Поняття та види державних органів

Вирішальну роль у механізмі державної влади відіграють державні органи. Саме вони спеціально утворюються для втілення в життя державної влади. Принциповою особливістю державних органів є те, що вони мають такі ж засоби і можливості, яких не має ніяка інша організація, тобто державно-владні повноваження.

Ці повноваження необхідні для ефективного виконання державою своїх функцій. Держава, діючи через свої органи, покладає на них певні обов'язки і наділяє відповідними правами.

Отже, орган держави – це частина державного механізму, його основна ланка, що має певні специфічні ознаки:

1. Державний орган наділений владними повноваженнями. Іншими словами, він наділений юридично закріпленими можливостями здійснювати державну владу, ухвалювати від імені держави юридично значущі рішення і забезпечувати їх реалізацію. При цьому, державно-владне повноваження характеризується тим, що:

а) порядок формування і діяльності органу, його структура і компетенція (має права і обов'язки) закріплюються нормами права;

б) орган держави наділений правом видання юридичних актів, що містять обов'язкові загальні і індивідуальні правові розпорядження;

в) дані розпорядження забезпечуються системою спеціальних заходів і гарантій, перш за все, економічного характеру (стимулювання, заохочення), виховного (приклад, переконання), а крім того, заходами примусу;

г) державний орган спирається на матеріальне забезпечення своїх розпоряджень, завдяки можливості розпоряджатися певною частиною засобів з державного бюджету.

У змісті поняття “державно-владні повноваження” наочно виявляється тісний органічний зв'язок держави і права, механізму держави в цілому і окремого державного органу. Сам факт наявності у певної організації, установи або іншої структури позначених вище характеристик, що формують в своєму взаємозв'язку поняття “державно-владні повноваження”, дає підставу називати їх “державними органами”. Таким чином, наявність державно-владних повноважень – найважливіша ознака державного органу.

2. Орган державної влади завжди має певну організаційну й економічну відособленість і самостійність.

3. Всі державні органи, відповідно до своєї компетенції, здійснюють властиві їм функції. Державний механізм здійснює свої задачі за допомогою впливу на конкретні державні органи. Отже, державні функції в цілому здійснюються через функції окремих державних органів. У свою чергу, державний орган, здійснюючи свої функції, одночасно бере участь в реалізації різних функцій держави.

4. Для втілення в життя функцій держави органи державної влади мають спеціальну структуру матеріального, господарського, організаційного забезпечення і засобами, що акумульовані в системі державних підприємств, організацій і установ. Ця структура є начебто природним матеріально-господарським продовженням державних органів, яка хоча й не має певної сукупності державно-владних повноважень і не є органами держави, але на систематичній основі виконує поточну державну діяльність.

5. Зовнішнім фізичним втіленням державних органів є люди. Проте не йдеться про просту сукупність довільного об'єднання громадян. У цьому випадку передбачається сукупність державних урядовців. Іншими словами, сукупність спеціально підготовлених, професійних управлінців, які здійснюють державно-владну діяльність у системі державного механізму, сформована на виборній, конкурсній основі або призначається і субсидіюється з державного бюджету. При цьому значна частина з них визначається як посадовці, що наділені спеціальними повноваженнями, правами, обов'язками і спеціальною відповідальністю.

Сума зазначених характеристик у своєму органічному взаємозв'язку дає можливість виробити юридичну дефініцію (визначення) державного органу. Таким чином, орган державної влади – це законодавчо обумовлена, економічно й організаційно відокремлена частина структури механізму держави, що складається з державних службовців, які здійснюютьсвою діяльність на професійній основі, наділенихдержавно-владними повноваженнями і необхіднимиматеріально-господарськими засобами з державногобюджету для здійснення в межах своєї компетенції певних задач і функцій держави.

Різноманітність і складність діяльності державного механізму припускає достатньо велику кількість і розгалуженість його органів. У юриспруденції прийнято проводити класифікацію цих органів згідно з різними науково обґрунтованими критеріями.

Так, наприклад, у системі органів державної влади України згідно з юридичним джерелом легітимності можна виділити наступні різновиди державних органів:

а) органи, передбачені Конституцією України для безпосереднього виконання задач і функцій держави (Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, міністерства і відомства, суди, прокуратура);

б) органи, що утворюються у встановленому законодавством порядку для забезпечення виконання повноважень, функціонування вказаного в попередньому пункті виду державних органів (Адміністрації Президента, апарат Верховної Ради, апарат Кабінету Міністрів, апарат найвищих судових органів).

Державні органи, що відносяться до першого з розглянутих видів, вважаємо обґрунтованим іменувати первинними органами, а до другого – вторинними, похідними від перших.

Наступний критерій класифікації – це принцип „розподілу влад”. На його основі всі державні органи можна розподілити на такі види:

- законодавчі;

- виконавчі;

- судові;

- контрольно-наглядові та ін.

За дією в просторі державні органи поділяються на:

- загальнодержавні органи;

- місцеві (обласні, районні).

При цьому прокуратура, збройні сили завжди відносяться до загальнодержавних органів.

За тривалістю дії державні органи поділяються на: постійні і тимчасові. Абсолютна більшість державних органів України діє на постійній основі. Разом з тим, можуть бути органи, створення і діяльність яких носить тимчасовий характер, вони пов'язані з рішенням невідкладних задач, викликаних певними тимчасовими обставинами (наприклад, у зв'язку з введенням надзвичайного або військового стану).

Органи держави розрізняються між собою і тим, що одні з них – колективні утворення, інші – представлені однією особою. За загальним правилом орган держави складається з колективу державних службовців. Так і, наприклад, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів, Верховний Суд України. Проте в окремих випадках орган держави може утілюватися в одній особі (наприклад, Президент України, уповноважений Верховної Ради України з прав людини).

Узагальнюючою підставою класифікації державних органів є їх місце, роль, функціональне призначення в структурі механізму держави.

Дослідження різних видів державних органів припускає їх комплексний розгляд з урахуванням тісного взаємозв'язку всіх згаданих вище і, можливо, деяких інших підстав їх класифікації.