Атрибути матерії та спосіб існування матерії

В попередньому питання ми з’ясували філософське розуміння матерії та підійшли до думки, що світ не є однозначним та незмінним. Він постійно розвивається. Тому, потрібно з’ясувати, що таке розвиток.

Розвиток – це зміна матеріального і духовного світу, його перехід від старого до нового. Розвиток має такі властивості: незворотність, спрямованість, закономірність. Розвиток універсальна властивість Всесвіту. Це саморух світу. А само відтворення можливе тільки тоді, коли йому передує рух, зміна, бо без цього взагалі не може бути само відтворення, розвитку.

Рух, зміна – це внутрішньо зв’язана єдність буття і небуття, тотожності і відмінності, стабільності і плинності, того, що зникає, з тим, що з’являється.

Водночас зміна і є не що інше, як рух матерії. Такий підхід дозволяє подолати метафізичне зведення руху до механічного переміщення і одночасно розкрити його всезагальність. Також принциповим є твердженні про нерозривний зв’язок руху і матерії: матерія немислима без руху, я і рух поза матерією. Звідси випливає, що рух є чимось важливішим, ніж властивість матерії, він розкриває сам спосіб її існування, який полягає в безпрерервній зміні.

Отже, світ, який відображає людина, знаходиться в постійному русі та розвитку. Немає жодної матеріальної системи яка могла б знаходитись в стані абсолютного спокою (на відміну від відносного спокою). Тобто рух є засобом існування матерії. Форми та види руху різноманітні. Вони пов’язані з рівнями структурної організації сущого. Кожній з форм руху притаманний певний носій-субстанція.

За характером субстрату (того, що рухається) розрізняють такі форми руху матерії:

а) механічну форму, (наприклад переміщення тіла під дією сил), що конкретно вивчає, наприклад, така наукова дисципліна, як механіка;

б) фізичну (взаємодія і рух полів і частинок, їхнього взаємоперетворення і т.п.), що її вивчають у циклі фізичних наук;

в) хімічну (взаємоперетворення речовин у процесі хімічних реакцій), що вивчається хімічними науками;

г) біологічну (комплекс рухів, що забезпечують можливість життя як особливого способу існування високоорганізованих природних об'єктів), що вивчається в системі біологічних наукових дисциплін;

д) соціальну (зміни стану суспільства, культури, світова історія і т.п.), що, відповідно, вивчається соціально-гуманітарними науками.

Обговорюючи філософські проблеми руху як атрибута буття, не можна обійти питання про природу того, що рухається.

Отже, ми знаємо, що всі тіла мають певну довжину, ширину, висоту. Вони так чи інакше розміщені один відносно одного, складають частину тієї чи іншої системи. Простір є форма координації співіснуючих об’єктів, стану матерії. Воно заключається в тому, що об‘єкти розміщені поза один одного і знаходяться в певних кількісних відношеннях. Порядок співіснування цих об’єктів та їх становищ утворює структуру простору.

Явища характеризуються тривалістю існування, послідовністю етапів розвитку. Процеси відбуваються або одночасно, або один раніше чи пізніше іншого. Це означає, що тіла існують і рухаються в часі. Час - це форма координації об’єктів, що змінюються. Порядок зміни об’єктів та їх становищ утворюють структуру часу.

Просторово-часові характеристики має будь-яке явище буття світу. Якщо простір є найзагальнішою формою сталості, збереження змісту об’єктивної реальності, то час – це форма його розвитку, внутрішня міра його існування та самознищення.

Категорії «простір» і «час», як і категорії «матерія» і «рух», дуже важливі і значимі для розвитку науки і матеріалістичного світогляду.

Підсумовуючи дане питання студенти повинні відмітити, що простір та час обумовлені матерією як форма своїм змістом, і кожен рівень руху матерії характеризується своєю просторово-часовою структурою. Загальні властивості простору і часу набувають специфічного виразу в залежності від природи систем: чим складнішим є той чи інший об‘єкт, тим складніших властивостей є і форма його існування. Особливо принципових відмінностей набувають соціальні види простору і часу.

Термінологічний словник:

Буття -філософська категорія для позначення реально існуючої, стабільної, об'єктивної, вічної, безмежної субстанції, що містить у собі все суще.

Детермінізм -філософське вчення про об'єктивний закономірний взаємозв'язок і взаємозумовленість явищ природи, суспільства та людської психі­ки й волі. Протилежною філософською концепцією є індетермі­нізм — заперечення причинної зумовленості явищ у світі

Закон - це об'єктивний, суттєвий, необхідний, стійкий загальний зв'язок матеріальних і духовних явищ, що визначає характер і спрямованість руху та розвитку. Ширше, ніж закон поняття закономірність. Якщо закон чітко виявляється в кон­кретних умовах, то закономірність — це взаємозв'язок низки законів

Матерія -філософська категорія для позначення об'єктивної реальності (чуттєво-предметного світу), що так чи так впливає на людину й викликає відчуття.

