Пос­лі­дов­ність ви­ко­нан­ня зав­дань

Зав­дан­ня 1. Вив­чи­ти бу­до­ву бу­со­лі, го­ні­омет­ра, ек­лі­мет­ра

Бу­до­ву бу­со­лі, го­ні­омет­ра, ек­лі­мет­ра вив­ча­ють за зоб­ра­жен­ня­ми та ори­гі­на­ла­ми цих при­ла­дів. Ре­зуль­та­ти вив­чен­ня бу­до­ви пред­став­ля­ють у зві­ті прак­тич­но­го за­нят­тя. На ри­сун­ку під­пи­су­ють но­ме­ра ек­спо­зи­цій, а їх­ні наз­ви за­пи­су­ють ниж­че.

Бу­соль БС-2:

1. Кор­пус бу­со­лі.

2. Ді­оп­три (око­вий і пред­мет­ний (з нит­кою)).

3. Лімб.

4. Бу­соль­не кіль­це.

5. Маг­ніт­на стріл­ка (чер­во­ний кі­нець або чор­ний) – пів­ніч; бі­лий кі­нець – пів­день.

6. Алі­дад­на лі­нійка з верньєра­ми (алі­да­да).

7. Втул­ка.

У бу­со­лі БС-2 алі­да­да і бу­соль­на ко­роб­ка ру­ха­ють­ся ві­док­рем­ле­но. Реш­та бу­до­ви БГ-2 і БС-2 в усьо­му од­на­ко­ві.

Бу­до­ва руч­ної бу­со­лі БШ-1:

1. Кор­пус бу­со­лі.

2. Бу­соль­не кіль­це.

3. Оковий і пред­мет­ний ді­оп­три.

4. Шар­ні­ри.

Бу­до­ва го­ні­омет­ра ГР-1:

1. Кор­пус го­ні­омет­ра.

2. Ді­оп­три.

3. Бу­соль­не кіль­це.

4. Маг­ніт­на стріл­ка.

5. Лімб.

6. Верньєри.

7. Втул­ка.

8. Зак­ріп­ля­ючий гвинт.

Бу­до­ва та призначення ек­лі­мет­ра

Ек­лі­метр – при­лад для ви­мі­рю­ван­ня ку­тів на­хи­лу:

1. Ві­зу­аль­на труб­ка.

2. Ци­лін­дрич­на ко­роб­ка.

3. Пред­мет­ний і ві­зу­аль­ний ді­оп­три.

4. Сто­пор­на кноп­ка.

5. Збіль­шу­валь­не скло.

Зав­дан­ня 2. Вив­чи­ти по­вір­ки бу­со­лі, го­ні­омет­ра, ек­лі­мет­ра

По­вір­ки бу­со­лі:

1. Маг­ніт­на стріл­ка по­вин­на бу­ти врів­но­ва­же­на.

2. Маг­ніт­на стріл­ка по­вин­на віль­но ру­ха­ти­ся на шпи­лі.

3. Стріл­ка не по­вин­на ма­ти ек­сцен­три­си­тет.

4. Ко­лі­ма­ційна пло­щи­на ді­оп­трів по­вин­на бу­ти пер­пен­дику­ляр­ною осі кру­тиз­ни бу­со­лі.

По­вір­ки ек­лі­мет­ра

У від­ре­гульо­ва­но­му ек­лі­мет­рі нульо­вий ді­оптр віль­но під­ві­ше­но­го ко­ле­са займає го­ри­зон­таль­не по­ло­жен­ня. Перш ніж ко­рис­ту­ва­ти­ся ек­лі­мет­ром, не­об­хід­но пе­ре­ві­ри­ти, чи він є у ро­бо­чо­му ста­ні, тоб­то зро­би­ти перевір­ку. Для цього ви­мі­рю­ють ек­лі­мет­ром кут на­хи­лу од­нієї і тієї ж са­мої лі­нії міс­це­вос­ті в пря­мо­му і зво­ротньо­му нап­рям­ках. Як­що зна­чен­ня є од­на­ко­ві за мо­ду­лем, то по­вір­ки ви­ко­ну­ють­ся (рис. 28).

Ку­ти на­хи­лу мож­на ви­мі­рю­ва­ти і у ви­пад­ку, ко­ли по­вір­ка не ви­ко­нується (тоб­то неп­ра­виль­ним ек­лі­мет­ром). Для цього не­об­хід­но виз­на­чи­ти по­ло­жен­ня нульо­во­го ді­оп­тра.

Рис. 29. Бусоль геодезична

Прак­тич­не за­нят­тя № 5.2

Те­ма. Ви­мі­рю­ван­ня і по­бу­до­ва ку­тів та нап­рям­ків бу­сол­лю і го­ні­омет­ром

Ме­та:

1. Вив­чен­ня пра­вил ко­рис­ту­ван­ня бу­сол­лю, го­ні­омет­ром, ек­лі­мет­ром.

2. Ви­мі­рю­ван­ня го­ри­зон­таль­них ку­тів спо­со­бом об­хо­ду.

При­ла­ди та ма­те­рі­али

1. Го­ні­омет­ри ГР-1, бу­со­лі БС-2, БГ-2, БК-20, БШ-1; ек­лі­мет­ри.

2. Ві­хи.

3. Шта­ти­ви.

4. Жур­на­ли бусольної зйомки.

Ме­то­дич­ні вка­зів­ки

Ро­бо­та скла­дається з трьо­х зав­дань:

· ро­бо­та ви­ко­нується з ви­ко­рис­тан­ням таких при­ла­дів як бу­со­ль, го­ні­омет­р, ек­лі­мет­р.

· ви­ко­нан­ня завдань ве­деть­ся у пос­лі­дов­нос­ті, вка­за­ній у да­ній інструк­ції.

