Диспансерний нагляд

Þ Огляд лікаря загальної практики-сімейної медицини або педіатра, дитячого гастроентеролога – 2 рази на рік.

Þ Ендоскопічний контроль – 1 раз на рік (або за необхідністю).

Þ ФГДС контроль проводиться при наявності скарг, а також при позитивних результатах калу на приховану кров або дихального тесту на H.pylory. При виявленні на ФГДС загострення виразкової хвороби або активного H.pylory-асоційованого гастродуоденіту лікування починають з першого етапу.

Þ При необхідності, за призначенням – огляд спеціалістів (ЛОР, стоматолог, невролог та ін) – 1 раз на рік.

Þ Протирецидивне лікування: проводиться при відсутності скарг і негативних результатах дихального тесту 2 рази на рік (наприкінці зими та восени) і має профілактичну загальноукріпляючу направленість. При сприятливому перебігу ВХ – проведення протирецидивного лікування в умовах поліклініки (або денного стаціонару). Об'єм і тривалість протирецидивного лікування вирішують індивідуально. Поряд із призначенням режиму та дієти (стіл №1 або №5) призначають комплексне медикаментозне та немедикаментозне лікування. Використовують антисекреторні препарати, антациди, цитопротектори, репаранти, седатики, імунокоректори, адаптогени, вітаміни тощо. Показано лікування мінеральними водами.

Знімають з диспансерного обліку дітей при повній ремісії протягом 5 років.

Санаторно-курортне лікування при виразковій хворобі 12-палої кишки і шлунку показане при досягненні стійкої ремісії. Тривалість – 24-30 днів.

Основні принципи відновлювального лікування:

- Обов’язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі.

- Додаткові лабораторні дослідження:

- загальний білок та білкові фракції крові, аналіз калу на приховану кров, аналіз калу на яйця глистів, найпростіші; копрограма (за необхідністю).

- Обов’язкові інструментальні дослідження:

- інтрагастральна рН-метрія (за необхідністю), УЗД органів черевної порожнини.

• Дієтичні столи №1а, 1б, 1в, та 1 послідовно, їжа повинна бути дрібною, механічно та хімічно щадною щодо шлунка та 12-палої кишки з обмеженням вуглеводів та відносним збільшенням білків.

• Питні мінеральні води призначають виходячи із стану кислотоутворюючої функції шлунка. При підвищеній кислотності застосовують середньо- та високо мінералізовані води хлорідно-гідрокарбонатні-натрієві, хлоридні-гідрокарбонатні, гідрокарбонатні магнієво-кальцієві, гідрокарбонатні натрієві. Воду призначають за 1 годину перед вживанням їжі у теплому вигляді 3 рази/день. При нормальній кислотності призначають ті ж самі води за 30-40 хв. перед вживанням їжі. При знижених кислотоутворюючій і секреторній функціях шлунка показані мало- та середномінералізовані гідрокарбонатно-хлоридні натрієві, хлоридні натрієві води. Воду призначають за 30 хв. до їжі тричі на день. Разова доза 5мл/кг маси тіла дитини. Курс – до 3-4 тижнів.

• Пелоїдотерапія.

• Парафіноозокеритові аплікації на епігастральну ділянку.

• Гальваногрязелікування.

• Електрофорез пелоїдіну чи пелоїдодистиляту.

• Комплекс фізіотерапевтичних процедур призначають, користуючись правилами комбінування фізіопроцедур.

• Апаратна фізіотерапія:

- синусоїдальні модульовані струми (СМС); електросон; електрофорез.

• Водолікування. Процедури грязелікування чергують із ваннами або можна застосовувати душ дощовий.

• Кліматотерапія включає аеротерапію, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

• Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, групова лікувальна фізкультура, дозована ходьба.

6.МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

А. Тести для самоконтролю

Хлопчик 14 років хворіє біля 2 років. Турбують голодні болі в пілородуоденальній ділянці, печія, відрижка кислим. На ФГС знайдено дефект на передній стінці 12-палої кишки 0,5×0,5см, покритий фібрином. В крові знайдено антитіла до H. pylori. Який препарат можна вибрати з перерахованих для ерадикації H.pilory?

A Альмагель

B Омепразол

C Ранітидин

D Гастроцепін

E Амоксіцилін

Дитина 10 років, скаржиться на погіршення апетиту, печію, біль у навколопупковій ділянці, який носить тупий характер і виникає частіше через 2-3 години після їжі, вранці – натще. Біль зменшується після їжі. Хворіє три роки. Об`єктивно: шкіра бліда. Живіт м`який, болючий при глибокій пальпації в епігастральній та пілородуоденальній ділянках. Позитивний симптом Менделя. Який найбільш вірогідний діагноз?

