Тепер – про види (історичні типи чи форми) світогляду

Філософія виникла більш двох з половиною тисяч років тому. Однак вона не є історично першим видом світогляду: до неї існували міф і релігія (хоча питання про те, що виникло раніше – філософія чи релігія – дотепер не вирішено однозначно).

Міфологічний світогляд – це такий вид світогляду (що існував вже в первісному суспільстві), за якого світ розглядається як єдиний живий організм, а земні, природні сили наділяються душею, здобуваючи нерідко надприродний характер. Міф зв'язаний з фантастичним описом дійсності і тому близький казкам, легендам, переказам і т.п. Міф є певним узагальненням тих чи інших явищ природи і суспільства. Наприклад, Деметра, як персонаж відповідного давньогрецького міфу, є символічним узагальненням землеробства, узятого в цілому, а Посейдон – символічним образом моря, усіх морів і зв'язаних з ними явищ. Однак всі узагальнення в міфі не виходять за рамки чуттєвих уявлень. У цьому змісті міф принципово відрізняється від науки і філософії.

Релігійний світогляд - виникає як своєрідне витіснення міфів, їх «удосконалення», уніфікація (тобто має місце прагнення до об’єднання, приведення до єдиного початку). Релігія – такий вид світогляду, у якому дійсність представлена у фантастичних образах, шляхом уведення надприродних властивостей і сутностей. На відміну від повсякденного досвіду, релігія є ієрархічною системою. Ієрархічним центром монотеїстичних релігій є Бог. У логічному і понятійному відношенні релігія – більш розвинута система, ніж міф: вона включає не тільки різноманітні чуттєві образи, але й абстракції досить високого рівня розвитку. На відміну від науки, релігія основана не на знанні, а на вірі; у суспільстві релігія функціонує за посередництвом церкви (де, наприклад, відбуваються обряди, ритуали і т.п.) і інших об'єднань віруючих.

У порівнянні з релігійним і міфологічним світоглядом особливе місце займає науковий світогляд, що являє собою специфічне (наукове) знання про світ і місце в ньому людини. Це знання, яке крім системності характеризується об'єктивною істинністю, предметною визначеністю, наявністю особливих форм своєї організації й особливих методів одержання такого знання. Цей вид світогляду сформувався порівняно недавно, пізніше міфології і релігії.

Можна також говорити і про інші види світогляду (художній, політичний і т.п.), але серед усіх видів нас насамперед буде цікавити філософський світогляд, розкриттю змісту якого у всьому різноманітті його аспектів і буде присвячений наступний виклад.

Філософський світогляд.

Важливо зрозуміти, що в процесі відокремлення духовного виробництва від матеріального, перед людьми постали завдання духов­ного освоєння дійсності. Для цього необхідно було відповісти на такі питання: Що є світ? Яке місце людини у світі? Яке майбутнє людей? На всі ці питання по-різному відповідали найбільш мудрі люди. Філософія стає тією особливою формою суспільної свідомості, яка теоретично розробляє цілісне світорозуміння, світоглядний тип знання, в якому взаємопов'язані функція пояснення світу і функція діяльності людини у світі, істина і оцінка. Тому філософія - це в перекладі з грецької мови - любов до мудрості.

На відміну від міфологічного та релігійного світогляду філософський світогляд уявляє собою принципово інший тип світорозуміння, міцним фундаментом для якого стали позиції розуму, інтелекту. Філософське мислення увібрало в себе прагнення розуму не просто накопичити масу відомостей, а й розуміти світ, як цілісний, єдиний в своїй основі.

Становлення філософського знання супроводжується раціоналізацією світогляду. При цьому перевага віддається не думкам (поглядам), а знанням, які отримані для доказу, аргументації, критичного осмислення дійсності і дані у вигляді особливих, дуже загальних понять – філософських категорій. Тим самим відбувається переорієнтація на теоретичний спосіб освоєння світу.

У сучасному, надзвичайно складному динамічному і суперечливому світі людині дуже важливо мати розвинутий, цілісний і стійкий світогляд. Особ­ливо це важливо людині, діяльність якої пов'язана головним чином із сус­піль­ною роботою (керування, політика, бізнес і т.п.). Зокрема, дійсний політик – той, світосприймання і світорозуміння якого підлягає соціально значимим ці­лям і цінностям, а не особистим, приватновласницьким (влада заради особис­того збагачення).

Таким чином, філософія – це теоретична форма світогляду, яка має такі фундаментальні властивості:

а) універсальність;

б) орієнтація на корінні питання буття, на граничні його підвалини;

в) критичність, рефлексивність.

Під універсальністю розуміється та обставина, що філософський світо­гляд має відношення до природи, суспільства і до духовної сфери (свідомість, пізнання тощо).