Методологічні прийоми дослідження конфліктів

Дослідження конфлікту є неодмінною передумовою його розв'язання, оскільки дає змогу пізнати його глибину, складність, позиції сторін. Ефективність його забезпечує, дотримання певних принципів:

• принцип розвитку - він акцентує на тому, що конфлікт знаходиться у безперервному розвитку, має власну динаміку;

• принцип загального зв'язку - передбачає дослідження не окремих структурних елементів конфлікту, а максимально можливих його зв'язків з іншими соціальними явищами;

• принцип єдності теорії, практики та експерименту - передбачає чітку продуманість дій та належну організацію їх виконання;

• принцип системного підходу - вимагає аналізу конфліктів як складних об'єктів, що складаються з ієрархічно пов'язаних підсистем та є підсистемами системи більш високого рівня;

• принцип об'єктивності - потребує мінімізації впливу особистих та групових інтересів, інших суб'єктивних чинників;

• принцип особистісного підходу - передбачає врахування конкретних особливостей індивідів як суб'єктів конфліктів;

• принцип конкретно-історичного підходу - підкреслює необхідність урахування в процесі вивчення конфлікту всіх конкретних умов, у яких вони діють (місце, час, обставини тощо);

• принцип еволюції - зосереджує увагу на врахуванні головних закономірностей еволюції конкретних видів конфліктів;

• діалектичний принцип - стосується внутрішнього джерела розвитку конфлікту (закон єдності та боротьби протилежностей), засобів еволюції та динаміки конфліктів, орієнтують на пошук закономірностей (закон переходу кількості в якість), дає змогу прогнозувати напрям розвитку конфліктів (закон заперечення).