Зав­дан­ня 1. При­ве­ден­ня бу­со­лі в ро­бо­чий стан

1. Від­кріп­люємо ар­ре­тир.

2. Ви­ко­нуємо перевір­ки.

3. Вис­тав­ляємо всі ну­лі (нуль ві­зу­аль­но­го ді­оп­тра) бі­ля пів­ден­но­го (бі­ло­го) кін­ця маг­ніт­ної стріл­ки.

Бу­соль го­то­ва до ро­бо­ти. Нит­ку пред­мет­но­го ді­оп­тра на­во­ди­мо на ві­ху. За лім­бом бе­рем від­лі­ки ази­му­та, за шка­лою рум­бів – румб.

Пе­ре­вір­ка: ази­мут пе­ре­во­ди­мо у румб за фор­му­лою. По­рів­нюємо те­оре­тич­не і прак­тич­не зна­чен­ня.

Зав­дан­ня 2. Ви­мі­рю­ван­ня го­ри­зон­таль­них ку­тів

Спо­сіб об­хо­ду

В т. 1 вста­нов­люємо бу­соль і зні­маємо від­лі­ки ази­му­та на зад­ню точ­ку і на пе­ред­ню (за хо­дом го­дин­ни­ко­вої стріл­ки).

ЗВ-ПВ – го­ри­зон­таль­ний кут.

Ре­зуль­та­ти ви­мі­рю­вань вно­си­мо в жур­нал (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Жур­нал бусольної зйомки

Но­мер точ­ки сто­ян­ня	Но­мер точ­ки ві­зу­ван­ня	Ази­мут	Румб	Дов­жи­на, м	Го­ри­зонт. кут, о	Го­ри­зон­таль­не прок­ла­ден­ня, м
	п	200о00′   40о00′	ПдЗ: 20о00′   ПчС: 40о00′		160о00′
		160о00′   35о00′	ПдЗ: 40о00′   ПчС: 35о00′		125о00′

Го­ри­зон­таль­ний кут 1 = 200^о00′ – 40^о00′ = 160^о00′

Го­ри­зон­таль­ний кут 2 = 160^о00′ – 35^о00′ = 125^о00′

Румб 1-2 – пря­мий, а румб 2-1 – обер­не­ний.

Пря­мий і обер­не­ний рум­би ма­ють од­на­ко­ву ве­ли­чи­ну, а нап­рям­ки про­ти­леж­ні:

ПчС: 40^о00′ і ПдЗ: 40^о00′.

Зав­дан­ня 3. Ви­мі­рю­ван­ня ку­тів на­хи­лу ек­лі­мет­ром

Щоб ви­мі­ря­ти кут на­хи­лу лі­нії ста­ють з ек­лі­мет­ром в од­но­му кін­ці цієї лі­нії, а на дру­го­му кін­ці вста­нов­лю­ють ві­ху з від­зна­че­ною на ній ви­со­тою очей спос­те­рі­га­ча. На­вів­ши нит­ку пред­мет­но­го ді­оп­тра на міт­ку ві­хи, на­тис­каємо сто­пор­ну кноп­ку і у мо­мент, ко­ли ко­ле­со пе­рес­тає ру­ха­ти­ся, від­пус­каємо її. Че­рез збіль­шу­валь­не скло про­ти нит­ки пред­мет­но­го ді­оп­тра чи­таємо на обо­ді ко­ле­са від­лік з точ­ніс­тю до 0,25 ^о (15′).

У від­ре­гульо­ва­но­му ек­лі­мет­рі от­ри­ма­ний від­лік пред­став­ляє со­бою кут на­хи­лу лі­нії.

Кон­троль­ні за­пи­тан­ня

1. При­ве­ден­ня бу­со­лі в ро­бо­чий стан.

2. Ви­мі­рю­ван­ня го­ри­зон­таль­них ку­тів бу­сол­лю.

Прак­тич­не за­нят­тя № 5.3

Те­ма. Оп­ра­цю­ван­ня жур­на­лу бусольної зйомки від­по­від­но до ін­ди­віду­аль­но­го зав­дан­ня

Ме­та: фор­му­ван­ня вмінь та на­ви­ків оп­ра­цю­ван­ня жур­на­лу бусольної зйомки, скла­дан­ня аб­ри­су ді­лян­ки лі­су.

При­ла­ди та ма­те­рі­али

1. ЕОМ.

2. Блан­ки жур­на­лів.

Ме­то­дич­ні вка­зів­ки

Ро­бо­та скла­дається із двох зав­дань:

1. По­чат­ко­ви­ми да­ни­ми для ви­ко­нан­ня ро­бо­ти є:

1.1. Жур­нал бусольної зйомки (бланк) (табл. 2. 2, 2. 3, 2. 4);

1.2. Го­ри­зон­таль­не прок­ла­ден­ня, м;

1.3. Ази­му­ти, рум­би, ку­ти на­хи­лу.

· 2. Ви­ко­нан­ня завдань ве­деть­ся у пос­лі­дов­нос­ті, вка­за­ній у да­ній інструк­ції.

Ро­бо­та ви­ко­нується в пос­лі­дов­нос­ті, вка­за­ній в да­ній інструк­ції

Зав­дан­ня 1. Оп­ра­цю­ван­ня жур­на­лу від­по­від­но до ін­ди­ві­ду­аль­но­го зав­дан­ня

Табл. 2. 2.

