Лідерство

Усі менеджери повинні бути не тільки адміністраторами, але й лідерами. Якщо ви зайняті, головним чином, бюджетом, графіками роботи, витратами, узгодженням і деталями, значить, ви адміністратор. Лідер куди більше часу проводить з людьми, постійно вишукує нові можливості і засоби дослідження та контролю і задає організаційні цілі.

Ваш виконавчий директор (СEO) повинен бути справжнім архітектором фірми, головний операційний директор (СOO) має відігравати роль її інженера, який оптимізує роботу фірми в рамках заданої архітектури. І той, і інший повинні володіти певними торговельними навичками. Їм необхідно продавати свої ідеї інвесторам, колегам і персоналу. Крім іншого, лідери повинні бути і вчителями, здатними передати свої навички іншим співробітникам.

На противагу сказаному, погані менеджери основують всю свою діяльність на командній системі, яка передбачає жорсткий контроль над виконанням розпоряджень.

Основна роль лідера повинна полягати в "задаванні змісту" (Джон Сілі Браун (John Seely Brown), керівник дослідницьких і експериментальних підрозділів Xerox Corporation). Лідер потребує бачення. Бачення – це "мистецтво бачити невидиме" (Джонатан Свіфт). Володіючи таким баченням, лідер може натхненно впливати на співробітників i партнерів, представляючи їм перспективи розвитку організації. Це бачення повинно бути захоплюючим. У той же час слід відрізняти бачення від галюцинацій.

Лідер повинен користуватися повагою і як особистість, і як людина, яка володіє баченням. Його послідовники повинні вважати, що він служить їм, що він турботливий лідер. Наполеон говорив: "Лідер обіцяє надію". Роберт Таунсенд, колишній виконавчий директор Avis Rent-A-Car, зауважив: "Справжні лідери прагнуть до загального процвітання, а не до особистого збагачення". Успіх лідера визначається відданістю послідовників.

Деякі вважають, що великі лідери неодмінно повинні мати певну харизму, приводячи в приклад таких діячів, як Франклін Рузвельт і Уїнстон Черчілль. Вони забувають про Гаррі Трумена. Ефективність роботи лідера не залежить від його харизми. Харизматичні лідери нерідко виглядають вельми і вельми підозріло. Багато великих підприємці-лідери тихо торкалися сердець і розуму своїх підлеглих, залишаючись у тіні. Їх відрізняли дружелюбність, дбайливість і уважність. Крім іншого, вони завжди служили взірцем для наслідування. Чарльз Р. Уолгрін III (Charles R. Walgreen III) трансформував компанію Walgreen Co. в компанію, сукупні прибутки якої після 1975 року перевершували аналогічні середні показники для фондової біржі приблизно в 15 разів. При цьому він ніколи не вдавався до кредитів і пояснював свої успіхи тільки силою своєї команди. Кетрін Грехем (Catherine Graham), керівник "The Washington Post", може служити прикладом іншої "тихоні", яка зуміла створити грандіозне підприємство, чудову газету. Китайський філософ Лао-цзи говорив: "Кращий лідер той, про існування якого люди знають, хіба що з чуток".

Кращі лідери намагаються оточити себе талановитими менеджерами. Ніщо не радує їх так, як професіоналізм їх менеджера. Виконавчий директор Том Зібель хоче, щоб заступники, які відповідають за ті чи інші напрямки роботи, перевершували його своєю компетентністю. Якби було інакше, не було б необхідності у введенні таких посад, як фінансовий директор і керівник відділу маркетингу. Основне завдання виконавчого директора полягає в підборі компетентних кадрів і в умілому керівництві ними, що передбачає узгодження їх дій.

Хороші лідери не мають потреби в конформістах. Якщо робітник завжди згоден з вами, женіть його геть. Нещирі співробітники завжди погані. Тільки їх відкритість зробить можливим проведення конструктивних диспутів, в ході яких можуть виникнути нетривіальні ідеї. Вони будуть вітати масштабні задуми і терпимо ставитися до помилок, які у вас трапляються. Після того, як буде прийняте остаточне рішення, вони зуміють належним чином налаштувати своїх працівників.

Найкращі лідери не мають звичаю ламати голову над цифрами. Вони вважають за краще працювати з людьми. Чимало часу вони приділяють і основним споживачам. Джек Уелч з GE присвячує спілкуванню зі споживачами приблизно 100 днів в році. Такої ж практики дотримується і Лу Герстнер (Lou Gerstner) з IBM.

Роль лідера дуже непроста. Той, хто уподібнює її грі в гольф з іншими лідерами, робить серйозну помилку. Один виконавчий директор якось зауважив: "Я спокійний тільки тоді, коли я відчуваю занепокоєння". Коли Діка Ферріса (Dick Ferris), колишнього виконавчого директора United Air Lines, запитали, як йому спиться, він відповів: "Я сплю як мале дитя: прокидаюся кожні дві години і плачу".

У будь-якому випадку лідер повинен бути скоріше оптимістом, ніж песимістом. Чаша повинна уявлятися йому наполовину наповненою, а не наполовину порожньою. Важкі часи – найкраща перевірка його спроможності. Справжні капітани виростають у бурхливих морях, а не в тихих лагунах. Так, лідер завжди ризикує. Його послідовники позбавлені тяжкого тягаря відповідальності, бо вони не більш ніж виконавці.

Успіх може п’янити лідера. Найменша необережність – і він впаде жертвою зарозумілості. Хтось помітив: "Людині, яка страждає зарозумілістю, низини бачаться вершинами".

Що стосується маркетингу, то багато виконавчих директорів вважають витрати на нього марною тратою грошей, не розуміючи того, що саме ці витрати в більшій своїй частині є капіталовкладеннями. Існує два типи директорів: ні ті, ні інші нічого не тямлять в маркетингу, але одні усвідомлюють цю обставину, а інші – ні.