Теоретичні відомості. Електроенцефалографія – це метод дослідження мозку, що ґрунтується на реєстрації і аналізі електричних потенціалів

Електроенцефалографія – це метод дослідження мозку, що ґрунтується на реєстрації і аналізі електричних потенціалів, які виникають під час його функціонування. При рутинній електроенцефалографії на поверхню голови накладаються електроди, та реєструються різниці потенціалів між ними. В результаті отримують сигнал електроенцефалограми (ЕЕГ). На Рис. 4.1 наведено схему розміщення електродів за системою 10/20.

Рис. 4.1 – Схема 10/20

Сигнал ЕЕГ є багатоканальним низькоамплітудним та низькочастотним сигналом. Приклад ЕЕГ здорової людини наведено на рис. 4.2.

Рис. 4.2 – Приклад запису ЕЕГ здорової людини

Електроенцефалограма – це результат суперпозиції та просторової фільтрації в тканині мозку елементарних електричних процесів, які проходять у всіх нейронах головного мозку в ході їх життєдіяльності. Багато дослідників вважають ЕЕГ шумоподібним процесом, який загалом відображає сумарну функціональну активність мозку. ЕЕГ являє собою електричні коливання різних амплітуд, частот та просторової локалізації.

Основними методами аналізу ЕЕГ є амплітудно-часовий, спектральний, спектрально-часовий, нелінійний та ін. Зокрема, при спектральному аналізі діагностичну цінність несе інформація про потужність сигналу ЕЕГ в частотних діапазонах т.зв. ритмів (Табл. 4. 1).

Таблиця 4.1 – Ритми у електроенцефалограмі