Жур­нал бусольної зйомки (зра­зок)

№ то­чок	Рум­би се­ред­ні	Дов­жи­на, м	Кут на­хи­лу	Го­ри­зон­таль­не прок­ла­ден­ня
1-2 2-3 3-4 4-5 5-6 6-7 7-1	ПнС: 30 ПнС: 55 ПдС: 86 ПдС: 04 ПдЗ: 83 ПдЗ: 48 ПнЗ: 50	31,9 30,9 55,3 34,9 43,3 38,4 32,3

Го­ри­зон­таль­не прок­ла­ден­ня до­рів­нює зна­чен­ню лі­нії на міс­це­вос­ті, як­що кут її на­хи­лу – 0 ^о. Як­що кут на­хи­лу 3 ^о і біль­ше, то го­ри­зон­таль­не прок­ла­ден­ня лі­нії до­рів­нює до­бут­ку зна­чен­ня лі­нії на міс­це­вос­ті на ко­си­нус ку­та на­хи­лу.

Піс­ля обчислення горизонтального прокладення ви­ко­нується аб­рис бу­соль­ної зйом­ки.

Зав­дан­ня 2. Скла­дан­ня аб­ри­су бусольної зйомки

Аб­рис скла­дається від ру­ки за се­ред­ні­ми зна­чен­ня­ми рум­бів і го­ри­зон­таль­них прок­ла­день. Точ­ки на аб­ри­сі ну­ме­ру­ють­ся, зна­чен­ня ку­тів рум­бів під­пи­су­ють­ся нав­про­ти від­по­від­них лі­ній.

Прик­лад: (Рис. 30, 33)

Рис. 30. Аб­рис

Кон­троль­ні за­пи­тан­ня

1. Як бу­дується аб­рис бусольної зйомки?

2. Як знайти го­ри­зон­таль­не прок­ла­ден­ня?

Прак­тич­не за­нят­тя № 5.4

Те­ма. Скла­дан­ня і офор­млен­ня пла­ну ді­лян­ки бусольної зйомки

Ме­та:

1. Фор­му­ван­ня на­ви­ків та вмінь:

а) скла­дан­ня пла­ну бусольної зйомки;

б) офор­млен­ня пла­ну.

При­ла­ди та ма­те­рі­али

1. Крес­лярсь­кий па­пір (ват­ман або на­пів­ват­ман фор­ма­том А 4).

2. Тех­ніч­ні тран­спор­ти­ри.

3. Крес­лярсь­ке при­лад­дя.

Ме­то­дич­ні вка­зів­ки

Ро­бо­та скла­дається з двох зав­дань:

1. Ви­хід­ні да­ні для ви­ко­нан­ня ро­бо­ти:

1.1. Жур­нал бусольної зйомки;

1.2. Аб­рис бусольної зйомки.

Зав­дан­ня 1. Скла­дан­ня пла­ну ді­лян­ки бусольної зйомки

Для ви­ко­нан­ня пла­ну не­об­хід­но ма­ти та­кі при­ла­ди: цир­куль-ви­мі­рю­вач, тех­ніч­ний тран­спор­тир, олі­вець, лі­нійка, ко­си­нець, крес­лярсь­кий па­пір.

План ви­ко­нується за рум­ба­ми і го­ри­зон­таль­ни­ми прок­ла­ден­ня­ми лі­ній.

Че­рез весь фор­мат про­во­дить­ся по се­ре­ди­ні лі­нія, яка по­ка­зує нап­рав­лен­ня Пн – Пд.

Орієнту­ючись на аб­рис вста­нов­лю­ють міс­цез­на­хо­джен­ня точ­ки 1.

У точ­ці 1 орієнтов­но мож­на нак­рес­ли­ти олів­цем сис­те­му ко­ор­ди­нат (рис. 31).

Пн

З С

Пд

Рис. 31. Система координат

Піс­ля цього від­кла­дається румб лі­нії 1-2. Як­що румб лі­нії 1-2 = ПнС: 30^о00′, то у точ­ці 1 з пів­но­чі на схід за тран­спор­ти­ром від­кла­дається 30^о00′. Піс­ля від­кла­дан­ня рум­бу, від­кла­дається го­ри­зон­таль­не прок­ла­ден­ня (м) лі­нії 1-2 у від­по­від­но­му мас­шта­бі. Піс­ля цього одер­жуємо міс­цез­на­хо­джен­ня точ­ки 2. Румб лі­нії 2-3 від­кла­дається з точ­ки 2 і т. д.

Внас­лі­док по­бу­до­ви пла­ну ос­тан­ня точ­ка не зав­жди збі­гається із точ­кою 1, а зна­хо­дить­ся у т. 1′. Цир­ку­лем-ви­мі­рю­ва­чем ви­мі­рюється від­стань 1-1′ та за по­пе­реч­ним мас­шта­бом пе­ре­во­дить­ся у мет­ри. Це ве­ли­чи­на аб­со­лют­ної гра­фіч­ної нев'яз­ки.

Від­нос­на нев'яз­ка до­рів­нює аб­со­лют­ній, по­ді­ле­ній на пе­ри­метр.

Від­нос­на нев'яз­ка по­вин­на ма­ти ве­ли­чи­ну не біль­ше

Це оз­на­чає, що при ви­мі­рю­ван­ні дов­жин лі­нії мір­щи­ки кож­ні 200 м по­ми­ля­лись на 1 метр.

Як­що від­нос­на нев'яз­ка до­пус­ти­ма, бу­дується гра­фік її роз­по­ді­лу у змен­ше­но­му мас­шта­бі. Для цього про­во­дить­ся про­мінь і злі­ва нап­ра­во від­кла­да­ють­ся точ­ки і від­різ­ки у від­по­від­но­му мас­шта­бі.

Наприклад:

У точ­ці 1′ від­кла­дається аб­со­лют­на нев'яз­ка по вер­ти­каль­ній лі­нії, яка є пер­пен­ди­ку­ляр­ною до від­різ­ка.

