З грошовими коштами на поточному рахунку 2 страница

Дт 38 Кт 716 “Відшкодування раніше списаних активів”.

Питання для самоконтролю

1. Якими бухгалтерськими документами оформлюються операції з готівкою у касі?

2. В чому полягає касова дисципліна та які передбачені санкції за її порушення?

3. Яка заборгованість називається дебіторською та за яких умов вона може відображатись у балансі?

4. Яким чином класифікується дебіторська забогованість для цілей бухгалтерського обліку?

5. Яким чином здійснюється аналітичний облік розрахунків з покупцями, підзвітними особами. іншими дебіторами?

6. Чи можуть рахунки, що призначені для обліку розрахунків з дебіторами мати кредитове сальдо? Обгрунтуйте свою відповідь.

7. Яка дебіторська заборгованість не повинна підсумовуватись у валюту активу балансу при його складанні?

8. Яким чином визначається резерв сумнівних боргів та його сутність?

9. Чому на рахунку "Розрахунки з підзвітними особами" може бути дебетове, кредитове, або дебетове і кредитове сальдо одночасно?

10. На яких бухгалтерських рахунках обліковуються операції з дебіторами?

Література: [14, 24, 26, 27, 28, 36, 45, 46, 47, 65, 75, 76, 89, 96, 98]

Модуль 2. Облік господарських процесів

Змістовий модуль 2. Облік господарських процесів 2

Тема 10. Облік фінансових інвестицій

План вивчення теми:

1. Поняття фінансових інвестицій, їх класифікація та оцінка.

2. Документальне оформлення фінансових інвестицій.

3. Облік довгострокових фінансових інвестицій.

4. Облік поточних фінансових інвестицій.

1. Поняття фінансових інвестицій, їх класифікація та оцінка

Фінансова інвестиція - це господарська операція, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів.

Інвестування вільних коштів у фінансові інструменти передбачає різні цілі, основними з яких є одержання в майбутньому прибутку, перетворення вільних заощаджень у високоліквідні цінні папери, встановлення контролю над підприємством - емітентом тощо.

Методологічні засади формування інформації в обліку і фінансовій звітності про фінансові інвестиції наведено у ПБО 12 "Фінансові інвестиції" та 13 "Фінансові інструменти".

Для цілей обліку та відображення у фінансовій звітності фінансові інвестиції класифікуються за такими ознаками:

Ø довгострокові фінансові інвестиції (інвестиції на період більше одного року);

Ø поточні інвестиції (інвестиції на період менше одного року);

Ø еквіваленти грошових коштів - це короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості.

Кожна з цих видів інвестицій може бути у вигляді:

- інструментів капіталу (інвестицій у цінні папери);

- боргових інструментів;

- похідних інструментів.

Кожна з цих видів інвестицій може бути придбана з метою:

утримання безстроково (інструменти капіталу);

- утримання до погашення (боргові інструменти);

- подальшого перепродажу;

Залежно від рівня впливу інвестора на інвестоване підприємство інвестиції поділяються на:

Інвестиції в асоційовані підприємства - інвестору належить більше 25% вартості акцій і яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора.

Інвестиції в дочірні підприємства - інвестиції в підприємства, які перебувають під контролем материнського (холдингового) підприємства.

Інвестиції в спільну діяльність - інвестиції для ведення господарської діяльності, зі створенням або без створення юридичної особи, яка є об'єктом спільного контролю двох або більше сторін відповідно до письмової угоди між ними.

Методологія формування оцінки фінансових інвестицій при їх придбанні та відображенні у фінансовій звітності визначена у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 12 "Фінансові інвестиції". Згідно ПБО 12 облік і оцінка фінансових інвестицій здійснюється за кожною фінансовою інвестицією.

Первісна вартість фінансових інвестицій визначається за собівартістю їх придбання. Вона складається із ціни придбання, комісійних винагород, мита, зборів, інших витрат безпосередньо пов'язаних із придбанням.

На дату балансу фінансові інвестиції відображаються з використанням таких оцінок:

Ø за справедливою вартістю;

Ø за собівартістю з врахуванням зменшеної корисності;

Ø за амортизованою собівартістю;

Ø за вартістю, визначеною методом участі у капіталі.

Застосування того чи іншого методу визначення оцінки залежить від мети придбання інвестицій.

