Тема 10. Майнові ресурси (активи) торговельного підприємства

Вивчаючи дану тему студенти мають ознайомитись з сутністю та складом активів торговельного підприємства та їх місцем у системі ресурсного забезпечення діяльності.

Економічно виправданим етапом розвитку підприємства, відповідно до зміни стратегічної спрямованості рівня господарської діяльності, є забезпечення ресурсними можливостями. При цьому для оптимізації системи забезпечення конкурентоспроможності торговельному підприємству необхідне економічне управління активами, що пов'язане з розробленням і концептуалізацією уявлень про розвиток власної господарської системи.

Відповідно, підвищення ефективності господарських відносин у сфері товарного обігу значною мірою залежать від системи управління активами підприємства. Особливо важливу роль відіграє управління, зорієнтоване на досягнення довготермінових цілей економічного розвитку оптимізації складу активів торговельного підприємства.

Сутністю управління активами торговельного підприємства є створення умов для зростання ефективності абсолютного та відносного відтворення.

Водночас підвищення ефективності використання активів підприємством торгівлі – це процес змін в економіці. Тому для підвищення ефективності використання активів торговельному підприємству необхідно управляти змінами, тобто генерувати, мотивувати, стимулювати їх.

Формування активів торговельного підприємства здійснюється протягом усього періоду його функціонування і спрямоване на фінансове та майнове забезпечення діяльності підприємства, вирішення його стратегічних та тактичних завдань.

Активи потрібно розглядати як сукупність матеріально-речових та інших ресурсів торговельного підприємства в грошовій формі, що відображаються в його балансі, утворюються інвестуванням капіталу, підлягають управлінню з метою отримання економічних вигод від їх використання.

Класифікація активів торговельного підприємства згідно П(С)БО України наведена у таблиці 10.1.

Залежно від строку та специфіки використання у діяльності торговельного підприємства активи поділяють на необоротні (фіксовані) та оборотні (поточні). Необоротні активи призначені для тривалого використання у процесі фінансово-господарської діяльності. До них відносять основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові фінансові вкладення, а також незавершене будівництво, довгострокову дебіторську заборгованість тощо. Кошти, інвестовані у необоротні активи, є певною мірою знерухомленими, вилученими з обороту на тривалий період і не можуть бути оперативно використані на інші цілі.

Таблиця 10.1

Класифікація активів торговельного підприємства згідно П(С)БО України

Ознаки

Види активів

1. За формами функціонування

Матеріальні

Нематеріальні

Фінансові

Біологічні

2. За характером участі у госпо-дарському процесі

Оборотні

Необоротні

3. За характером участі у різних видах діяльності

Операційні

Інвестиційні

4. За характером фінансових дже-рел формування

Валові

Чисті

5. За характером володіння

Власні

Орендовані

Безоплатно отримані

6. За урахуван-ням чинника інфляції

Активи за реальною вартістю

Активи за номінальною вартістю

7. За можливі-стю амортизації

Ті, що амортизуються

Ті, що не амортизуються

8. За ступнем цінності

Цінні

Малоцінні

9. За методами оцінки (вартістю)

За сер-вісною

За зали-шковою

За пере-оціне-ною

За спра-ведли-вою

За чистою реалізацій-ною

За від-новле-ною

За лікві-даційною

До оборотних активів торговельного підприємства належать товарно-матеріальні запаси, дебіторська заборгованість, ліквідні цінні папери, грошові кошти тощо. Частина оборотних активів повністю використовується протягом одного виробничого циклу, а частина може залишатись невикористаною. Вартість використаних оборотних активів повністю переноситься на вартість виготовленої продукції, а активи поновлюються для забезпечення неперервності виробничого процесу.

Активи підприємства за ступенем ліквідності поділяють на кілька груп. Найменш ліквідними вважаються необоротні активи, більш ліквідними − товарно-матеріальні запаси, дебіторська заборгованість. Найліквіднішими активами є грошові кошти підприємства.

