Відомість обчислення координат діагонального(розімкнутого) теодолітного ходу

№ точки

Кути виміряні(середні)

Кутова нев`язка(поправка)

Виправлені кути

Азимут

Румб

Горизонтальні прокладення

Прирощення координат

Координати

№ точки

Обчислення

Виправлені

Х

У

+,-

∆х

Поправка

+,-

∆у

Поправка

+,-

∆х

+,-

∆у

222°42`

56°18,5`

-0,5`

56°18`

346°24`

ПчЗ 13°36`

195,98

+

190,49

+0,42

-

46,07

-0,21

+

190,91

+

46,28

+52

+107,61

135°0,5`

-0,5`

135°00`

31°24`

ПчС 31°24`

135,68

+

115,81

+

70,68

+

115,81

+

70,68

+242,91

+61,54

225°00`

225°00`

346°24`

ПчЗ 13°36`

186,74

+

181,51

-

43,90

+

181,51

-

43,90

+358,72

+132,22

33°41,5`

-0,5`

33°41`

132°43`

+540,23

+88,11

- 0,42 м. 0,21м.

Румб	Cos +	Sin -
ПчЗ 13°36`	0.9720	0.2351
ПчС 31°24`	0.8536	0.5210
ПчЗ 13°36`	0.9720	0.2351

Прак­тич­не за­нят­тя № 6.7

Те­ма. Скла­дан­ня і офор­млен­ня пла­ну за ма­те­рі­ала­ми те­одо­літ­ної зйом­ки

Ме­та:

1. Фор­му­ван­ня на­ви­ків та вмінь побудови пла­ну те­одо­літ­ної зйом­ки

2. Навчитись користуватись координатною сіткою.

При­ла­ди та ма­те­рі­али

1. Крес­лярсь­кий па­пір.

2. Тран­спор­ти­ри (лі­нійки) з по­пе­реч­ним мас­шта­бом.

3. Крес­лярсь­ке при­лад­дя.

Ме­то­дич­ні вка­зів­ки

Ро­бо­та скла­дається із двох зав­дань, по­чат­ко­ви­ми да­ни­ми для виконання яких є:

· відомості об­чис­лен­ня ко­ор­ди­нат зам­кну­то­го і ро­зім­кну­то­го те­одо­літ­них хо­дів;

· аб­рис те­одо­літ­ної зйом­ки (рис. 7).

Зав­дан­ня 1. Скла­дан­ня пла­ну те­одо­літ­ної зйом­ки

План бу­дується за ко­ор­ди­на­та­ми х, у, які зна­хо­дять­ся у ві­до­мос­ті ко­ор­ди­нат. Сис­те­ма ко­ор­ди­нат має та­кий виг­ляд:

х

у

де, х – нульо­вий ме­ри­ді­ан; у – ек­ва­тор.

План бу­дується у мас­шта­бі 1: 5000. Ко­ор­ди­на­ти х і у від­кла­да­ють у сис­те­мі ко­ор­ди­нат за до­по­мо­гою тран­спор­ти­ра та цир­ку­ля ви­мі­рю­ва­ча.

Нап­рик­лад:

х

у

Зав­дан­ня 2. Офор­млен­ня пла­ну теодолітної зйомки (рис. 38)

План виконують туш­шю. Лі­нія ді­аго­наль­но­го хо­ду має мен­шу тов­щи­ну, по­рів­ня­но із лі­ні­ями зам­кну­то­го хо­ду.

Лі­нії під­пи­су­ють­ся дро­бом,

На пла­ні вка­зується мас­штаб, пло­ща (га), як­що не­об­хід­но – ро­бить­ся від­мив­ка. Кож­на точ­ка пла­ну ну­ме­рується. План ви­ко­нується на крес­лярсь­ко­му па­пе­рі фор­ма­ту А3.

(зразок)

План теодолітної зйомки

М 1:5000 S=11,7 га

Рис. 38. Оформлення плану теодолітної зйомки

Поль­ові ро­бо­ти при те­одо­літ­ній зйом­ці

Польо­ві ро­бо­ти при те­одо­літ­ній зйом­ці по­чи­на­ють­ся з ре­ког­нос­ци­ру­ван­ня ді­лян­ки, яку зні­ма­ють. При цьому на міс­це­вос­ті вста­нов­лю­ють ме­жі те­ри­то­рії, яку зні­ма­ють і зак­ріп­лю­ють їх де­рев'яни­ми кіл­ка­ми. Од­но­час­но на­мі­ча­ють те­одо­літ­ні хо­ди для зйомки як меж ді­лян­ки, так і внут­рішньої си­ту­ації. Для не­ве­ли­ких ді­ля­нок зні­маль­на ге­оде­зич­на сіт­ка мо­же пред­став­ля­ти один зам­кну­тий хід – по­лі­гон, сто­ро­ни яко­го в біль­шос­ті ви­пад­ків су­мі­ща­ють з ме­жа­ми ді­лян­ки.

За­леж­но від фор­ми роз­різ­ня­ють зам­кну­ті і ро­зім­кну­ті (ді­аго­наль­ні) хо­ди, від спо­со­бу прив'яз­ки – опор­ні, ге­оде­зич­ні і віль­ні пун­кти. Між вер­ши­на­ми ос­нов­них хо­дів мож­на прок­ла­да­ти ді­аго­наль­ні хо­ди.

За­го­тов­ля­ють ві­хи (в кіль­кос­ті не мен­ше 2 шт.) та кіл­ки для поз­на­чен­ня то­чок на міс­це­вос­ті.

При ро­бо­ті з те­одо­лі­том центр сіт­ки ни­ток оку­ля­ра не­об­хід­но на­во­ди­ти не на се­ре­ди­ну ві­хи, а на ос­но­ву ві­хи бі­ля зем­лі, ос­кіль­ки ві­ха має пев­ну тов­щи­ну, а зо­ро­ва тру­ба дає збіль­шен­ня у 20 ра­зів.

