Проблема екології

Розвиток цивілізації відбувається на тлі боротьби між країнами за ресурси, території й сфери впливу, що впливає на навколишнє середовище. У міру того як матеріально-речовинні й енергетичні ресурси, доступні для суспільства, стають усе більше обмеженими, зростає активність конфліктного поводження, загострюються протиріччя між суб'єктами світової цивілізації.

Проблеми екології існували і за давніх часів, однак грім ударив тільки в другій половині XX ст., в 60-70-і роки. Про екологічну кризу заговорили відразу й широко. З'явилися численні публікації вчених і державних діячів, журналістів і письменників, що розділилися на оптимістів і песимістів у прогнозах екологічної ситуації. А тим часом навала техніки тривала і триває. Її супроводжує швидкий ріст населення планети і промислової бази людства. Досить помітити, що ще швидше росте промислове виробництво.

Особливо розширилася номенклатура хімічних товарів, виробництво яких найчастіше пов'язане з одержанням отруйних відходів.

Різко зросло хімічне навантаження на біосферу, тобто на живу речовину, дискретно розподілену по поверхні Землі. За останні 40-60 років зникли багато видів тварин і рослин, кислотні дощі привели до закислення ґрунтів, зникнення лісів. У промислово розвинених країнах збільшилося число новонароджених дітей з патологічними відхиленнями. У США, наприклад, з'явилася хвороба Альцгеймера, що забирає близько 100 тис. життів у рік. Розрахунки, засновані на даних академіка Н.П. Дубиніна, показують, що за останні 30 років у Західній Європі та Північній Америці в «хімічній війні» технологій проти населення постраждало кілька десятків мільйонів людей, діти яких народилися з патологічними відхиленнями.

Форсований розвиток промисловості супроводжується наростанням урбанізації.

Урбанізація загострює екологічну проблему, тому що великі міста, як правило, стають центрами забруднення навколишнього середовища. Редути екологічного захисту, що спішно зводяться людьми, час від часу прориваються в силу зростаючого навантаження то на одному, то на іншому напрямку. Удар насамперед наноситься по атмосфері, куди щорічно викидаються сотні мільйонів тонн шкідливих речовин (окису вуглецю, двоокису сірки, окислів азоту).

Підприємства тільки розвинених країн викидають в атмосферу більше 10 млрд. т шкідливих речовин. Відповідно на 10-12 млрд. т щорічно зменшується кількість вільного атмосферного кисню. На розвинуті країни доводиться 63% загального обсягу забруднення природного середовища.

Особливу шкоду атмосфері наносить стрімко зростаюча кількість автомобілів і літаків. В 2000 р. викид шкідливих газів в атмосферу перевищів 50 млрд. т. Загазованість атмосфери зростає у всіх країнах, тому що усе більше збільшується спалювання різних видів палива: кам'яного вугілля, нафти, газу. Атмосфера не має непереборних для повітряних потоків границь. У цілому екологічна ситуація в атмосфері погіршується. Метеостанції всього миру, включаючи Південний полюс і острови на Тихому океані, зареєстрували збільшення змісту в атмосфері Землі вуглекислого газу.

Забруднення атмосфери вже зараз викликає багато несприятливих наслідків у результаті тісної взаємодії в ній різних процесів, пов'язаних із промисловою діяльністю людини. Наприклад, при спалюванні природного палива виділяється сірчистий ангідрид (двоокис сірки). Цей отрутний газ легко вступає в реакцію з водою і утворює слабку сірчану кислоту. «Кислотні дощі» наносять величезну втрату природі. Викликані викидами сотень мільйонів тонн у рік сірки і азоту, вони стали знищувати ліси, водні екосистеми, пам'ятники старовини, завдавати серйозної шкоди сільськогосподарській продукції, особливо овочам.

