Імунопатогенез деяких захворювань порожнини рота

Гінгівіти та пародонтити. Порушення рівноваги в системі "сторонній агент - імунний захист" у порожнині рота може бути причиною запалення слизової оболонки ясен - гінгівіту. Коли запалення поширюється від ясенного краю на тканини, що оточують зуби, гінгівіт переходить у пародонтит. Із розвитком захворювання відбувається запалення кісткової тканини, розхитування та втрата зуба. Пародонтопатії дуже поширені: у пацієнтів, старших 15 років, у 50% випадків причиною втрати зубів є пародонтопатії. Близько 50% населення розвинених країн тим чи іншим чином страждають на ці захворювання.

Основними етіологічними чинниками пародонтитів є: зубний наліт, залишки їжі, зубний камінь.

Фарингіти та хронічні тонзиліти. Понад 80% респіраторних захворювань супроводжується ураженням слизової оболонки глотки та лімфоїдного глоткового кільця. Глотка є одним із початкових відділів дихальної системи й виконує життєво важливі функції. Вона забезпечує проведення повітря в легені й назад; повітряний струмінь, проходячи через глотку та контактуючи з її слизовою оболонкою, зволожується, зігрівається й очищається від зважених частинок. Важливе значення має лімфаденоїдне глоткове кільце, що входить до складу імунної системи організму і є її форпостом.

Нагромаджено значний дослідницький матеріал про рецепторну функцію мигдаликів і їх нервоворефлекторні зв'язки з внутрішніми органами, зокрема з серцем - тонзилокардіальний рефлекс, і центральною нервовою системою - ретикулярною формацією середнього мозку та гіпоталамусом, який забезпечує реалізацію вегетативних функцій. Слизова оболонка глотки, а особливо її задньої та бічних стінок, має чутливу іннервацію. Патологічні процеси у фарингеальних структурах супроводжуються болем, відчуттям сухості, стороннього тіла, дискомфортом, дертям.

Велике клінічне значення має наявність у безпосередній близькості просторів, заповнених пухкою сполучною тканиною. При різних ушкодженнях і запальних захворюваннях глотки можливо їх інфікування, розвиток гнійного медіастиніту, сепсису та небезпечних для життя масивних кровотеч унаслідок арозії великих судин шиї. Наявність хронічних вогнищ інфекції в порожнині глотки призводить до загострень хронічних захворювань: ревматизму, пієлонефриту, дерматозів тощо.

Порожнина рота - дуже інфікована ділянка тіла, що має не лише свою мікрофлору, а й ту, що потрапила ззовні. Її баланс залежить від стану та захисних сил організму. При ослабленні імунітету віруси, стрептококи, стафілококи, дріжджоподібні гриби та ін. починають посилено розмножуватися, спричинюючи патогенні прояви в слизовій оболонці.

Контрольні запитання.

1.Особливості імунологічного анамнезу.

2.Клінічні та лабораторні інструментальні методи оцінки імунної системи. Особливості первинного імунологічного скринінгу.

3. Інструментальні методи оцінки імунної системи

3.Методи оцінки гуморальних та клітинних природжених та набутих факторів захисту організму.

4.Оцінка місцевого імунітету. Мікробіоциноз та стан імунної системи, асоційованої із слизовими оболонками порожнини рота.

5.Імунологія слизових оболонок та їх значення в захисті від інфекції.

Контрольні тестові питання

1.Для оцінки імунного статусу застосовують двоетапну систему діагностики, в якій тести І рівня вважаються орієнтовними, оскільки дозволяють виявити грубі дефекти системи фагоцитів, клітинної, гуморальної ланки імунітету, а тести ІІ рівня – аналітичними, тестами поглибленого аналізу. Виберіть, які з перерахованих в першу чергу належать до тестів І рівня.

А. Визначення кількості лейкоцитів, Т- і В-лімфоцитів, Ig G, M,A, фагоцитарної активності, фагоцитарного індексу

Б. Визначення кількості Т-кіллерів, Т-супрессорів, В-лімфоцитів

В. РБТЛ, визначення кількості ЦІК, NK-лімфоцитів, Ig G, M,A

Г. Визначення кількості Т-хелперів, Т-кіллерів, Т-супресорів, В-лімфоцитів, NK-лімфоцитів, Ig Е

Д. РБТЛ з мітогенами, Е-розеткоутворення, визначення кількості Т- і В-лімфоцитів, основних класів імуноглобулінів

2.Який імунологічний показник не характеризує фагоцитарну ланку вродженого імунітету?

А. Фагоцитарне число

Б. Фагоцитарний індекс

В. НСТ-тест спонтанний

Г. Фагоцитарна активність

Д. Рівень CD19+ лімфоцитів

3.Який з імунологічних показників не характеризує Т- клітинну ланку імунітету?

А. Рівень CD4+ лімфоцитів

Б. Рівень CD8+ лімфоцитів

В. Рівень CD3+ лімфоцитів

Г. Рівень CD20+ лімфоцитів

Д. Рівень CD2+ лімфоцитів

4.Який з імунологічних показників характеризує стан В- клітинної ланки імунітету?

