Діагностика

Діагностика оперізувального герпесу шкірної форми і звичайного герпесу при типових проявах не складна. Значні труднощі виникають при генералізованому герпесі, ураженні очей, центральної нервової системи тощо. У таких випадках проводять лабораторні дослідження (вірусологічні, цитологічні та серологічні), які здійснюють в умовах стаціонару. Найдоступнішим та інформативним методом діагностування герпесу порожнини рота є ДНК-полімеразний, завдяки якому можна підтвердити наявність збудника у вмісті пухирців чи в клітинах з поверхні ерозії. Для з'ясування характеру перебігу інфекційного процесу - гострого герпесу чи рецидиву захворювання - слід визначити стан специфічного імунітету до певного вірусу герпесу (титру специфічних антитіл класів IgG та IgM у сироватці крові). Виявлення діагностичного титру антитіл чи чотириразове і більше наростання титру в парних сироватках може бути верифікаційним критерієм.

Підкреслимо, що за найменших сумнівів щодо клінічної ідентичності запально-деструктивних уражень СОПР та шкіри навколоротової ділянки з певною формою герпетичної інфекції слід здійснити лабораторну верифікацію всіх (принаймні найімовірніших - простого герпесу, вірусу Епштейна-Барра та цитомегалії) вірусів групи герпесу.