Кислотні дощі, що формуються над територією Америки вражають територію не тільки цієї країни, але й Канади, досягають Англії, випадають у Скандинавії, отруюючи озера, руйнуючи ґрунти, підриваючи здоров'я людей. Тільки в США вони щорічно завдають шкоди в 8 млрд. дол.

Загострилось останнім часом питання безпеки роботи атомних електростанцій, на яких у цей час в усьому світі виробляється 17% електроенергії. З 1971 по 1984 р. на них в 14 країнах мала місце 151 аварія. Атомна енергетика поставила ряд нових проблем підвищення безпеки як технічного, так і психологічного характеру - психологічної надійності й високого професіоналізму обслуговуючого персоналу. Так, система керування реактором четвертого блоку в Чорнобилі витримала чотири найгрубіші помилки персоналу і тільки на п'ятій здалася.

Наноситься удар і по прісній воді, запаси якої обмежені. За рік людство забирає у планети 3500 км³ води, а забруднює незмірно більше. Стрімко скорочується число чистих рік і озер, багато з яких зникають навічно з поверхні Землі. Основними джерелами забруднення рік, озер, морів є стічні води, пестициди, продукти ерозії, добрива, дезінфекційні засоби, підігріті води, радіоактивні речовини, морські й річкові перевезення нафти, її видобуток у прибережних районах. Смертельно небезпечні речовини, що містять ртуть, миш'як, свинець, цинк, у величезних кількостях скидаються в ріки багатьох континентів. Але навіть система очищення води для питва не витягає такі відходи промислового виробництва, як феноли і багато канцерогенних речовин.

Загострюється проблема питної води. Іде інтенсивне забруднення Світового океану, куди поряд зі скиданням промислових відходів виливається в результаті аварій, катастроф і просто несправностей на судах близько 19 млн. т нафти. Усе сильніше забруднюється море і у результаті росту розробок нафтогазових родовищ на шельфі. Підрахунки фахівців показують, що забруднення океану знижує його біологічну продуктивність не менш ніж на 20 млн. т. Вчені, океанологи, географи звертають увагу на безупинно зростаючу небезпеку отруєння океану. А мертвий океан - це мертва планета.

Наприклад, останнім часом італійські рибалки витягають сітки з хімічною зброєю. За словами заступника міністра Італії з Питань навколишнього середовища, з 1946-го по 1970-і роки застаріле військове спорядження скидали в море. За оцінками, на дні Адріатичного моря на східному узбережжі Італії лежить близько 20 000 бомб. За 1997 рік, 5 рибалок померли і 236 госпіталізовані в результаті впливу на них хімічних речовин, які витекли із проржавілих боєприпасів, що потрапили в їхній сітки. Постраждали не тільки територіальні води Італії. По оцінках 100 тис. т хімічних боєприпасів лежить на дні Балтійського моря. Подібні «смітники» є і у прибережних водах Японії, США, а також Великобританії. І це привід задуматися над тим, чи довго ще «протримається» океан?

Але не тільки атмосфера і гідросфера потрапили під удари стихії науково-технічного прогресу, важкі випробування випали і на частку літосфери, ґрунтового покриву Землі, тваринного і рослинного миру. Щорічно на Землі добувається 100 млрд. т. руди, горючих речовин, будівельних матеріалів, на полях розсіюється більше 500 млн. т. мінеральних добрив і понад 3 млн. т. хімікатів, третина з них змивається у водойми і попадає в атмосферу. У результаті нерозумного втручання людини в природні механізми, що діють на поверхні Землі, замість лісів і лугів виникають пустелі, зникають ріки, гине тваринний і рослинний світ. Недосконала агротехніка привела до того, що на земній кулі вже стало непридатним для сільського господарства понад 50 млн. га. земель. Щорічно з господарського оберту випадають нові мільйони гектарів. Росте ерозія ґрунтів. Не менше 17 тис. км². перетворилися в пустелі в результаті діяльності людини. За розрахунками екологів, 35% земель світу грозить перетворення в пустелю. Деградація суши йде зі швидкістю 44 га. у хвилину.