання, як програма “Сходинки”, програма “Кароліна” − для немовлят і дітей раннього віку з особливими потребами та використані результати наукового аналізу праць М. Брамбрінга, Л.І. Солнцевої, Л.І. Плаксіної, В.З. Деніскіної та інших тифлопедагогів.

Всебічні процеси демократизації суспільства вимагають створення широких можливостей для реалізації власного потенціалу кожної людини. Тому особливого значення набувають проекти розвитку і допомоги людям, які мають ті чи інші обмеження здоров’я.

Діти з вадами зору становлять багаточисельну категорію дітей з особливостями психофізичного розвитку. Саме у цих дітей рівень якості життя, адаптації в суспільстві знаходиться в прямій залежності від своєчасності та адекватності вчасного корекційно-розвивального психолого-педагогічного супроводу.

Цим зумовлено необхідність розробки системи раннього виявлення і корекції відхилень у розвитку сліпих дітей, в основу якої покладено наступні принципи:

· якомога раннє виявлення і діагностика особливих потреб дитини з тяжкими порушеннями зору;

· усунення розриву між моментом визначення первинного відхилення в розвитку дитини і початком цілеспрямованої допомоги;

· неперервність надання корекційної допомоги і розширення часових меж психолого-педагогічної допомоги: нижня межа - перші місяці життя; верхня межа - все життя;

· визначення комплексу спеціальних корекційно-розвивальних завдань для кожного вікового періоду;

· використання спеціальних методів, прийомів, засобів виховання та реабілітації;

· обов’язкове включення батьків в корекційно-розвивальну роботу та їх особлива цілеспрямована підготовка силами фахівців.

Дана програма є окремою ланкою роботи, яка спрямовує зусилля батьків і фахівців на подолання і попередження вторинних відхилень в розвитку незрячого малюка. Це конче актуальна проблема, метою якої є добудовування відсутньої ланки спеціальної освіти, а саме - системи раннього виявлення і ранньої комплексної медико-психолого-педагогічної корекції відхилень в розвитку незрячої дитини, яка повинна стати невід’ємною частиною спеціальної освіти. Такий підхід забезпечує роботу максимально розгорнутої та деталізованої системи своєчасного реагування на клінічні показники ризику в новонародженої дитини для швидкого реагування засобами корекційної допомоги.

Результати вітчизняних і зарубіжних наукових досліджень свідчать, що раннє виявлення і рання комплексна допомога в розвитку з перших днів життя дозволяють попередити появу багатьох проблем в подальшому житті незрячої дитини, скоригувати вже наявні вади розвитку і, як результат, – досягти в подальшому значного зниження ступеня соціальної недостатності.

Впровадження програми ранньої комплексної допомоги сліпій дитині дозволить ефективно компенсувати вторинні відхилення в її психічному розвитку і сприятиме інтеграції в суспільство.

Програма розвитку дітей з тяжкими порушеннями зору від 3 до 6 років орієнтована на вихователів та тифлопедагогів дошкільних навчальних закладів та центрів реабілітації, які працюватимуть з незрячою дитиною цього віку.

Дитина з тяжкими порушеннями зору без супутніх порушень інтелектуального розвитку здобуває дошкільну освіту. Саме тому, в основу цієї програми покладено концепцію психологічного віку як періоду розвитку, що характеризується структурою (соціальна ситуація розвитку; певна ієрархія видів діяльності та провідний тип її; новоутворення, які мають самоцінне значення для психічного розвитку дітей певного періоду і є умовою переходу до наступного періоду) та динамікою.

Програмою визначається обсяг та зміст знань, умінь і навичок, засвоєння яких забезпечить основи розвитку та життєдіяльності незрячої дитини дошкільного віку.

Програмний зміст є узагальненим результатом багаторічних досліджень вітчизняної та світової тифлопсихологічної і тифлопедагогічної науки, а також практики дошкільного виховання і навчання.