Небуття - стан абсолютного ніщо, межа, за якою певний предмет ще не | існує або вже не існує

Простір -одна з основних об'єктивних форм існування матерії. Поняття про­стору характеризує розташування матеріальних об'єктів відносно один одного, визначає протяжність тіл та їх співіснування

Розвиток -найвищий тип руху, завдяки якому проходить незворотна спря­мована зміна матеріальних та ідеальних об'єктів від одного які­сного стану до іншого, від старого до нового

Рух -спосіб існування матерії, її узагальнений атрибут. Рух — це будь-яка зміна у природі та суспільстві. Матерії без руху не іс­нує, оскільки не існує й руху без матерії.

Синергетика -одна з альтернативних діалектиці теорій розвитку, науковий напрям, який вивчає зв'язки між елементами структури, підсис­теми, що створюються у відкритих системах завдяки інтенсив­ному обміну речовини та енергії з довколишнім середовищем у нерівномірних умовах

Субстанція -філософська категорія для позначення кінцевої основи всіх ба­гатогранних виявів явищ природи та історії; дещо відносно стійке, що існує саме по собі й не залежить ні від чого іншого

Час -одна з основних об'єктивних форм існування матерії. Час харак­теризує тривалість існування процесів та явищ, послідовність зміни стану в розвитку матеріальних систем. Характеристикою часу є його незворотність, він тече від минулого через сучасне до майбутнього.

Питання для самостійного вивчення:
1. Проблема буття в західноєвропейській філософії Нового часу.
2. Моделі і типи реальності.

Теми рефератів:
1. Світ та форми його освоєння.

2. Проблематичність людського буття.

3. Людина у Всесвіті.

4. Еволюція уявлень про матерію

5. Концепція енергетизму і її філософський зміст

6. Сутність редукціонізму і його прояви

7. Основні філософські концепції простору і часу.

8. Культурний простір і час як форми буття людини.

Питання для контролю й самоконтролю:
1. Як формуються уявлення про світ?
2. Що таке онтологія?

3. Який основний зміст буття як філософської категорії?

4. Яким було розуміння буття в античній (Пармені) і середньовічній філософії?

4. Які характеристики буття пропонує сучасна філософська думка?

5. Які основні форми буття?

6. Що складає буття людини? Які основні прояви буття духовного?
7. Що таке субстанція?

8. Опишіть уявлення про світ як про зв'язне ціле.

9. Опишіть різноманіття зв'язків у світі.

10. У чому полягає внесок науки і філософії в розвиток наших уявлень про детермінізм?

11. Яке співвідношення понять «матерія», «природа», «субстанція»?

12. Чим категорія матерія відрізняється від категорії «буття»?

13. Які форми руху матерії Ви знаєте? Опишіть їхній взаємозв'язок і дайте оцінку редукціонізму (механіцизму).

14. Які властивості простору і часу Ви знаєте?

15. Обґрунтуйте нерозривний зв'язок матерії і руху.

Проблемні питання та питання для дискусії й міркування:

1. Що таке буття як об'єктивна і як суб'єктивна реальність? Чи є реальність крім об'єктивної і суб'єктивної реальності?

2. Як і чому у філософії виникла проблема буття?

3. Як, по-Вашому, більш правдоподібно уявляти світ – як Космос чи як Хаос? Чому саме так? Аргументуйте свою відповідь.

4. Дайте характеристику моделям буття.
3. Що означає „життя як особливий тип реальності”?
4. Які існують проблеми створення цілісної картини світу?

5. Світ як зв'язне ціле: у чому суть позиції релігії з цього питання, і в чому суть позиції філософії?

6. Чи розрізняєте Ви причинні і функціональні зв'язки? Аргументуйте свою відповідь, у тому числі конкретним прикладом.

7. Як витлумачувався причинно-наслідковий зв'язок лапласівським детермінізмом? У чому обмеженість такого тлумачення?

8. У філософському тексті зустрілася така фраза: “Поза випадковістю неможливо зрозуміти життя людини в часі”. Як Ви розумієте це висловлення?

9. Як Ви розумієте співвідношення необхідності і випадковості в концепції детермінізму?

10. Чи сумісна концепція буття Парменіда з детермінізмом?

11. Наведіть приклад прояву індетермінізму.

12. Які поняття з концепції детермінізму Ви використовували б при описі: а) руху планет; б) метеорологічних прогнозів; в) розпаду радіоактивної речовини?

13. Наведіть аргументи на користь єдності світу з боку: а) матеріалізму; б) ідеалізму; в) релігії; г) науки.

14. Чи сумісні, по-вашому, детермінізм і свобода волі? Аргументуйте свою відповідь.

15. Спростуйте чи доведіть наявність причинного зв'язку між такими явищами: а) день і ніч; б) падіння економіки і зростання злочинності; в) матеріальний достаток людини і рівень його духовної культури.

