Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
ліквідується автономія України. Феодальні відносини входять у різку су-
перечність із характером продуктивних сил. Вибухають селянські по-
встання, які розхитували феодально-кріпосницький лад і прискорюва-
ли його знищення. Почалася зміна кріпосної системи на капіталістич-
ну. На цьому етапі один період українського мистецтва переходить в
інший, якщо перший оспівував феодальний лад, то в новому йде фор-
мування мистецького процесу під впливом європейських течій, насам-
перед це торкнулося архітектури і пластичних мистецтв.
Першою ластівкою стало зведення дзвіниці Києво-Печерської лав-
ри, яку спроектував Ф. Васильєв, а побудував І. Шедель. Характер-
ною її особливістю є те, що в основу архітектурної композиції покладе-
но систему ордерів, що дало можливість створити певний архітектур-
ний образ, декор її має підпорядкований характер.
Творчість відомого архітектора В. Растреллі справила великий вплив
на розвиток архітектури Лівобережної України. Він, використавши тра-
диційні форми, які склалися в українській архітектурі, збагатив її кра-
щими досягненнями європейського мистецтва. Під його прямим і опо-
середкованим впливом сформувався і зміцнив свою майстерність само-
бутній київський архітектор І. Григорович-Барський, який виробив свою
естетику розуміння архітектурної споруди, максимально поєднаної із
середовищем, проста, людяна, приваблива, не перенасичена декором
і ліпними прикрасами. І. Григорович-Барський перший з українських
архітекторів відмовляється від барокових впливів, чим готує закономірний
перехід до архітектури класицизму. Найяскравіші його споруди
церкви в Лемешах, Миколи Набережного в Києві, Красногорський
монастир у Золотоноші, собор Різдва Богородиці в Козельці, який він
споруджував разом з О. Квасовим, та ін.
Західна Україна була під владою Польщі та Австрії і мала інший
шлях мистецького розвитку. Деревяна архітектура розвивалася тради-
ційно, зберігаючи національну самобутність. Камяне монументальне
будівництво втрачає українські риси і підпадає під вплив західноєвро-
пейської архітектури. Найяскравішим представником цього напрямку
був львівський архітектор Б. Меретин. Він звів собор Святого Юра у
Львові (17481762), де зробив спробу обєднати західноєвропейський
тип хрестово-базилікального храму зі староруським шестистовпним
триапсидним собором. Другим визначним витвором Б. Меретина стало
зведення ратуші в Бучачі (1751), він узяв за основу корінфський ордер,
додав цикл скульптурних прикрас на міфологічні (подвиги Геракла) та
біблійні (подвиги Давида) теми. Споруда досить вишукана і цілісна, але
не має нічого спільного з українською архітектурою.
На противагу скромному зовнішньому декору різко збагачується оз-
доблення іконостасів і кіотів; у них використовуються українські моти-
ви, зокрема традиційний рослинний орнамент, як основа береться фло-
ра місцевого походження. Виконується ажурне різьблення, іконостаси
золотяться, знизу підводяться вставки яскравого синього кольору, який
підсилює і відтіняє пластичність декору. Яскравий зразок іконоста-
си Троїцької церкви в Межиріччі (17501760), церков Успенської та
Юрєвської в Батятичах (17601770), Різдва Богородиці в Козельці
(1763) та Калнишевського в Ромнах (1764). Усі вони дуже близькі за
стильовими ознаками.
Наприкінці ХVІІ на початку ХVІІІ ст. у живопис також прихо-
дять нові тенденції. У цей час змінюється технологія розписів, замість
фрески використовується темпера, плоскодекоративні трактування зміню-
ються на живописно-декоративні, змінюється тематика, до суто теологі-
чної входять світські мотиви, відбувається перевдягання біблійних ге-
роїв в українські строї, в ікону вводяться портретні зображення.
В образах святих простежується введення українського народного
етнічного типу. Це яскраво помітно у творчості двох майстрів кінця
XVII початку ХVІIІ ст. Й. Кондзелевича та І. Рутковича. Їхні
кращі твори це розписи Богородчанського іконостасу та церков у Во-
линцях і Скваряві. В іконний живопис входить зображення конкретних
історичних осіб; як яскравий приклад можна навести ікону Розпяття з
портретом Л. Свічки. Формується інтимний портрет для оселі, в якому
підкреслюються суто світські риси портретованого це портрети
Г. Забели, І. Забели та ін. Великої популярності серед різних соціаль-
них верств набуває народна картина Козак Мамай.
З огляду на великі обсяги розписів у храмах постала потреба у підго-
товці майстрів-живописців. Школа для їх підготовки створюється при
Києво-Печерській лаврі. Тут розроблюється система підготовки худож-
ників-іконописців. Перший етап копіювання зразків європейського
естампа (кужбушків від нім. Kunstbuch книга для мистецтва), які
у великій кількості привозилися з-за кордону. Другий етап малюван-
ня з натури. Велика кількість альбомів, що збереглися від лаврської май-
стерні, підтверджує це. У церковні розписи вводиться пейзаж.
В іконах окрім активного використання кольору зявляється рух; до
цього постаті були статичними. Та найбільше досягнення це спро-
ба, і досить вдала, передати внутрішню духовність особистості. Це яс-
краво видно в розписах церкви у Великих Сорочинцях на портретах-
іконах гетьмана Д. Апостола та його дружини Уляни. Поза всяким
сумнівом це світські портрети, їх можна без перебільшення віднести до
шедеврів українського живопису.
У цей же період поглиблюється інтерес до увічнення образу сучас-
ника. Це помітно в зображеннях запорізької старшини. Найхарактер-
ніший приклад цього типу портрет Г. Гамалії, значкового товариша
Війська Запорозького. Він зображений в імпозантній позі, у розкішно
орнаментованому жупані з обовязковим козацьким атрибутом шаб-
лею і, щоб підкреслити свою родовитість, власним гербом.
Наприкінці ХVІІІ ст. у живописі чітко розмежувалися два напрям-
ки; один суто теологічний, підпорядкований вимогам храмових роз-
писів, другий світський живопис, де перевага надається реалістич-
ному відображенню портретованої людини, проникненню в її внутрішній
світ. Яскраві приклади портрети І. Гудими та Д. Долгорукова; вони
різні, але їх обєднує одне художники намагалися (і досягли цього)
передати особистість портретованого, показати багатство його внутріш-
нього духовного світу, створити привабливий образ мислячої особистості.
Таким чином, у ХVІІІ ст. було закладено підвалини сприйняття
нових течій, налагоджено мистецькі звязки з європейськими школами,
кращі їх досягнення використано в практичній роботі, що, безумовно,
збагатило і поглибило художнє життя України.
!
Дата публикования: 2015-09-18; Прочитано: 192 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!