Тема 6. Характеристика систем і методів конструювання одягу

План

1. Зарубіжні (європейські) методи конструювання деталей одягу, їх порівняльна характеристика.

2. Вибір методів конструювання.

3. Прогресивні методи конструювання одягу.

1. Під час створення зразків нових моделей одягу використовують різні способи наближеної побудови розгорток їх деталей (методи І класу).

Побудова первинних креслень деталей одягу складається з двох етапів:

- побудова креслень основи конструкції деталей;

- розробка модельних особливостей на цій основі.

Існують різні методи побудови розгорток поверхонь одягу. За одними методами форма та площина розгорток можуть бути значно наближеними до аналогічних лінійних розмірів та площин поверхні, за іншими – форму розгортки визначають більш наближено, при цьому площа її більше відрізняється від площі поверхні, що розгортається.

Залежно від характеру вихідної інформації усі відомі методи конструювання одягу можна поділити на два класи:

- наближені методи, що базуються на дискретних вимірах фігур типової тілобудови, припусках, відомостях про типові членування деталей та способи формоутворення. Вони дозволяють лише наближено находити положення важливих конструктивних точок деталей одягу (методи 1-го класу або розрахунково-аналітичні).

- інженерні, більш точні методи із вільним алгоритмом, що припускає вибір із багатьох варіантів рішення оптимального. Методи побудовані на прямих вимірах оболонки поверхні, що розгортається, зразок-еталона одягу. До них відносяться методи січення поверхонь, конструювання розгорток деталей в чебишевських сітках та ін. Останні базуються також на врахуванні вимірів в геометричній структурі тканин, що відбуваються під час переходу її з об’ємного і плоский стан (методи 2-го класу).

Таблиця 1. Методи конструювання розгорток деталей одягу РДО