Особливості та характерні риси східного та західного типів філософствування

На думку багатьох філософів є суттєві відмінності між Сходом і Заходом в способі світомислення. Це зму­сило дослідників шукати причини несхожості. Що саме викликає виникнення неоднозначності між цими типами філософствування?

Чому жителі єдиного космосу мають контрастні від­мінності в розвитку суспільних процесів у культурі, світо­баченні? Як знайти шляхи взаємного спілкування між людьми, розкрити особливості механізму діяльності люд­ського інтелекту?

Але, ми можемо узагальнити відмінності між східними та західни­ми типами філософствування, які полягають у фунда­менті різних типів цивілізації.

Для західної цивілізації характерні:

— автономність різних сфер суспільного життя;

— цінування нового, підтримка новацій, орієнтація на майбутнє;

— прагнення до прогресивних змін;

— перевага індивідуального над загальним;

— раціональне, логічне мислення.

Навпаки, для східної цивілізації характерні такі риси:

— основні сфери життя підпорядковані єдиному ка­нону;

— цінуються старі традиції, орієнтація на минуле;

— домінування загального над індивідуальним;

— афористичний стиль мислення.

Названі вище відмінності приводять до різної людської поведінки, способу життя, політичного правління та інше.

Порівняльний аналіз західної та східної філософії дав змогу побачити характерні особливості та джерела філо­софського мислення. Так західна філософія має більш індивідуальне спрямування, виходить із автономності різ­них сфер як індивідуального, так і суспільного життя. Ця філософія орієнтована до теоретичної систематизації, ана­літичних досліджень.

Східна філософія, навпаки, підпорядковує індивідуальне загальному, духовні канони регламентують усі основні сфери суспільства. Ця філософія має більш образний, притчовий стиль мислення, аніж науковий.

Питання про відмінності між східною та західною фі­лософією носить дискусійний характер. Є філософи, які вважають, що цієї проблеми не існує, вони поєднують ба­гатогранність філософських досягнень в одній концепції. Діалог різних філософських напрямків повинен бути. Сучасне життя, яскраві політичні події змушують гово­рити про різні типи цивілізаційного розвитку, різні мо­делі філософських систем. Європа вже давно побачила привабливість давньосхідної філософії.

Які саме оригінальні уявлення про світобудову, про співвідношення видимих і невидимих сторін буття зна­ходимо у філософській думці Стародавньго Сходу? Яку своєрідну сентенцію вносить ця філософія в загальну культуру людства? Східна філософія збуджує інтерес до морально-етичних проблем, прагне досягнення змісту бут­тя людей, викликає бажання зануритися в первісну сві­тову тишу, досягти стану розчинення індивідуального в загальному.

Давньосхідна філософська думка є значним культур­но-історичним творінням. Вона свідчить про могутність людського духу, збуджує інтерес до філософських розду­мів і дає можливість західній філософії відкрити різнома­нітність онтологічних гносеологічних концепцій філософ­ських шкіл Стародавніх Індії та Китаю. Викладений ма­теріал потребує подальшого доповнення з рекомендова­ної літератури.