Поруч із загальноосвітніми специфічними цілями дошкільного виховання і навчання дітей з глибокими порушеннями зору є:

– стабілізація усього ходу психофізичного розвитку дитини й успішна підготовка її соціальної інтеграції;

– набуття дітьми необхідного рівня соціальної компетентності, формування вміння адаптуватися в соціальному середовищі.

Основними завданнями корекційного психолого-педагогічного супроводу дітей з порушенням зору, що реалізується у спеціальних дошкільних установах та навчально-реабілітаційних центрах, є:

- забезпечення оптимальних умов для системного, комплексного лікування виховання і освіти дітей з урахуванням особливостей їх психофізичного розвитку;

- корекція вторинних відхилень, що зумовлені зоровою патологією та іншими порушеннями центральної нервової системи;

- формування компенсаторних способів діяльності, що забезпечують нормальний розвиток дитини в умовах сенсорної депривації, які сприяють соціальній адаптації та інтеграції в суспільство;

- охорона і зміцнення фізичного і психічного здоров’я дошкільнят.

Програма базується на наступних принципах:

1. Формування і розвиток особистості дитини в традиційних для неї видах діяльності (ігрова, комунікативна, предметно-практична, мовленнєва тощо), оскільки саме в них відбувається інтелектуальний, емоційно-моральний, соціально-особистісний, вольовий розвиток дитини дошкільного віку.

2. Врахування специфічних особливостей розвитку дітей з глибокими порушеннями зору при відборі змістового наповнення програми. Ця програма відповідає вимогам Базового компонента дошкільної освіти. Водночас її зміст сформований з урахуванням особливостей розвитку незрячих дітей, які виявляються у сприйманні, уявленнях, мисленні, мовленні, моториці, орієнтуванні в просторі.

3. Особистісно зорієнтована взаємодія дорослого з дитиною, що базується на виявленні можливостей і потреб кожного дошкільника з порушеним зором. Цей принцип передбачає варіативність завдань у рамках одного змісту, можливість реалізації індивідуального підходу в дозуванні навчального і фізичного навантаження конкретної дитини залежно від особливостей її розвитку, стану зору і здоров’я, способів орієнтації у пізнанні навколишнього світу.

4. Органічне поєднання діагностичних, корекційно-розвиткових та освітніх стратегій. Важливою умовою реалізації завдань програми є комплексний підхід до організації корекційно-виховної роботи. Зміст програми забезпечує взаємозв’язок і взаємозалежність цілей, завдань, форм і методів у навчанні, вихованні та корекції відхилень в розвитку дошкільнят з порушеннями зору. Комплексний підхід до реалізації завдань забезпечується в програмі міжпредметними зв’язками. Зміст занять за розділами програми, програмні вимоги до них тісно взаємозв’язані між собою, що сприяє міцному засвоєнню матеріалу. У програмі розмежовані обов’язки фахівців, що ведуть корекційні заняття, і вихователів, а з іншого боку показаний їх тісний взаємозв’язок. Це забезпечує корекційну спрямованість усього навчально-виховного процесу спеціальних дошкільних установ, наступність у навчанні на корекційних заняттях фахівців, загальноосвітніх заняттях вихователів і у вільний від занять час; дозволяє організувати навчання і виховання дітей, не допускаючи їх перевантаження, і не знижуючи освітніх стандартів.

5. Максимальне поєднання лікувально-офтальмологічних і педагогічних впливів при відборі змісту програми. Одним із завдань роботи в спеціальних дошкільних установах для дітей з порушенням зору є розвиток способів сприймання за допомогою збережених аналізаторів, яке реалізується фактично в кожному розділі програми.

6. Відображення специфіки організації навчально-виховного процесу і методологічної спрямованості змісту спеціального навчання і виховання дошкільнят із зоровою патологією. Можливість дітей з порушенням зору активно брати участь в житті, бути адекватними і самостійними в різних побутових і простих соціальних ситуаціях значною мірою обумовлена спеціальною роботою, здійснюваною в дошкільних установах. Ця програма включає зміст спеціальних корекційних занять, спрямованих на подолання відхилень в розвитку дітей.