A Виразкова хвороба шлунка

B Хвороба Крона

C Хронічний холецистохолангіт

D Хронічний гастродуоденіт

E Мезаденіт

Дівчинка 7-ми років скаржиться на поганий апетит, біль у верхньому відділі живота, нудоту. Біль ниючий, тривалий, без чіткої локалізації, минає в стані спокою. Не пов'язаний з вживанням їжі, виникає частіше з ранку. Спроби матері давати но-шпу не поліпшували стан дитини. Скарги тривають близько 2-х місяців. Який метод дослідження дозволить встановити найбільш вірогідний діагноз?

A Фракційне дослідження шлункового соку

B Езофагогастродуоденоскопія

C Рн-метрія шлункового соку

D Фракційне дослідження жовчі

E Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини

Що не є діагностичним критерієм гастроезофагеального рефлюксу:

A Зниження тиску в ділянці нижнього стравохідного сфінктера

B Викидання контрастної речовини шлунка в стравохід за даними рентгенологічного дослідження

C Грижа стравохідного отвору діафрагми

D Дифузний спазм дистального відділу стравоходу за даними рентгенологічного та ендоскопічного дослідження

E Правильна відповідь відсутня

В стаціонар доставлено 12-річного хлопчика зі скаргами на голодні “нічні” болі в животі, з переважною локалізацією в епігастральній ділянці. З анамнезу відомо, що з 6-річного віку хворіє хронічним гастритом з підвищеною кислотоутворюючою функцією. Який попередній діагноз при поступленні?

A Глистна інвазія

B Хронічний холецистит

C Дискінезія шлунково-кишкового тракту

D Хронічний панкреатит

E Виразкова хвороба шлунка

Дівчинка 10-ти років скаржиться на біль у животі, який виникає і посилюються після вживання грубої або гострої їжі, відрижку кислим, печію, часті закрепи, головний біль, дратівливість. Хворіє 12 місяців. Харчування не регулярне, в сухом'ятку. Об'єктивно: дівчинка задовільного живлення. Язик вологий з білим налітом біля кореня. Живіт м'який, болючий в епігастрії. Який з методів дослідження найбільш вірогідно допоможе діагностувати захворювання?

A Езофагогастродуоденофіброскопія

B Інтрагастральна рН-метрія

C Фракційне дослідження шлункового соку

D Контрастна рентгеноскопія

E Біохімічний аналіз крові

Який з цитологічних методів діагностики гелікобактерної інфекції називають «золотим стандартом»:

A З уреазою

B Гістологічний

C Бактеріологічний

D Бактеріоскопічний

E Імуноферментний

Дівчинка 12 років протягом двох років спостерігається з приводу хронічного гастриту. Останні 6 місяців в нічий час з’явились болі в животі. Яке обстеження хворій необхідно провести?

A УЗД органів черевної порожнини

B Дослідження калу на приховану кров

C рН метрія шлункового соку

D Фіброезофагогастродуоденоскопія

E Фракційне дослідження шлункового соку

Хлопчик 10 років скаржиться на слабкість, головокружіння, шум у вухах. Протягом останніх 2-х тижнів виникло загострення, тричі було блювання "кавовою гущею", дьогтьоподібні випорожнення кишківника. Об'єктивно: шкіра та слизові оболонки бліді, чисті. Пульс ритмічний, 108/хв. АТ – 80/50 мм рт.ст. Живіт напружений та болючий при пальпації в епігастрії. В крові: ер. – 2,3×10¹²/л, Нв – 60 г/л, КП – 0,7, л - 7×10⁹/л, е-3%, п/я-4%, с/я-58%, л-27%, м-8%, ШОЕ – 12мм/год. Згортання крові: початок – 2хв 30сек, кінець – 5хв, тривалість кровотечі – 4хв. Реакція Грегерсена різко позитивна. Який найбільш ймовірний діагноз?

A Виразкова хвороба шлунку, період загострення, шлункова кровотеча

B Хронічний виразковий коліт

C Дивертикул Меккеля, кровотеча

D Хронічна дизентерія, гемоколіт

E Гемофілія, шлунково-кишкова кровотеча

Дитина 6 років протягом 1 місяця скаржиться на біль у верхньому відділі живота, нападоподібного характеру, який виникає натще, нудоту, погіршення апетиту, слабкість.

Об’єктивно: шкіра чиста, бліда. Язик обкладений білим налітом, при пальпації живіт м’який, болючий в пілородуоденальній зоні, позитивний симптом Менделя. При лабораторно-інструментальному обстеженні органічної патології не виявлено. Яке захворювання найбільш імовірне?