16. Чи може одне і те ж явище при різних умовах і відносинах бути як необхідним, так і випадковим? [Варіанти: а) так; б) ні.] Обґрунтуйте свою думку.

17. Чи існує єдність у нашому винятково різноманітному світі? Якщо так, то в чому суть цієї єдності? На чому вона основана?

18. Чи можлива різна філософська інтерпретація сутності буття?

19. Чи згодні Ви з тим, що “випадкове – значить безпричинне”?

20. Яке співвідношення понять “причинність” і “детермінізм”? [варіанти відповіді: а) збігаються; б) не мають нічого спільного; в) збігаються частково; г) одне з них є окремим випадком іншого].

Тестові завдання:
1. Що означає поняття „матерія”?
а) Матерія є постійна можливість відчуття;
б) Матерія – фундаментальна похідна категорія філософії для визначення об’єктивної реальності, яка дана нам в відчуттях;
в) Матерія є лише символ, що відображає відчуття різних почуттів;
г) Матерія є абсолютно незмінна субстанція.
4. Які основні властивості руху матерії?
а) матерія рухається (змінюється) за божою волею;
б) рух є зміна взагалі, спосіб існування матерії;
в) всі речі знаходяться в русі, але існує першопричина (Бог), який не потребує того, щоб його приводили в рух.
5. Вкажіть, які з нижче визначених тверджень є істинними і які-хибними:
а) рух, простір, час, закони природи є матерією;
б) рух, простір, час, закони природи матеріальні;
в) рух, простір, час, закони природи ідеальні, так як це поняття створені нашим розумом.
6. Що означає час як філософська категорія?
а) час існує не в самих речах, а тільки в мисленні;
б) час є спосіб руху, тому що ми зображуємо в русі те, що відбувається раніше чи пізніше, чи послідовність;
в) час відображає координацію змінюючих один одного об’єктів в одному й тому ж місці просторів.
7. Що характеризує простір як філософську категорію?
а) для простору як форми буття матерії притаманні такі властивості як протяжність, структурність, що існує у взаємодії;
б) простір не реальність світу речей, а спосіб, яким ми сприймаємо речі;
в) простір не відноситься до числа фундаментальних категорій, так як не володіє їх основними властивостями – проходить через всі шари реального світу. Воно обривається біля духовного буття.
8. До яких видів буття відноситься існування (буття) таких об'єктів:

а) біль; б) держава; в) число; г) мета; д) атом; е) комп'ютер; ж) стіл; з) файл; і) сон?

9. До якої (об’єктивної чи суб’єктивної) реальності Ви відносите наступні явища (відповідь обґрунтуйте:

а) відчуття важкості;

б) судження «Місяць – це природний супутник земної кулі;

в) архітектурний простір;

г)вакуум;

д) простір-час;

ж) аморальний вчинок;

е) категорія «матерія»;

є) кризи – економічна, політична, духовна;

з) первинність матерії.

10. До яких світоглядних позицій належать наступні висловлення;

а) все – творіння боже;

б) все є атоми і порожнеча;

в) об’єктивна реальність;

г) речі – це комплекс відчуттів;

д) світ єдиний, тому що я його таким відчуваю, таким мислю.
11. Вияснити світоглядну позицію кожного з авторів визначення матерії:

а) матерія — це все те, що нас оточує і не залежить від нас;

б) все побудовано з матерії;

в) матерія — це атоми та порожнеча;

г) матерія — це постійна можливість відчуттів; ґ) матерія — це вигадка атеїстів;

д) матерія — це реальність.

12. До якої (об'єктивної чи суб'єктивної) реальності ви відносите наступні явища (відповідь обґрунтуйте):

а) відчуття важкості;

б) судження «Місяць — це природний супутник земної кулі»;

в) архітектурний простір,

г) вакуум;

ґ) простір — час;

д) аморальний вчинок; є) категорія «матерія»;

є) кризи — економічна, політична, духовна; ж) первинність матерії.

14. М. Бердяєв писав, що «проблема часу — основна тема людської долі». Як ви думаєте, чи є актуальною ця ідея на сьогодні?

15. На семінарі було висловлено судження про те, що ясна фізика відкрила не тільки «частинки», а й «античастинки», мабуть, правомірно говорити про існування «атомів» та «антиатомів», «речовини» та «антиречовини», «матерії» та «антиматерії». В якому пункті це судження з вірного перетворилось в хибне і чому?

16. Проаналізуйте наступні висловлювання

- спокій та рух - це два незалежні стани речей;

- спокій є внутрішнім моментом руху, однією з його характеристик;

- рух - абсолютний, спокій - відносний;

- спокій - абсолютний, рух - відносний;

- рух абсолютний і в той же час відносний.

Які з цих висловлювань слід визнати вірними?

Література: основна [ 1; 4; 5; 11; 18; 22; 25; 29; ЗО; 32; 34];

додаткова [1; 8; 20; 56; 61]