Спо­сіб об­хо­ду

Вис­тав­ляємо при­лад у точ­ці 1 так, щоб бу­ли доб­ре ви­ди­мі ві­хи, що сто­ять у точ­ках n і 2. При­во­ди­мо те­одо­літ у ро­бо­че по­ло­жен­ня, вис­тав­ляємо КП (вер­ти­каль­ний круг спра­ва). Центр сіт­ки ни­ток оку­ля­ра на­во­ди­мо на ві­ху у точ­ці n. Зак­ріп­ляємо ро­бо­чу час­ти­ну при­ла­ду і зні­маємо від­лік за нижньою шка­лою мік­рос­ко­па (го­ри­зон­таль­ний куг). По­тім роз­бло­ко­вуємо ро­бо­чу час­ти­ну при­ла­ду і центр сіт­ки ни­ток оку­ля­ра на­во­ди­мо на ві­ху у точ­ці 2. Ро­бо­чу час­ти­ну при­ла­ду зак­ріп­ляємо і з мік­рос­ко­пу зні­маємо від­лік. Го­ри­зон­таль­ний кут при КП об­чис­люється так:

Го­ри­зон­таль­ний кут = зад­ній від­лік – пе­ред­ній від­лік

ЗВ-ПВ

Як­що ЗВ мен­ше ніж ПВ, то

β₁ = ЗВ + 360 ^о – ПВ

Пе­ре­хід від КП до КЛ. Від­пус­каємо гвинт при алі­да­ді го­ри­зон­таль­но­го кру­га, та­ким чи­ном, зак­ріп­ляємо шка­лу мік­рос­ко­па. По­вер­таємо ро­бо­чу час­ти­ну при­ла­ду на 90 ^о, зак­ріп­ляємо гвинт при алі­да­ді го­ри­зон­таль­но­го кру­га, зо­ро­ву тру­бу пе­ре­во­ди­мо че­рез зе­ніт. Ана­ло­гіч­но ви­ко­нуємо ви­мі­рю­ван­ня при КЛ (круг лі­во) і зно­ву зна­хо­ди­мо го­ри­зон­таль­ний кут.

ЗВ-ПВ

Го­ри­зон­таль­ний кут

При умо­ві, що β₁ і β₂ від­різ­ня­ють­ся не біль­ше, ніж на 30′′ для те­одо­лі­ту 2Т-30 ви­мі­рю­ван­ня вва­жається до­пус­ти­мим.

Дов­жи­на лі­нії мі­ряється дві­чі.

Ре­зуль­та­ти всіх ви­мі­рю­вань за­пи­су­ють­ся у польо­вий жур­нал. Од­но­час­но ве­деть­ся аб­рис.

Ак­ту­алі­за­ція опор­них знань

Ва­рі­ант 1

1. За да­ни­ми табл. 1а виз­на­чи­ти ко­ор­ди­на­ти то­чок 2 і 3 зам­кне­но­го по­лі­го­ну і здійсни­ти кон­троль об­чис­лень. За да­ни­ми об­чис­ле­них ко­ор­ди­нат по­бу­ду­ва­ти план теодолітної зйомки у мас­шта­бі 1: 5000.

Таблиця 1а

Но­мер вер­шин (то­чок)	При­рос­ти ко­ор­ди­нат	Ко­ор­ди­на­ти
ΔХ	ΔY	Х	Y
	+ 150.48	- 65.54
	- 40.32	- 51.12
	- 110.16	+ 116.66

2. Виз­на­чи­ти пло­щу ді­лян­ки на пла­ні.

3. Виз­на­чи­ти ку­то­ву нев'яз­ку в зам­кну­то­му те­одо­літ­но­му хо­ді і її до­пусти­мість (табл. 1б).

Як­що нев'яз­ка до­пус­ти­ма, то роз­по­ді­літь її.

Зро­би­ти кон­троль і за­пов­ни­ти гра­фу "Ази­му­ти".

Таблиця 1б

Но­мер то­чок	Внут­ріш­ні ку­ти	Ази­му­ти
ви­мі­ря­ні	поп­рав­ки	вип­рав­ле­ні
	50о00′			10о10′
	60о40′30′′
	69о19′

Ва­рі­ант 2

1.За да­ни­ми ви­мі­рю­ван­ня внут­ріш­ніх ку­тів зам­кну­то­го по­лі­го­ну (табл. 2а) те­одо­лі­том 2Т-30 не­об­хід­но виз­на­чи­ти:

а) ку­то­ву нев'яз­ку і її до­пус­ти­мість;

б) ве­ли­чи­ни поп­ра­вок до ви­мі­ря­них ку­тів;

в) зна­чен­ня вип­рав­ле­них внут­ріш­ніх ку­тів.

Таблиця 2а

Но­мер вер­ши­ни	Внут­ріш­ні ку­ти
ви­мі­ря­ні	поп­рав­ки	вип­рав­ле­ні
	81о43′
	84о16′30′′
	110о34′
	83о25′30′′

2. Об­чис­ли­ти при­рос­ти ко­ор­ди­нат, як­що го­ри­зон­таль­не прок­ла­ден­ня – 364,59 м, а румб лі­нії – Пн 3: 32^о15′.

3. Виз­на­чи­ти го­ри­зон­таль­не прок­ла­ден­ня, як­що дов­жи­на лі­нії – 286,5 м, а кут на­хи­лу +4 ^о.

Ва­рі­ант 3

1.Виз­на­чи­ти те­оре­тич­ну су­му внут­ріш­ніх ку­тів для зам­кну­то­го по­лі­го­ну, що має 9 вер­шин.

2. Прак­тич­на су­ма ку­тів зам­кну­то­го по­лі­го­ну Σ_βвим. = 540^о02′ Те­одо­літ 2Т-30. Виз­на­чи­ти ку­то­ву нев'яз­ку Δ_β і зро­би­ти вис­но­вок про її до­пус­ти­мість.

По­лі­гон має п'ять вер­шин.

3. За да­ни­ми ви­мі­рю­ван­ня­ми внут­ріш­ніх ку­тів (табл. 3а) по­ра­ху­ва­ти Е_βвим., Е_βте­ор., Δ_β і Δ_βдо­пуст. Те­одо­літ 2Т-30.

Нев'яз­ку роз­по­ді­ли­ти і виз­на­чи­ти ази­му­ти. Зро­би­ти кон­троль об­чис­лень.

Таблиця 3а

Но­мер то­чок	Внут­ріш­ні ку­ти	Ази­му­ти
ви­мі­ря­ні	поп­рав­ки	вип­рав­ле­ні
	102о20′30′′			17о00′
	103о52′
	107о23′
	106о04′30′′
	120о19′30′′

Ва­рі­ант 4

1.Виз­на­чи­ти пло­щу ді­лян­ки у мас­шта­бі 1: 2000. (рис. 39).

Рис. 39

2. Об­чис­ли­ти внут­ріш­ній кут за ре­зуль­та­та­ми польо­вих ви­мі­рю­вань. Те­одо­літ 2Т-30. Зро­би­ти вис­нов­ки до­пус­ти­мос­ті ви­мі­рю­ван­ня (табл. 4а).

Таблиця 4а

Но­мер стан­ції	Но­мер точ­ки ві­зи­ру­ван­ня	Від­лі­ки в мік­рос­ко­пі	Зна­чен­ня ку­та	Се­реднє зна­чен­ня ку­та
КП		283о44′45′′
		146о58′30′′
КЛ		101о32′30′′
		324о46′45′′

2. Як здійснюється кон­троль за об­чис­лен­ням ко­ор­ди­нат у ро­зім­кну­то­му те­одо­літ­но­му хо­ді?

