Укуси комах

Укуси комарів, мошок, мокреців, ґедзів, крім сверблячки шкіри, можуть викликати підвищену дратівливість, втрату апетиту, безсоння, загальне нервове стомлення. Крім того, дрібні комахи часто попадають в очі й вуха.

Кращим засобом індивідуального захисту від комах, що надокучають, є репеленти – речовини, які відлякують комах. У місцях, де особливо багато таких комах, застосовують марлеві накидки або спеціальні сітки Павловського, просочені цими препаратами. Ними ж можна просочувати намети й верхній одяг.

При укусах перетинчастокрилими - бджолами, джмелями, шершнями - виникає місцева або загальна реакція. Місцева реакція добре відома кожному, кого хоч раз вжалила бджола або оса: сильний біль, сверблячка й печіння, червоність і значний набряк в місті укусу. Особливо набрякають віка, губи, щоки. Тривалість місцевої реакції 1-8 доби.

Загальні реакції бувають токсичними й алергійними.

Токсична реакція виникає, коли людину одночасно вжалять кілька десятків комах. Жінки й діти більше чутливі до отрути перетинчастокрилих, ніж чоловіки.

Перша допомога потерпілому від отрути перетинчастокрилих

Насамперед варто вжити заходів, що перешкоджають надходженню отрути в тканини і її поширенню. Із всіх перетинчастокрилих комах жало залишають тільки бджоли, оскільки їхній жалячий апарат має зазублини. Тому, виявивши жало, обережно видаліть його разом з отрутним мішечком, підчепивши нігтем знизу нагору.

Для ослаблення місцевої токсичної реакції відразу після ужалення перетинчастокрилим комахою треба прикласти до цього місця шматочок цукру, що сприяє витягуванню отрути з ранки.

При загальній токсичній реакції, щоб сповільнити всмоктування отрути, на місце набряку варто покласти лід, сніг, грілку з холодною водою або рушник, змочений у холодній воді. Потерпілому рекомендується якнайбільше пити. Не можна використовувати для місцевого охолодження сиру землю, глину - це може призвести до зараження правцем або зараження крові.

Загальна алергійна реакція ліквідується прийомом будь-якого антигістамінного препарату при важкій загальній реакції потерпілого треба швидко доставити до лікаря.

IV. Перша медична допомога при травмах.

Життя й здоров’я потерпілого від травми в більшості випадків залежать від надання першої допомоги особами без спеціальної медичної освіти. Тому необхідно, щоб кожен турист умів надати долікарську допомогу, знав сутність, правила й послідовність заходів щодо її проведення.

Завдання першої медичної допомоги при травмах:

- проведення заходів щодо припинення дії чинників, які травмують;

- відновлення порушеного дихання й серцевої діяльності;

- зупинка кровотечі;

- закриття ран стерильними пов’язками;

- усунення болю;

- забезпечення нерухомості травмованих ділянок тіла підручними засобами;

- надання постраждалому найзручнішого положення;

- забезпечення якомога швидшої й дбайливої доставки потерпілого в лікувальну установу або виклик медичної допомоги до місця події.

При наданні першої допомоги варто керуватися такими засадами: правильність і доцільність; швидкість і дбайливість; обміркована рішучість і спокій.

При наданні першої допомоги необхідно швидко й правильно оцінити стан потерпілого й дотримуватися певної послідовності дій.

Спочатку потрібно уявити собі обставини, з яких відбулася травма і які вплинули на її характер. Це особливо важливо в тих випадках, коли потерпілий перебуває без свідомості й контакт із ним неможливий. Дані, установлені особою, що робить першу допомогу, можуть пізніше допомогти лікареві.

При огляді потерпілого оцінюють його загальний стан, вид і тяжкість травми, спосіб допомоги, необхідні засоби першої допомоги залежно від даних можливостей та обставин.

У важких випадках (артеріальна кровотеча, несвідомий стан, ядуха) першу допомогу необхідно робити негайно, але таким чином, щоб поспіх не відбився на її якості.

Травми кінцівок ( Закриті й відкриті переломи довгих кісток).

Симптоми. Різкий біль у місці перелому, що підсилюється при рухах. Укорочення й деформація кінцівки. Рухливість у місці перелому. Різка хворобливість у місці перелому навіть при обережному обмацуванні.

При переломах великих кісток, при відкритих переломах можуть бути явища шоку - різка блідість, холодний піт, частий пульс.

Наявність рани будь-якого розміру в місці травми й перелому говорить про відкритий перелом, що небезпечний кровотечею й розвитком інфекції.

Перша допомога. Дати всередину 1 табл. анальгіну. Фіксувати кінцівку в положенні найменшого болю шинами з підручних матеріалів.

При відкритих переломах необхідно:

- видалити з навколишньої шкіри й поверхні рани сторонні предмети, що лежать вільно;

- обробити шкіру навколо рани настоянкою йоду або розчином брильянтової зелені, а потім змочити рану пантенолом;

- накласти на рану асептичну пов’язку;

- зробити іммобілізацію (нерухомість) за допомогою шин.