Герпетична ангіна

Це захворювання теж досить часто спостерігають в клінічній практиці стоматолога. Воно спричиняється ДНК- вмісними вірусами герпесу (HSV1) та РНК-вмісними вірусами - ентеровірусами Коксакі А 2-6, 8,10, 22; Коксакі В 3, 4, ЕСНО 9-11, 16.

Джерелом інфекції є хворий чи вірусоносій. Вхідними воротами інфекції є слизові оболонки носоглотки й кишечнику. Найчастіше хворіють діти від трьох до десяти років. Можуть виникати спорадичні чи сезонні спалахи (літньо-осінні), особливо в організованих дитячих колективах.

Інкубаційний період триває від одного до десяти днів. Захворювання починається гостро - з підвищення температури тіла до 38-40°С, інтоксикації. Порушується апетит, виникають ознаки диспепсії - блювання, пронос, біль у животі. На 3-7 день захворювання можуть з'являтися елементи ураження слизової оболонки порожнини рота - дрібні згруповані везикули із серозним чи серозно-геморагічним вмістом, які перетворюються на ерозії.

Особливістю клінічних проявів герпангіни є ретроградний тип появи елементів висипання з дистальних відділів порожнини рота - піднебінних дужок, твердого піднебіння - з можливим поширенням їх на слизову оболонку язика і губ.

Для лікування везикулярного стоматиту і герпангіни застосовують противірусні препарати (групи інтерферону), розчини антисептиків для гігієнічного оброблення слизової оболонки порожнини рота, кератопластичні засоби.

Грибковий стоматит, або молочниця (кандидоз)

Це захворювання найчастіше зустрічається в грудничковому віці, перш за все, у недоношених малюків. У дітей старшого віку воно зустрічається рідше і в основному після важких інфекційних, хронічних захворювань із застосуванням антибіотиків в лікуванні. Викликає молочницю грибок "Candida albcans", який присутній і в здоровій порожнині рота. При пониженому імунітеті, травмуванні слизистої оболонки порожнини рота і т.д. грибок активізується і починає розростатися.

Диференційний діагноз. При звичайному та оперізувальному герпесах з урахуванням їхньої клінічної форми необхідно виключити вітрянку, бешиху, сибірку, ентеровірусну герпангіну, екзему, ураження очей і центральної нервової системи іншої етіології.

Гангренозну форму оперізувального герпесу відрізнити від сибірки дозволяють інтенсивний біль і відсутність дочірніх пухирців по краях струпа та обширного набряку.

Для ентеровірусної герпангіни характерне розміщення пухирців переважно на піднебінних дужках, рідше на м'якому піднебінні, язичку, мигдаликах. Кожен пухирчик оточений червоним вінчиком. При герпетичному стоматиті вони розташовані на слизовій оболонці у ділянці щік, кута рота, на яснах, язику, болючіші і зберігаються довше.