Таблиця 10.1

Собівартість фінансової інвестиції,

в залежності від способу придбання

Спосіб придбання фінансової інвестиції	Собівартість фінансової інвестиції
1. Придбання за грошові кошти	· сплачені грошові кошти · витрати, що безпосередньо пов'язані з придбанням
2. Придбання шляхом обміну на цінні папери власної емісії	· справедлива вартість переданих цінних паперів · витрати, що безпосередньо пов'язані із придбанням
3. Придбання шляхом обміну на інші активи	· справедлива вартість переданих активів · витрати, що безпосередньо пов'язані із придбанням

На дату балансу фінансові інвестиції відображаються за однією з таких оцінок:

- за справедливою вартістю;

- за собівартістю з врахуванням зменшеня корисності;

- за амортизованою собівартістю;

- за вартістю, визначеною за методом участі у капіталі.

Оцінка, за якою інвестиції відображаються у балансі залежать від мети придбання інвестиції, рівня впливу інвестора на інвестоване підприємство, строки, на який вони були придбані.

2. Документальне оформлення фінансових інвестицій.

Оформлення фінансових інвестицій здійснюється документально. Відносини між юридичною особою, що випустила цінні папери від свого імені (емітент) та їх власником (покупцем) засвідчуються передачею права володіння грошовими документами (цінними паперами).

Умовно весь документообіг з фінансових інвестицій можна поділити на:

Ø надходження фінансових інвестицій;

Ø переоцінка фінансових інвестицій;

Ø нарахування та одержання відсотків за інвестиціями;

Ø погашення і реалізація фінансових інвестицій

Згідно ПБО 12 існує три способи придбання фінансових інвестицій, які, за визначенням, повинні охоплювати всі можливі варіанти компенсації їхньої вартості:

- за кошти;

- в обмін на інші активи, відмінні від коштів;

- в обмін на цінні папери власної емісії

До цінних паперів належать акції, облігації, ощадні сертифікати тощо.

Передачу дольової участі у статутному капіталі акціонеру засвідчує акція. Цей документ без встановленого строку обігу. Розмір доходу (дивідендів) на акцію встановлюється загальними зборами акціонерів після закінчення фінансового року і виплачується за рахунок прибутку, який залишається у розпорядженні акціонерного товариства.

Облігації випускаються державними, орендними колективами та іншими підприємствами. Акціонерними товариствами випускаються облігації на суму, що не перевищує 25% установчого капіталу. Сплата відсотків по облігаціях підприємств здійснюється щорічно.

Ощадні сертифікати придбавають у банку. Зберігання ощадних сертифікатів аналогічне акціям та облігаціям.

Вексель застосовується для відстрочення боргових зобов'язань юридичної особи. Перехід права векселя засвідчується передаточним написом на векселі - індосаментом.. Векселі є прості і переказні.

Казначейські зобов'язання - це різновид цінних паперів на пред'явника, які розміщуються на добровільних засадах, посвідчують внесення їх тримачами грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу протягом всього терміну володіння цими цінними паперами. Випускаються вони у таких видах:

- короткострокові - до 1 року;

- середньострокові - від 1 до 5 років;

- довгострокові - від 5 до 25 років.

Приватизаційна діяльність з приватизаційними паперами здійснюється шляхом обміну приватизаційних паперів на паї, акції та здійснюється посередником від свого імені, за дорученням, за рахунок і на ім'я власника приватизаційних паперів.

3. Облік довгострокових фінансових інвестицій

Довгострокові фінансові інвестиції - це фінансові інвестиції на період понад один рік, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані у будь- який момент. До них відносяться:

- інвестиції, що утримуються до їх погашення;

- інвестиції в асоційовані підприємства;

- інвестиції у спільну діяльність;

- інщі фінансові інвестиції.

У Плані рахунків для обліку довгострокових інвестицій пердбачено рахунок 14 "Довгострокові фінансові інвестиції". Він має такі субрахунки:

141 "Інвестиц пов'язаним сторонам за методом участі у капіталі";

142 "Інші інвестиції пов'язаним сторонам";

143 "Інвестиції непов'язаним сторонам".

По дебету рахунків відображається вартість інвестицій, а по кредиту - їхнє вибуття (списання) чи зменшення вартості, одержання дивідендів від об'єктів інвестування, якщо облік ведеться за методом участі в капіталі. Аналітичний облік ведеться за видами фінансових інвестицій.

