Як налагодити партнерські відносини органів самоврядування дітей та учнівської молоді з різними організаціями та структурами, зацікавленими особами?

У нашій країні є велика кількість структур, установ і закладів, громадських організацій, які працюють з дітьми та учнівською молоддю, а також для дітей і молоді. Одні будують свою діяльність самостійно й автономно, інші намагаються налагодити якомога більше партнерських зв’язків. Питання партнерства та співпраці відіграють важливу роль у роботі дітей-лідерів.

До складу органів унівського самоврядування входять як індивідуальні, так і колективні члени. Вони, у свою чергу, роблять свій внесок у загальну справу – інтелектуальний чи методичний, а також вирішують організаційні чи фінансові питання.

Але нелегко досягти високих результатів роботи без залучення фахівців, інших організацій та установ. Таким чином, питання партнерства повинно стояти у стратегічному плануванні одним із перших. Необхідно дуже добре продумати, яких партнерів і з яких питань залучити до співпраці, у чому може бути корисною і цікавою для партнерів спільна діяльність тощо.

Обираючи партнерів для реалізації певних завдань, необхідно звернути увагу на те, що деякі з них можуть працювати з організацією постійно, інші – тільки під час впровадження окремих програм чи проектів.

Постійні партнери – ті, з ким укладено усні чи письмові договори про співпрацю у реалізації спільних програм, проектів, акцій, заходів тощо.

Епізодичні – такі партнери, співпраця з якими відбувається епізодично, несистематично, виходячи з можливостей обох сторін, необхідності спільної діяльності. Такий варіант співпраці також може бути і тоді, коли з боку органу самоврядування дітей не досить серйозно налагоджена робота в напрямі залучення партнерів до спільної діяльності, їх заохочення.

При стратегічному плануванні діяльності органів самоврядування дітей та учнівської молоді необхідно звернути увагу на всі варіанти співпраці, які можуть бути взаємовигідними. Партнерів умовно можна поділити на дві категорії: потенційних і можливих.

Потенційні – ті партнери, які на час планування діяльності організації вже мають бажання співпрацювати з данною організацією, зацікавлені у партнерстві з органом самоврядування дітей та учнівської молоді.

Можливі – партнери, яких можна залучити до співпраці, але дане питання з ними ще не обговорювалося, хоча підстави для спільної діяльності є.

Починати розмову про співпрацю краще з потенційними, а потім через деякий час і з можливими партнерами. Розгорнувши роботу щодо співпраці з організацією, яка також у ній зацікавлена, орган учнівського самоврядування має можливість:

- швидше сформувати необхідну громадську думку;

- підсилити позитивний імідж свого колективу (при умові отримання високих результатів діяльності);

- заручитися рекомендацією даної організації щодо домовленості про співпрацю з іншими структурами, закладами, організаціями тощо;

- вирішити певні питання щодо інформаційного, методичного, матеріального чи фінансового забезпечення реалізації окремих програм та проектів, заходів чи акцій.

Працюючи у напрямі налагодження партнерських відносин з різними організаціями, необхідно мати перелік питань, у вирішенні яких орган самоврядування дітей та учнівської молоді потребує допомоги. Наприклад, перелік можливих варіантів підтримки реалізації програм та проектів органами державної влади та місцевого самоврядування може бути таким:

1. Інформаційна підтримка (надання органам самоврядування дітей інформації, необхідної для їх роботи):

- законодавча база, яка регламентує роботу органів дитячого та молодіжного самоврядування, громадських організацій, шляхи захисту прав та інтересів дітей у даній сфері їх життя та діяльності;

- державні, обласні програми, проекти, заходи, спрямовані на розширення у дітей та учнівської молоді відповідних напрямів діяльності управління, знань, формування умінь, навичок;

- бази даних обласних, районних, міських підструктур управління та їх спеціалістів, фахівців, котрі можуть надати інформаційно-консультативну допомогу представникам районних (міських) рад дітей та їх координаторам.