Піс­ля цього точ­ки 1 і 1' з'єдну­ють­ся, ут­во­рюється три­кут­ник.

На пла­ні бусольної зйомки з кож­ної точ­ки про­во­дять­ся лі­нії па­ра­лель­ні від­різ­ку 1-1′, на них від­кла­да­ють від­по­від­ні від­далі, взя­ті із гра­фі­ка роз­по­ді­лу нев'яз­ки. Це від­різ­ки 7-7′; 6-6′; 5-5′ і т. д.

От­ри­ма­ні точ­ки з'єдну­ють­ся між со­бою і з точ­кою 1.

Зав­дан­ня 2. Офор­млен­ня пла­ну бусольної зйомки

План офор­мляється туш­шю. План з нев'яз­кою, де точ­ки 1 і 1′ не спів­па­да­ють, крес­лять кольо­ро­вою (чер­во­ною) туш­шю, а план, де нев'яз­ка роз­при­ді­ле­на, а всі пос­лі­дов­ні точ­ки з'єдна­ні між со­бою – чор­ною (рис. 32).

Три­кут­ник роз­по­ді­лу нев'язок крес­лять кольо­ро­вою туш­шю, а циф­ри під­пи­су­ють чор­ною.

Точ­ки на пла­ні і у три­кут­ни­ку роз­по­ді­лу нев'яз­ки поз­на­ча­ють­ся круж­ка­ми, ді­амет­ром 15 - 20 мм.

Лі­нії пла­ну і кольо­ро­ві точ­ки ма­ють мен­шу тов­щи­ну, чор­ні - біль­шу. Лі­нії пла­ну і три­кут­ни­ка роз­по­ді­лу нев'яз­ки не по­вин­ні пе­рек­рес­лю­ва­ти круж­ки, яки­ми поз­на­ча­ють­ся точ­ки.

Прик­лад:

Кож­на точ­ка пла­ну ну­ме­рується. Кож­на лі­нія пла­ну під­пи­сується у виг­ля­ді дро­бу, .

У пра­во­му кут­ку фор­ма­та заз­на­чається пло­ща (га), у лі­во­му – мас­штаб. На пла­ні, як­що не­об­хід­но, ро­бить­ся від­мив­ка.

Пло­ща пла­ну об­чис­люється гра­фіч­ним спо­со­бом (див. те­му 7. Об­чис­лен­ня площ).

Гра­фік роз­по­ді­лу нев'яз­ки крес­лять ниж­че пла­ну бусольної зйомки.

Рис. 32. План бусольної зйомки ( за даними С. Д. Дубова, А. Н. Полякова, 1990 р.)

Таблиця 2. 3.

Жур­нал бусольної зйомки

№ то­чок	Рум­би се­ред­ні	Ви­мі­ря­ні дов­жи­ни лі­ній	Кут на­хи­лу	Го­ри­зон­тальні прок­ла­ден­ня
1-2	ПнС: 40о	129,0	0,0	129,0
2-3	ПдС: 58о	153,6	0,0	153,6
3-4	ПнС: 87о	173,2	0,0	173,2
4-5	ПдС: 06о	135,5	6,0	134,8
5-6	ПдЗ: 78о	216,4	7,0	214,8
6-7	ПнЗ: 65о	120,4	0,0	120,4
7-1	ПнЗ: 40о	127,6	0,0	127,6

Р = 1053,4

Рис. 33. Аб­рис

Таблиця 2.4

Ва­рі­ан­ти для ви­ко­нан­ня ін­ди­ві­ду­аль­них зав­дань

Жур­нал бусольної зйомки Ва­рі­ант № 1
№ то­чок	Рум­би се­ред­ні	Мі­ра лі­нії, м	Кут на­хи­лу	Го­ри­зон­таль­не прок­ла­ден­ня, м	Мас­штаб
1-2 2-3 3-4 4-5 5-6 6-7 7-1	ПнС: 30 о ПнС: 55 о ПдС: 88 о ПдС: 04 о ПдЗ: 83 о ПдЗ: 48 о ПнЗ: 50 о	31,9 30,1 55,3 34,9 43,3 38,4 32,3	0 о 0 о 14 о 15 о 0 о 0 о 0 о		1: 500
Жур­нал бусольної зйомки Ва­рі­ант № 2
№ то­чок	Рум­би се­ред­ні	Мі­ра лі­нії, м	Кут на­хи­лу	Го­ри­зон­таль­не прок­ла­ден­ня, м	Мас­штаб
1-2 2-3 3-4 4-5 5-6 6-7 7-1	ПдС: 45 о ПдС: 20 о ПдЗ: 17 о ПнЗ: 79 о ПнС: 08 о ПнЗ: 27 о ПнС: 55 о	159,5 150,5 270,5 170,2 216,5 192,0 161,3	0 о 0 о 7 о 8 о 0 о 0 о 0 о		1: 3500

