Концерн

Концерн - (анг.concern - фірма, підприємство) – об‘єднання підприємств різних галузей,учасники якого втрачають власність на засоби виробництва і вироблений продукт, а головна фірма здійснює за іншими учасниками обєднання фінансовий контроль.

Закон України “Про підприємства в Україні “ визначає концерн як статутне обєднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємств[].

До особливостей концерну відносяться наступні:

· високий ступінь централізаціїї функцій фінансово-економічного управління, проведення науково-технічної, кадрової політики, ціноутворення, використання виробничих потужностей;

· склад підприємств різних галузей (промислові підприємства, банки та ін;)

· жорсткі звязки між учасниками, технологічна та коопераційна єдність;

· створення окремого апарату управління концерну (у вигляді холдингової компанії);

· зрощування промислового та банківського капіталу;

· можливість заборони підприємству – учаснику бути одночасно у декількох концернах (згідно з засновницькими документами).

Підприємства – учасники концерну номінально залишаються самостійними юридичними особами, але фактично контролюються головною компанією через:

· систему участі в акціонерному капіталі;

· персональні унії (участь представників керівництва головної компанії концерну в роботі органів управління підконтрольних підприємств);

· патентно –ліцензійні угоди;

· фінансування;

· виробниче співробітництво [].

До другої світової війни в концерні обєднувались переважно підприємства однієї галузі промисловості, після другої світової війни виникнення і розвиток концернів відбуваються на основі диверсифікації виробництва (розширення номенклатури продукції на міжгалузевій основі).

Зараз концерни діють в тих галузях економіки, де розвинуте масове виробництво, використовуються високі технології. Найчастіше за все це чорна і кольорова металургія, машинобудування, автомобільна, хімічна та електротехнічна індустрія.

До складу великих концернів входять від 10до 100 і більше виробничих, науково-дослідних, фінансових, збутових та інших фірм.

Наприклад, GENERAL MOTORS поєднує 126 заводів у США, 13 в Канаді, виробничі та збутові підрозділи в 36 країнах світу. Продукція концерну реалізується через власні збутові мережі та мережі ділерів (більше 15 тис. фірм.)

В залежності від характеру інтераграційних звязків між компаніями розрізняють вертикальні та горизонтальні концерни.

Вертикальний концерн об‘єднує компанії різних галузей, що звязані послідовністю технологічного процесу виробництва кінцевої продукції (гірничовидобувні, металургійні, машинобудівні.)

Класичним прикладом вертикального концерну є “Форд Моторс Со”, до складу якого входили металургійні, машинобудівні, торгові та сервісні компанії, які приймали участь у виробництві, продажі та сервісному обслуговуванні автомобілів.

Горизонтальний концерн (багатогалузевий, диверсифікований концерн, конглгмерат) поєднує підприємства різних галузей промисловості, не зв‘язані між собою.

З точки зору системи участі в капіталі виділяють концерн підпорядкування і концерн координації.

Концерн підпорядкування організується у вигляді материнської і дочірніх компаній шляхом придбання контрольного пакету акцій для об‘єднання виробництв за технологічним принципом.

Головне виробництво концерну підпорядкування належить холдинговій компаніїї, інші виробництва є дочірними підприємствами.

Материнська компанія володіє контрольними пакетами акцій своїх дочірних підприємств, виконує функції стратегічного управління і не втручається в їх виробничу діяльність, якщо інше не передбачено їх статутами чи угодами з головним підприємством.

Концерн координації створюється шляхом взаємного обміну акціями сестринських товариств (технологічно не зв‘язаних між собою підприємств) з метою проведення єдиної фінансової, кадрової, науково-технічної політики, узгодженого виробничого розвитку. Таким чином, всі члени концерну координаціїї здійснюють взаємний вплив на політику, що проводиться керівництвом концерну.

Концерни, до складу яких входять іноземні дочірні компанії, називаються міжнародними. В залежності від кількості країн, які представляють дочірні компанії, міжнародні концерни можуть бути транснаціональними і мультинаціональними.