Психічні процеси й стани

Психологія безпечного туризму становить важливу ланку в структурі заходів щодо забезпечення безпеки подорожей. Проблеми надзвичайних ситуацій і травматизму при сучасному розвитку туризму неможливо вирішувати тільки адміністративними й інженерно-технічними методами.

Під психологією безпеки розуміється застосування психологічних знань для забезпечення безпеки подорожей і розгляд психічних процесів, психічних властивостей та аналіз різних форм психічних станів туристів, які характерні для різних видів туризму й найчастіше проявляються на об’єктах туристської індустрії.

У структурі психічної діяльності людини розрізняють три основні групи компонентів:

1) Психічні процеси – становлять основу психічної діяльності. Без них неможливе формування знань і набуття життєвого досвіду. Розрізняють пізнавальні, емоційні й вольові психічні процеси (відчуття, сприйняття, пам’ять та ін.).

2) Психічні властивості, що впливають на умови безпеки – це якості особистості, її істотні особливості (спрямованість, характер, темперамент). Серед якостей особистості виділяють інтелектуальні, емоційні, вольові, моральні, трудові, психічні, які стійкі й постійні.

3) Психічні стани, що впливають на умови безпеки – це відносно стійка структурна організація всіх компонентів психіки, що виконує функцію активної взаємодії людини як власника психіки із зовнішнім середовищем, представленої в цей момент конкретною ситуацією. Психічні стани відрізняються розмаїтістю й тимчасовим характером, визначають особливості психічної діяльності в конкретний період (момент) і можуть позитивно або негативно позначатися на плину всіх психічних процесів. Виходячи із проблем психології безпеки туризму, доцільно виділяти психічні стани, що мають особливе значення в організації профілактики туристського травматизму.

У процесі подорожі реакція організму на зовнішні впливи не залишається постійною. Організм прагне пристосуватися до умов, що змінюються, дійсності, перебороти труднощі й небезпеки. При цьому виникає стан психічної напруженості, називаний стресом.

Психічне напруження впливає на пізнання й задоволення своїх потреб у туристських ресурсах до певної межі. Перевищення критичного рівня активації призводить до зниження результатів аж до повної втрати сприйняття й працездатності. Стрес проявляється в загальному адаптаційному синдромі як необхідна, корисна й захисна реакція організму на різке збільшення числа небезпек, труднощів і різних перешкод, однак, що досягається за рахунок мобілізації ресурсів організму.

Критичні форми психічного напруження викликають дезінтеграцію психічної діяльності різної виразності, порушується механізм саморегуляції, втрачаються жвавість і координація дій, можуть з’являтися непродуктивні форми поводження й інші негативні явища: погіршення орієнтації; невірна оцінка сигналів і параметрів, наприклад, при русі на автомобілі; порушення контролю за процесом діяльності.

Стреси, які найчастіше зустрічаються при здійсненні подорожей:

- фізіологічний дискомфорт, тобто невідповідність умов проживання, харчування, екскурсійних послуг і. т.д. договору роздрібної купівлі-продажу туристського продукту;

- біологічний страх-емоція, що має широкий діапазон відтінків: побоювання, острах, переляк, жах (острах замкнутих просторів - клаустрофобія й відкриті простори – агорафобія; темряви; обриву ріки; гірського уступу; собак і т.д.);

- дефіцит часу (постійне запізнення, недостача часу на будь-який захід) і часте несподіване переключення уваги з однієї дії й напрямку на інше (політонія);

- одноманітні й монотонні екскурсії ( монотонія) або підвищені труднощі подорожі (фізичне напруження, стомлення);

- мала рухова активність; пасивність; відсутність дружньої компанії й недостатні міжособистісні контакти усередині екскурсійної групи;

- негативні впливи зовнішнього середовища (висока або низька температура, висока вологість, шуми, вібрація й т.д.);

- дефіцит або перевантаження інформацією для ухвалення рішення ( сенсорне напруження );

- підвищена значимість помилкових дій ( мотиваційне напруження );

- конфліктні умови ( емоційне напруження ).

Залежно від переваги збуджувального або гальмівного процесів можна виділити два типи критичної психічного напруження:

1) Гальмівний тип – характеризується скутістю й сповільненістю рухів. Знижується спритність і швидкість відповідних реакцій. Уповільнюється розумовий процес, погіршується спогад, з’являються неуважність та інші негативні ознаки, не властиві даній людині в спокійному стані.

2) Збудливий тип – проявляється гіперактивністю, багатослівністю, тремтінням рук і голосу. Туристи роблять численні дії, які не диктуються конкретною потребою: поправляють одяг, розтирають руки. У спілкуванні з навколишніми вони виявляють дратівливість, запальність, не властиву їм різкість, брутальність, уразливість.

Таким чином, критичні форми психічного напруження лежать нерідко в основі помилкових дій і неправильного поводження туристів у складних обставинах. Тривалі психічні напруження й особливо їхні критичні форми призводять до вираженого стану стомлення.

2. Типологія туристів

Виходячи з орієнтації покупців туристського продукту виділяють 4 основні категорії мандрівників:

1) ощадливі – з високою чутливістю до ціни, якості, асортиментів послуг;

2) персоніфіковані – для них значніший вид туристського продукту і якість послуг, а ціна туру або послуги – менш значущий чинник;

3) етичні – схильні до малих оплат за тури з різноманітними асортиментами послуг;

4) апатичні – зацікавлений тільки якістю послуг турфірм.

Залежно від виду пропонованого попиту на туристський продукт туристів можна розподілити на 3 групи:

· мандрівники;

· мають попит на оригінальні, елітні й престижні тури, високий рівень обслуговування (комфорт, особлива увага персоналу, надання індивідуального гіда-перекладача й автотранспорту);

· з купівельним поводженням, що реагують переважно на рекламу.

Німецький дослідник Г. Ган виділив такий набір типів туристів:

- S-тип (від німецьких слів «сонце, піщаний пляж, море») – туристи, що вибирають пасивний відпочинок на морських курортах, спокій і комфорт, що уникають суєти й розбірливі в контактах із цікавими людьми;

- F-тип (від німецького виразу «надає перевагу далеким поїздкам і флірту») – туристи з тягою до нескінченної зміни облич, подій, вражень, що прагнуть до суспільства, задоволень;

- W-1-тип (від німецького виразу «аматор лісових прогулянок і походів») — туристи, що бажають активний відпочинок з пішими походами при будь-якій погоді;

- W-2-тип – спортсмени, що витримують тривалі й більші навантаження, що шукають умови для занять хобі (льотчики-аматори, альпіністи й т.д.);

- A-тип (від німецького слова «пригода») – аматори ризику й нових гострих відчуттів, що випробовують свої сили в несподіваних, часом небезпечних ситуаціях;

- B-тип (від німецького виразу «освіта й огляд визначних пам’яток») – аматори визначних пам’яток; емоційні аматори культури й природи; фахівці, що поглиблюють свої знання в конкретних сферах культури, історії, архітектури й мистецтва.