Жур­нал бусольної зйомки Ва­рі­ант № 3
№ то­чок	Рум­би се­ред­ні	Мі­ра лі­нії, м	Кут на­хи­лу	Го­ри­зон­таль­не прок­ла­ден­ня, м	Мас­штаб
1-2 2-3 3-4 4-5 5-6 6-7 7-1	ПнС: 35 о ПнС: 60 о ПдС: 83 о ПдЗ: 01 о ПдЗ: 88 о ПдЗ: 53 о ПнЗ: 45 о	63,8 60,2 108,5 68,2 86,6 76,8 64,5	0 о 0 о 8 о 9 о 0 о 0 о 0 о		1: 1000
Жур­нал бусольної зйомки Ва­рі­ант № 4
№ то­чок	Рум­би се­ред­ні	Мі­ра лі­нії, м	Кут на­хи­лу	Го­ри­зон­таль­не прок­ла­ден­ня, м	Мас­штаб
1-2 2-3 3-4 4-5 5-6 6-7 7-1	ПдС: 55 о ПдС: 30 о ПдЗ: 07 о ПнЗ: 89 о ПнЗ: 02 о ПнЗ: 37 о ПнС: 45 о	63,8 60,2 108,2 68,2 86,6 76,8 64,5	0 о 0 о 8 о 9 о 0 о 0 о 0 о		1: 1000
Жур­нал бусольної зйомки Ва­рі­ант № 5
№ то­чок	Рум­би се­ред­ні	Мі­ра лі­нії, м	Кут на­хи­лу	Го­ри­зон­таль­не прок­ла­ден­ня, м	Мас­штаб
1-2 2-3 3-4 4-5 5-6 6-7 7-1	ПнС: 03 о ПнЗ: 32 о ПнС: 50 о ПдС: 50 о ПдС: 25 о ПдЗ: 12 о ПнЗ: 84 о	173,2 153,6 129,0 127,6 120,4 216,4 135,5	0 о 0 о 0 о 0 о 0 о 7 о 6 о		1: 3500
Жур­нал бусольної зйомки Ва­рі­ант № 6
№ то­чок	Рум­би се­ред­ні	Мі­ра лі­нії, м	Кут на­хи­лу	Го­ри­зон­таль­не прок­ла­ден­ня, м	Мас­штаб
1-2 2-3 3-4 4-5 5-6 6-7 7-1	ПдЗ: 88 о ПдЗ: 53 о ПнЗ: 45 о ПнС: 35 о ПнС: 60 о ПдС: 83 о ПдЗ: 01 о	86,6 76,8 64,5 63,8 60,2 108,5 68,2	0 о 0 о 0 о 0 о 0 о 8 о 9 о		1: 1000
Жур­нал бусольної зйомки Ва­рі­ант № 7
№ то­чок	Рум­би се­ред­ні	Мі­ра лі­нії, м	Кут на­хи­лу	Го­ри­зон­таль­не прок­ла­ден­ня, м	Мас­штаб
1-2 2-3 3-4 4-5 5-6 6-7 7-1	ПнС: 50 о ПдС: 50 о ПдС: 25 о ПдЗ: 12 о ПнЗ: 84 о ПнС: 03 о ПнЗ: 32 о	129,0 127,6 120,4 216,4 135,5 173,2 153,6	0 о 0 о 0 о 7 о 6 о 0 о 0 о		1: 3500
Жур­нал бусольної зйомки Ва­рі­ант № 8
№ то­чок	Рум­би се­ред­ні	Мі­ра лі­нії, м	Кут на­хи­лу	Го­ри­зон­таль­не прок­ла­ден­ня, м	Мас­штаб
1-2 2-3 3-4 4-5 5-6 6-7 7-1	ПдС: 68 о ПдЗ: 16 о ПнЗ: 77 о ПдЗ: 68 о ПнЗ: 30 о ПнС: 50 о ПнС: 78 о	542,3 338,9 433,0 384,0 322,6 319,0 301,0	8 о 6 о 0 о 0 о 0 о 0 о 0 о		1: 5000
Жур­нал бусольної зйомки Ва­рі­ант № 9
№ то­чок	Рум­би се­ред­ні	Мі­ра лі­нії, м	Кут на­хи­лу	Го­ри­зон­таль­не прок­ла­ден­ня, м	Мас­штаб
1-2 2-3 3-4 4-5 5-6 6-7 7-1	ПдЗ: 68 о ПнЗ: 30 о ПнС: 50 о ПнС: 75 о ПдС: 68 о ПдЗ: 16 о ПнЗ: 77 о	384,0 322,6 319,0 301,0 542,3 338,9 433,0	0 о 0 о 0 о 0 о 8 о 6 о 0 о		1: 5000
Жур­нал бусольної зйомки Ва­рі­ант № 10
№ то­чок	Рум­би се­ред­ні	Мі­ра лі­нії, м	Кут на­хи­лу	Го­ри­зон­таль­не прок­ла­ден­ня, м	Мас­штаб
1-2 2-3 3-4 4-5 5-6 6-7 7-1	ПнС: 75 о ПдС: 68 о ПдЗ: 16 о ПнЗ: 77 о ПдЗ: 68 о ПнЗ: 30 о ПнС: 50 о	301,0 542,3 338,9 433,0 384,0 322,6 319,0	0 о 8 о 6 о 0 о 0 о 0 о 0 о		1: 5000
Жур­нал бусольної зйомки Ва­рі­ант № 11
№ то­чок	Рум­би се­ред­ні	Мі­ра лі­нії, м	Кут на­хи­лу	Го­ри­зон­таль­не прок­ла­ден­ня, м	Мас­штаб
1-2 2-3 3-4 4-5 5-6 6-7 7-1	ПдС: 83 о ПдЗ: 01 о ПдЗ: 88 о ПдЗ: 53 о ПнЗ: 45 о ПнС: 35 о ПнС: 60 о	108,5 68,2 86,6 76,8 64,5 63,8 60,2	8 о 9 о 0 о 0 о 0 о 0 о 0 о		1: 1000
Жур­нал бусольної зйомки Ва­рі­ант № 12
№ то­чок	Рум­би се­ред­ні	Мі­ра лі­нії, м	Кут на­хи­лу	Го­ри­зон­таль­не прок­ла­ден­ня, м	Мас­штаб
1-2 2-3 3-4 4-5 5-6 6-7 7-1	ПнЗ: 77 о ПдЗ: 68 о ПнЗ: 30 о ПнС: 50 о ПнС: 75 о ПдС: 68 о ПдЗ: 16 о	433,0 384,0 322,6 319,0 301,0 542,3 338,9	0 о 0 о 0 о 0 о 0 о 8 о 6 о		1: 5000

