Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
для контролю гладких циліндричних виробів.............................................. 34
5.1 Призначення та область застосування граничних калібрів....................... 34
5.2 Розрахунок виконавчих розмірів калібрів та контркалібрів..................... 37
6 Розрахунок розмірних ланцюгів.................................................................. 39
6.1 Основні положення теорії розмірних ланцюгів.......................................... 39
6.2 Схема розмірного ланцюга........................................................................... 40
6.3 Розрахунок розмірного ланцюга методом максимума-мінімума........... 42
Додаток Г
(довідниковий)
Рекомендації для умов позначень текстових і графічних документів курсових робіт
Для курсових проектів (робіт) найбільш доцільною є предметна система умовних позначень, яка має таку структуру:
ХХ-ХХ.ХХ.ХХ.ХХ.ХХХ ХХ
|
де 1 /ХХ-ХХ/ - числовий шифр кафедри, прийнятий у ВДТУ;
2 /ХХ/ – дисципліна з якої виконаний КП чи КР (курсовий проект або курсова робота);
3 /ХХ/ – порядковий номер заданого механізму;
4 /ХХ/ – два символи для позначення складальних одиниць (від 01 до 99);
5 /ХХХ/ – три символи для позначень простих складальних одиниць, що входять в основні складальні одиниці об’єкта курсового проекту, записані в специфікації складального креслення об’єкта;
6 /ХХ/ – код неосновного конструкторського документа (ВС, СК, ПЗ).
08 – 26. ВСТВ.02.00.001.СК
Додаток Д
(обов’язковий)
Рисунок Д1 – Складальне креслення механізму
Рисунок Д2 – Робоче креслення валу
Рисунок Д3 – Робоче креслення зубчастого колеса
Рисунок Д4 – Робоче креслення деталі «Кришка підшипника»
Рисунок Д5 – Робоче креслення деталі «Стакан»
Рисунок Д6 – Робоче креслення калібру-скоби для контролю валів
Рисунок Д7 – Робоче креслення калібру-пробки для контролю отворів
Рисунок Д8 - Робоче креслення калібру-пробки для контролю отворів
(діаметрів більше 80 мм)
Рисунок Д9 – Схема розмірного ланцюга
Рисунок Д10 – Зразок виконання специфікації
Продовження рисунку Д10
Рисунок Д11– Схема розташування полів допусків посадки з зазором
Рисунок Д12 – Схема розміщення полів допусків перехідної посадки
Рисунок Д13 – Схема розташування полів допусків для посадки з натягом
Рисунок Д14 – Схема розташування полів допусків посадок для внутрішнього та зовнішнього кілець підшипника
Рисунок Д15 – Схема розташування полів допусків для різьбового з’єднання з зазором
Рисунок Д16 – Схема розташування полів допусків вільного шпонкового з’єднання
Рисунок Д17 – Ескізи деталей з шпонковим з’єднанням
Рисунок Д18 – Схема розташування полів допусків у шліцьовому з’єднанні
Рисунок Д19 – Ескізи шліцьового з’єднання та його деталей
Додаток Ж
Таблиця Ж1 – Шорсткість поверхні та квалітети для різних видів обробки різанням (ГОСТ)
Вид обробки | Значення параметра Ra | Квалітет (економічний) | |
Обточування повздовжньою подачею | Обдирочне Напівчистове Чистове тонке (алмазне) | 25…100 6,3…12,5 1,6…3,2 0,4…0,8 | 15…17 12…14 7…91 |
Обточування поперечною подачею | Обдирочне Напівчистове Чистове Тонке | 25…100 6,3…12,5 3,2…6,3 0,8…1,6 | 16, 17 14, 15 11…13 8…11 |
Обточування швидкісне | 0,4…1,6 | ||
Свердління | до 15 мм більше 15 мм | 6,3…12,5 12,5…25 | 10, 11 12…14 |
Розсвердлення | 12,5…25 | 12…14 | |
Зенкерування | Чорнове Чистове | 12,5…25 3,2…6,3 | 12…15 10, 11 |
Розточування | Чорнове Напівчистове Чистове тонке (алмазне) | 50…100 12,5…25 1,6…3,2 0,4…0,8 | 15…17 12…14 8, 9 |
Швидкісне розточування | 0,4…1,6 | ||
Розвертання | Напівчистове чистове тонке | 6,3…12,5 1,6…3,2 0,4…0,8 | 9, 10 7, 8 |
Протягування | напівчистове чистове тонке | 6,3 0,8…3,2 0,2…0,4 | 8, 9 7, 8 |
Шліфування кругове | напівчистове чистове тонке | 3,2…6,3 0,8…1,6 0,2…0,4 | 8…11 6…8 |
Калібрування отворів кулькою або оправкою | Після свердління Після розточування Після розвертання | 0,4…1,6 0,4…1,6 0,05…1,6 | 8, 9 |