Ва­рі­ант 5

1.Об­чис­ли­ти зна­чен­ня при­рос­тів ко­ор­ди­нат, як­що румб лі­нії Пд3: 61^о20′, а дов­жи­на її го­ри­зон­таль­но­го прок­ла­ден­ня 220, 18 м.

2. Виз­на­чи­ти ку­то­ву нев'яз­ку у зам­кну­то­му те­одо­літ­но­му хо­ді і її до­пус­ти­мість (табл. 5а).

Як­що нев'яз­ка до­пус­ти­ма, то роз­по­ді­ли­ти її. Зро­би­ти кон­троль об­чис­лень.

Таблиця 5а

Но­ме­ри то­чок	Внут­ріш­ні ку­ти
ви­мі­ря­ні	поп­рав­ка	вип­рав­ле­ні
	113о12′
	74о05′45′′
	68о54′30′′
	103о47′00′

3. Що на­зи­вається ко­ор­ди­на­та­ми точ­ки?

Ва­рі­ант 6

1.За ві­до­ми­ми ко­ор­ди­на­та­ми вер­шин по­лі­го­на (табл. 6а) по­бу­ду­ва­ти план теодолітної зйомки в мас­шта­бі 1: 2000 і виз­на­чи­ти його пло­щу (га).

Таблиця 6а

Но­ме­ри вер­шин	Ко­ор­ди­на­ти, м
Х	Y
		- 56,40
	+ 52,80	+ 150,00
	- 172,40	+ 132,80
	- 134,00	- 60,40

2. За да­ни­ми ви­мі­рю­вань внут­ріш­ніх ку­тів зам­кну­то­го по­лі­го­ну те­одо­лі­том 2Т-30 не­об­хід­но виз­на­чи­ти Σ_βвим., Σ_βте­ор., Δ_β і Δ_β до­пуст. Об­чис­ли­ти вип­рав­ле­ні ку­ти і ази­му­ти (табл. 6б).

Таблиця 6б

Но­ме­ри вер­шин	Внут­ріш­ні ку­ти	Ази­му­ти
ви­мі­ря­ні	поп­рав­ки	вип­рав­ле­ні
	110о13′			48о30′
	90о00′30′′
	100о17′30′′
	124о41′
	114о46′30′′

Ва­рі­ант 7

1.Об­чис­ли­ти ко­ор­ди­на­ти точ­ки 2, як­що ко­ор­ди­на­ти пер­шої точ­ки х₁ = +100,00 м, у₁ = -100,00 м, дов­жи­на лі­нії ℓ_1-2 = 267,18 м, а її ази­мут 76^о11′.

2. Виз­на­чи­ти для ді­аго­наль­но­го хо­ду Σ_βвим., Σ_βте­ор., Δ_β і Δ_βдо­пуст., об­чис­ли­ти ази­му­ти (табл. 7.а)

Таблиця 7а

Но­ме­ри то­чок	Внут­ріш­ні ку­ти	Ази­му­ти
ви­мі­ря­ні	поп­рав­ки	вип­рав­ле­ні
	55о18′30′			259о00′
	98о08′30′′
	225о00′
	36о52′
				203о40′

3. Виз­на­чи­ти пло­щу пла­ну гра­фіч­ним і ме­ха­ніч­ним спо­со­ба­ми (рис. 40).

Мас­штаб 1: 5000

Рис. 40

Ва­рі­ант 8

1.Об­чис­ли­ти зна­чен­ня при­рос­тів ко­ор­ди­нат, як­що румб лі­нії ПнС: 76^о11′, а дов­жи­на її го­ри­зон­таль­но­го прок­ла­ден­ня 267,18 м.

2. Виз­на­чи­ти нев'яз­ку в при­рос­тах ко­ор­ди­нат і її до­пус­ти­мість у зам­кну­то­му те­одо­літ­но­му хо­ді. Зро­би­ти роз­по­діл нев'яз­ки. Кон­троль (табл.. 8а.).

Таблиця 8а

Но­ме­ри то­чок	Го­ри­зон­таль­ні прок­ла­ден­ня лі­ній, м	При­ро­щен­ня ко­ор­ди­нат
об­чис­ле­ні	вип­рав­ле­ні
ΔХ	ΔY	ΔX	ΔY
	128,30	+ 94,20	- 46,18
	250,80	+ 126,44	- 213,60
	286,90	- 220,50	+ 259,66

3. Як ви­ко­нується кон­троль за об­чис­лен­ням вип­рав­ле­них ку­тів.

Ва­рі­ант 9

1.Чи до­пус­ти­мі нев'яз­ки в при­рос­тах ко­ор­ди­нат зам­кну­то­го те­одо­лід­но­го хо­ду ƒΔх = 5,04 м і ƒΔу = +0,2 м, як­що пе­ри­метр 1000 м, а до­пус­ти­ма від­нос­на по­хиб­ка ;

2. Знайти ко­ор­ди­на­ти і зро­би­ти кон­троль об­чис­лень (табл. 9а)

Таблиця 9а

Но­ме­ри то­чок	При­ро­щен­ня ко­ор­ди­нат	Ко­ор­ди­на­ти
вип­рав­ле­ні
ΔX	ΔY	X	Y
	+ 312,31	+ 95,39	+ 20,00	+ 14,10
	- 187,97	+ 349,93
	- 280,48	+ 71,25
	- 154,66	- 264,25
	+ 141,8	- 252,32

За ко­ор­ди­на­та­ми по­бу­ду­ва­ти план у мас­шта­бі 1: 5000.

3. Виз­на­чи­ти пло­щу пла­ну гра­фіч­ним спо­со­бом.

Ва­рі­ант 10

1.Чи до­пус­ти­мі нев'яз­ки в при­рос­тах ко­ор­ди­нат зам­кну­то­го те­одо­літ­но­го хо­ду ƒΔх = -0,30 м і ƒΔ = + 10,26 м, як­що пе­ри­метр по­лі­го­ну 1000 м, а до­пус­ти­ма від­нос­на по­хиб­ка .

2. По­бу­ду­ва­ти план за ко­ор­ди­на­та­ми в мас­шта­бі 1: 5000 (табл. 10а).

Таблиця 10а

Но­ме­ри вер­шин	Ко­ор­ди­на­ти
Х	Y
	+ 250,08	+ 159,40
	+ 81,56	+ 234,60
	- 124,51	+ 123,88
	- 165,23	+ 28,85

3. Виз­на­чи­ти пло­щу пла­ну ана­лі­тич­ним спо­со­бом (Тема 7).

Ва­рі­ант 11

1.За да­ни­ми табл. 11а виз­на­чи­ти ве­ли­чи­ни аб­со­лют­ної і від­нос­ної по­хи­бок (нев'язок) у при­рос­тах ко­ор­ди­нат для зам­кну­то­го по­лі­го­ну, пе­ри­метр яко­го 920,00 м.

