Тема 1. Вступ до соціології

Мета: Сформувати уявлення про специфіку соціології як окремої науки та її взаємозв'язки із іншими суспільними науками, визначити науково-теоретичні та прикладні завдання і функції, з'ясувати специфіку соціального.

Питання для розгляду:

1. Соціологія як наука. Відмінність соціології від інших соціально-гуманітарних наук. Академічна та прикладна соціологія.

2. Об’єкт і предмет соціології.

3.Структура соціологічного знання. Закони і категорії соціології.

4. Функції соціології.

5. Методи соціології. Застосування загальнонаукових і спеціальних методів.

Важливо з'ясувати теоретичні передумови виникнення соціології як самостійної науки. Соціологія як самостійна наука виникла не через появу нового об’єкта дослідження, а через те, що в суспільних науках, що існували, виникли проблеми, які неможливо було вирішити в рамках цих наук за допомогою наявних методів. Специфіка соціологічного світобачення: 1)Погляд на суспільство як певну цілісність, цілісну систему, що розвивається за своїми специфічними законами. 2)Установка на вивчення суспільних відносин, що реально існують, на відміну від утопічного конструювання ідеального суспільства. 3)Спирання на емпірічні методи дослідження. Соціально-політичні передумови виникнення соціології: 1)Діяльність просвітників стимулювала процес революційного руйнування старого суспільного ладу в Європі. 2)Ранні буржуазні революції вплинули на розвиток суспільно-політичної думки. Соціальні мислителі першої половини ХІХ століття намагалися осмислити суть та наслідки французької революції. Дослідники намагалися проаналізувати поняття “революція”, “демократія” тощо.

Звертаємо увагу на те, що питання про об'єкт і предмет соціології дискутується в літературі. У зв'язку з цим важливо зазначити, що С. як наука: а) вивчає суспільство і різні його підструктури як цілісні явища; б) звертає увагу передусім на соціальні аспекти суспільних процесів, на соціальні явища, соціальні відносини у вузькому, особистісному значенні слова; в) вивчає соціальні механізми, соціологічні закономірності. У перших двох випадках мова йде про специфіку об'єкта С., а в третьому про її предмет. Предмет С. мінявся в процесі її розвитку. Так, в XІX ст. С. вважалася як суспільна наука загалом. У першій половині XX ст. нарівні з цим підходом використовувалося і більш вузьке розуміння С. У 80-ті роки С. трактувалася як наука про соціальні відносини, механізми і закономірності функціонування і розвитку соціальної спільності різного рівня: товариства як цілісного соціального організму; соціальної спільноти (груп, прошарків), диференційованої за різними основами. У структурі соціологічного знання виділяють декілька рівнів: а) загальна соціологічна теорія; б) спеціальні (приватні) соціологічні теорії або теорії середнього рівня (С. міста, освіти, соціальної сфери, соціальної роботи, управління тощо); в) емпіричні дослідження, де особливу роль грають методика, техніка і організація соціологічних досліджень. Не піддаючи сумніву виділення вищого рівня соціологічної теорії, деякі автори обгрунтовують правомірність виділення ще її інформаційного рівня. Акцентуємо увагу на тому, що всі рівні соціологічного знання органічно пов'язані між собою. С. виконує декілька функцій: пізнавальну, прогнозуючу, функцію соціального проектування і конструювання, організаційно-технічну, управлінську і інструментальну. Пізнавальна функція С. складається: а) у вивченні соціальних процесів з урахуванням їх конкретного стану в реальній ситуації; б) в пошуку шляхів і способів їх перетворення (зміни, удосконалення); в) в розробці теорії і методів соціологічного дослідження, методики і техніки збору і аналізу соціологічної інформації.