Тема 22. Циклічні коливання та економічне зростання. Питання для усного опитування та дискусії

Питання для усного опитування та дискусії

22.9. Суть економічного зростання: типи, ресурси, темпи.

22.10. Фактори економічного зростання. "Залишок Солоу". Графічний аналіз економічного зростання.

22.11. Сучасні тенденції в економічному зростанні. Проблема переходу до інноваційного типу економічного розвитку.

22.12. Моделі економічного зростання.

22.13. Теорія розвитку. Економічне зростання та економічний розвиток. Проблеми економічного зростання в різних групах країн. Закляте «коло бідності».

22.14. Особливості економічного зростання в Україні.

22.15. Державне регулювання економічного зростання.

Методичні вказівки:

Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу темі, є: Економічне зростання. Економічний розвиток. Типи економічного зростання. Показники економічного зростання. Ресурси економічного зростання. Фактори економічного зростання. Джерела економічного зростання. «Залишок Солоу». Тенденції економічного зростання. Інноваційний тип економічного розвитку. Нова якість економічного зростання. Неокейнсіанські моделі економічного зростання. Модель Є.Домара. Модель Р.Харрода. Неокласичні моделі економічного зростання. Виробнича функція Кобба-Дугласа. Ізокванти. Модель Р.Солоу. Стаціонарний стан економіки. «Золоте» правило нагромадження. Вплив народонаселення в моделі Р.Солоу. Вплив НТП в моделі Солоу. Економічне зростання в розвинутих країнах. Економічне зростання в країнах, що розвиваються. «Закляте коло бідності». Особливості економічного зростання в Україні та в інших постіндустріальних країнах. Державне регулювання економічного зростання.

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах:

Сутність економічного зростання. Передумови й характерні риси сучасного економічного зростання. Джерела економічного зростання. Методи обчислення джерел економічного зростання. Науково-технічний прогрес. Джерела зростання економіки України. Темпи економічного зростання. Фактори, які стримують економічне зростання. Макроекономічна політика стимулювання економічного зростання. Моделювання економічного зростання. Економічне зростання на основі моделі AD-AS і кривої виробничих можливостей. Модель економічного зростання Харода-Домара. Модель економічного зростання Р. Солоу. Стаціонарний стан. “Золоте” правило нагромадження капіталу. Теорії розвитку: порівняльний аналіз.

Економічне зростання та економічний розвиток. Державне регулювання економічного зростання. Показники рівня економічного розвитку. Особливості економічного зростання в Україні.

Загострення конкуренції під час кризи змушує підприємців вишукувати шляхи для зниження індивідуальних витрат виробництва. Але для того, щоб значно знизити витрати виробництва, підприємці повинні замінити старі машини, обладнання, технології більш продуктивними. Тому періодичність оновлення основного капіталу розглядається як матеріальна основа періодичності середніх циклів. В дійсності це відбувається в промисловості через кожні 7 – 12 років.

Заміна старих машин і обладнання новими породжує попит на засоби виробництва, що веде до швидкого зростання І підрозділу суспільного виробництва. Зростання І підрозділу, в свою чергу, веде до збільшення числа зайнятих у ньому працюючих й до зростання попиту на предмети споживання, що зумовлює зростання ІІ підрозділу. Таким чином, масове оновлення основного капіталу виступає матеріальною основою промислового піднесення.

Але оновлення основного капіталу не продовжується безмежно. Через деякий час переобладнання підприємств закінчується, в результаті чого зменшується попит на додаткові засоби виробництва.

Умови сучасного економічного розвитку характеризуються глибокими змінами в структурі економічного циклу, в змісті його окремих фаз, що пов’язано з:

1) впливом на процеси відтворення НТР;

2)державним антициклічним регулюванням та частковим монополістичним плануванням макроекономічних пропорцій;

2) інтернаціоналізацією структури відтворення під впливом міжнародних інтеграційних процесів;

3) збільшенням питомої ваги галузей, що виробляють товари народного споживання, а також сфери послуг;

4) впровадженням ресурсозберігаючих технологій;

5) диверсифікацією виробництва.

Внаслідок дії цих факторів у сучасному економічному

циклі досить складно виділити всі чотири фази. Відбулася деформація класичного циклу, що проявляється у поступовому злитті фази кризи з фазою депресії, а фаза пожвавлення – з фазою піднесення. В реальному економічному житті цикл функціонує тепер як двофазний. Для першої фази характерним є сповзання вниз, а для другої – піднесення.

Особливості економічної кризи в Україні, її наслідки та фактори стабілізації економіки.

До факторів, які спричинили виникнення кризи в Україні й впливають на її глибину і тривалість, можна віднести:

а) ліквідацію централізованої системи управління економікою за умов, коли за своїм змістом вона ще залишалася державною;

б) розрив економічних зв’язків з країнами колишнього СРСР в той час, коли Україна не мала замкнутого економічного циклу в системі міжнародної економічної інтеграції країн, що входили до Ради економічної взаємодопомоги. Економіка України на 60-80% була пов’язана з економікою країн Ради економічної взаємодопомоги і колишніх радянських республік. Україна забезпечувала себе лише на 40% власним вугіллям, на 20% газом, на 10% нафтою й зовсім не мала бавовни – головної сировини легкої промисловості.

в) валютну кризу, яка привела до порушення рівноваги між платоспроможним попитом і товарною масою внаслідок надмірної емісії грошей.

Характеризуючи сучасну економічну кризу в Україні, слід виділити такі особливості:

а) скорочення виробництва;

б) катастрофічна глибина і тривалість кризової фази;

в) глибина та тривалість економічної кризи в Україні зумовлена ще й тим, що вона:

- є складовою частиною кризи соціально-економічної системи;

- розгорталася на фоні монополізму в усіх сферах;

- переплітається з фінансовою, структурною, енергетичною та екологічною кризами;

г) заходи по реформуванню економіки України

продиктовані не внутрішніми умовами, а інтересами міжнародних організацій і в першу чергу Міжнародного валютного фонду.

Основною причиною економічної кризи і розвитку інфляційних процесів є незбалансованість фінансової системи, товарно-грошового обігу, яка виникла, з одного боку, в результаті розриву економічних зв’язків з колишніми республіками СРСР, а з іншого, - через некомпетентність нових керівників, що прийшли у владні структури на хвилі демократизації. Проте це далеко не головна причина обвального розвитку кризових процесів.

До факторів економічного розвитку, які необхідно активізувати, щоб призупинити деградацію національної економіки можна віднести:

1) інтеграцію й диверсифікацію виробництва;

2) деконцентрацію, децентралізацію й демонополізацію виробництва;

3) персоніфікацію власності;

4) капіталізацію економіки – це створення умов для всебічного розвитку виробництва;

5) соціалізацію економіки – це створення умов для всебічного розвитку людини.

Аналіз світового досвіду розвитку вказаних процесів і характер їх поєднання свідчить, що в найбільш розвинутих в економічному відношенні країнах економіка розвивається у напрямку від капіталізації до соціалізації.

Умови формування й функціонування вітчизняної економіки склалися так, що в ній вектор розвитку вказаних процесів має зворотну спрямованість: зараз робляться спроби посилити капіталізацію економіки, тобто, здійснити перехід від соціалізації до капіталізації.