Бухгалтерський облік фінансових інвестицій ведеться в залежності відтого, за якими методами обліковуються інвестиції. Порядок облікових записів щодо надходження фінансових інвестицій визначається виходячи з джерела такого надходження. підприємства можуть купувати фінансові інвестиції, одержувати їх як внесок до статутного капіталу, а також в оплату заборгованостей.

Таблиця 10.2

Придбання довгострокових фінансових інвестицій

№ з/п	Зміст операції	Кореспон-денція рахунків	Сума, грн..
Дт	Кт
	Придбана частка (80%) у статутному капіталі ТОВ "Ліга" шляхом перерахування грошових коштів
	Придбана частка (10%) у статутному капіталі ТОВ, яке не є пов'язаною стороною шляхом передачі довгострокового векселя. Теперішня вартість векселя - 32000 грн..
	Придбання довгострокових інвестицій у торговця цінними паперами шляхом передачі поточних фінансових інвестицій (ринкова вартість переданих інвестицій - 30000 грн..)
	Придбання довгострокових фінансових інвестицій шляхом внеску товарів до статутного фонду інших підприємств (справедлива вартість переданих товарів - 60000 грн..)
	Списана собівартість переданих товарів
	Придбання довгострокових фінансових інвестицій шляхом внеску готової продукції до статутного фонду інших підприємств (справедлива вартість переданої продукції - 30000 грн..)
	Списана готова продукція за собівартістю
	Оприбутковані фінансові інвестиції придбані в кредит
	Одержані фінансові інвестиції в якості внесків до статутного капіталу

4. Облік поточних фінансових інвестицій.

Поточні фінансові інвестиції - це фінансові інвестиції терміном, що не перевищує одного року, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (окрім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів). Інвестиції можуть бути класифіковані як еквіваленти, якщо вони:

- вільно конвертуються у відому суму грошових коштів;

- характеризиуються незначним ризиком зміни вартості;

- мають короткий строк погашення (наприклад протягом 3 місяців).

До поточних інвестицій відносяться:

Ø еквіваленти грошових коштів;

Ø інші поточні фінансові інвестиції.

Еквіваленти грошових коштів, як правило утримуються для погашення короткострокових зобов'язань, а не для інвестиційних цілей. На рахунку 35 "Поточні фінансові інвестиції" ведеться облік наявності і руху поточних фінансових інвестицій і еквівалентів грошових коштів, у тому числі депозитних сертифікатів.

Таблиця 10.3

Облік поточних фінансових інвестицій

№ з/п	Зміст операції	Кореспонден-ція рахунків	Сума, грн..
Дт	Кт
	Придбання акцій, які вільно котуються на ринку (менше 5 % участі, непов'язана сторона) з метою перепродажу за рахунок короткострокових депозитних сертифікатів
	Списана балансова вартість переданих фінансових інвестицій (оцінка на попередню звітну дату - 40000 грн..)
	Збільшено балансову вартість фінансових інвестицій
	Зменшено балансову вартість фінансових інвестицій

Питання для самокнтролю

1. Поясніть сутність поняття "Фінансові інвестиції".

2. З якою метою здійснюються фінансові інвестиції?

3. Яким чином класифікуються фінансові інвестиції для цілей бухгалтерського обліку?

4. Які види фінансових інвестицій Ви знаєте?

5. За якою оцінкою фінансові інвестиції зараховуються на баланс та як вона визначається?

6. Яким чином здійснюється аналітичний облік фінансових інвестицій?

7. Яким чином здійснюється синтетичний облік довгострокових фінансових інвестицій?

8. Яким чином здійснюється синтетичний облік поточних фінансових інвестицій?

Література: [25, 38, 39, 96, 98, 102, 104]

Модуль 2. Облік господарських процесів

Змістовий модуль 2. Облік господарських процесів 2

Тема 11. Облік власного капіталу

План вивчення теми:

1. Облік формування та руху статутного капіталу.

2. Облік резервного капіталу.

3. Облік іншого власного капіталу.

4. Розкриття інформації про власний капітал у фінансовій звітності.