У складі майна торговельного підприємства переважають обігові активи. Це обумовлено тим, що торговельне підприємство, виконуючи посередницькі операції, об’єктом своєї праці має товар, який закуповується у постачальника, транспортується до місця реалізації, зберігається та готується до продажу, реалізується споживачеві. А що основні засоби торговельного підприємства призначені для створення умов для обслуговування покупців та для зберігання товарів. Основні засоби, що використовуються у процесі діяльності торговельного підприємства, не завжди є його власністю і, відповідно не знаходять відображення в його балансі.

Для здійснення будь-якого виробничого процесу, крім самої праці як доцільної діяльності людей, потрібні предмети праці, тобто матеріально-технічні ресурси та засоби праці. Сукупність засобів праці, якими розпоряджається підприємство, складає його основні засоби.

Оскільки натурально-речовий склад основних засобів підприємства дуже різноманітний, для їх обліку, аналізу та планування використовують різні ознаки класифікації.

Таблиця 10.2

Класифікація основних засобів торговельного підприємства

Ознаки класифікації	Види основних засобів
За характером викори-стання	основні виробничі засоби; невиробничі засоби.
За цільовим призначенням	будівлі та споруди; машини; обладнання; транспортні засоби; інвентар; інструменти.
Залежно від участі у виробничому процесі	пасивні основні засоби; активні основні засоби.
Залежно від форм власності	власні основні засоби; орендовані основні засоби.
Залежно від джерел фінансування	основні засоби, що внесені до статутного фонду підприємства; ті, що придбані за рахунок власних коштів; придбані за рахунок довгострокових кредитів та інших позикових коштів; безоплатно отримані основні засоби.
Залежно від стану фактичного використання	ті, що використовуються в основній господарській діяльності; здані в оперативну або фінансову оренду (лізинг); такі, що тимчасово не використовуються.

Для торговельних підприємств велике значення мають розміри, стан та місцезнаходження пасивної частини основних засобів—торгових та складських приміщень. Вони визначають імідж підприємства, обсяги товарообігу та його товарного забезпечення (зберігання товарних запасів), інтенсивність потоків покупців, й, відповідно, рівень продуктивності праці робітників торговельного підприємства.

Структура основних засобів підприємства характеризується питомою вагою їх різних груп у загальному обсязі основних засобів. її аналіз дозволяє оцінити співвідношення різних видів основних засобів, дати характеристику змінам в їх складі.

Аналіз стану та ефективності використання основних засобів торговельного підприємства передбачає проведення аналітичної роботи:

1. Аналіз обсягів та динаміки основних засобів.

2. Аналіз стану та складу основних засобів.

3. Аналіз ступеня зносу основних засобів.

4. Аналіз інтенсивності відновлення.

5. Аналіз ефективності використання.

Оцінка наявності та руху основних засобів торговельного підприємства проводиться за окремими інвентарними об’єктами основних засобів у натуральному та вартісному вимірах.

Натуральні показники характеризують кількість одиниць, що входять у склад кожного виду основних засобів, їхні параметри — потужність, продуктивність, вантажність, рік введення в експлуатацію тощо.

Кожна одиниця основних засобів має також визначену грошову вартість. Вартісні показники оцінки основних засобів дозволяють враховувати їх при оподаткуванні, здійснювати фінансування відтворення основних засобів, оцінювати ефективність їх використання.

Для оцінювання основних засобів використовується первісна, відновлювальна та залишкова вартість.

Потреба в амортизації основних засобів обумовлена тим, що термін використання основних засобів у діяльності підприємства має певні обмеження у зв’язку з поступовим зношуванням основних засобів та втратою їх споживчої вартості (корисності).

Залежно від результатів зміни споживчої вартості основних засобів виділяють:

просте відтворення, при якому досягається збереження споживчої вартості основних засобів;

розширене відтворення, при здійсненні якого споживча вартість та кількість основних засобів підприємства зростає.

Необхідною передумовою удосконалення формування, використання та відтворення основних засобів торговельного підприємства є проведення аналізу їх сучасного стану та ефективності використання.

Оцінка ефективності використання основних засобів підприємств роздрібної торгівлі може бути здійснена системою показників, з яких найважливішим є фондовіддача. Даний показник − умовна величина, що показує, яка кількість ефекту отримана на одиницю основних засобів, що діють.

