Безпека праці під час обслуговування коней

Необхідно дотримуватись встановленого режиму й розпорядку дня, що сприяє вихованню у коней спокійного і слухняного норову.

Підходячи до коней, слід спочатку окликнути тварину спокійним, наказним голосом за кличкою. Слід стерегтися коня ззаду, навіть якщо він перебуває у спокійному стані.

Вуздечки та недоуздки мають бути справними, підігнаними до тварин. При надяганні вуздечки або недоуздка потрібно бути обережним, стежити, щоб під час застібання пряжок вуздечки вудила не різали губи, а недоуздок не натискав на лицеву частину голови коня.

Прибирання денників та станків, заміну підстилки проводять за відсутності в них тварин. При роботі з мітлою, лопатою або вилами не можна допускати удару по конях, бо це може викликати відповідний рух і травмувати людину.

Чистити коня слід лише після прив’язування його до конов’язі або до кільця в стіні, а непокірного коня – після прив’язування на розв’язках. Під час очищення необхідно знаходитися збоку від коня у півоберта до нього і стежити за його поведінкою. Не можна застосовувати грубих прийомів очищення, які тривожать тварину. Скребло слід використовувати лише з метою очищення щітки.

Годівлю та напування тварин потрібно здійснювати лише з боку кормового проходу.

При виведенні коня з денника треба повністю відкрити двері, попередньо зачинивши двері сумісних денників. Не можна знаходитися в цей час у дверях або біля них.

Вивід із приміщення жеребців, норовистих коней і молодняка здійснювати удвох у спеціальних вуздечках та за допомогою вивідних лейців, довжиною не менше 2м. При виводі жеребців-плідників та пробників необхідно використовувати лейці довжиною не менше 5м.

Дозволяється виводити спокійних тварин одному працівнику із застосуванням чомбурів довжиною не менше 3м.

Коли кінь заведений у денник, слід повернути його головою до дверей, після чого зняти вуздечку або недоуздок і надійно закрити двері денника.

Забороняється:

– одночасно виводити на прогулянку або парування кобилиць та жеребців-плідників;

– сідати на коня у конюшні, в’їжджати верхи в конюшню;

– намотувати повіддя на руку при звільненні коней;

– допускати скупчення або зустрічне проведення тварин у коридорах,

дверях чи біля них;

– спати або відпочивати в денниках та станках, у яких знаходяться коні.

При проведенні коней один за одним потрібно зберігати дистанцію не менше 5м.

Перед проїздкою коней слід перевірити правильність сідлання, міцність попруги і путилищ. Проїздку тварин можна проводити лише на манежі або на вирівняному очищеному майданчику. Присутність сторонніх осіб при цьому не допускається. Забороняється проїздка коней по обмерзлій землі.

Об’їжджування коней потрібно здійснювати в місцях, віддалених від будівель, а також там, де нема поблизу будь-яких перешкод (канав, балок, огорож тощо).

При об’їжджуванні коня спочатку привчають його до того, щоб він не лякався людини, проходив через розкол, ходив за поводом, звик до очищення. Коня, який добре звик до поводу, привчають до сідла або збруї, потім поступово до роботи. Їзда у сідлі допускається лише у взутті, яке вільно входить у стремено. Забороняється класти ноги у путилища. Сідло для табунника має бути забезпечено попругами і сідельним троком, а в гірській місцевості – підпереттями і підхвістям. Перед посадкою на коня слід перевірити та підтягнути попругу сідла. Об’їжджати або пересікати дорогу поруч коня, який іде, дозволяється лише після обгону його на два корпуси.

На коней, які мають звичку тиснути тварину, яка йде поруч, необхідно надягати вуздечку з наочними щитками. Рухаючись поруч на спільній доріжці, наїзники повинні суворо дотримуватись бокового інтервалу не менше 1м.

Робота по розчищенню копит та підковуванню коней повинна проводитись у станках для кування в просторому і світлому приміщенні, на подвір’ї, але ні в якому разі не в денниках.

При відсутності станків коней з доброю поведінкою і спокійним норовом розчищають та підковують у руках конюха, злобливих, а також весь молодняк – обов’язково на розв’язках. Коня, якого обробляють, необхідно загнуздати і голову тримати піднятою. Під час розчищення та підковування копит ковалю допомагає конюх, який обслуговує цього коня.

Відловлення коней здійснюється у розколах. У передрозкольну воронку заганяють не більше п’яти – восьми коней. Забороняється перелізати через загорожу розколу під час перебування там коней.

При поваленні коня слід оглянути місце повалення, переконатись у відсутності нерівностей та сторонніх предметів. Повалення потрібно здійснювати за командою керівника повалення, чітко і своєчасно виконувати його команди. Забороняється зав’язувати мотузок при поваленні мертвим вузлом.

Роботу з повалення коня слід здійснювати зі спини, тримаючи його голову, притиснутою до землі. По закінченню робіт спочатку потрібно звільнити від пут ноги і лише після цього голову коня.

Таврування проводиться у фіксаційному станку. Щоб тварина могла лягти, її слід зафіксувати за допомогою поперечних перекладин.

При тавруванні гарячим способом довжина рукоятки має бути не менше 50см; ручку тавра під час роботи потрібно тримати, використовуючи рукавички.

При тавруванні рідким азотом штани не слід заправляти в чоботи; руки мають бути захищені шкіряними рукавичками, які легко знімаються з руки.

Під час руху гужового транспорту обозом чи групами повинні бути розриви: по звичайних дорогах – 1,5–2м, по обмерзлих – 5м. Розрив між возами на крутих спусках повинен бути на всю довжину спуску. На крутих спусках обов’язково треба використовувати гальмування.