1. Облік формування та руху статутного капіталу

Статутний капітал є складовою власного капіталу підприємства. Визначення власного капіталу наведено у П(с)БО 1 "Фінансова звітність" і П(С)БО 2 "Баланс". Для вивчення питань теми слід ознайомитись із основними положеннями П(с)БО 5 "Звіт про власний капітал".

Власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Складові власного капіталу залежать від джерел формування. Внаслідок цього власний капітал можна поділити на 2 групи:

Вкладений капітал - сформований за рахунок внесків власників підприємства, а також внаслідок конвертування боргових зобов'язань підприємства в акції або частки (паї).

Накопичений капітал - сформований в результаті господарської діяльності підприємства

Вкладений капітал включає такі елементи:

- зареєстрований капітал (статутний капітал, пайовий капітал);

- додатково вкладений капітал (емісійний доход, інші внески). До накопиченого капіталу засновників понад зареєстрований статутний капітал) відносяться такі елементи:

- нерозподілений прибуток (непокриті збитки);

- резервний капітал;

- інший додатковий капітал.

Статутний капітал підприємства формується його власниками (учасниками під час створення підприємства). Економічний зміст статутного капіталу полягає в тому, щоб забезпечити підприємство матеріальними ресурсами потрібними для початку його діяльності. Законодавством встановлено види господарських товариств, які в обов’язковому порядку повинні формувати статутний капітал та визначено мінімальний його розмір. До їх числа належать товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю, акціонерні товариства, страхові компанії. Для конкретних видів господарських товариств (за видами діяльності) встановлені спеціальні правила відносно мінімального розміру статутного капіталу і додаткові обмеження відносно складу внесків засновників (учасників).

Протягом терміну діяльності підприємства статутний капітал може змінюватись (збільшуватись або зменшуватись). На зміни в статутному капіталі впливають багато факторів, які виникають у процесі господарської діяльності підприємства, таких, як отримання чистого прибутку (збитку) за звітний період, розподіл прибутку, виправлення помилок і змін в обліковій політиці, переоцінка необоротних активів, внески учасників, вилучення капіталу та інші події, які безпосередньо призводять до збільшення або зменшення власних коштів підприємства, його чистих активів (загальна сума активів – зобов’язання = капітал). В обліку ці події можна відображати лише після внесення змін до Державного реєстру.

У Плані рахунків для обліку статутного капіталу підприємства, створення різних резервів та отримання фінансування використовуються рахунки класу 4. За кредитом рахунків відображається збільшення відповідних його елементів, а за дебетом – зменшення.

Формування статутного капіталу відображається на рахунку 40 “Статутний капітал". На момент реєстрації підприємства на весь розмір зареєстрованого статутного капіталу у статутних документах, складається проводка: дебет 46 “Неоплачений капітал”, кредит 40 “Статутний капітал”. Найбільш популярною організаційно-правовою формою серед підприємств є товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ). На момент реєстрації ТОВ кожен з учасників (власників) повинен внести не менше 50% своєї долі у статутному капіталі, а протягом року після реєстрації, внести решту належних коштів, чи передати майно, яке має бути зараховане у статутний капітал. Якщо засновники не дотримуються таких вимог, статутний капітал підприємства повинен бути зменшений на розмір не внесених в термін внесків, а якщо це призведе до меншого, ніж встановлено законодавчо, розміру статутного капіталу, підприємство ліквідується. Фактичне внесення внесків відображається по дебету рахунків активів в залежності від виду внесених засобів та кредиту рахунку 46 “Неоплачений капітал”. Якщо внески вносяться матеріальними активами, їх вартість оцінюється за узгодженою власниками справедливою вартістю. На момент внесення усіх внесків кожним власником залишку на цьому рахунку вже не буде.

Приклад: Товариство з обмеженою відповідальністю “Салют” створене фізичними особами з метою виробництва шлакоблоку. Розмір статутного капіталу зареєстрованого у статутних документах становить 175000 грн.. Доля кожного з власників склала:

Крутов Н.Я. –70000 грн.. (10000 грн.. – грошима у банк, компресор для виробництва шлакоблоку справедливою вартістю 60000 грн..

Ухватов П.Н. – 25000 грн.. (сировина та матеріали для виробництва шлакоблоку справедливою вартістю 25000 грн..);

Раденко М.О. – 80000 грн..(приміщення для виробництва продукції справедливою вартістю 80000 грн..).