Таблиця 11а

Но­ме­ри вер­шин	При­рос­ти ко­ор­ди­нат, м
ΔX	ΔY
	+ 65,32	+ 12,30
	- 116,40	+ 82,16
	+ 51,42	- 94,56

2. Виз­на­чи­ти пло­щу пла­ну гра­фіч­ним і ме­ха­ніч­ним спо­со­ба­ми (рис. 41).

Мас­штаб 1: 5000

Рис. 41

Об­чис­ли­ти нев'яз­ки в при­рос­тах ко­ор­ди­нат для ді­аго­наль­но­го хо­ду, вста­но­ви­ти їх до­пус­ти­мість і роз­по­ді­ли­ти (табл.. 11б).

Таблиця 11б

Но­ме­ри то­чок	Рум­би	Дов­жи­на лі­ній, м	При­рос­ти ко­ор­ди­нат	Ко­ор­ди­на­ти
ΔХ	ΔY	ΔX	ΔY
					+ 81,66	+ 234,6
	ПнС:23о41′	224,99
	ПдС:74о28′	95,45
	ПнС:60о32′	134,79
					- 165,23	+ 28,85

Ва­рі­ант 12

1.Об­чис­ли­ти пло­щу ді­лян­ки за ко­ор­ди­на­та­ми вер­шин (табл. 12а).

Таблиця 12а

Но­ме­ри вер­шин	Ко­ор­ди­на­ти
Х	Y
	+ 100,00	- 100,00
	+ 163,75	+ 159,62
	- 25,30	+ 186,65
	- 130,96	- 6,38

2. По­бу­ду­ва­ти план теодолітної зйомки за ко­ор­ди­на­та­ми (табл. 12а) у мас­шта­бі 1:5000.

3. Виз­на­чи­ти те­оре­тич­ну су­му внут­ріш­ніх ку­тів для зам­кну­то­го по­лі­го­ну, який має 12 вер­шин.

Ва­рі­ант 13

1. За да­ни­ми табл. 13а виз­на­чи­ти зна­чен­ня ве­ли­чи­ни аб­со­лют­ної і від­нос­ної по­хи­бок (нев'язок) у при­рос­тах ко­ор­ди­нат для зам­кну­то­го по­лі­го­ну, пе­ри­метр яко­го 927,62 м.

Таблиця 13а

Но­ме­ри вер­шин	При­рос­ти ко­ор­ди­нат, м
ΔХ	ΔY
	+ 63,80	+ 259,43
	- 189,01	+ 26,90
	- 105,62	- 193,19
	+ 231,01	- 93,80

2. По­бу­ду­ва­ти план теодолітної зйомки за ко­ор­ди­на­та­ми (табл. 13б) у мас­шта­бі 1: 5000.

Таблиця 13б

Но­ме­ри вер­шин	Ко­ор­ди­на­ти
ΔХ	ΔY
	- 100,00	- 100,00
	+ 262,48	+ 56,00
	+ 472,47	+ 222,76
	+ 261,80	+ 437,18
	- 37,93	+ 322,93

3. Виз­на­чи­ти пло­щу да­но­го пла­ну ме­ха­ніч­ним спо­со­бом.

Ва­рі­ант 14

1 а. Виз­на­чи­ти за до­по­мо­гою тех­ніч­но­го тран­спор­ти­ра і ви­мі­рю­ва­ча пло­щу ді­лян­ки, зоб­ра­же­ної на пла­ні. Мас­штаб 1: 5000 (рис. 42).

1 б. Виз­на­чи­ти пло­щу да­ної ді­лян­ки пла­ні­мет­ром (рис 42).

1 в. Виз­на­чи­ти пло­щу гра­фіч­ним спос­бом (рис. 42).

Рис. 42

2. За да­ни­ми ви­мі­рю­ван­ня внут­ріш­ніх ку­тів (табл. 14а) виз­на­чи­ти зна­чен­ня ази­му­тів лі­ній і рум­бів, як­що ази­мут А_1-2 = 212^о55′

Таблиця 14а

Но­ме­ри вер­шин	Внут­ріш­ні ку­ти вип­рав­ле­ні	Ази­му­ти	Рум­би
	90о02′	212о55′
	29о58′
	60о00′

Ва­рі­ант 15

1. За да­ни­ми ви­мі­рю­ван­ня внут­ріш­ніх ку­тів (табл. 15а) виз­на­чи­ти зна­чен­ня ази­му­тів лі­ній, як­що ази­мут лі­нії А_1-2 = 76^о11′.

2. Знайде­ні ази­му­ти пе­ре­вес­ти в рум­би.

Таблиця 15а

Но­ме­ри вер­шин	Внут­ріш­ні ку­ти вип­рав­ле­ні	Ази­му­ти	Рум­би
	81о43′	76о11′
	84о17′
	110о34′
	83о26′

2. Виз­на­чи­ти ве­ли­чи­ну ку­то­вої нев'яз­ки у ді­аго­наль­но­му хо­ді Δβ і Δβ_{до­пуст}. Те­одо­літ 2Т-30 (табл. 15б).

Таблиця 15б

Кіль­кість ку­тів, n	Еβ (ви­мір)	Ази­му­ти
Ак (кін­це­вий)	Ап (по­чат­ко­вий)
	433о53′	165о45′	239о40′

3. Виз­на­чи­ти те­оре­тич­ну су­му внут­ріш­ніх ку­тів для зам­кну­то­го по­лі­го­ну, який має 10 вер­шин.

Ва­рі­ант 16

1. За да­ни­ми, вка­за­ни­ми в табл. 16а, виз­на­чи­ти аб­со­лют­ну і від­нос­ну нев'яз­ки в при­рос­тах ко­ор­ди­нат те­одо­літ­но­го хо­ду і зро­би­ти вис­но­вок про їх до­пус­ти­мість.

Пе­ри­метр – 1460,00 м.

Таблиця 16а

Су­ма об­чис­ле­них при­рос­тів ко­ор­ди­нат	Ко­ор­ди­на­ти опор­них то­чок хо­ду
по­чат­ко­вої	кін­це­вої
ЕΔх	ЕΔу	Хо	Yо	Хк	Yк
83,90	94,00	132,42	- 236,48	216,18	- 142,16

2. Об­чис­ли­ти ко­ор­ди­на­ти в зам­кну­то­му те­одо­літ­но­му хо­ді (табл. 16б).

Таблиця 16б

Но­ме­ри вер­шин	При­рос­ти вип­рав­ле­ні	Ко­ор­ди­на­ти
Δх	Δу	х	у
	+ 312,31	+ 95,39
	- 18,97	+ 349,93
	- 280,48	+ 71,25
	- 154,66	- 264,25
	+ 141,8	- 252,32

3. За об­чис­ле­ни­ми ко­ор­ди­на­та­ми по­бу­ду­ва­ти план теодолітної зйомки в мас­шта­бі 1: 5000.

