Операційна система як постійно функціонуюче ядро

Нарешті, можна дати й таке визначення: операційна система - це програма, що постійно працює на комп'ютері й взаємодіюча з усіма прикладними програмами. Здавалося б, це абсолютно правильне визначення, але, як ми побачимо далі, у багатьох сучасних операційних системах постійно працює на комп'ютері лише частина операційної системи, що прийнято називати її ядром.

Як ми бачимо, існує багато точок зору на те, що таке операційна система. Неможливо дати їй адекватне строге визначення. Нам простіше сказати не що таке операційна система, а для чого вона потрібна й що вона робить.

Контрольні запитання

1. Що таке інформаційна система?

2. Що входить до складу інформаційної системи?

3. Що таке операційна система?

4. Які основні складові операційної системи?

5. Що таке ресурси?

6. Що таке інформаційні ресурси?

7. Що таке утиліта?

8. Які операційні системи вам відомі?

Лекції 8-9

ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА MS-DOS. СЕРВІСНІ КОМАНДИ MS-DOS.

ВНУТРІШНІ КОМАНДИ РОБОТИ З КАТАЛОГАМИ ТА ФАЙЛАМИ В MS-DOS

ПЛАН

1. Складові операційні системи MS DOS

2. Недоліки MS-DOS

3. Поняття каталогу, файлу

4. Сервісні внутрішні команди в MS-DOS

5. Основні команди для роботи з каталогами в MS-DOS

6. Команди для роботи з файлами в MS-DOS

Серед усіх системних програм, з якими необхідно мати справу користувачам комп’ютерів, особливе місце займають операційні системи (ОС).

Операційна система забезпечує управління всіма апаратними компонентами комп’ютера, запускає програми, забезпечує захист даних, виконує різноманітні сервісні функції по запитах користувача та програм. Будь-яка програма користується послугами операційної системи, а тому може працювати тільки під керуванням тієї операційної системи, яка забезпечує для неї ці функції.

MicroSoft Disk Operating System (MS DOS) — створювалася протягом декількох років і призначалася для роботи з IBM-сумісними комп’ютерами.

Складовими MS DOS є:

· базова система введення-виведення (BIOS), що знаходиться в постійній пам’яті й виконує найпростіші послуги з процесами введення.

· завантажник ОС — невелика програма, яка виконує функції пошуку на диску (дискеті) та зчитування в оперативну пам’ять модулів операційної системи.

· Дискові файли IO.SYS i MSDOS.SYS. Файл IO.SYS — є доповненням до BIOS, а файл MSDOS.SYS — реалізує основні послуги для роботи у середовищі DOS.

· Командний процесор DOS — обробляє так звані внутрішні команди, які можуть викликатися і виконуватися будь-коли, якщо ОС успішно завантажена. Це команди для роботи з файлами (COPY, DEL, DIR, REN, TYPE тощо), папками (каталогами) — MD, RD, CD.

· Зовнішні команди MS DOS — це команди, які виконуються за допомогою завантажувальних файлів-програм, використовуються і для роботи з файлами (UNDELETE, PRINT тощо), дисками (FORMAT, DISKCOPY, SYS тощо), каталогами (DELTREE) і т. ін.

· Драйвери пристроїв — програми, які доповнюють систему введення-виведення даних і забезпечують роботу з периферійними пристроями. Драйвери є важливим класом системних програм. Це спеціально розроблені програми, які розширюють можливості операційної системи, наприклад, дозволяють їй працювати з тими або іншими зовнішніми пристроями, навчаючи її роботі з новим протоколом (правилами) обміну даних і т.ін. Більшість операційних систем містить багато драйверів у комплекті свого постачання, і програма установки операційної системи встановлює ті драйвери, які необхідні для підтримки пристроїв і функцій, вказаних користувачем. Драйвери для різних операційних систем дуже часто постачаються разом із новими пристроями або контролерами.

ОС MS-DOS створена в 1981р. фірмою Microsoft по заказу IBM – це була перша версія, початкова назва Q DOS (швидка і брудна ОС). Але поступово вдосконалювалася. Є різні версії: 1.0; 2.0; 3.30; 4.0; 5.0; 6.0; 6.22; 7.0 та інші.

Недоліки MS-DOS:

1. MS-DOS так і залишилася однозадачною ОС.

2. MS-DOS не можливо вмонтувати надійні засоби для захисту даних від несанкціонованого доступу і організації колективної роботи з даними.

Інформація на дисках зберігається в файлах.

Файл – це проіменована ділянка на диску або іншому носію інформації, або ж це іменований набір даних, що зберігається на зовнішніх запам’ятовуючих пристроях комп’ютера і який операційна система опрацьовує як єдине ціле. У файлах можуть зберігатися тексти програм, документи, програми, готові до виконання і т.д. Кожний файл повинен мати позначення, яке складається із двох частин: імені і розширення. Ім’я файлу складається від 1 до 8 символів. Розширення починається з крапки, і далі від 1 до 3 символів. Розширення файлу вказує на тип інформації, яка знаходиться у файлі. Ім’я задається довільно, будь-які символи крім [ ] ^:,;. = “ < > +

Розширення файлу (формат), як правило, описує вміст файлу. Є такі стандартні розширення файлів:

.com,.exe – готові до виконання програми;

.bat – командний файли;

.txt – текстовий файл;

.sys – системний файл;

.bak – копія файлу, яка робиться перед його зміненням;

.bmp,.gif,.tif – графічні файли;

.doc – файл документу текстового редактора Word;

.xls – файл таблиці Microsoft Excel;

.wmf – підтримує векторну і растрову графіку у Windows, використовуючи палітри в 65 тис. і 16 млн. кольорів;

.avi – мультимедійний контейнер для аудіо- та відеоданих;

.tif – є растровим і призначений для збереження зображень високої якості та великого розміру. Забезпечує зберігання чорно-білих зображень та зображень з глибиною кольору 8, 16, 24 і 32 біти;

.jpg – призначений для зменшення розмірів файлів растрових зображень, що мають плавні переходи кольорових тонів і відтінків. JPEG є форматом із втратами, стискує зображення, зберігаючи його повну чорно-білу версію і більшу частину колірної інформації;

.mp3 – ліцензований формат файлу для зберігання аудіо інформації;