Для визначення фондовіддачі використовується зіставлення наступних величин (формули 10.1-10.2):

обсяг чистого доходу () на одиницю амортизаційних відрахувань ():

(10.1)

обсяг роздрібного товарообороту () на одиницю середньорічної вартості основних засобів або на одиницю амортизаційних відрахувань:

або (10.2)

Техніко-економічні показники фондовіддачі у роздрібній торгівлі характеризують ефективність використання торговельної мережі і торговельного устаткування.

Слід зазначити, що до техніко-економічних показників ефективності використання основних засобів можуть бути віднесені показники розвитку роздрібної торговельної мережі.

Варто, також, враховувати за рахунок чого відбуваються зміни у торговельній площі (за рахунок зміни кількості торговельних підприємств чи середньої торговельної площі на одне підприємство).

Для узагальнення оцінки техніко-економічних показників ефективності використання основних засобів підприємств роздрібної торгівлі ми пропонуємо інтегральний техніко-економічний показник ефективності, який можна розрахувати за формулою 10.2:

(10.2)

де І_Кмаг − індекс зміни кількості магазинів;

І_S − індекс зміни торговельної площі;

І_{S1 маг} − індекс зміни середньої площі на одне підприємство.

При аналізі забезпеченості населення торговою площею і обґрунтуванні необхідних розмірів її подальшого розвитку слід виходити з показника забезпеченості сільського населення торговельною площею на 1000 жителів.

Важливим показником, що дозволяє оцінити технічний рівень підприємств роздрібної торгівлі, є фондозабезпеченість – відношення фактичної вартості основних засобів до фактичної середньооблікової чисельності працівників у звітному періоді.

Для оцінки озброєності технічними засобами і знаряддями праці необхідно визначати показник фондоозброєності — відношення вартості активної частини основних засобів (машин, устаткування і ін.) до середньої чисельності працівників роздрібної торгівлі.

У складі оборотних активів торгового підприємства є такі їх види:

1. Запаси товарів. До них відносяться товарні запаси усіх видів, призначених для реалізації.

2. Запаси матеріалів, малоцінних предметів і предметів, що швидко зношуються. До складу матеріалів включаються різноманітні їхні види, призначені для ремонту, і пакувальні матеріали. До складу малоцінних предметів і предметів, що швидко зношуються, входять засоби праці з терміном експлуатації до одного року і вартістю до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Дебіторська заборгованість. Сюди відноситься заборгованість юридичних і фізичних осіб торговому підприємству за товари й інші види заборгованості

4. Грошові активи. До них відносяться кошти торгового підприємства в касі, на розрахунковому і валютному рахунках та в інших формах.

5. Короткострокові фінансові вкладення у вигляді вкладення засобів підприємства у різні цінні папери, на депозитні рахунки у банках тощо на термін не менш одного року.

6. Інші види оборотних активів. До них відносяться витрати майбутніх періодів і деякі інші види витрат.

Оборотні активи характеризуються такими позитивними особливостями:

1) високою ліквідністю;

2) високим ступенем структурної трансформації, тому що можуть бути легко перетворені з одного виду в інший;

3) легкістю керування, через що швидкість їхнього обороту може бути підвищена;

4) великою пристосовністю до змін кон’юнктури споживчого і фінансового ринків.

Однак, вони мають низку недоліків:

1) частина оборотних активів, що знаходяться у грошовій формі, піддається утраті вартості у процесі інфляції;

2) тимчасово вільні грошові активи генерують менший прибуток порівняно з тимчасово вільними необоротними активами, а зайві запаси товарів не тільки не генерують прибуток, а й спричинюють додаткові витрати обігу по їх збереженню;

3) запаси товарів у процесі їхнього перебування у магазині піддаються постійним втратам у зв’язку з природним збитком;

4) значна частина оборотних активів піддається фінансовому ризику втрат у зв’язку з несумлінністю партнерів, покупців і персоналу.

Показником, що характеризує ефективність і якість роботи торговельного підприємства, виступає використання ним оборотних активів. Ефективність використання оборотних коштів у роздрібної торгівлі може бути визначена системою показників, з яких оборотність є основним узагальнюючим показником.