А. Рівень CD4+ лімфоцитів

Б. Рівень CD8+ лімфоцитів

В. Рівень CD3+ лімфоцитів

Г. Рівень CD22+ лімфоцитів

Д. Рівень CD16+ лімфоцитів

5.Який імунологічний показник належить до другого рівня дослідження імунного статусу?

А. Рівень імуноглобуліну G

Б. Фагоцитарний індекс

В. Відносна кількість Т-лімфоцитів

Г. Рівень лейкоцитів

Д. Рівень CD3+CD56+ лімфоцитів

6.Який з імунологічних показників належить до третього рівня дослідження імунного статусу?

А. Рівень CD4+ лімфоцитів

Б. Рівень CD8+ лімфоцитів

В. Рівень ФНП-a

Г. Рівень CD19+ лімфоцитів

Д. Рівень CD16+ лімфоцитів

7. Хворий 33 років, у якого вперше виявлено цукровий діабет, за допомогою дієти підтримує глікемію після їжі меншу ніж 10,0 моль/л. Від інсулінотерапії утримується. Які дослідження III рівня імунологічного дослідження найбільш доцільно провести для диференціації І-го (інсулінзалежний) та ІІ-го (інсуліннезалежний) типів діабету?

A. Визначення антитіл до острівкових клітин

Б. Глюкозотолерантний тест

В. Дослідження глікемії натще сердце

Г. Визначення глікозельованого гемоглобіну у крові

Д. Визначення фруктозаміну у крові

8.Жінка 33 років, 1 вагітність та 1 пологи в анамнезі, народила дівчинку 2460 г на 38-му тижні вагітності (пологи фізіологічні). У новонародженої гепатоспленомегалія, відкрита артеріальна протока та катаракта. На 8-му тижні вагітності у матері спостерігалися макулопапульозна висипка, збільшення шийних лімфовузлів, біль у горлі та артралгії, які спонтанно припинилися через 1 тиждень. У подальшому пренатальному періоді ускладнень не було. Який з перерахованих аналізів під час вагітності найбільш вірогідно дозволив би передбачити такі відхилення у плода і належить до імунологічних?

A. Амніоцентез для визначення каріотипу

Б. Культуральне дослідження на вірус Herpes Simplex

В. Тест на сифіліс

Г. Визначення титру антитіл до віруса краснухи методом ІФА

Д. Аналіз сечі на цитомегаловірус

9.У літніх людей підвищується частота виникнення пухлин. Однією із причин цього є:

A.Зниження активності клітинного імунітету

Б. Зниження інтенсивності мітозів

В.Збільшення активності фагоцитарних клітин

Г.Підвищення активності клітинного імунітету

Д. Підвищення активності утворення антитіл

10. Який з наведених синдромів не належить до імунопатологічних?

А. Інфекційний

Б. Алергічний

В. Аутоімунний

Г. Лімфопроліферативний

Д. Жоден з перелічених

11. Який з наведених факторів не належить до вродженої імунологічної резистентності порожнини рота?

А. Мигдалики

Б. sIg A

В. Лімфоцити

Г. Рн слини

Д. Лізоцим

12. Які клітини є продуцентами sIgA в порожнині рота?

А. Т-лімфоцити мигдаликів

Б. Поліморфноядерні нейтрофіли

В. Плазмоцити слинних залоз

Г. Тучні клітини

Д. Макрофаги мигдаликів

13. Який з наведених чинників імунологічної резистентності порожнини рота належить до гуморальних?

А. Макрофаги

Б. Еозинофіли

В. Плазмоцити

Г. Імуноглобуліни

Д. Т-лімфоцити

14. Який характер регiонарних лiмфатичних вузлiв при бактеріальному стоматиті?

А. Не пальпуються

Б. Збiльшенi, болючi, рухливi

В. Збiльшенi, ущiльненi, спаянi, не болючi

Г. Збiльшенi, ущiльненi, спаянi, болючi

Д. Збiльшенi, хрящоподiбнi, не болючi

15. Який характер регiонарних лiмфовузлiв при пухлині ротової порожнини?

А. Не пальпуються

Б. Збiльшенi, болючi, м'якi, не спаянi з сусiднiми тканинами

В. Збiльшенi, ущiльненi, не спаянi з сусiднiми тканинами

Г. Збiльшенi, ущiльненi, спаянi, не болючi

Д. Збiльшенi, болючi, рухливi

Практичне заняття № 5

Тема: Первинні та вторинні імунодефіцити та їх роль в стоматології. Інфекційні імунозалежні постопераційні ускладнення. Імунологічні аспекти гострих рецидивуючих та хронічних запальних процесів порожнини рота.

Мета: продовжити формування клінічного мислення майбутнього лікаря в аспекті діагностики та лікування дисфункцій імунної системи; підкреслити важливість відповідального відношення до збору анамнезу та об'єктивного обстеження хворого, які надають можливість встановити попередній діагноз, формування професійної відповідальності.