Жур­нал бусольної зйомки Ва­рі­ант № 13
№ то­чок	Рум­би се­ред­ні	Мі­ра лі­нії, м	Кут на­хи­лу	Го­ри­зон­таль­не прок­ла­ден­ня, м	Мас­штаб
1-2 2-3 3-4 4-5 5-6 6-7 7-1	ПдЗ: 83 о ПдЗ: 48 о ПнЗ: 50 о ПнС: 30 о ПдС: 55 о ПдС: 88 о ПдС: 04 о	43,3 38,4 32,3 31,9 30,1 55,3 34,9	0 о 0 о 0 о 0 о 0 о 14 о 15 о		1: 5000
Жур­нал бусольної зйомки Ва­рі­ант № 14
№ то­чок	Рум­би се­ред­ні	Мі­ра лі­нії, м	Кут на­хи­лу	Го­ри­зон­таль­не прок­ла­ден­ня, м	Мас­штаб
1-2 2-3 3-4 4-5 5-6 6-7 7-1	ПдЗ: 12 о ПнЗ: 84 о ПнС: 03 о ПнЗ: 32 о ПнС: 50 о ПдС: 50 о ПдС: 25 о	216,4 135,5 173,2 153,6 129,0 127,6 120,4	7 о 6 о 0 о 0 о 0 о 0 о 0 о		1: 2000
Жур­нал бусольної зйомки Ва­рі­ант № 15
№ то­чок	Рум­би се­ред­ні	Мі­ра лі­нії, м	Кут на­хи­лу	Го­ри­зон­таль­не прок­ла­ден­ня, м	Мас­штаб
1-2 2-3 3-4 4-5 5-6 6-7 7-1	ПдЗ: 16 о ПнЗ: 77 о ПдЗ: 68 о ПнЗ: 30 о ПнС: 50 о ПнС: 75 о ПдС: 68 о	338,9 433,0 384,0 322,6 319,0 301,0 542,3	6 о 0 о 0 о 0 о 0 о 0 о 8 о		1: 5000
Жур­нал бусольної зйомки Ва­рі­ант № 16
№ ку­та	Внут­ріш­ні ку­ти	№ лі­ній	Дов­жи­на лі­нії	Ази­мут лі­нії 1-2	Мас­штаб
	54о30′ 126о30′ 85о30′ 45о00′ 228о30′	1-2 2-3 3-4 4-5 5-1	100,1 69,8 130,4 63,2 78,4	57о30′	1: 1000
Жур­нал бусольної зйомки Ва­рі­ант № 17
№ ку­та	Внут­ріш­ні ку­ти	№ лі­ній	Дов­жи­на лі­нії	Ази­мут лі­нії 1-2	Мас­штаб
	54о30′ 126о30′ 85о30′ 45о00′ 228о30′	1-2 2-3 3-4 4-5 5-1	50,0 34,9 65,2 31,6 39,2	75о00′	1: 500

Жур­нал бусольної зйомки Ва­рі­ант № 18
№ ку­та	Внут­ріш­ні ку­ти	№ лі­ній	Дов­жи­на лі­нії	Ази­мут лі­нії 1-2	Мас­штаб
	54о30′ 126о30′ 85о30′ 45о00′ 228о30′	1-2 2-3 3-4 4-5 5-1	200,2 139,6 260,8 126,4 156,8	125о30′	1: 2000
Жур­нал бусольної зйомки Ва­рі­ант № 19
№ ку­та	Внут­ріш­ні ку­ти	№ лі­ній	Дов­жи­на лі­нії	Ази­мут лі­нії 1-2	Мас­штаб
	54о30′ 126о30′ 85о30′ 45о00′ 228о30′	1-2 2-3 3-4 4-5 5-1	500,5 349,0 652,0 316,0 392,0	205о00′	1: 5000
Жур­нал бусольної зйомки Ва­рі­ант № 20
№ ку­та	Внут­ріш­ні ку­ти	№ лі­ній	Дов­жи­на лі­нії	Ази­мут лі­нії 1-2	Мас­штаб
	54о30′ 126о30′ 85о30′ 45о00′ 228о30′	1-2 2-3 3-4 4-5 5-1	250,3 174,5 326,0 158,0 196,0	310о30′	1: 2500
Жур­нал бусольної зйомки Ва­рі­ант № 21
№ ку­та	Внут­ріш­ні ку­ти	№ лі­ній	Дов­жи­на лі­нії	Ази­мут лі­ній 1-2	Мас­штаб
	54о30′ 126о30′ 85о30′ 45о00′ 228о30′	1-2 2-3 3-4 4-5 5-1	500,5 349,0 652,0 316,0 392,0	337о00′	1: 5000
Жур­нал бусольної зйомки Ва­рі­ант № 22
№ ку­та	Внут­ріш­ні ку­ти	№ лі­ній	Дов­жи­на лі­нії	Ази­мут лі­нії 1-2	Мас­штаб
	54о30′ 126о30′ 85о30′ 45о00′ 228о30′	1-2 2-3 3-4 4-5 5-1	100,1 69,8 130,4 63,2 78,4	84о30′	1: 1000

