Регламентація освітнього процесу в університеті

Освітній процес в університеті – це система організацій­них і дидактичних (повчальних) заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти й виховання фахівців відповідно до:

- Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту»;

- Постанов Кабінету Міністрів України;

- Освітньо-професійних програм ліцензованих спеціальностей, інших стандартів освіти.

Підготовка фахівців здійснюється відповідно до системи державних і галузевих стандартів вищої освіти й стандартів університету. Норматив­ний термін і нормативну частину змісту навчання за певним напрямом або спеціальністю визначають освітньо-професійні програми відповід­ного освітньо-кваліфікаційного рівня. Освітньо-професійні програми затверджуються Міністерством освіти і науки України.

Крім державних регламентів, освітній процес в університеті регулюється низкою внутрішніх нормативних документів, які розробляються навчальною частиною чи деканатами виходячи із галузевої приналеж­ності, специфіки та рівня акредитації вищого навчального закладу. Це:

- Положення «Про організацію навчального процесу в університеті»;

- Статут університету;

- Концепція розвитку університету (факультету);

- ліцензовані обсяги набору на спеціальності;

- замовлення на підготовку фахівців з кожної спеціальності;

- накази ректора;

- графіки навчального процесу;

- навчальні плани;

- робочі навчальні плани;

- робочі програми навчальних дисциплін;

- розклади занять.

Організацію навчального процесу регулюють навчальні плани з кожної спеціальності. Навчальні плани визначають графік навчального процесу, перелік, послідовність і час вивчення навчальних дисциплін, форми навчальних занять і термін їх проведення, а також форми проведення підсумкового контролю.

Робочі програми навчальних дисциплін визначають їх інформацій­ний обсяг, рівень сформованості вмінь і знань, перелік рекомендованих підручників, інших методичних і дидактичних матеріалів, критерії успішності навчання й засоби діагностики успішності навчання. Навчальні плани та програми навчальних дисциплін розробляють структурні підрозділи (деканати, кафедри) університету на підставі освітньо-профе­сійних програм підготовки фахівців. Вони затверджуються ректором університету.

Навчальний план містить нормативні і вибіркові навчальні дисципліни.

Нормативні (обов’язкові) навчальні дисципліни встановлюються освітньо-професійною програмою. Дотримання їх назв та обсягів є обов'язковим для університету. Нормативні навчальні дисципліни є базовою частиною вимог до освітньо-кваліфікаційної характеристики певної галузі знань та напряму підготовки;

Вибіркові навчальні дисципліни встановлюються університетом і вводяться для задоволення освітніх і кваліфікаційних потреб особи, ефективного використання можливостей і традицій університету, регіо­нальних потреб тощо. Вибіркові навчальні дисципліни є варіативною частиною освітньо-кваліфікаційної характеристики певної галузі знань та напряму підготовки. Їх вибір студент здійснює з урахуванням власних потреб та інтересів щодо майбутньої фахової діяльності.

Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план.

Навчання студентів здійснюється за індивідуальним навчальним планом, який складається на підставі робочого навчального плану і містить усі нормативні навчальні дисципліни, частину навчальних дисцип­лін, вибраних студентом з обов’язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки. Індивідуальний навчальний план складається на семестр і затверджується деканом факультету.

Контроль за освітнім процесом здійснює ректор, проректор з нав­чальної роботи, начальник навчальної частини, деканати факультетів, завідувачі кафедр.

Навчання в університеті здійснюється за такими формами:

1) очна (денна, вечірня);

2) заочна (дистанційна).

Форма навчання – це система взаємопов'язаних видів діяльності студента у навчальному закладі. Форма навчання залежить від структури видів робіт студента і викладача. Так, за денної форми навчання переважає аудиторна робота, за заочної-самостійна робота студентів тощо. Форми навчання можуть бути поєднані. Терміни навчання за відповідними формами визначаються можливостями виконання освітньо-професійних програм підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Денна (очна) форма навчання – стабільна, основна форма навчан­ня, що передбачає здобуття фундаментального рівня знань за обраною спеціальністю з відривом від виробництва.

Вечірня (очна) форма навчання – особлива форма навчання, яка перед­бачає вивчення навчальних дисциплін у вільний від роботи (вечірній) час.

Заочна (дистанційна) форма навчання – форма навчання, що передбачає здобуття відповідного рівня знань за обраною спеціальністю на основі як самостійного вивчення матеріалу, так і аудиторних занять без відриву від виробництва.

Освітній процес в університеті здійснюється за кредитно-модульною системою на принципах демократії і гуманізму, спільної діяльності профе­сорсько-викладацького складу і студентів та передбачає теоретичне й практичне навчання, самостійну роботу, а також різнівиди контролю знань, вмінь та навичок.

Європейська кредитно-трансферна модульно-рейтингова система навчання ЕСТS (European Credit Transfer System) – така організація навчального процесу, за якої вивчення студентом навчальної дисципліни відбувається внаслідок послідовного і ґрунтовного опрацю­вання навчальних модулів, а оцінювання якості його роботи та рівня здо­бутих умінь і знань здійснюється безперервно за рейтинговою системою.