Оборотність оборотних активів може характеризуватися наступними показниками: кількість оборотів оборотних коштів, що здійснюється за певний період (коефіцієнт оборотності оборотних коштів); середня тривалість обороту оборотних коштів за певний період; коефіцієнт завантаження оборотних коштів; коефіцієнт потреби в оборотних коштах.

Як техніко-економічні показники оборотності окремих видів оборотних активів у роздрібній торгівлі слід прийняти: коефіцієнт оборотності оборотних активів у товарних запасах; тривалість одного обороту оборотних активів у товарних запасах.

Ефективність використання оборотних активів у роздрібній торгівлі оціню­ється з допомогою показника рентабельності.

Вивчаючи дану тему студенти повинні звернути увагу на визначенні особливості кругообігу оборотних активів торговельного підприємства. а також на сутності і методиці оцінки операційного і фінансового циклів підприємства.

Особливості формування операційного циклу, а далі – фінансового циклу, пов’язані з управлінням оборотними активами підприємства. Фактично у процесі управління оборотними активами цільовою настановою є економічне регламентування тривалості виробничого циклу підприємства, що, у свою чергу, впливає на тривалість його фінансового циклу (табл. 10.3).

Таблиця 10.3

Схема взаємозв’язку виробничого і фінансового циклу

Період операційного циклу
Період виробничого циклу
Період обороту запасів	Період обороту незавершеного виробництва	Період обороту готової продукції	Період обороту дебіторської заборгованості
Період обороту кредиторської заборгованості	Період фінансового циклу

Фінансовий цикл торговельного підприємства має низку особливостей:

1) для торговельних підприємств характерна невисока тривалість фінансового циклу, внаслідок відсутності стадії виробництва, і висока оборотність вкладених коштів;

2) між надходженням і реалізацією товарів існує певний часовий проміжок, що обумовлює необхідність створення товарних запасів у відповідності до обраної політики управління ними і обґрунтування потреби в оборотних засобах, що значною мірою формуються за рахунок кредитів;

3) валовий дохід (комерційна маржа) торговельного підприємства визначається рівнем цін на ринку постачальників і цін на ринку реалізації, що обумовлює високу залежність підприємств від зовнішніх чинників [35, с. 142].

Управління фінансовим циклом торговельного підприємства є системою взаємопов’язаних принципів і методів розробки та реалізації управлінських рішень, пов’язаних з формуванням політики управління товарними запасами, дебіторською і кредиторською заборгованістю підприємства торгівлі.

Студенти також мають звернути увагу на методичний інструментарій аналізу активів підприємства.

Показники ефективності використання матеріальних ресурсів характеризують рівень, динаміку ефективності використання кожного виду даних ресурсів окремо і в їх взаємозв’язку (табл. 10.4).

Таблиця 10.4

Показники ефективності використання матеріальних ресурсів

Ефективність використання основних засобів	Ефективність використання оборотних активів
Фондовіддача   Фондозабезпеченість   Рентабельність основних засобів	Коефіцієнт оборотності оборотних активів Середня тривалість обороту оборотних активів за певний період Рентабельність оборотних активів
Техніко-економічні показники
Середня торговельна площа на одне підприємство Індекс зміни кількості торговельних підприємств Індекс зміни торговельної площі Індекс зміни середньої торговельної площі на одне торговельне підприємство Інтегральний техніко-економічний показник ефективності	Коефіцієнт оборотності оборотних активів у товарних запасах   Тривалість одного обороту оборотних активів у товарних запасах

Завдання полягає у тому, щоб правильно і своєчасно вимірювати і оцінювати ефективність використання матеріальних ресурсів і виробити надійний механізм управління цим процесом.

Оптимізація співвідношення оборотних і необоротних активів повинна здійснюватися з урахуванням форм товарної спеціалізації підприємства, розміру його товарних запасів, застосовуваних методів продажу товарів, забезпечення достатньої ліквідності активів і платоспроможності підприємства, зниження рівня його господарських ризиків. При сприятливій кон’юнктурі споживчого ринку насамперед знижується потреба у необоротних активах, а в складі оборотних активів – у запасах товарів у зв’язку з уповільненням їхньої оборотності.