1. Навчально-методична підтримка (допомога у вирішенні питання забезпечення діяльності органів самоврядування дітей та учнівської молоді необхідними інформаційно-методичними матеріалами, можливість участі у навчально-тренінгових програмах, семінарах тощо):

- роздатковий інформаційно-методичний матеріал;

- навчально-методична література, посібники, рекомендації, інструкції, пам’ятки;

- плакатна продукція;

- пропозиції щодо участі у конференціях, семінарах, тренінгах, наметових таборах тощо;

- пропозиції щодо можливості проведення спеціалістами управління (відділу, служби тощо) занять для дітей-лідерів, організаторів даного напряму роботи.

1. Матеріально-фінансова підтримка:

- канцелярські товари, можливість використання оргтехніки;

- грамоти, дипломи, призи для переможців тематичного заходу, реалізації проекту тощо;

- фінансова допомога у виданні дитячої газети або її частини (відповідної тематичної рубрики);

- виділення коштів для реалізації тематичних програм, проектів, заходів тощо.

Представники даного органу самоврядування дітей, які ведуть переговори про налагодження спільної діяльності, повинні бути готові запропонувати підтримку та допомогу у вирішенні окремих питань, які цікавлять тих, з ким ведеться розмова про співпрацю.

Партнерами діяльності органів самоврядування дітей та учнівської молоді можуть бути:

1. Обласна (районна чи міська) державна адміністрація:

- управління (відділ) освіти і науки;

- управління (відділ) у справах сім’ї та молоді;

- управління (відділ) інформації та зв’язків з громадськістю;

- управління (відділ) юстиції;

- управління (відділ) внутрішніх справ;

- управління (відділ) охорони здоров’я;

- управління (відділ) охорони навколишнього природного середовища;

- управління (відділ) праці та соціального захисту населення;

- управління (відділ) культури та туризму;

- управління (відділ) надзвичайних ситуацій;

- служба у справах дітей;

- центри соціальних служб для молоді;

- центри зайнятості ін.

Рада дітей чи інший орган дитячого самоврядування здійснює свою діяльність за певними напрямами. Дана робота направлена на реалізацію в межах області (району чи міста) програм, проектів, акцій. Тому обов’язковим є узгодження своїх планів з планами відповідних управлінь (відділів) обласної (районної чи міської) державної адміністрації для того, щоб уникнути накладок чи повторів, що призведе тільки до перевантаження людей, які працюють у районах та містах області.

Доречним буде поєднання зусиль та можливостей для реалізації спільних проектів. Та не потрібно забувати, що планувати свою роботу і співпрацю з партнерами потрібно заздалегідь (найкраще в період складання планів та бюджетів на наступний рік). Для цього після усної домовленості потрібно укласти з майбутніми партнерами письмовий договір про співпрацю за підписом обох сторін, у якому зазначити конкретні зобов’язання кожної сторони. Таким чином закріпити свої домовленості.

2. Обласна (районна, селищна, сільська) рада:

- працівники апарату;

- комісії (комітети) ради;

- окремі депутати.

Рада дітей чи інший орган самоврядування дітей та учнівської молоді є найнижчою ланкою місцевого самоврядування. Тому логічним, корисним і доречним буде його співпраця з обласною (районною, міською чи ін.) радою. Тут діти зможуть познайомитися з:

- механізмом діяльності органів місцевого самоврядування;

- організацією роботи апарату (веденням документації, підготовкою до сесій тощо);

- механізмом прийняття рішень, розгляду проблемних питань;

- методикою ведення сесій, засідань комісій ін.

Цікавим заохоченням для дітей до результативної роботи є проведення пленарних засідань у сесійній залі обласної (районної чи міської) ради та можливість періодичних виступів лідерів органів дитячого самоврядування перед депутатами органів місцевого самоврядування свого регіону.

Співпраця з окремими депутатами допоможе дітям отримати консультаційну та інформаційну, а, можливо, і практичну допомогу у вирішенні того чи іншого питання.