7. Варіативність вимог до рівня засвоєння дітьми програмового матеріалу, що дозволяє дитині розвиватися у своєму індивідуальному темпі. Програма містить диференційовані вимоги до рівня засвоєння дітьми програмного матеріалу, що надає дитині можливість розвиватися відповідно до індивідуальних потенційних можливостей і здібностей та попередньої підготовки. Це дозволить педагогам простежувати динаміку розвитку дитини, визначати зони її актуального і найближчого розвитку, проектувати індивідуально-групову роботу з дітьми.

8. Забезпечення умов для здійснення наступності дошкільної і початкової ланки системи освіти. Вирішення цієї проблеми в програмі забезпечується за рахунок відбору змісту, адекватного як особливостям психофізичного розвитку дітей з порушенням зору, так і базовим напрямам розвитку дитини (фізичного, когнітивного та ін.). Основою наступності також є націленість змісту програми на формування у майбутніх школярів якостей особистості, необхідних для успішної навчальної діяльності, – ініціативності, самостійності, довільності, пізнавальної активності, творчих здібностей, комунікабельності, а також таких психічних процесів, як сприймання, уявлення, увага, пам’ять тощо. Усе це в сукупності є найважливішою основою для систематичного навчання в школі.

Запропонована програма – це орієнтовний для батьків і педагогів зміст дошкільної освіти, який можуть і мають засвоїти незрячі діти певного віку на сензитивних етапах свого розвитку, якого рівня вихованості та розвитку спроможні досягти.

Зміст дошкільної освіти незрячих дітей, представлений по роках навчання, дозволяє реалізувати принцип особистісно орієнтованої взаємодії дорослого з дитиною. Визначальною особливістю дошкільної освіти дітей з глибокими порушеннями зору є не рік їх навчання у дошкільному закладі, а рівень опанування програмового змісту, який в залежності від глибини порушення зору, наявності супутніх захворювань та вторинних відхилень, а також від якості та умов розвитку у ранньому дитинстві може розтягуватися у часі. Навчання сліпих дітей у дошкільному закладі може продовжуватися 4 роки (до 7 років), а не 3, як у дітей з нормальним зором. Саме тому зміст представленої програми розрахований на 4 роки навчання.

Ще Л.С.Виготський, досліджуючи проблеми дитини з аномальним розвитком, акцентував зусилля педагогів на пошуках позитивних можливостей розвитку таких дітей. Увагу Л.С.Виготського привернули виявлені у них здібності, які допомогли б стати зоною їхнього актуального розвитку. На думку вченого, для цього необхідно розвивати мислення, мовлення та свідомість у їх єдності, оскільки саме це є основою компенсації зорового дефекту. Завдяки процесам компенсації структура особистості сліпого несе в собі тенденцію досягнення певної норми соціального типу, оскільки компенсаторний розвиток розглядається в тифлопсихології як складова загального розвитку. До того ж, компенсаторні новоутворення в процесі розвитку даної системи виникають не раптово, а за умов досягнення певного рівня розвитку.

Основними принципами організації корекційно-педагогічного і освітнього процесів у дошкільний період розвитку незрячої дитини є наступні:

• врахування загальних, специфічних та індивідуальних особливостей розвитку дітей з порушенням зору;

• комплексний (клініко-фізіологічний, психолого-педагогічний) підхід до діагностики та корекційної допомоги дітям з порушенням зору дошкільного віку;

• диференційований підхід до навчання і виховання дітей в залежності від стану зору і способів орієнтації в пізнанні навколишнього світу, передбачаючи застосування спеціальних форм і методів роботи з дітьми, оригінальних наочних посібників, тифлотехніки, а також зменшення наповнюваності груп для індивідуальних та підгрупових занять;

• інтенсифікація рухової активності сліпих дітей як важливої корекційної вимоги розпорядку життя з метою подолання у них гіподинамії, зумовленої труднощами сприймання простору та орієнтування в ньому;

• забезпечення спеціальної корекційної роботи, спрямованої на подолання вторинних відхилень у психофізичному розвитку дітей з патологією зору;

• індивідуально-диференційований характер усіх занять в залежності від потреб в них дитини.

