Формування геометричних понять

У дітей сьомого року життя передбачається поглиб­лення уявлень і понять про геометричні фігури як ета­лони форми предметів.

Діти виконують практичні дії, маніпулюють з геомет­ричними фігурами, переконструйовують їх. У процесі такого навчання збагачується «математична» мова ді­тей. Основним моментом формування у дошкільників уявлень і понять про форму є акт обстеження. Вихова­тель учить дітей повніше і розгорнутіше обстежувати характерні особливості форми. На цю роботу, як прави­ло, відводиться частина заняття з математики, а також конструювання, образотворчої діяльності. Під час за­нять широко використовуються накладання, прикладан­ня, окреслювання за контуром, заштриховування, вимі­рювання. Діти вирізають плоскі геометричні фігури, ліплять з пластиліну. Ця робота тісно пов'язана з нав­чанням дітей елементів письма: обведення клітинок, ма­лювання кружечків, овалів, проведення прямих і похи­лих ліній. Діти ознайомлюються із зошитами у клітинку, розглядають, як розліновано сторінки у зошиті. Вихова­тель пропонує дітям знайти й обвести клітинки у різних частинах сторінки: вгорі, внизу, зліва, справа, посереди­ні; накреслити сім квадратів розміром в одну клітинку, з пропусками між ними в дві (три) клітинки. При цьо­му він показує різні способи виконання завдання: почат­кове позначення контуру крапками, проведення ліній зліва направо і згори донизу.

У підготовчій групі дітей вчать розрізняти і називати багатокутники (трикутник, чотирикутник, п'ятикутник, шестикутник), називати і показувати їх елементи (сто­рони, кути, вершини). Ділити геометричні фігури на частини, порівнювати між собою, класифікувати за роз­мірами і формою. При цьому робота спрямована перед­усім на удосконалення якості цих знань: глибини, повно­ти, усвідомленості. Геометричний матеріал широко ви­користовується під час занять як демонстраційний і роздавальний при формуванні числових понять, поділі цілого на частини, навчанні вимірювання тощо.

Так, вихователь може провести таке заняття з мате­матики.

Мета заняття. Порівнювати геометричні фігу­ри між собою, виділяти їхні характерні особливості. Для порівняння пропонує різні багатокутники. «Як називаються ці фігури? Що спільне у цих фігур? — запи­тує вихователь.-— Чим ці фігури різняться?»

Потім діти розглядають навколишні предмети і по­рівнюють їх з трикутником, квадратом, чотирикутником, п'ятикутником. Знаходять предмети, за формою схожі на ці геометричні фігури.

Вихователь вчить дітей обстежувати форму предме­тів, додержуючись певної послідовності: визначають спочатку загальні контури і виділяють найбільшу час­тину, потім визначають форму, просторове положення, відносний розмір інших частин. Слід навчити їх поміча­ти не тільки ознаки подібності, а й відмінності форми предмета від знайомої їм геометричної фігури. Це має ве­лике значення для вдосконалення образотворчої та ін­ших видів самостійної дитячої діяльності.

Особливий інтерес у дітей викликають ігри і вправи на утворення предметів складних форм із знайомих геометричних фігур: об'ємних і площинних. Наприклад, гра «Фігури з кольорової мозаїки».

Дидактичне завдання. Формувати вміння розділяти складну форму предмета на ряд однорідних елементів заданої форми, що перебувають у різних, прос­торових положеннях. Гра передбачає чотири варіанти зростаючої складності, що поступово підводить дітей до високого рівня зорового аналізу складної форми:

1. Викласти зображення за повним зразком.

2. Викласти зображення за повним зразком, спочат­ку дібравши потрібну кількість однорідних фігур.

3. Викласти зображення за контурним зразком без попереднього добирання фігур.

4. Викласти зображення за контурним зразком, діб­равши потрібну кількість фігур. Варіанти ускладнення гри слід давати поступово.

Матеріал. Коробка з кількома відділеннями. У першому відділенні лежать трикутники, у другому — трапеції, у третьому — прямокутники. Дано два види зображення предметів: контурне і повне, де показано кількість і розміщення частин. Розчленований зразок виконано на одному боці аркуша, нерозчленований — на іншому.

Якщо у дітей виникають труднощі під час виконання третього і четвертого варіантів, треба щоб наклали еле­менти на нерозчленований зразок, потім уважно розгля­нули зображення, що. утворилося, змішали фігури і зно­ву почали викладати зображення. При виконанні другого і четвертого варіантів, після того, як діти наберуть потрібну кількість фігур, коробку закривають Виграє дитина, яка набере потрібну кількість фігур. Якщо фігур не вистачає або залишаються зайві, завдання вважають невиконаним. Кожний варіант повторюється два-три рази.

Цінність таких ігор і вправ у тому, що в дітей форму­ється внутрішній план діяльності, план уявлень. Дитина може передбачати в уяві майбутні зміни ситуації, наоч­но уявляти різні перетворення і зміну об'єктів (рис. 13). При цьому, як зазначають психологи, у старших до­шкільників пізнавальна активність супроводиться розмір­ковуванням вголос. Важливо, щоб вихователь правиль­но орієнтував цю активність на виділення суттєвих оз­нак і відношень у цій галузі діяльності.

Майбутні школярі із задоволенням розв'язують за­дачі на кмітливість, різні головоломки, задачі на побу­дову, трансформацію. Проте і тут задачі мають бути посильними, щоб діти не втрачали інтересу до розв'язан­ня їх. Велике значення у цій групі мають вправи на гру­пування геометричних фігур типу: знайдіть, яка фігура в ряду зайва; визначте, якої помилки припустилися при доборі фігур; якої фігури не вистачає тощо.