A. Виразкова хвороба

B. Функціональна диспепсія, виразковоподібний варіант

C. Хронічний гастродуоденіт

D. Дисфункція біліарного тракту

E. Хронічний холецистит

Для гастроезофагеального рефлюксу характерно все, окрім:

A. Закрепу

B. Печії

C. Болю за грудиною

D. Сиплість голосу вранці

E. Відрижка

До факторів агресії слизова оболонка шлунку відносяться усі, окрім:

A. Надлишку кислоти

B. Слизово-бікарбонатного бар’єру шлунку

C. Травм слизової оболонки

D. Надлишку пепсину

E. Наявності дуоденогастрального рефлюксу

Нормацидність діагностується, якщо рН в ділянці тіла шлунка, при базальній секреції, знаходиться в межах:

A. 1,6-2,6

B. 2,5-3,0

C. 3,0-3,8

D. 2,1-4,3

E. 1,1-1,9

Хлопчик 10 років страждає хронічним гастритом. Який етіологічний фактор даного захворювання найбільш імовірний?

A. Helicobacter pylory

B. St. aureus

C. Candida

D. ß-гемолітичний стрептокок групи А

E. Ентеровірус

У дитини віком 14 років, яка протягом 5 років страждає на виразкову хворобу з’явились млявість, нудота, блювання кров’ю, мелена, запаморочення. Стан дитини важкий. Яке обстеження буде найбільш важливим для вирішення лікувальної тактики?

A. Рентгенографія ОЧП

B. Копрограма

C. Загальний аналіз крові

D. Дуоденальне зондування

E. Фіброгастродуоденоскопія

У стаціонар поступив хлопчик 12 років зі скаргами на «голодні» нічні болі в животі, наявність мойнінгамівського ритму болю. В анамнезі – хронічний гастрит з підвищенням секреторної функції шлунку з 6-річного віку. Найбільш вірогідним діагнозом при поступленні буде?

A. Загострення хронічного гастриту

B. Хронічний холецистит

C. Дискінезія шлунково-кишкового тракту

D. Виразкова хвороба

E. Хронічний панкреатит

Клініка ахалазії кардії розвивається на основі наступних патогенетичних порушень, окрім:

A. Стійкого спазму кардіального сфінктера

B. Ослаблення кардіального сфінктеру

C. Порушення перистальтики стравоходу

D Зниження тонусу м’язів вищерозташованої частини стравоходу

E. Стійкого розширення вищележачої частини

Основними патологічними факторами розвитку гастроезофагеальної рефлюксної хвороби є наступні, окрім:

A. Порушення функції нижнього стравохідного сфінктера

B. Зниження активності та подовження стравохідного кліренсу

C. Дуоденогастральний рефлюкс

D Зниження тонусу м’язів стравоходу

E. Збільшення агресивності шлункового вмісту

«Золотим стандартом» діагностики патологічного гастроезофагеального рефлюксу, який забезпечує ранню діагностику ГЕРХ, задовго до виникнення клінічних проявів езофагіту є:

A. Ультразвукове дослідження шлунково-кишкового тракту

B. Фіброгастродуоденоскопія

C. Добове рН-моніторування стравоходу

D Рентгенографія шлунково-кишкового тракту

E. Біліметрія

Серед методів дослідження синдрому Барретта найважливішим є ендоскопічний із прицільною біопсією. Вказати загальновизнані ендоскопічні маркери стравоходу Барретта (найбільш повну відповідь):

A. «Острівки» чужорідного циліндричного епітелію, так звані високі щілинні ерозії

B. Різноманітні папіломи, розташовані на відстані понад 2см. від Z-лінії

C. «Язички» вогнища як продовження слизової оболонки шлунку у нижню третину стравоходу

D Циркулярна манжетка із зміщенням Z-лінії

E. Усі відповіді правильні

7. ЛІТЕРАТУРА

Основна література

1. Майданник В.Г. Педиатрия. Учебник (2-е издание, испр. и доп.). – Харьков: Фолио, 2010. – 1125с.

2. Педіатрія. За ред. Тяжкої О.В. – Вінниця. – 3 вид. - „Нова Книга”, 2009. – 1136с.

3. Белоусов Ю.В. Гастроэнтерология детского возраста. – Х.:Консум, 2000. – 528 с.

4. Шабалов Н.П. Детские болезни. Учебник. - Питер-Ком, С.-Пб., 2002.-1080с.

5. Nelson textbook 18^th Edition by Robert M. Kliegman, MD, Richard E. Behrman, MD, Hal B. Jenson, MD and Bonita F. Stanton, MD. Видавництво: SAUNDERS. 2007. – 3200 р.