Ключові терміни європейської системи освіти – кредитно-модульна система організації навчальною процесу, кредит і модуль.

Кредитно-модульна система організації навчального (освітнього) процесу – модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів). Структурно-діяльнісними елементами системи є:

Кредит – одиниця обсягу та вимірювання результатів навчання, досягнутих на певний момент виконання програми навчання, система змістових модулів, які з урахуванням засвоєння студентами окремих навчальних елементів (відповідно психофізичних норм засвоєння при використанні форм, методів і способів навчання), можуть бути засвоєні за 24-54 години навчального часу (сума годин аудиторної і самостійної роботи студента за тиждень). Кредит – точно документована мінімальна умовна одиниця вимірювання «вартості» будь-якої складової навчальної програми, яку виконав студент під час навчання.

Заліковий кредит – одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння модулів або блоку модулів (дисциплін).

Модуль – задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу.

В основу кредитів покладено не аудиторні години, а загальне навчальне навантаження під час вивчення певного курсу. Воно відображає кількість роботи, якої вимагає кожен блок курсу, відносно загальної кількості роботи, необхідної для завершення повного року академічного навчання, тобто лекції, практична робота, семінари, консультації, виробнича практика, самостійна робота – у бібліотеці чи вдома – екзамени чи інші види контролю. Загальний обсяг годин з навчальної дисципліни охоплює:

- лекції;

- семінари, практичні та лабораторні роботи;

- консультації;

- практику;

- самостійну роботу студентів (опрацювання лекційного матеріалу; підготовка до семінарів, практичних занять, контрольних заходів; виконання курсових робіт; захист індивідуальних завдань; опрацювання окремих розділів, які не викладаються в лекціях, відвідування виставок, робота з навчальною літературою, участь у конкурсах, наукових конференціях, підготовка доповідей, розробка проектів);

- індивідуальну роботу викладача зі студентом (виконання індивідуальних завдань в аудиторії та консультації щодо виконання індивідуальних робіт, написання рефератів, пошук та опрацювання інформації з мережі Інтернет, виконання творчих робіт, участь у професійних акціях, виконання презентацій);

- контрольні заходи (тест, модульна підсумкова письмова контрольна робота, співбесіда, залік, письмовий чи усний екзамен, есе, захист курсової, кваліфікаційної роботи, дипломні проекти і практична робота).

Освітній процес забезпечує можливість:

- здобуття особою знань, умінь і навичок у гуманітарній, соціальній, науково-природничій, технічній та інших сферах, необхідних для опанування обраною спеціальністю;

- інтелектуального, морального, духовного, естетичного і фізичного розвитку особи, що сприяє формуванню знаючої, вмілої та вихованої особистості.

Навчання студентів здійснюється за індивідуальним навчальним планом.

В навчальному закладі розроблено Положення про індивідуальний навчальний план студента згідно з вимогами Закону України „Про вищу освіту”, Закону України „Про освіту”.

Положення про індивідуальний навчальний план студента розроблено з урахуванням Європейської системи залікових кредитів (ECTS) з метою забезпечення гнучкості навчання студентів відповідно до вимог кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Індивідуальний навчальний план студента максимально враховує індивідуальні потреби студентів щодо фахової підготовки, вимог ринку праці та замовників фахівців.

Індивідуальний навчальний план студента – це робочий навчальний документ студента, який формується на підставі затвердженого навчального плану і містить інформацію про перелік та послідовність вивчення навчальних дисциплін, обсяг навчального навантаження студента (усі види навчальної діяльності), форми організації навчання, систему оцінювання (поточний та підсумковий контроль знань, державну атестацію випускника).

Індивідуальний навчальний план студента, з метою індивідуалізації навчального процесу, формується виходячи з вимог освітньо-професійної програми на підставі затвердженого навчального плану відповідно освітньо-кваліфікаційного рівня та напряму підготовки, з урахуванням особистих освітньо-професійних інтересів і потреб студента.

Індивідуальний навчальний план студента формується на весь термін підготовки за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем у розрізі навчальних років (семестрів).

У Положенні використовуються такі терміни і поняття:

– кредит ECTS – це залікова одиниця, що є еквівалентом навчального навантаження 36 академічних годин і є одиницею виміру навчального навантаження необхідного для засвоєння студентом.

– поточна успішність – передбачає проведенням модульної форми контролю після закінчення логічно завершеної частини лекційних та практичних занять з певної дисципліни і їх результати враховуються при виставлення підсумкової оцінки;

– підсумкова успішність – передбачає семестровий контроль, який здійснюється у формах семестрового екзамену, заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, установлені навчальним планом;

– види навчальних занять – включають лекційні, лабораторні, практичні, семінарські заняття, консультації.

Студент несе персональну відповідальність за виконання індивідуального навчального плану.