Ва­рі­ант 17

1. За да­ни­ми табл. 17а виз­на­чи­ти аб­со­лют­ну і від­нос­ну нев'яз­ки в при­рос­тах ко­ор­ди­нат для ро­зім­кну­то­го те­одо­літ­но­го хо­ду і зро­би­ти вис­но­вок про їх до­пус­ти­мість. Пе­ри­метр 1460,00м.

Таблиця 17а

Су­ма об­чис­ле­них при­ро­щень ко­ор­ди­нат	Ко­ор­ди­на­ти опор­них то­чок хо­ду
по­чат­ко­вої	кін­це­вої
ЕΔх	ЕΔу	Хо	Yо	Хк	Yк
327,16	188,05	- 112,12	+ 36,41	+ 216,46	+ 224,96

2. Виз­на­чи­ти нев'яз­ку в при­рос­тах ко­ор­ди­нат у зам­кну­то­му те­одо­літ­но­му хо­ді, вста­но­ви­ти її до­пус­ти­мість і роз­по­ді­ли­ти. Об­чис­ли­ти ко­ор­ди­на­ти (табл. 17б).

Таблиця 17 б

Но­ме­ри то­чок	Дов­жи­на лі­ній, м	При­рос­ти ко­ор­ди­нат	Ко­ор­ди­на­ти
ви­чис­ле­ні	вип­рав­ле­ні
Δх	Δу	Δх	Δу	х	у
		+ 262,44	+ 55,99			+ 100	- 100
		+ 209,94	+ 166,75
		- 210,67	+ 214,41
		- 300,23	- 114,26
		+ 37,43	- 322,93

3. По­бу­ду­ва­ти план теодолітної зйомки в мас­шта­бі 1: 5000 за об­чис­ле­ни­ми ко­ор­ди­на­та­ми.

Ва­рі­ант 18

1. Виз­на­чи­ти те­оре­тич­ну су­му внут­ріш­ніх ку­тів для зам­кну­то­го по­лі­го­ну, що має ві­сім вер­шин.

2. Е_βвим. = 539^о59′. Те­одо­літ 2Т-30. Виз­на­чи­ти ку­то­ву нев'яз­ку Δβ і зро­би­ти вис­но­вок про її до­пус­ти­мість. По­лі­гон має 5 вер­шин.

3. Виз­на­чи­ти нев'яз­ку в при­рос­тах ко­ор­ди­нат у ро­зім­кну­то­му те­одо­літ­но­му хо­ді та вста­но­ви­ти її до­пус­ти­мість.

Роз­по­ді­ли­ти нев'яз­ку і здійсни­ти кон­троль (табл. 18а).

Таблиця 18а

Но­ме­ри то­чок	Дов­жи­на лі­ній, м	При­рос­ти ко­ор­ди­нат	Ко­ор­ди­на­ти
ви­чис­ле­ні	вип­рав­ле­ні	X	Y
				- 141,8	+ 252,32
	169,93	+ 166,87	- 32,13
	193,83	+ 145,91	+ 127,75
	155,07	+ 121,83	+ 96,90
				+ 293,34	+ 445,32

Ва­рі­ант 19

1.Виз­на­чи­ти пло­щу ді­лян­ки у мас­шта­бі 1:2000 (рис.43).

Рис. 43

2. Як здійснюється кон­троль за об­чис­лен­ня­ми вип­рав­ле­них при­рос­тів?

3. Виз­на­чи­ти ку­то­ву нев'яз­ку в ро­зім­кну­то­му те­одо­літ­но­му хо­ді та її до­пус­ти­мість. Як­що ве­ли­чи­на нев'яз­ки до­пус­ти­ма, то роз­по­ді­ли­ти її. Те­одо­літ 2Т-30. Об­чис­ли­ти ази­му­ти (табл. 19а).

Таблиця 19а

Но­ме­ри стан­цій	Внут­ріш­ні ку­ти	Ази­му­ти
ви­мі­ря­ні	вип­рав­ле­ні
	70о34′
	127о51′30′′		239о40′
	182о43
	52о44′30′′

Ва­рі­ант 20

1.За да­ни­ми, на­ве­де­ни­ми в табл. 20а виз­на­чи­ти ве­ли­чи­ну ку­то­вої нев'яз­ки в ро­зім­кну­то­му ді­аго­наль­но­му хо­ді, що спи­рається на дві опор­ні точ­ки. Чи до­пус­ти­ма знайде­на нев'яз­ка, як­що зйомка про­во­ди­лось те­одо­лі­том 2Т-30.

Таблиця 20а

Кіль­кість ку­тів (n)	Су­ма внут­ріш­ніх ку­тів (Σβвим.)	Ази­му­ти
Ак (кін­це­вий)	Ап (по­чат­ко­вий)
	334о04′	147о59′	302о00′

2. За ре­зуль­та­та­ми ви­мі­рю­ван­ня внут­ріш­ніх ку­тів зам­кну­то­го по­лі­го­ну те­одо­лі­том 2Т-30 не­об­хід­но виз­на­чи­ти Е_βвим., Е_βте­ор., Δβ і Δβдо­пуст. Об­чис­ли­ти вип­рав­ле­ні ку­ти і ази­му­ти (табл. 20б).

Таблиця 20б

Но­ме­ри вер­шин	Внут­ріш­ні ку­ти	Ази­му­ти
ви­мі­ря­ні	поп­рав­ки	вип­рав­ле­ні
	84о23′			12о00′
	153о41′
	83о37′
	113о44′
	104о34′

3. Що на­зи­вається при­рос­та­ми ко­ор­ди­нат?

Ва­рі­ант 21

1.За да­ни­ми ви­мі­рю­ван­ня внут­ріш­ніх ку­тів (табл. 21а) виз­на­чи­ти зна­чен­ня ази­му­тів лі­ній, як­що ази­мут лі­нії А _1-2 = 140^о36′

Таблиця 21а

Но­ме­ри вер­шин	Внут­ріш­ні ку­ти вип­рав­ле­ні	Ази­мут	Румб
	90о02′
140о36′
	29о58′
	60о00′

От­ри­ма­ні ази­му­ти пе­ре­вес­ти в рум­би.

2. За ві­до­ми­ми ко­ор­ди­на­та­ми вер­шин по­лі­го­на (табл. 21б) по­бу­ду­ва­ти план теодолітної зйомки в мас­шта­бі 1: 5000 і виз­на­чи­ти його пло­щу (га) ана­лі­тич­ним спо­со­бом (Тема 7).