3. Навчальні заклади:

- вищі навчальні заклади;

- позашкільні навчальні заклади;

- тренінгові центри;

- школи лідерів, волонтерів, юних менеджерів, дипломатії та ін.

4. Громадські організації та благодійні фонди:

- дитячі;

- молодіжні;

- інші.

Плануючи свою діяльність, потрібно звернути увагу на велику кількість громадських організацій і фондів, які, можливо, теж працюють у даному напрямі. Співпрацюючи з ними, лідери учнівського самоврядування зможуть:

- цікавіше та результативніше організувати і провести певну акцію;

- залучити більшу кількість коштів для реалізації програм;

- постійно обмінюватись досвідом роботи, проводити тематичні навчання;

- організувати роботу в напрямі доброзичливої конкуренції між організаціями для підвищення рівня результативності діяльності як окремих членів, так і організації в цілому.

Шукаючи партнерів серед дитячих та молодіжних громадських організацій, найкраще звернутися за інформацією до управління юстиції чи управління у справах сім’ї та молоді.

Партнерів з числа громадських організацій можна обирати за:

• географією їх діяльності:

- такі, що працюють у рамках навчального закладу;

- міські, районні;

- обласні;

- всеукраїнські;

- міжнародні.

o напрямами діяльності:

- заохочення та залучення дітей та підлітків до здорового способу життя;

- підвищення рівня громадянської активності дітей та молоді;

- підвищення рівня патріотизму, національної свідомості молодого покоління;

- ознайомлення дітей з основами економічних знань;

- екологічні;

- правозахисту;

- дитячої та молодіжної журналістики;

- підтримки театрального мистецтва;

- хореографії;

- спорту та туризму ін.

o віковою категорією:

- дитячі;

- молодіжні;

- дорослі.

Звернемо увагу на співпрацю з громадськими організаціями дорослих. Серед них є велика кількість тих, які опікуються дітьми, їх всебічним розвитком, підтримкою з тих чи інших питань.

Так найпершими партнерами у роботі органів самоврядування дітей та учнівської молоді можуть бути:

- асоціації батьківської громадськості;

- асоціації директорів навчальних закладів;

- асоціації міст України, області;

- громадські організації педагогів (наприклад: „Нова доба”, „Педагоги за мир та взаєморозуміння”);

- Товариство Червоного Хреста та ін.

Кожна з вищевказаних громадських організацій зацікавлена в розширенні своїх можливостей та меж діяльності. Тому, пропонуючи їм співпрацю, необхідно враховувати, свої потреби та можливості і потреби тих, з ким планується налагодження співпраці.

Вибираючи партнерів, доречно скласти таблицю, в якій потрібно розмістити в порядку пріоритетності необхідність у тій чи іншій допомозі та назви організацій, закладів, які можуть її надати.

Допомога чи підтримка партнерів може бути:

- консультаційна;

- інформаційна;

- методична;

- моральна;

- матеріальна;

- технічна;

- фінансова.

Тому, звертаючись до керівництва будь-якої державної чи недержавної структури, громадської організації, потрібно конкретно знати, яка з форм підтримки необхідна та у яких формах може бути співпраця.

Наприклад:

№ п/п	Назва організації бажаних партнерів	Напрям (вид) спільної діяльності	Термін співпраці	Вклад організації- партнера	Ваш вклад	Очікува- ний результат
1.	Управління у справах дітей, сім'ї та молоді	Навчання лідерів, профілактика негативних звичок, реалізація дитячих та молодіжних проектів.	Постійно	Організація роботи тренерів, фінансове забезпечення реалізації проектів, забезпечення методичною літературою, інформаційним роздатковим матеріалом	Виконання основних завдань реалізації проектів, заохочення більшої кількості дітей та молоді до участі у даних проектах	Підвищення рівня підготовки та реалізації проектів, залучення більшої кількості дітей та молоді до громадсько-активної діяльності тощо
2.	Школа лідерів учнівського самоврядування	Проведення постійно діючої Школи лідерів	Постійно	Організація роботи тренерів, фінансове забезпечення акцій з визначених теми	Рішення організаційних моментів, зміст, висвітлення в ЗМІ	Досвідчена команда активу організації
3.	Громадська організація “Екорух”	Акція “Екологічна стежина”	Епізодично	Часткова фінансова підтримка, забезпечення професіональних інструкторів	Організаційні питання, зміст, висвітлення у ЗМІ.	Проведення акції
4.	Асоціація батьківської громадськості	Реалізація проектів „Родинний затишок”, „Батьківська школа”; налагодження співпраці батьківських комітетів навчальних закладів з органами учнівського самоврядування цих навчальних закладів	Постійно	Інформаційна та матеріальна підтримка; участь у якості тренерів, наставників, консультантів, експертів, членів журі; допомога у вирішенні окремих організаційних питань	Виконання основних завдань реалізації проектів, заохочення більшої кількості дітей та молоді до участі у даних проектах	Згуртування колективу батьків та дітей, підвищення результативності реалізації проектів; проведення заходів; заохочення більшої кількості дітей та батьків до участі в роботі органів самоврядування дітей та учнівської молоді, громадських організацій

З метою забезпечення постійної ефективної роботи органу самоврядування дітей та учнівської молоді стосовно налагодження партнерських зв’язків, доречно створити комісію (комітет, міністерство, центр, сектор тощо), який буде безпосередньо, систематично і планомірно працювати над вирішенням даного завдання.

Та, на жаль, у багатьох навчальних закладах такі комісії не створено. Організатори роботи органів учнівського самоврядування не завжди розуміють значимість діяльності комісії з питань партнерства.

Для більш ширшого розуміння необхідності створення даної комісії, змісту її діяльності (стор. ___) та мережі партнерських зв’язків розглянемо схему, на якій показано можливі варіанти співпраці дітей-лідерів з ровесниками та дорослими, з державними та недержавними організаціями закладами, установами.

Необхідно звернути увагу на те, що під час планування партнерської діяльності доцільно не просто визначити категорію можливих партнерів, наприклад: педагоги, а й деталізувати – класні керівники, педагоги-предметники, педагог-організатор, класоводи учнів початкових класів та інші. Зміст співпраці з кожною групою педагогів буде дещо іншим, тому і підходити до налагодження з ними партнерських відносин потрібно по-різному.

Тобто, чим більше буде деталізовано з ким і в яких питаннях можна налагоджувати партнерські зв’язки, чим краще підібрано аргументи та мотивацію, тим швидшого розвитку набуватиме діяльність органу учнівського самоврядування.

Сх.. Потенційні партнери

Якщо мова йде про обласний, районний чи міський орган самоврядування дітей та учнівської молоді, відповідно і налагодження партнерських відносин тут буде на обласному, районному чи міському рівні – з державними та недержавними організаціями, закладами, установами даного регіону.

Зважаючи на серйозність та відповідальність такої діяльності, потрібно провести роботу з членами комісії з питань партнерства щодо дотримання правил ділової етики, ділового спілкування, субординації, чітко окреслити повноваження дітей, координатора та керівників обласних, районних та міських освітянських структур.

Налагодження партнерських відносин – одна із основних умов успішної організації діяльності органів самоврядування дітей та учнівської молоді, батьківської громадськості.

Результатом ефективної партнерської взаємодії є:

для дітей:

- розвиток комунікативних навичок, уміння вести переговори, аргументація своїх ініціатив;

- набуття досвіду ділового спілкування;

- формування впевненості в собі;

- розвиток творчого і стратегічного мислення;

- вироблення навичок роботи з документами;

- пошук шляхів встановлення доброзичливих відносин з іншими людьми, дружньої конкуренції;

- підняття власного авторитету, самоствердження;

- формування навичок індивідуального підходу до особливостей окремих людей, організацій;

- розширення кола знайомих, друзів, колег, партнерів;

- обмін досвідом та інше.