Зміст програми систематизовано за усталеними в практиці дошкільного виховання розділами. Із загальноосвітніх розділів тут представлені: фізичне виховання, розвиток мовлення і спілкування, формування елементарних математичних уявлень та ознайомлення з навколишнім. В них розкриваються освітні завдання: навчальні, виховні та акцентується увага на корекційно-розвивальних завданнях розвитку, реалізація яких допоможе дітям з глибокими порушеннями зору подолати найбільші труднощі. Зміст усіх розроблених розділів програми допоможе реалізувати корекційну спрямованість навчально-виховного та корекційно-розвивального процесів за визначеними завданнями розвитку.

Розділи програми з розвитку просторового орієнтування та мобільності; розвитку соціально-побутового орієнтування та ознайомлення з тифлографікою, адресовані тифлопедагогам. У них розкривається зміст спеціальних корекційних занять, спрямованих на подолання відхилень у психофізичному розвитку незрячих дітей. Всі заняття носять індивідуально-диференційований характер, залежно від потреб та індивідуальних можливостей дитини.

У змісті всіх розділів виділено освітні та корекційної-розвивальні завдання та основні результати, яких можливо досягти у навчально-виховній та корекційно-розвивальній роботі з цією категорією дошкільників.

Зміст програми спрямований на вирішення не лише освітніх завдань, але й на заповнення недоліків розвитку дітей з порушенням зору, формування у них спеціальних знань, умінь і навичок; надання допомоги в набутті освітніх компетентностей, які б слугували для них засобом соціального захисту і сприяли якнайповнішій самореалізації.

До кожного розділу програми подано вступ, в якому розкриваються загальні труднощі, що виникають у дітей із зоровою патологією при опануванні певним видом діяльності, спеціальних умов навчання, методичних особливостей роботи тощо.

Програма не задає конкретного, жорстко регламентованого змісту, що надає педагогам можливість проявляти творчу ініціативу, знайти диференційований зміст навчання і виховання дітей, відповідно до їх можливостей і рівня розвитку.

Кінцевою метою навчально-виховної та корекційно-розвивальної роботи є стабілізація всього ходу психофізичного розвитку дитини з тяж для успішної інтеграції в шкільний колектив однолітків та соціальної інтеграції.

Програмою передбачено формування у дитини з тяжкими порушеннями зору:

а) розумової зрілості, показником якої є диференційоване сприймання, довільна увага, елементарні форми аналітичного мислення; знання про самого себе, людей, природу, культуру; здатність висловлювати елементарні судження, обґрунтовувати свої думки;

б) соціальної зрілості, пов’язаної з умінням спілкуватися з дорослими та однолітками, ініціювати контакти, налагоджувати спільну взаємодію, домовлятися, узгоджувати свої дії з партнерами, допомагати іншим людям, мобілізовуватися на подолання труднощів, виявляти відповідальність, висловлювати самооцінні судження, поважати себе та інших;

в) емоційної зрілості, яка виявляється в певній емоційній стабільності дитини, її здатності адекватно реагувати на ситуації та події, орієнтуватися в настроях та станах людей, що навколо неї, брати їх до уваги, контролювати та регулювати свою емоційну поведінку, утримуватися від імпульсивних проявів.

Особливо важливими завданнями є перебудова ставлення педагогів до дітей з важкими порушеннями зору, організація спілкування з вихованцями на принципах партнерства, поваги до них, віри в можливості дітей. Це допоможе вихователеві бачити кожну дитину окремо й відповідно добирати доцільні саме для неї способи, методи і прийоми роботи.

У кожному віковому періоді в системі стосунків дорослий-дитина виникають суперечності як рушійна сила розвитку, які визначають нове генетичне завдання, розв'язання якого має життєве значення для повноцінного розвитку незрячої дитини.