Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
тогляду у вітчизняному мистецтві. Це письменник В. Капніст, худож-
ники Д. Левицький, В. Боровиковський, А. Лосенко, композитори
М. Березовський, Д. Бортнянський, філософ, поет і музикант Г. Ско-
ворода та ін. Народнопісенна і народнотанцювальна музика стає не-
відємною частиною перших відкритих театральних вистав, репертуа-
ру міських оркестрів; високого рівня досягає розвиток міських побу-
тових жанрів канта і сольної пісні з інструментальним супроводом.
Під впливом народної пісні, її образів, мелодики формується творчий
доробок вітчизняних композиторів у різних жанрах від малих форм
камерної музики до великих музично-драматичних та симфонічних
творів.
%
У першій половині ХІХ ст. розвивається реалістичне мистецтво
народне за змістом, прогресивне за ідейною спрямованістю. Зміцню-
ються звязки між європейською, російською та українською культу-
рами. Для цього процесу характерним є ставлення до народної твор-
чості як до мистецтва, що має величезну естетичну і пізнавальну
цінність, усвідомлення ідейної змістовності й краси народної пісні, яка
відбиває життя й світогляд народу.
Друга половина ХVІІІ середина ХІХ ст. характеризуються
збагаченням народної музичної творчості, зрослим інтересом до неї по-
етів, письменників, композиторів, музикантів, інтенсивним музичним
життям, появою нових жанрів і форм професійної музики, розвитком
музичної освіти, музичного театру. У 3040-х роках робиться чимало
спроб гармонізації та аранжування народних пісень і танців для співу
або для виконання на інструменті. У пєсах помітне місце посідає
музичний супровід. Побут, звичаї народу, його музична спадщина діста-
ли відбиття у творчості І. Котляревського, Г. Квітки-Основяненка,
П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки, Т. Шевченка.
Велику роль в історії української музичної культури відіграли
російські митці О. Алябєв, М. Глінка, О. Даргомижський, О. Сєров.
Cкладними були умови національно-культурного розвитку в Закар-
патті, Галичині, Буковині, які наприкінці ХVІІІ ст. були загарбані
Австрією, але українська культура жила і розвивалася. На початку 30
40-х років вихованці Львівської духовної семінарії на чолі з М. Шаш-
кевичем починають збирати народні пісні, випускають збірку пісень,
заборонену цензурою. Нова збірка М. Шашкевича, Я. Головацького
та І. Вагилевича Русалка Дністрова вийшла друком у 1837 р. Пози-
тивну роль відігравав аматорський музичний драматичний театр (1848
1850), де працювали місцеві музиканти і композитори.
Отже, починаючи з другої половини ХVІІІ до середини ХІХ ст.
помітно зростало значення української музичної культури, сформувала-
ся національна українська музична школа. Народна пісня висвітлювала
антикріпосницьку боротьбу селян і національно-визвольний рух в усіх
жанрах фольклору.
Праця авторів та упорядників збірок, записів і гармонізації народ-
них пісень мала величезне значення для формування української про-
фесійної музики.
&
Дата публикования: 2015-09-18; Прочитано: 167 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!