Додаткова література

1. Волосовец А.П., Кривопустов С.П. Макролиды в практике современной педиатрии. Монография. – К.: «Четверта хвиля», 2009. – 192 с.

2. Волосовец А.П., Кривопустов С.П. Цефалоспорины в практике современной педиатрии. Монография. – Харьков: Прапор, 2007. – 184 с.

3. Волосовец А.П., Кривопустов С.П., Манолова Э.П., Ершова И.Б., Бойченко П.К. Лабораторные исследования в практической педиатрии - Луганск, 2003.-131с.

4. Волосовець О.П., Кривопустов С.П., Нагорна Н.В., співав. Завдання з біоетики та медичної деонтології для педіатрів-Донецьк: Донбас, 2004. - 84 с.

5. Волосовець О.П., Нагорна Н.В., Кривопустов С.П., Острополець С.С., Бордюгова О.В. Діагностика та лікування невідкладних станів у дітей. Навчальний посібник для студентів ВМНЗ IV рівня акредитації, лікарів-інтернів, лікарів-курсантів післядипломної освіти. – Донецьк: Донецький державний медичний університет ім. М.Горького., 2007. – 112 с.

6. Гастроентерологія дитячого віку /За загальною редакцією професора Є.В.Прохорова, професора О.П.Волосовця. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – 160 с.

7. Майданник В.Г., Корнейчук В.В., Хайтович Н.В., Салтыкова Г.В. Заболевания гепатобилиарной системы и поджелудочной железы у детей. – Киев: ВБ «Аванпост-Прим», 2009. – 409 с.

8. Майданник В.Г., Корнейчук В.В., Хайтович Н.В., Салтыкова Г.В. Заболевания кишечника у детей. – Киев: ВБ «Аванпост-Прим», 2009. – 487 с.

9. Майданник В.Г., Корнейчук В.В., Хайтович Н.В., Салтыкова Г.В. Заболевания пищевода, желудка и двенадцатиперстной кишки у детей. – Киев: ВБ «Аванпост-Прим», 2008. – 432 с.

10. Майданник В.Г., Майданник И.В. Справочник современных лекарственных средств.- М.: АСТ; Харьков: Фолио, 2005.-1024 с.

11. Маркевич В.Е., Майданник В.Г., Павлюк П.О. та ін. Морфофункціональні та біохімічні показники у дітей і дорослих.- Київ-Суми: МакДен, 2002.- 268 с.

12. Москаленко В.Ф., Волосовець О.П., Яворівський О.П., Булах І.Є., Остапик Л.І., Палієнко І.А., Мруга М.Р. (ред.) Крок 2. Загальна лікарська підготовка. Частина 2. Педіатрія, акушерство та гінекологія, гігієна. -Київ: Nova Knyha Publ.,2005.-404с.

13. Накази МОЗ України «Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні», «Про удосконалення організації медичної допомоги дітям підліткового віку», та по протоколах за спеціальностями «педіатрія» та ін. МОЗ України. – Київ, 2005 р. – 414 с.

14. Невідкладні стани в педіатрії: Навч. посіб. /За редакцією проф. О.П.Волосовця та Ю.В.Марушка - Х.: Прапор. - 2008. – 200 с.

15. Неотложные состояния в педиатрии. Под ред. В.М.Сидельникова. К.: Здоровье, 1994. – 601 с.

16. Оказание стационарной помощи детям. Карманный справочник. Оригинальное издание: Pocket book of Hospital care for children. Geneva, WHO, 2005. – Всемирная Организация Здравоохранения, 2006, 378 с.

17. Педиатрия. Под ред. Дж.Грефа. М.: Практика, 1997. - 911 с.

18. Петрушина А.Д. и др. Неотложные состояния у детей. – М.: «Медицинская книга», 2002. – 176 с.

19. Пєший М.М. Невідкладна допомога в педіатричній практиці / Навчальний посібник для студентів і лікарів-інтернів вищих мед.навч.закладів ІІІ-IV рівнів акредитаціі. – Полтава, 2001. – 245 с.

20. Пособие ИВБДВ (Интегрированное Ведение Болезней Детского Возраста), Всемирная Организация Здравоохранения, Департамент Здоровья и Развития, Ребенка и Подростка (САН), 2000, 202 с.

21. Синдромная диагностика в педиатрии: справочник /Под ред. акад. РАМН А.А.Баранова – М.: Медицина, 1997. – 320 с.

22. Сміян І.С. Педіатрія (цикл лекцій). – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – 712 с.