для організації:

- створення позитивного іміджу організації (за умови відповідального ставлення до своєї діяльності та співпраці з партнерами);

- залучення додаткового фінансування, розширення можливостей наповнення матеріально-технічної бази організації;

- консультативно-методична допомога, забезпечення новим інформаційним матеріалом;

- створення позитивної громадської думки;

- реклама організації, підняття авторитету організації;

- розширення можливостей щодо проведення заходів, акцій, реалізації проектів та програм на вищому рівні.

- більш вагома участь у процесі прийняття рішень на рівні навчального закладу, регіону, області, України щодо участі в прийнятті рішень, які спрямовані на організацію життя і діяльності дітей та учнівської молоді тощо.

Необхідні умови для ефективної партнерської діяльності:

– бажання лідерів організації розширити мережу партнерів;

– формування переліку потреб своєї організації щодо необхідності підсилення її діяльності з тих чи інших питаннь:

- моральна підтримка;

- вагоме слово;

- лобіювання інтересів на рівнях, де вирішуються ті чи інші питання, які стосуються організації життя та діяльності своєї організації, питання, необхідні для успішної реалізації програм, проектів, планів;

- надання інформаційно-просвітницьких матеріалів, наочності, роздаткових матеріалів;

- надання консультативно-методичної допомоги (нормативно-правова база, зразки ділових паперів, методичні рекомендації, інформація про кращий досвід з даного питання в регіоні чи країні);

- участь у складі комісії, журі конкурсів, змагань, фестивалів тощо;

- робота в якості тренера, лектора, ведучого ділових чи розважальних заходів;

- юридичне консультування, допомога у виготовленні юридичної документації;

- фінансова допомога;

- технічна допомога (оргтехніка, транспорт);

- матеріальна допомога (канцтовари, призи, реквізити, спорядження тощо);

- практична допомога в організації та проведенні конкретного заходу тощо.

- створення бази даних потенційних та можливих партнерів, постійних та епізодичних;

- вивчення та використання законів України, які регламентують розвиток місцевого, учнівського, педагогічного та батьківського самоврядування на рівні України, області, регіону, населеного пункту, навчального закладу, громадської організації;

- знання та навички ведення необхідної для налагодження партнерської діяльності документації, а саме:

- інформаційні листи та повідомлення;

- прес-релізи;

- угоди (договори, домовленості) про співпрацю з урахуванням потреб, можливостей та зобов’язань кожної зі сторін;

- спільні програми та проекти розвитку, діяльності, вирішення певних питань, цікавих для кожної із сторін;

- плани спільної діяльності;

- перелік доручень та їх розподіл відповідно до роботи, що проводиться спільно;

- звіти, анкети, рейтинги, відгуки, моніторинги громадської думки, результатів співпраці;

- сценарії та сценарні плани проведення заходів, акцій тощо;

- статті, інтерв’ю, репортажі, фотоколажі для висвітлення спільної діяльності у ЗМІ;

- листи подяки, вітання, нагороджувальні документи та інше;

– проведення спільних нарад, засідань, круглих столів щодо напрямів, варіантів співпраці, формування переліку конкретних дій як спільних, так і кожної окремої сторони;

– створення інформаційно-методичної бази, необхідної для реалізації спільних програм, проектів, заходів;

– створення позитивного психологічного клімату між партнерами, партнерськими колективами;

– створення можливостей більш глибшого знайомства партнерів, організація спільного дозвілля, дружніх змагань, конкурсів, зустрічей;

– проведення навчання, тренінгових занять використанням інтерактивних форм роботи, розігрування ділових, рольових та ситуаційних ігор, моделювання конкретних ситуацій, необхідних для найближчого вирішення;

– заохочення членів комісії з питань партнерства до активної діяльності, самовдосконалення, розширення своїх знань, умінь та навичок, до підготовки своїх помічників з метою безперервної діяльності, наступності поколінь;

– яскраве, широке, змістовне висвітлення реалізації спільних програм, проектів, заходів, значення та вкладу кожного із партнерів, результативності діяльності комісії партнерства;

– відзначення вкладу партнерів у реалізацію програми, проекту, заходу, їх заохочення до подальшої співпраці.