Таблиця 21б

Но­ме­ри вер­шин	Ко­ор­ди­на­ти, м
Х	Y
	+ 250,08	+ 159,40
	+ 81,46	+ 234,60
	- 124,51	+ 123,88
	- 165,23	+ 28,85

Ва­рі­ант 22

1.Об­чис­ли­ти ко­ор­ди­на­ти точ­ки 2, як­що ко­ор­ди­на­ти пер­шої точ­ки Х₁ = – 131,40 м, Y₁ = + 140,50 м; дов­жи­на лі­нії α_1-2 = 122,00 м, а її румб ПдЗ: 40^о30′.

2. Виз­на­чи­ти ку­то­ву нев'яз­ку в зам­кну­то­му те­одо­літ­но­му хо­ді і її до­пус­ти­мість.Як­що нев'яз­ка до­пус­ти­ма, то роз­по­ді­літь її. По­ра­ху­ва­ти ази­му­ти, зро­би­ти кон­троль об­чис­лень (табл. 22а).

Табл. 22а

Но­ме­ри то­чок	Внут­ріш­ні ку­ти	Ази­мут
ви­мі­ря­ні	поп­рав­ки	вип­рав­ле­ні
	107о23′
	106о04′30′′			225о01′
	120о19′30′′
	102о20′30′′
	103о52′

3. Виз­на­чи­ти пло­щу пла­ну ме­ха­ніч­ним спо­со­бом (рис. 44).

Рис.44

Ва­рі­ант 23

1.За да­ни­ми табл. 23а виз­на­чи­ти аб­со­лют­ну і від­нос­ну нев'яз­ки в при­рос­тах ко­ор­ди­нат для зам­кну­то­го те­одо­літ­но­го хо­ду і зро­би­ти вис­но­вок про їх до­пус­ти­мість. Пе­ри­метр 1460м.

Таблиця 23а

Су­ма об­чис­ле­них при­рос­тів ко­ор­ди­нат	Ко­ор­ди­на­ти опор­них то­чок хо­ду
по­чат­ко­вої	кін­це­вої
ΣΔх	ΣΔу	ХnY	Yn	Хк	Yк
165,42	- 177,84	- 69,32	+ 156,18	96,39	- 21,12

2. За да­ни­ми ви­мі­рю­ван­ня внут­ріш­ніх ку­тів (табл. 23б) виз­на­чи­ти Σ_βвим., Σ_βте­ор., Δ_β і Δ_βдо­пуст., те­одо­літ 2Т-30.

Нев'яз­ку роз­по­ді­ли­ти і об­чис­ли­ти гра­фи "Ази­му­ти " і "Рум­би". Кон­троль.

Таблиця 23б

Но­ме­ри то­чок	Внут­ріш­ні ку­ти	Ази­му­ти	Рум­би
ви­мі­ря­ні	поп­рав­ки	вип­рав­ле­ні
	153о41′
140о25′
	83о37′
	113о44′
	104о34′
	84о23′

3. Виз­на­чи­ти Σ_βте­ор. Для зам­кну­то­го по­лі­го­ну, що має 7 вер­шин.

Ва­рі­ант 24

1.За да­ни­ми ви­мі­рю­ван­ня внут­ріш­ніх ку­тів зам­кну­то­го по­лі­го­ну те­одо­лі­том 2Т-30 (табл. 24а) не­об­хід­но виз­на­чи­ти:

1) ку­то­ву по­хиб­ку і її до­пус­ти­мість;

2) ве­ли­чи­ни поп­ра­вок до ви­мі­ря­них ку­тів;

3) зна­чен­ня вип­рав­ле­них внут­ріш­ніх ку­тів.

Таблиця. 24а

Но­ме­ри вер­шин	Внут­ріш­ні ку­ти
ви­мі­ря­ні	поп­рав­ки	вип­рав­ле­ні
	90о02′30′′
	29о58′
	60о00′30′′

2. Виз­на­чи­ти нев'яз­ку в при­рос­тах ко­ор­ди­нат у ро­зім­кну­то­му те­одо­літ­но­му хо­ді і її до­пус­ти­мість. Роз­по­ді­ли­ти нев'яз­ку і здійсни­ти кон­троль (табл. 24б).

Таблиця 24б

Но­ме­ри то­чок	Дов­жи­на лі­нії, м	При­рос­ти	Ко­ор­ди­на­ти
ви­чис­ле­ні	вип­рав­ле­ні
ΔХ	Δ Y	ΔХ	Δ Y	Х	Y
	235,60	+221,45	-62,18			+115,25	-128,18
	121,60	+42,14	+105,22
	320,20	-156,20	+174,56
						+222,48	+89,46

Ва­рі­ант 25

1.За ві­до­ми­ми ко­ор­ди­на­та­ми вер­шин по­лі­го­нів (табл. 25а) по­бу­ду­ва­ти план теодолітної зйомки в мас­шта­бі 1: 5000 і виз­на­чи­ти його пло­щу (га).

Таблиця 25а

Но­ме­ри то­чок	Ко­ор­ди­на­ти, м
Х	Y
	+ 100,00	- 100,00
	+ 163,75	+ 159,62
	- 25,30	+ 186,65
	- 130,96	- 6,38

2. Об­чис­ли­ти нев'яз­ку в при­рос­тах ко­ор­ди­нат і її до­пус­ти­мість у зам­кну­то­му те­одо­літ­но­му хо­ді, здійсни­ти роз­по­діл нев'яз­ки (табл.. 25б).

Таблиця 25б

Но­ме­ри то­чок	Го­ри­зонт. прок­лад. лі­ній, м	При­рос­ти ко­ор­ди­нат, м
об­чис­ле­ні	вип­рав­ле­ні
ΔХ	ΔY	ΔХ	ΔY
	269,34	+ 262,44	+ 55,90
	268,95	+ 209,94	+ 166,75
	301,65	- 210,67	+ 214,41
	319,60	- 300,23	- 114,26
	324,95	+ 37,43	- 322,93

Ва­рі­ант 26

1 а. Виз­на­чи­ти за до­по­мо­гою тех­ніч­но­го тран­спор­ти­ра і ви­мі­рю­ва­ча пло­щу ді­лян­ки, зоб­ра­же­ної на пла­ні у мас­шта­бі 1: 5000 (Тема 7).

1 б. Виз­на­чи­ти пло­щу пла­ну пла­ні­мет­ром (рис. 45).

Рис. 45

2. Що на­зи­вається при­рос­та­ми ко­ор­ди­нат?

3. Виз­на­чи­ти ку­то­ву нев'яз­ку в ро­зім­кну­то­му те­одо­літ­но­му хо­ді і її до­пус­ти­мість (табл. 26а). Як­що нев'яз­ка до­пус­ти­ма, то роз­по­ді­ли­ти її. Те­одо­літ 2Т-30. Об­чис­ли­ти ази­му­ти.