Жур­нал бусольної зйомки Ва­рі­ант № 23
№ ку­та	Внут­ріш­ні ку­ти	№ лі­ній	Дов­жи­на лі­нії	Ази­мут лі­нії 1-2	Мас­штаб
	54о30′ 126о30′ 85о30′ 45о00′ 228о30′	1-2 2-3 3-4 4-5 5-1	250,3 174,5 326,0 158,0 196,0	249о00′	1: 2500
Жур­нал бусольної зйомки Ва­рі­ант № 24
№ ку­та	Внут­ріш­ні ку­ти	№ лі­ній	Дов­жи­на лі­нії	Ази­мут лі­нії 1-2	Мас­штаб
	54о30′ 126о30′ 85о30′ 45о00′ 228о30′	1-2 2-3 3-4 4-5 5-1	50,0 34,9 65,2 31,6 39,2	142о30′	1: 500
Жур­нал бусольної зйомки Ва­рі­ант № 25
№ ку­та	Внут­ріш­ні ку­ти	№ лі­ній	Дов­жи­на лі­нії	Ази­мут лі­нії 1-2	Мас­штаб
	54о30′ 126о30′ 85о30′ 45о00′ 228о30′	1-2 2-3 3-4 4-5 5-1	200,2 139,6 260,8 126,4 156,8	32о00′	1: 2000

Ак­ту­алі­за­ція опор­них знань

Ва­рі­ант А1

1. Бу­до­ва бу­со­лі БГ-2.

2. Бу­до­ва і ком­плек­ту­ван­ня мір­ної стріч­ки.

3. Пе­ре­вес­ти ази­му­ти в рум­би.

А = 12˚ 14′

А = 142˚ 15′

А = 259˚ 12′

А = 276˚ 40′

4. Знайти пло­щу ді­лян­ки в гек­та­рах, мас­штаб 1: 2000. (рис. 34)

Рис. 34

Ва­рі­ант А2

1. Ви­мі­рю­ван­ня ази­му­тів і рум­бів бу­сол­лю БС-2.

2. Чи до­пус­ти­ма від­нос­на нев'яз­ка при бу­соль­но­му зні­ман­ні, як­що мас­штаб 1: 5000, від­даль 1‑1′ = 2 мм, пе­ри­метр 1120 м?

3. Румб лі­ній r_1-2 = ПдЗ: 15 º 00'. Знайти зво­рот­ній румб. r_2-1 =?

4. Ко­рис­ту­ючись да­ни­ми жур­на­лу бусольної зйомки, нак­рес­ли­ти аб­рис, знайти пло­щу в мас­шта­бі 1: 10 000.

Ва­рі­ант А3

1. Приз­на­чен­ня бу­со­лі і го­ні­омет­ра. Ви­ди бу­со­лей.

2. ЗА­ДА­ЧА. Дов­жи­на МС 20,7 м. Ви­мі­ря­на від­даль – 200 м. Під час ро­бо­ти МС вва­жа­ли 20-мет­ро­вою.

3. Знайти:

сис­те­ма­тич­ну пог­ріш­ність МС;

за­галь­ну поп­рав­ку за не­точ­ність дов­жи­ни лі­нії;

іс­ти­ну дов­жи­ну лі­нії.

4. Кон­троль на кож­ній точ­ці при ви­мі­рю­ван­ні бу­сол­лю.

5. Знайти пло­щу ді­лян­ки в гек­та­рах, мас­штаб 1: 5000. (рис. 35)

Рис. 35

Ва­рі­ант А4

1. Різ­ни­ця в бу­до­ві БС-2 і БГ-2.

2. При­ве­ден­ня бу­со­лі в ро­бо­чий стан.

3. Чи до­пус­ти­ма від­нос­на нев'яз­ка, як­що на пла­ні бусольної зйомки від­даль 1-1′ = 2 мм, пе­ри­метр 1500 м., мас­штаб 1: 2500.

4. Ко­рис­ту­ючись да­ни­ми жур­на­лу бусольної зйомки вик­рес­ли­ти аб­рис, знайти пло­щу в мас­шта­бі 1: 2000.

Ва­рі­ант А5

1. Бу­до­ва го­ні­омет­ра ГР-2.

2. Що та­ке про­ві­шу­ван­ня і зак­ріп­лен­ня лі­нії на міс­це­вос­ті (у лі­сі). По­ря­док ви­мі­рю­ван­ня від­ста­ней у лі­сі.

3. Ком­плек­ту­ван­ня бри­га­ди при бу­соль­но­му зні­ман­ні. Роз­при­ді­лен­ня обов'яз­ків між чле­на­ми бри­га­ди.

4. Пе­ре­вес­ти ази­му­ти в рум­би:

А = 16 º 40′;

А = 135 º 10′;

А = 214 º 40′;

А = 319 º 19′.

5. Ко­рис­ту­ючись да­ни­ми жур­на­лу бусольної зйомки, вик­рес­ли­ти аб­рис, знайти пло­щу в мас­шта­бі 1: 1000.

Ва­рі­ант А6

1. Пере­вір­ки бу­со­лі і го­ні­омет­ра.

2. Під­го­тов­ка лі­нії до ви­мі­рю­ван­ня в лі­сі.

3. Пе­ре­вес­ти рум­би в ази­му­ти:

r = ПнС: 15 º 00′;

r = ПдС: 46 º 46′;

r = ПдЗ: 0 º 16′;

r =ПнЗ: 35 º 35′.

4. Нак­рес­ли­ти квар­тал 500 м × 500 м у мас­шта­бі 1: 5000. Від­клас­ти лі­со­сі­ку пло­щею 2 га.

Ва­рі­ант А7

1. Ви­мі­рю­ван­ня ази­му­тів і рум­бів бу­сол­лю БГ-2.

2. При­ла­ди для ви­мі­рю­ван­ня від­далей у лі­сі і їх ком­па­ру­ван­ня.

3. Польо­ві ро­бо­ти при бу­соль­но­му зні­ман­ні.

