Медичні вимоги до туристів

Туристські походи й подорожі проходять в умовах підвищених вимог до організму людини. Медичний відбір туристів проводять фахівці лікарсько-фізкультурних диспансерів або кабінетів лікарського контролю районних і міських поліклінік. Ними повинні бути виявлені захворювання, при яких протипоказані заняття складними (активними) видами туризму. Перелік таких захворювань дуже великий: органічні пороки серця, гіпертонія, захворювання серцевого м’яза, гострі захворювання легенів, виразка шлунка, запалення нирок, інфекційні захворювання шкіри, злоякісні пухлини, грижі, хронічний суглобний ревматизм і т. ін. Сюди входять також захворювання й травми опорно-рухового апарата, отримані незадовго до походу, а також забите місце й струс головного мозку.

Не повинні брати участь у багатоденній туристській подорожі особи, які перенесли протягом попереднього місяця такі захворювання, як затяжний грип, важку ангіну, скарлатину й інші інфекційні захворювання.

Психічні захворювання, у тому числі епілепсія, є протипоказанням навіть для одноденних походів.

Протипоказані туристські подорожі людям з вираженими порушеннями функцій органів чуття. Порушення слуху й зору різного ступеня можуть стати причиною зривів зі схилів, потрапляння під каменепад, лавину, аварії в дорозі, втрати орієнтування під час походу.

Загострення хронічної хвороби в польових умовах, при відсутності кваліфікованої медичної допомоги, може призвести до важких наслідків. Крім того, хвороба викликає загальну патологічну зміну організму, що виражається в слабості, швидкій стомлюваності, головних болях, безсонні, дратівливості, пригніченості, ослабленні опірності. Усе це підсилює схильність до захворювань і потенційних небезпек, що зустрічаються на маршруті.

Перед подорожжю туристи повинні провести низку профілактичних заходів.

Необхідно санувати ротову порожнину (вилікувати всі зуби). Особам, що страждають частими ангінами й запаленнями носоглотки, потрібно пройти профілактичний курс лікування. Варто позбутися мозолів на ногах.

До проведення подорожі треба за вказівкою санітарно-епідеміологічної служби за місцем проживання зробити профілактичні щеплення проти низки інфекційних та особливо небезпечних захворювань. Наприклад, усім туристам, що виїжджають у райони, які мають природні вогнища кліщового енцефаліту, необхідно в обов’язковому порядку за 30-40 днів до виїзду зробити вакцинацію. Введення вакцини значно підвищує стійкість організму до збудника кліщового енцефаліту.

Крім медичного контролю, найважливішу роль відіграє самоконтроль туриста. Він полягає в щоденному спостереженні за станом свого організму з обов’язковим записом результатів у щоденник самоконтролю й періодичним аналізом цих записів.