Таблиця 26а

Но­ме­ри стан­цій	Внут­ріш­ні ку­ти	Ази­му­ти
ви­мі­ря­ні	вип­рав­ле­ні
			80о14′
	35о14′15′
	153о58′30′′
	205о37′30′′
	82о40′00′′
322о44′

Ва­рі­ант 27

1.Об­чис­ли­ти ко­ор­ди­на­ти точ­ки 3, як­що ко­ор­ди­на­ти точ­ки 2 х₂ = +162,75 м, у₂ = +159,62 м; дов­жи­на лі­нії ℓ_2-3 = 190,92 м, а її румб ПдС: 8^о06'.

2. Об­чис­ли­ти нев'яз­ку в при­ро­щен­нях ко­ор­ди­нат для ді­аго­наль­но­го хо­ду і вста­но­ви­ти їх до­пус­ти­мість (табл. 27а).

Таблиця 27а

Но­ме­ри то­чок	При­ро­щен­ня ко­ор­ди­нат	Ко­ор­ди­на­ти
ΔХ	ΔY	ΔХ	ΔY
	+ 206,00	+ 90,35	+ 81,66	+ 234,60
	- 25,45	+ 91,98
	+ 66,44	+ 117,36
			- 165,23	+ 28,85

3. Об­чис­ли­ти Σβ_те­ор. Для зам­кну­то­го те­одо­літ­но­го хо­ду, що має 14 вер­шин.

Те­ма 7. Об­чис­лен­ня площ

Спо­со­би об­чис­лен­ня площ

За­леж­но від фор­ми і роз­мі­ру пло­ща ді­лян­ки мо­же бу­ти виз­на­че­на ана­лі­тич­ним, гра­фіч­ним та ме­ха­ніч­ним спо­со­ба­ми.

Ана­лі­тич­ним спо­со­бом пло­щу об­чис­лю­ють за ре­зуль­та­та­ми без­по­се­ред­ніх ви­мі­рів на міс­це­вос­ті дов­жин лі­ній і ку­тів між ни­ми. До цього спо­со­бу від­но­сять та­кож об­чис­лен­ня площ ба­га­то­кут­ни­ків за ко­ор­ди­на­та­ми їх­ніх вер­шин. Цей спо­сіб найбільш точ­ний. По­мил­ка об­чис­лень пло­щі за­ле­жить та­кож від по­ми­лок ви­мі­рю­вань на міс­це­вос­ті.

При виз­на­чен­ні площ гра­фіч­ним спо­со­бом кон­тур на пла­ні роз­би­ва­ють на прос­ті ге­омет­рич­ні фі­гу­ри: три­кут­ни­ки, чо­ти­ри­кут­ни­ки, тра­пе­ції. Із вра­ху­ван­ням мас­шта­бу ви­мі­рю­ють їх­ні еле­мен­ти (ос­но­ву, ви­со­ту) і за ге­омет­рич­ни­ми фор­му­ла­ми виз­на­ча­ють пло­щі.

Пло­щі не­ве­ли­ких фі­гур кри­во­лі­нійної кон­фі­гу­ра­ції виз­на­ча­ють за до­по­мо­гою па­ле­ток. Для виз­на­чен­ня площ ме­ха­ніч­ним спо­со­бом ви­ко­рис­то­ву­ють при­лад – пла­ні­метр. На сьогод­ні ви­ко­рис­то­ву­ють пла­ні­мет­ри по­ляр­ні і елек­трон­ні.

По­ляр­ні бу­ва­ють з од­нією або дво­ма ка­рет­ка­ми.

Од­но­ка­рет­ко­вий по­ляр­ний пла­ні­метр скла­дається із ка­рет­ки, по­люс­но­го і об­вод­но­го ва­жі­лів.

На ка­рет­ці вис­тав­лен­ий об­чис­лю­валь­ний ме­ха­нізм, до складу якого входить об­чис­лю­валь­ний ро­лик з ба­ра­ба­ном, що має шка­лу із 100 по­ді­лок і ци­фер­блат з 10 по­ді­лок.

Об­чис­лю­валь­ний ро­лик, пе­ре­су­ва­ючись по кар­ті, по­ка­зує чис­ло обер­тів пройде­них ним під час об­во­ду кон­ту­ра фі­гу­ри.

Чис­ло пов­них обер­тів ро­ли­ка від­ра­хо­ву­ють за ци­фер­бла­том, а його час­тин – за відліками вернье­ра.

Бу­до­ва од­но­ка­ре­точ­но­го по­ляр­но­го пла­ні­мет­ра:

1 – ка­рет­ка;

2 – по­люс­ний ва­жіль;

3 – об­від­ний ва­жіль;

4 – ван­таж з гол­кою (по­лю­сом);

5 – об­від­ний прис­трій;

6 – се­реж­ка;

7 – ци­фер­блат;

8 – об­чис­лю­валь­ний ро­лик з ба­ра­ба­ном;

9, 10 – верньєри об­чис­лю­валь­но­го ме­ха­ніз­му і об­від­но­го ва­жі­ля.

Виз­на­чен­ня площ за до­по­мо­гою па­ле­ток

Для виз­на­чен­ня площ не­ве­ли­ких кон­ту­рів на пла­ні (кар­ті) з кри­во­лі­нійни­ми ме­жа­ми зас­то­со­ву­ють один із найбільш зруч­них і уні­вер­саль­них спо­со­бів – спо­сіб па­ле­ток. Найбільш ужи­ва­ни­ми є пря­мо­лі­нійні па­лет­ки різ­них ви­дів.

Квад­рат­на (або сіт­ча­ста) па­лет­ка (рис. 46) – це сіт­ка взаємо-пер­пен­ди­ку­ляр­них лі­ній, які ут­во­рю­ють квад­рат із сто­ро­на­ми за­да­ної ве­ли­чи­ни (нап­рик­лад: 2 мм; 2,5 мм; 5 мм), по­бу­до­ва­ний на будь-якій про­зо­рій ос­но­ві (каль­ці, плас­ти­ку, то­що).

Рис. 46 Па­лет­ка

Ду­же дріб­ну сіт­ку бу­ду­ва­ти не­до­ціль­но, ос­кіль­ки ус­кладнюється під­ра­ху­нок клі­ти­нок при ви­мі­рю­ван­ні площ. Лі­нії сіт­ки на каль­ці (плас­ти­ку) прод­ря­пу­ють гол­кою цир­ку­ля і за­пов­ню­ють по­рош­ком чор­но­го або кольо­ро­во­го гра­фі­ту за до­по­мо­гою ват­но­го там­по­ну. Щоб спрос­ти­ти під­ра­хун­ки і уник­ну­ти гру­бих по­ми­лок, кож­ну п'яту або де­ся­ту го­ри­зон­таль­ну і вер­ти­каль­ну лі­нії роб­лять де­що тов­сті­ши­ми.