Притирання | чистове тонке | 0,4…3,2 0,1…1,6 | 6, 7 |
Полірування | Звичайне тонке | 0,2…1,6 0,05…0,1 | |
Хонінгування | Площин циліндрів | 0,1…0,4 0,05…0,2 | 7, 8 6, 7 |
Таблиця Ж2 – Марки мастила та їх динамічна в’язкість
Найменування та марка масла | Динамічна в’язкість, 10-3H·c/м2 |
Легке індустріальне И – 5А (велосіт) | 3,6…4,5 |
И – 8А (вазелінове) | 5,4…7,5 |
Сепараторне Л | 5,4…9 |
Приладне МВП | 5,8…7,2 |
Середнє індустріальне И – 12К | 10…14 |
Сепараторне Т | 12,6…15,3 |
И – 20А (И – 20) | 15,3…20,7 |
И – 25А (ИС – 25) | 21,6…24,2 |
И – 30А (И – 30) | 25,2…29,7 |
И – 40А (И – 45) | 31,5…40,5 |
И – 50А (И – 50) | 42,3…49,5 |
И – 70А (ИС – 55) | 58,5…67,5 |
Турбінні | |
Т22 (Л) | 16…20,7 |
Т30 (УТ) | 25,2…28,8 |
Т46 (Т) | 39,6…43,2 |
Т57 (турборедукторне) | 49,5…53,1 |
АС – 6 | 5,4 |
АС – 8 | 7,2 ± 0,45 |
АС – 10 | 9 ± 0,45 |
ТКп | 8,1 |
ТК | 8,6 |
Компресорні | |
К – 12 | 9,9…12,6 |
К – 19 | 15,3…18,9 |
Таблиця Ж3 – Значення для половинних підшипників
c | Значення при | |||||||||||
0,4 | 0,5 | 0,6 | 0,7 | 0,8 | 0,9 | 1,0 | 1,1 | 1,2 | 1,3 | 1,5 | 2,0 | |
0,3 0,4 0,5 | 0,209 0,225 0,232 | 0,255 0,274 0,282 | 0,299 0,319 0,327 | 0,339 0,360 0,367 | 0,375 0,397 0,402 | 0,408 0,431 0,434 | 0,438 0,461 0,462 | 0,464 0,487 0,487 | 0,488 0,510 0,508 | 0,509 0,531 0,527 | 0,547 0,566 0,558 | 0,611 0,626 0,609 |
0,6 0,65 0,7 | 0,233 0,230 0,227 | 0,281 0,276 0,271 | 0,324 0,317 0,310 | 0,361 0,352 0,344 | 0,394 0,383 0,372 | 0,423 0,410 0,396 | 0,448 0,433 0,417 | 0,469 0,452 0,434 | 0,488 0,469 0,450 | 0,504 0,484 0,463 | 0,531 0,507 0,484 | 0,576 0,547 0,518 |
0,75 0,8 0,85 | 0,220 0,208 0,200 | 0,262 0,251 0,234 | 0,298 0,283 0,261 | 0,328 0,310 0,284 | 0,351 0,332 0,302 | 0,375 0,350 0,317 | 0,393 0,367 0,329 | 0,408 0,378 0,339 | 0,421 0,389 0,347 | 0,432 0,398 0,354 | 0,450 0,413 0,366 | 0,479 0,437 0,384 |
0,9 0,925 0,95 | 0,179 0,169 0,145 | 0,206 0,193 0,164 | 0,228 0,212 0,178 | 0,246 0,226 | 0,259 0,237 0,196 | 0,270 0,246 0,202 | 0,279 0,253 0,207 | 0,86 0,259 0,211 | 0,292 0,264 0,215 | 0,297 0,268 0,217 | 0,305 0,274 0,222 | 0,318 0,284 0,229 |
0,975 0,99 | 0,115 0,081 | 0,127 0,087 | 0,135 0,091 | 0,141 0,095 | 0,146 0,096 | 0,152 0,098 | 0,152 0,100 | 0,154 0,101 | 0,156 0,101 | 0,158 0,102 | 0,160 0,103 | 0,164 0,105 |
Визначення величини зазору S, при якому встановлюється дана товщина мастильного шару h: розраховується (при даному h) ; з таблиці по Ah визначається c; зазор . |
Таблиця Ж4 – Функція Лапласа. Значення інтегралу Ф(z) =
Z | Ф(z) | Z | Ф(z) | Z | Ф(z) |
0,01 0,02 0,03 0,05 | 0,0040 0,0050 0,0120 0,0199 | 0,36 0,37 0,38 0,40 | 0,1406 0,2443 0,1450 0,1554 | 0,92 0,94 0,96 1,00 | 0,3212 0,3264 0,3315 0,3413 |
0.06 0,07 0,08 0,10 | 0,0239 0,0279 0,0319 0,0398 | 0,41 0,42 0,43 0,45 | 0,1591 0,1628 0,1664 0,1736 | 1,05 1,10 1,15 1,25 | 0,3531 0,3643 0,3749 0,3944 |
0,11 0,12 0,13 0,15 | 0,0438 0,0478 0,0517 0,0596 | 0,46 0,47 0,48 0,50 | 0,1772 0,1808 0,1844 0,1915 | 1,30 1,35 1,40 1,50 | 0,4032 0,4115 0,4192 0,4332 |
0,16 0,17 0,18 0,20 | 0,0636 0,0675 0,0714 0,0793 | 0,52 0,54 0,56 0,60 | 0,1985 0,2054 0,2123 0,2257 | 1,55 1,60 1,70 1,75 | 0,4394 0,4452 0,4554 0,4599 |
0,21 0,22 0,23 0,25 | 0,0832 0,0871 0,0910 0,0987 | 0,62 0,64 0,66 0,70 | 0,2324 0,2389 0,2454 0,2580 | 1,80 1,90 2,00 2,10 | 0,4641 0,4713 0,4772 0,4821 |
0,26 0,27 0,28 0,30 | 0,1020 0,1064 0,1103 0,1179 | 0,72 0,74 0,76 0,80 | 0,2642 0,2703 0,2764 0,2881 | 2,30 2,50 2,60 2,80 | 0,4893 0,4938 0,4953 0,4974 |
0,31 0,32 0,33 0,35 | 0,1217 0,1255 0,1293 0,1368 | 0,82 0,84 0,86 0,90 | 0,2939 0,2995 0,3051 0,3159 | 3,00 3,40 4,00 5,00 | 0,49865 0,49966 0,499968 0,4999997 |
Таблиця Ж5 – Процент натягів PN для перехідних посадок згідно
Дата публикования: 2015-09-18; Прочитано: 3064 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!