На дату реєстрації учасники внесли:

Крутов Н.Я – 3500 грн.. – в банк; компресор для виготовлення шлакоблоку справедливою вартістю 60000 грн..

Ухватов П.Н. – сировину і матеріали для виробництва шлакоблоку справедливою вартістю 20000 грн..

Раденко М.О – приміщення для виробництва справедливою вартістю 80000 грн..

Відображення наведених господарських операцій в обліку слід зробити таким чином:

На дату реєстрації підприємства: дебет 46 “Неоплачений капітал”, кредит 40 “Статутний капітал” на суму 175 000 грн..

На момент внесення внесків:

Дебет 31”Поточні рахунки у банку”, кредит 46 “Неоплачений капітал” на суму 3500 грн..;

Дебет 15 “Капітальні інвестиції”, кредит 46 “Неоплачений капітал” на суму 60000 грн..;

Дебет 20 “Виробничі запаси”, кредит 46 “Неоплачений капітал” на суму 20000 грн..;

Дебет 15 “Капітальні інвестиції”, кредит 46 “Неоплачений капітал” на суму 80000 грн..

Наступне внесення внесків відображається аналогічними записами.

Ліквідація ТОВ відбувається у зв'язку з обставинами, вказаними у статті 19 Закону про господарські товариства. Відповідальність за бухгалтерський облік господарських операцій, пов’язаних з ліквідацією, включаючи оцінку майна і зобов'язань підприємства і складання ліквідаційного балансу та фінансової звітності, покладається на ліквідаційну комісію, яка в триденний термін після її призначення повинна опублікувати в одному з офіційних органів преси інформацію про ліквідацію із зазначенням терміну подання кредиторами заяв про свої претензії. Якщо наявних коштів для розрахунку по своїх боргах підприємству не вистачає, воно розпродає частину свого майна і товарів.

На вартість реалізованих необоротних активів складаються проводки (при застосуванні обліку витрат рахунків 9 класу загального Плану рахунків):

Дт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» Кт 742 «Дохід від реалізації необоротних активів - на суму виручки від реалізації;

Дт 92 «Адміністративні витрати», Кт 641 «Розрахунки за податками» – на суму нарахованого податку на додану вартість;

Дт 972 «Собівартість реалізованих необоротних активів», 10 «Основні засоби», 12 «Нематеріальні активи» – на собівартість реалізованих активів;

Дт 13 «Знос необоротних активів», 10 «Основні засоби»,12 «Нематеріальні активи» – на суму зносу активів;

Дт 972 «Собівартість реалізованих необоротних активів», Кт 20, 661, 65, 13 тощо – на суму витрат пов'язаних з реалізацією активів.

Реалізація продукції та товарів відображається у встановленому порядку, а сума нарахованого ПДВ відображається при застосуванні для обліку витрат рахунків 9 класу, по дебету рахунку 92 «Адміністративні витрати», а залишок нерозпроданих товарів, МШП, кошти резервного і соціальних фондів розподіляються між учасниками ТОВ пропорційно їхній частці у статутному фонді.. В обліку ці операції відображаються такими проводками:

Дт 441 «Прибуток нерозподілений», Кт 672 «Розрахунки за іншими виплатами» – на вартість МШП, товарів тощо;

Дт 672 «Розрахунки за іншими виплатами», Кт 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 281 «Товари на складі» тощо;

Дт 43 «Резервний капітал», 42 «Дооцінка активів», Кт 441 «Прибуток нерозподілений» – на списані суми на фінансові результати;

Дт 441 «Прибуток нерозподілений», Кт 672 «Розрахунки за іншими виплатами» – на суми розподіленого між учасниками прибутку;

Дт 672 «Розрахунки за іншими виплатами», Кт 442 «Непокриті збитки» – на збитки від ліквідації.

Відображення сум повернення внесків до статутного фонду учасникам відображається записом:

Дт 40 «Статутний капітал», Кт 672 «Розрахунки за іншими виплатами».

В акціонерних товариствах (далі – АТ) формування статутного капіталу відображається в обліку в такому ж порядку, але облік змін статутного капіталу пов’язаний не з обліком внесків кожного учасника, а обліком акцій власної емісії. Особи, що підписалися на акції, повинні внести не менше 30% їх номінальної вартості, а якщо всі акції розподілені між засновниками, то –50%. Акціонери не можуть вимагати від АТ внесеного ними капіталу, за виключенням реорганізації та ліквідації товариства. Повертається споживча вартість капіталу шляхом продажу належних їм акцій на фондовому ринку.