Для виз­на­чен­ня пло­щі квад­рат­ною па­лет­кою, її нак­ла­да­ють на кон­тур, пло­щу яко­го пот­ріб­но знайти, і ра­ху­ють кіль­кість ці­лих квад­ра­тів, які вміс­ти­ли­ся все­ре­ди­ні кон­ту­ру. По­тім не­пов­ні квад­ра­ти оці­ню­ють око­мір­но, тоб­то їх за­мі­ню­ють від­по­від­ною кіль­кіс­тю пов­них. Пло­щу кон­ту­ру зна­хо­ди­мо за фор­му­лою:

P = a² n,

де а – дов­жи­на сто­ро­ни квад­ра­та в мас­шта­бі кар­ти (пла­ну); n – чис­ло квад­ра­тів, які по­па­ли в ме­жі кон­ту­ру. На прак­ти­ці пе­ред ко­рис­ту­ван­ням па­лет­кою виз­на­ча­ють ці­ну клі­ти­ни па­лет­ки. Ці­на клі­тин­ки бу­де за­ле­жа­ти від роз­мі­ру сто­ро­ни квад­ра­та і мас­шта­бу пла­ну (кар­ти), на яко­му виз­на­чається пло­ща. Так, у на­шо­му прик­ла­ді а = 2 мм, мас­штаб кар­ти 1: 50 000. В цьому мас­шта­бі 2 мм на кар­ті від­по­ві­дає на міс­це­вос­ті 100 м, тоб­то пло­ща кож­ної клі­тин­ки па­лет­ки від­по­ві­да­ти­ме 100 × 100 = 10000 м² = 1 га. Та­ким чи­ном, пло­ща кон­ту­ру до­рів­нює P = 1 га × 22,5 = 22,5 га на міс­це­вос­ті.

Ос­нов­ним не­до­лі­ком квад­рат­ної па­лет­ки є те, що пло­щі час­ти­ни квад­ра­тів оці­ню­ють­ся візуально, що суп­ро­во­джується гру­би­ми по­мил­ка­ми. Крім то­го, сам під­ра­ху­нок ці­лих квад­ра­тів не­рід­ко суп­ро­во­джується по­мил­ка­ми. То­му квад­рат­ною па­лет­кою не ре­ко­мен­дується виз­на­ча­ти пло­щі кон­ту­рів, біль­ших 2-3 см² на пла­ні (кар­ті). Цією па­лет­кою ви­гід­но ви­мі­рю­ва­ти пло­щі кон­ту­рів не­ве­ли­ких роз­мі­рів.

Прак­тич­не за­нят­тя № 7.1‑7.2

Те­ма. Виз­на­чен­ня площ ді­ля­нок гра­фіч­ним, ме­ха­ніч­ним і ана­лі­тич­ним спо­со­ба­ми. Врів­но­ва­жен­ня площ.

Ме­та: 1. Фор­му­ван­ня вмінь та на­ви­ків:

а) виз­на­чен­ня площ гра­фіч­ним, ме­ха­ніч­ним і ана­лі­тич­ним спо­со­ба­ми;

б) врів­но­ва­жен­ня площ ви­ді­лів із за­галь­ною пло­щею ді­лян­ки.

При­ла­ди та ма­те­рі­али

1. Крес­лярсь­ке при­лад­дя.

2. Мас­штаб­ні лі­нійки.

3. Пла­ні­мет­ри по­ляр­ні – ПП-1.

4. Об­чис­лю­валь­на тех­ні­ка.

Ме­то­дич­ні вка­зів­ки

Ро­бо­та скла­дається із трьо­х зав­дань:

· сту­ден­ти оз­найом­лю­ють­ся з даною інструк­цією;

· по­чат­ко­ви­ми да­ни­ми для ви­ко­нан­ня завдань яв­ля­ють­ся пла­ни бу­соль­ної і те­одо­літ­ної зйомок;

· до зві­ту вклю­ча­ють ре­зуль­та­ти об­чис­лен­ня пло­щі гра­фіч­ним, ме­ханіч­ним і ана­лі­тич­ним спо­со­ба­ми.

Пос­лі­дов­ність ви­ко­нан­ня ро­бо­ти

Зав­дан­ня 1. Виз­на­чен­ня пло­щі ді­лян­ки гра­фіч­ним спо­со­бом

План бу­соль­но­ї зйомки тон­ки­ми лі­ні­ями роз­ді­ляєм на три­кут­ни­ки. У кож­но­му три­кут­ни­ку про­во­ди­мо ви­со­ту (ви­со­та – це пер­пен­ди­ку­ляр до ос­но­ви три­кут­ни­ка). Цир­ку­лем-ви­мі­рю­ва­чем ви­мі­рюємо ви­со­ту та ос­но­ву кож­но­го три­кут­ни­ка і, ко­рис­ту­ючись по­пе­реч­ним мас­шта­бом, виз­на­чаємо їх дов­жи­ну в мет­рах (м). Ре­зуль­та­ти за­пи­суємо а гра­фи 2 і 3 табл. 2.12.

Пло­щу кож­но­го три­кут­ни­ка виз­на­ча­ють за фор­му­лою:

,

де: S_Δ- пло­ща три­кут­ни­ка в м²; а – ос­но­ва три­кут­ни­ка, м; h – ви­со­та три­кут­ни­ка, м.

Зразок:

ос­но­ва три­кут­ни­ка 1 (рис. 47) є від­рі­зок 2-4.

Ви­со­та про­ве­де­на з т. 3 і є пер­пен­ди­ку­ля­ром до від­різ­ка 2-4.

L_2-4 = 373,50 м.

L_h = 343,50 м.

То­ді,

3

2 I h

а

1 5

Рис. 47

За­галь­на пло­ща ді­лян­ки виз­на­чається за фор­му­лою:

S = S_Δ1 + S _Δ2 + S _Δ3 + S _Δn,

де: S – за­галь­на пло­ща лі­со­ді­лян­ки, га; S_Δ1, S _Δ2, S _Δn – пло­щі три­кут­ни­ків, га.

Таблиця 2.12

Ві­до­мість обчислення пло­щі ді­лян­ки гра­фіч­ним спо­со­бом за пла­ном
Мас­штаб 1:5000

Но­мер три­кут­ни­ка	Роз­мі­ри, м	Пло­ща, м2	Пло­ща, га2
ос­но­ва	ви­со­та
	373,75	343,6		6,42
	394,80	553,0		10,93
	196,75	340,2		3,35
Всьо­го				20,70

Зав­дан­ня 2. Виз­на­чен­ня пло­щі ді­лян­ки ана­лі­тич­ним спо­со­бом (рис. 2.15 зразок)

Із ві­до­мос­ті об­чис­лен­ня ко­ор­ди­нат (теодолітна зйомка) ви­пи­са­ти до табл. 2.14 зна­чен­ня ко­ор­ди­нат то­чок в гра­фи 2, 3. Гра­фи 4, 5 зруч­но за­пов­ню­ва­ти, ко­рис­ту­ючись таблицею 2.13.

Таблиця 2.13