Переоцінка та зменшення корисності нематеріальних активів

Вартість НА на дату складання балансу може відрізнятися від їх реальної ринкової вартості, у зв'язку з чим підприємство може (у добровільному порядку, на власний розсуд) прийняти рішення про проведення переоцінки таких активів.

Порядок проведення переоцінки НА регулюється пп. 19- 24 П(С)БО 8. Так, у бухгалтерському обліку підприємство має право здійснювати переоцінку НА за справедливою вартістю на дату балансу тільки щодо тих НА, стосовно яких існує активний ринок.

Як бачимо, наявність активного ринку є однією з умов переоцінки НА. Нагадаємо, що згідно з п. 4 П(С)БО 8 активний ринок — це ринок, якому властиві такі умови:

­ предмети, які продаються та купуються на цьому ринку, є однорідними;

­ у будь-який час можна знайти зацікавлених продавців і покупців;

­ інформація про ринкові ціни є загальнодоступною.

Наприклад, у першу чергу до НА, щодо яких існує активний ринок, можна віднести комп'ютерні програми та ліцензійні договори на використання об'єктів промислової власності. Водночас для деяких видів НА говорити про активний ринок досить складно (наприклад, складно уявити, що існує активний ринок на такий вид НА, як промисловий зразок, адже унікальність і винятковість такого НА призводить до того, що визначити його справедливу вартість досить складно). Через це і можливість проведення переоцінки щодо таких НА низька.

Переоцінюючи НА, також слід зважати на те, що:

1) проводячи переоцінку окремого об'єкта НА потрібно, як того вимагає п. 19 П(С)БО 8, переоцінити і всі інші НА групи, до якої належить переоцінюваний НА (за винятком тих, щодо яких не існує активний ринок);

2) переоцінка нематеріальних активів тієї групи, об'єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості (п. 20 П(С)БО 8).

Для проведення переоцінки НА переоцінена первісна вартість і переоцінена накопичена амортизація визначаються як добуток індексу переоцінки на суму первісної вартості та накопиченої амортизації. Індекс переоцінки визначається за формулою:

І_п = В_с: В₃,

де І_п — індекс переоцінки;

В_с — справедлива вартість НА, грн.;

В₃— залишкова вартість НА заданими бухгалтерського обліку, грн.

Якщо залишкова вартість об'єкта НА дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненної) вартості без зміни суми нарахованої амортизації об'єкта.

Оскільки справедлива вартість може відрізнятися від залишкової як у бік збільшення, так і в бік зменшення, то в переоцінки можливі два результати: дооцінка та уцінка.

Відображення результатів переоцінки в бухгалтерському обліку залежить від того, провадиться така переоцінка НА вперше чи вже після переоцінки, що провадилася раніше (тобто є подальшою (черговою)). Так, у бухгалтерському обліку при проведенні першої переоцінки НА сума:

­ дооцінки залишкової вартості об'єкта НА відображається у складі додаткового капіталу;

­ уцінки залишкової вартості об'єкта НА відноситься на витрати звітного періоду.

­ проведення подальших (чергових) переоцінок НА в бухгалтерському обліку відображається так (табл.6.4):

Таблиця 6.4

Порядок проведення переоцінок