Збільшення статутного капіталу АТ може здійснюватись шляхом:

1) збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості;

2) збільшення номінальної вартості акцій.

Зменшення статутного капіталу здійснюється шляхом:

1) зменшення кількості акцій (шляхом викупу частини власних акцій у акціонерів та їх анулювання);

2) зменшення номінальної вартості акцій.

У випадку зменшення статутного капіталу шляхом зменшення номінальної вартості акцій, акції попереднього випуску обмінюються на акції нового випуску з меншим номіналом у співвідношенні “один до одного”.

Приклад: Статутний капітал, який становив 100 000 грн.. (100 000 акцій, номіналом 1 грн..), за рішенням загальних зборів був зменшений на 50 000 грн.. тобто новий статутний капітал складає 50 000 грн.. (100 000 акцій номіналом 0,5 грн..). Таким чином, замість однієї старої акції номіналом 1 грн.. буде отримано нова акція номіналом 0,5 грн.. При цьому акціонерне товариство відшкодовує власникам збитки, пов’язані із зменшенням статутного фонду.

В бухгалтерському обліку ця операція буде відображена записом:

Дебет 40 “Статутний капітал”, кредит 672 “Розрахунки по інших виплатах” на суму 50000 грн..

Збільшення статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку відображається записом: дебет рахунку 443 “Прибуток, використаний у звітному періоді”, кредит 40 “Статутний капітал”.

На кінець звітного періоду інформація про наявність і розміри власного капіталу наводиться у формах фінансової звітності №1 “Баланс” або № 1-М Фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва.

2. Облік резервного капіталу

Резервний капітал - це сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства, або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

Резервний капітал формується за рахунок щорічного відрахування до резервного фонду не менше 5% від суми чистого прибутку до досягнення його 25% розміру статутного фонду. Для обліку резервного капіталу планом рахунків передбачено рахунок 43 "Резервний капітал". Рахунок пасивний, по кредиту відображається збільшення резервного капіталу, по дебету - його використання.

Приклад: Чистий прибуток за звітний рік склав 50 000 грн.. Зборами учасників було вирішено направити 5% чистого прибутку на збільшення резервного капіталу.

В обліку буде здійснено запис:

Дт 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді",

Кт 43 "Резервний капітал".

3. Облік іншого власного капіталу

Інший додатковий капітал включає такі види додаткового капіталу:

- капітал від дооцінки необоротних активів;

- дарчий капітал - вартість безоплатно отриманих активів.

Інший додатковий капітал є "майбутнім нерозподіленим прибутком під сумнівом", оскільки відповідні їм суми активів мають пройти перевірку часом для остаточного підтвердження достовірності їх оцінки. У процесі використання необоротних активів пов'язані з ними суми іншого додаткового капіталу кінець кінцем приєднуються до результатів діяльності підприємства, або списуються (коригуються), якщо вони не підтвердилися.

Приклад: Підприємство безкоштовно отримало у власність автомобіль. Справедлива вартість автомобіля 100 000 грн.. Інший додатковий капітал (в частині безоплатно отриманих активів) у такому випадку збільшується на суму, яка дорівнює справедливій вартості отриманого автомобіля - на 100 000 грн.. Через рік той самий автомобіль дооцінили на 20 000 грн.. внаслідок зростання його справедливої вартості. Інший додатковий капітал (дооцінка активів) зросте відповідно на 20 000 грн..

Дооцінка необоротних активів, які раніше не уцінювались, відображається записом:

Дт 10, 11, 12, 15 (відповідні рахунки класу 1) на суму дооцінки первісної вартості;

Кт 423 "Дооцінка активів" - на суму дооцінки до справедливої вартості залишкової вартості об'єктів;

Кт 13 "Знос необоротних активів" - на суму дооцінки накопиченого зносу.

Уцінка необоротних активів, які раніше не дооцінювались, відображається записом:

Дт 975 "Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій" - на суму уцінки залишкової вартості активу;

Кт 13 "Знос необоротних активів - на суму уцінки накопиченого зносу;

Кт 10, 11, 12, 15 (відповідні рахунки класу 1) - на суму уцінки первісної вартості активу.