А) Тимоміметики

Тимоміметики (гормони тимусу) перева­жно впливають на клітинну ланку імунної відповіді, забезпечуючи дозрі­вання тимусозалежних лімфоцитів, впливають на активність макрофагів і NK-клітин та опосередковано через Т-хелпери 1-го типу стимулюють антитілоутворення.

Тимозин ( тимозин б-l) — екс­тракт телячого тимусу. У клініці тимозин застосовується при імунодефіцитних станах з переважним ураженням клітинної ланки, комплекс­ній терапії хронічних гепатитів В і С, передчасному старінні. Препарат ефективний також як ад'ювант при вакцинації нон-респондерів стар­шого і похилого віку.

Тимопоетин — олігопептид, який також впливає на роботу нервової системи. Він стимулює диференціювання протимоцитів до тимоцитів і пізнє диференціювання В-лімфоцитів. Серед препаратів тимусу, які застосовуються в Україні, передусім слід назвати тималін, Т-активін (тактивін), тимоген, тимоптин, вілозен, тимозин альфа (тимальфазин).

Групи захворювань, при яких клінічно підтверджена ефективність тимоміметиків:

1. Гострі та хронічні запальні процеси, які супроводжуються вира­женим пригніченням клітинної ланки імунної відповіді (пневмо­нії у наркоманів, в осіб похилого віку; затяжний перебіг вірус­них гепатитів, хронічний гематогенний і посттравматичний ос­теомієліт, рецидивні дерматомікози).

2. Ранова інфекція в хірургії, гінекології у пацієнтів з імунодефіци­тами, особливо похилого і старечого віку; попередження гнійно-запальних ускладнень у післяопераційному періоді у хворих з груп ризику. Виявлено підвищення антибіотикочутливості ста­філококів при застосуванні тимоміметиків.

3. Первинні імунодефіцити (синдроми Ді-Джорджі, атаксії-телеангіектазії).

4. Системні захворювання сполучної тканини і автоімунні захво­рювання (ревматизм, ревматоїдний артрит, розсіяний склероз).

5. Онкологічні захворювання, особливо після оперативного втру­чання, променевої терапії.

6. Передчасне старіння, у тому числі — імунної системи (а також — акцидентальна інволюція тимусу).

7. Гостра транзиторна тимічна недостатність, зумовлена інтокси­кацією, травмою, гострим стресом будь-якого походження (фі­зичного, емоційного, інфекційного, токсичного [застосовують­ся після ефективної детоксикації]),

Є дані про ефективність місцевого застосування вілозену для неспецифічної гіосенсибілізації у хворих з алергічним рині­том і кон'юнктивітом.