Стратегії підприємств для зрілого галузевого ринку

Перехід до стадії зрілості призводить до значних змін галузевого ринку:

Зниження споживчого попиту загострює конкуренцію за частку ринку. Підприємства, які намагаються утримати існуючі темпи зростання, починають шукати нові способи переманювання клієнтів у своїх конкурентів. Зростає цінова конкуренція, інтенсивність реклами, методи боротьби стають більш агресивними.

Споживачі стають вибагливими і вимагають більших переваг при здійсненні повторних покупок.

В конкуренції значний акцент надається рівню витрат і сервісного обслуговування споживачів.

При подальшому розширенню виробничих потужностей і збільшенні чисельності персоналу виникають серйозні проблеми.

Методи досліджень, виробництва, маркетингу, розподілу і збуту продукції часто змінюються.

Для виробників стає складніше розробляти нові варіанти товарів, їх сфери використання і підтримувати зацікавленість споживачів.

Підсилюється міжнародна конкуренція. Зростаючі національні компанії починають пошук можливостей збуту продукції на зарубіжних ринках. Деякі компанії з метою зниження витрат переводять виробництво в країни з дешевою робочою силою. Вхідні галузеві бар’єри понижуються, що дає можливість іноземним компаніям стати серйозними суперниками на ринках багатьох країн.

Прибутковість галузі постійно знижується. Уповільнене зростання, підсилення конкуренції, вимогливість покупців негативно впливають на розміри прибутку в галузі. Значні проблеми переживають слабкі підприємства з низькою продуктивністю.

Загострення конкуренції призводить до злиття і поглинань серед колишніх суперників, до банкрутств неефективно діючих компаній.

Основними небезпеками для підприємств на зрілому галузевому ринку є:

неправильна оцінка стану галузі, її зрілості, ключових факторів успіху і розробка стратегії як для нової перспективної галузі;

нехтування необхідністю підтримки частки ринку, недооцінка стратегії удосконалення товару, нераціональна відповідь на цінову конкуренцію;

надмірні виробничі потужності, бюрократизація апарату управління;

значні витрати на маркетингові зусилля по збільшенню продаж;

неможливість достатньо швидко знизити витрати виробництва і збуту.

Рекомендації для розвитку підприємств на зрілому галузевому ринку.

Скорочення товарного асортименту.

Різноманітність моделей товарів, їх характеристик і можливостей сприяє підвищенню конкурентноспроможності підприємства на стадії зростання, але стає обтяжливою і надто дорогою при підсиленні цінової конкуренції та зниженні величини попиту.

Виробництво завеликої кількості модифікацій товару не дозволяє досягати економії, якої можна було б забезпечити при виробництві значних обсягів однотипної продукції. Ціни на модифікації товарів, що повільно реалізуються, не завжди можуть перевищити виробничі витрати. Зняття таких товарів з виробництва скорочує витрати і дозволяє сконцентрувати зусилля на більш прибутковій продукції.

Удосконалення виробничого процесу.

Зусилля по удосконаленню виробничого процесу стосуються механізації високовитратних видів робіт, переобладнання виробничих ліній, створення автономних робочих команд, використання сучасних технологій. Вони можуть забезпечити зменшення витрат, підвищення контролю якості, розширення можливостей по виробництву різних модифікацій продукції, скорочення термінів між розробкою товару і його виведенням на ринок.

Зниження витрат на одиницю виробленої продукції.

Досягається за допомогою реорганізації системи управління підприємства, одержання знижок у постачальників, переходу на використання дешевих компонентів, більш економічної розробки продукції, скорочення малоефективних ланок в організації постачання, виробництва, збуту продукції.

Інтенсифікація зусиль по стимулюванню збуту, які можуть включати використання знижок, подарунків від підприємства, надання додаткових послуг, покращення характеристик продукції, оновлення її дизайну, інформування покупців про проведені зміни.

Встановлення контролю над підприємствами-конкурентами, які в даний момент скорочують бізнес, стають банкрутами і можуть підсилити позиції підприємства-покупця, за рахунок, наприклад, переходу до нього клієнтури компанії банкрута.

Диверсифікація діяльності, перехід на нові товари і нові ринки, (в тому числі і закордонні), де ще існує зростання попиту на товар і не така сильна конкуренція. Такий захід має сенс, коли споживачі на інших ринках не надто вимогливі до характеристик товару. Це дозволяє знизити витрати виробництва, якщо конкуренти не представляють великої загрози.