4. Пе­ре­вес­ти рум­би в ази­му­ти:

r = ПнС: 15 º 15′;

r =ПдС: 28 º 10′;

r =ПдЗ: 79 º 10′;

r =ПнС: 46 º 50′.

5. Нак­рес­ли­ти квар­тал 500 м х 500 м у мас­шта­бі 1: 5000. Від­клас­ти лі­со­сі­ку пло­щею 2 га.

Кон­троль­ні за­пи­тан­ня

1. Приз­на­чен­ня бу­со­лі?

2. При яких лі­со­гос­по­дарсь­ких ро­бо­тах зас­то­со­вується бу­соль­не зйомка?

Те­ма 6. Теодолітна зйомка

Прак­тич­не за­нят­тя № 6.1

Те­ма. Вив­чен­ня бу­до­ви і пере­ві­рок те­одо­лі­та

Ме­та:

1. Вив­чен­ня бу­до­ви те­одо­лі­тів.

2. Фор­му­ван­ня вмінь і на­ви­ків ви­ко­нан­ня переві­рок те­одо­лі­тів.

При­ла­ди та ма­те­рі­али

1. Те­одо­літ 2Т-30.

2. Ві­хи.

3. Жур­на­ли.

Ме­то­дич­ні вка­зів­ки

Ро­бо­та скла­дається з двох зав­дань:

· сту­ден­ти оз­найом­лю­ють­ся з да­ною інструк­цією або її ана­ло­гом;

· по­чат­ко­ви­ми да­ни­ми для ви­ко­нан­ня завдань є те­одо­літ 2Т-30, ри­сун­ки і таб­ли­ці да­ної інструк­ції.

Га­лузь зас­то­су­ван­ня і тех­но­ло­гіч­на схе­ма

Теодолітна зйомка – вид горизонтальної зйомки. Її ви­ко­ну­ють те­одо­лі­том та мір­ною стріч­кою. Пос­лі­дов­ність ви­ко­нан­ня теодолітної зйомки:

· під­го­тов­чі ро­бо­ти (ре­ког­нос­ци­ру­ван­ня, прок­ла­ден­ня ві­зи­рів, про­руб­ка про­сік і т. д.);

· зйом­ка;

· ка­ме­раль­ні ро­бо­ти, кін­це­вим ре­зуль­та­том яких є ви­го­тов­лен­ня пла­ну міс­це­вос­ті.

Приз­на­чен­ня, прин­ци­пи бу­до­ви і кла­си­фі­ка­ція те­одо­лі­тів

Те­одо­літ – ге­оде­зич­ний при­лад приз­на­че­ний для ви­мі­рю­ван­ня го­ри­зон­таль­них і вер­ти­каль­них ку­тів. Він має го­ри­зон­таль­ний і вер­ти­каль­ний кру­ги з алі­да­да­ми і зо­ро­ву тру­бу. Те­одо­літ ком­плек­тується бу­сол­лю, з до­по­мо­гою якої мож­на ви­мі­рюва­ти ази­мут.

Таблиця 2.5

Кла­си­фі­ка­ція те­одо­лі­тів

Ви­со­ко­точ­ні	Т-1		Точ­ність	01′
Точ­ні	Т-2	Т-5	Точ­ність	02′05′
Тех­ніч­ні	Т-30	2Т30	Точ­ність	30′

Перевір­ки і юс­ти­ру­ван­ня те­одо­лі­тів

1. Вісь ци­лін­дрич­но­го рів­ня при алі­да­ді го­ри­зон­таль­но­го кру­га по­вин­на бу­ти пер­пен­ди­ку­ляр­на осі "обер­тан­ня" при­ла­ду.

2. Ві­зир­на вісь зо­ро­вої тру­би по­вин­на бу­ти пер­пен­ди­ку­ляр­на осі її обер­тан­ня.

3. Вісь обер­тан­ня зо­ро­вої тру­би по­вин­на бу­ти пер­пен­ди­ку­ляр­на ос­нов­ній осі при­ла­ду.

4. Вер­ти­каль­на нит­ка сіт­ки ни­ток зо­ро­вої тру­би по­вин­на спів­па­да­ти із лі­нією шну­ра під­ві­ше­но­го до шта­ти­ву тя­гар­ця.

Пос­лі­дов­ність ви­ко­нан­ня зав­дань

Зав­дан­ня 1. Вив­чи­ти бу­до­ву те­одо­лі­та 2Т-30

Бу­до­ву те­одо­лі­та 2Т-30 вив­ча­ють, роз­гля­да­ючи сам при­лад.

Ре­зуль­та­ти вив­чен­ня бу­до­ви те­одо­лі­тів на­во­дять у зві­ті з прак­тич­но­го за­нят­тя. На ри­сун­ку 36 те­одо­лі­та під­пи­су­ють но­ме­ра ек­спо­зи­цій, а їх­ню наз­ву за­пи­су­ють у табл. 2.6.

Таблиця 2.6

Де­та­лі те­одо­лі­та 2Т-30

Наз­ва вуз­ла	№ ек­спо­зи­ції
Дно фут­ля­ра
Зак­ріп­лю­ючий гвинт
На­во­дя­щий гвинт алі­да­ди	12,16
Оку­ляр зо­ро­вої тру­би
Оку­ляр мік­рос­ко­па
Ко­жух вер­ти­каль­но­го кру­га
При­ціл оп­тич­ний
Зак­ріп­лю­ючий гвинт зо­ро­вої тру­би
Об’єктив
Гвинт кре­мальєри
Рі­вень ци­лін­дрич­ний	13, 14
Зак­ріп­лю­ючий гвинт алі­да­ди
Підйом­ний гвинт
Бусоль
Кремальєра
Тригер з 3-ма підйомними гвинтами
Зорова труба

Рис. 36. Теодоліт Т-30