Контокорентна форма

( найменування рахунка )

Проводка	Зміст запису	Дебет	Кредит
дата	№

Кількісно-сумові регістри використовують для обліку матеріальних цінностей, рух яких обліковують у натуральному і грошових вимірниках.

Таблиця 5.8

Кількісно-сумова форма

(найменування рахунка)

Проводка	Зміст запису	Ціна	Надходження	Видаток	Залишок
дата	№	кіль- кість	сума	кіль- кість	сума	кіль- кість	сума

Регістри кількісно-сортового обліку застосовуються для сортового обліку товарно-матеріальних цінностей на складах підприємств і організацій.

Таблиця 5.9

Кількісно-сортова форма

(найменування рахунків)

Дата	№ доку- мен-та	Від кого одержано або кому відпущено	Сорт	Розмір	Ціна	Контроль (підпис і дата)
Надход-ження	Видок	Залишок

Шахові облікові регістри побудовані так, щоб кожна записана сума характеризувала дві ознаки: рахунок, який дебетується і рахунок, який кредитується; вид витрат і місце іх здійснення тощо. У цих регістрах сума господарської операції записується тільки один раз і відображається одночасно по дебету і кредиту кореспондуючих рахунків, що забезпечує не тільки скорочення облікових записів, а й іх наочність. Шахова будова облікових регістрів широко використовується при зведеннях і групуваннях облікових записів за певний період, а також при журнально-ордерній формі бухгалтерського обліку.

Крім розглянутих, у бухгалтерському обліку використовуються й інші облікові регістри залежно від змісту здійснюваних операцій.

Використання певної сукупності облікових регістрів визначає назви форм обліку. Насьогодні використовують такі форми обліку:

1. Меморіально-ордерна форма бухгалтерського обліку.

Використовують найчастіше на невеликих підприємствах, які не займаються комерційною діяльністю. Сутність форми полягає в тому, що на підставі первинних документів складають меморіальні ордери, в яких вказують кореспонденцію рахунків за господарськими операціями та її суму з обов'язковим посиланням на документ, що слугує підставою для записів. Меморіальні ордери складають на спеціальних бланках або безпосередньо в документі, якщо на ньому відтворена форма ордера.

З меморіальних ордерів дані переносяться у реєстраційний журнал, де ведеться хронологічний облік господарських операцій. Аналітичний облік ведеться в регістрах аналітичного обліку за даними, в яких складається оборотна відомість за аналітичними рахунками. Синтетичний облік ведеться у Головній книзі, на основі якої складається оборотна відомість за синтетичними рахунками, бухгалтерський баланс та інші звітні форми (рис. 5.1).

Рис. 5.1. Схема меморіально-ордерної форми бухгалтерського обліку 2. Журнально - ордерна форма бухгалтерського обліку. Побудована на принципі систематизації та накопичування даних з первинних документів безпосередньо у журналах -ордерах, в яких облік здебільшего синтетичний і аналітичний суміщений. Журнали-ордери є основними регістрами при цій формі обліку, але використовуються також і інші регістри аналітичного обліку: відомості, таблиці, книги і картки. В кінці місяця підсумкові дані кредитових оборотів із журналів-ордерів переносять до Головної книги, яка відкривається на рік та в якій підраховують обороти по дебету кожного рахунка. Головну книгу використовують для узагальнення даних журналів-ордерів, взаємної перевірки зроблених записів по окремих рахунках і складання звітного балансу. Послідовність облікових записів при журнально-ордерній формі наведено на рис. 5.2.

Рис. 5.2. Схема журнально - ордерної форми бухгалтерського обліку

3. Автоматизована форма бухгалтерського обліку.

Найбільша кількість помилок в обліку при паперовій технології виникає на етапі переносу даних з одного облікового регістру до другого, а також при складанні різноманітних довідок і звітів. Використання автоматизованого обліку дасть змогу повністю звільнитися від такого роду помилок, оскільки як правило при автоматизованому обліку ведеться тільки один обліковий регістр, всі інші формуються автоматично і ризик помилки при переносі даних між регістрами обліку дорівнює нулю. Використання засобів автоматизації дає змогу практично повністю вирішити цю проблему, протягом лічених хвилин підготовити найрізноманітніші й деталізовані бухгалтерські дані.

Автоматизація не лише підвищує якість обліку, а й якість бізнесу підприємства. Тому вибір засобів автоматизації завжди має здійснюватися безпосередньо зацікавленими спеціалістами бухгалтером і керівником.

Питання для самоконтролю

1. З якою метою складаються первинні бухгалтерські документи?

2. Поняття типових первинних документів та їх застосування.

3. Що таке документооборот та в чому полягають його правила?

4. Які способи виправлення помилок у бухгалтерських документах Ви знаєте?

5. В чому полягає метод "червоне сторно" та коли його застосовують?

6. За якими ознаками класифікують бухгалтерські документи?

7. Поясніть призначення інвентаризації та її сутність

8. Ким та в які строки проводиться інвентаризація?

9. З яких етапів складається робота комісії? Поясніть вид робіт за кожним етапом.

10. Яким чином відображаються в обліку результати інвентаризації?

11. Який зміст покладений в поняття "Форма бухгалтерського обліку"?

12. Які види облікових регістрів застосовуються для систематизації і узагальнення даних бухгалтерського обліку?

Література: [56, 57, 58, 64, 66, 94, 95, 99, 100]

Модуль 2. Облік господарських процесів

Змістовий модуль 1. Облік господарських процесів 1

Тема 6. Облік необоротних активів

План вивчення теми

1. Поняття про необоротні активи.

2. Необоротні матеріальні активи, їх класифікація та оценка.

3. Нематеріальні активи, їх класифікація та оценка.

4. Аналітичний і синтетичний облік необоротних активів.

5. Амортизація (знос) основних засобів і нематеріальних активів.

6. Облік операцій з основними засобами.

1. Поняття про необоротні активи

Необоротні активи - це інвестиції підприємства в матеріальні, нематеріальні і фінансові ресурси, термін використання яких перевищує 12 місяців (або операційний цикл, якщо він триває більше 12 місяців). Необоротні активи можуть мати матеріальну основу і можуть її не мати (таблиця 6.1).

Таблиця 6.1

Інформація про необоротні активи

Необоротні активи	Однорідні групи необоротних активів	Приклади необоротних активів	Аналітичний облік
Необоротні матеріальні активи	основні засоби	будівлі, машини, меблі, обладнання тощо	- за кожним інвентарним об’єктом; - за видами активів; - за місцями їх використання; - за матеріально-відповідальними особами
інші необоротні матеріальні активи: в т.ч. малоцінні необоротні матеріальні активи	паркани, тара, бібліотечні фонди
калькулятори, вентилятори, телефонні апарати
Необоротні активи, що не мають фізичної субстанції	Нематеріальні активи	права власності, вартість придбаних ліцензіїй, патентів тощо	- за видами активів; - за місцями їх використання; - за матеріально-відповідальними особами

Продовження таблиці 6.1

	Довгострокові фінансові інвестиції	інвенстиції, які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	- за видами фінансових вкладень; - за об'єктами інвестування;
Капітальні інвестиції	витрати на придбання або виготовлення матеріальних і нематеріальних необоротних активів	- за видами основних засобів; - за видами інших необоротних матеріальних активів; - за видами нематеріальних активів; - за окремими об'єктами капітальних вкладень
	Довгострокова дебіторська заборгованість	заборгованість за передане у фінансову оренду майно, довгострокові позики	- по кожному дебітору; - по видах заборгованості; - по строках виникнення і погашення заборгованості
	Гудвил	перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних активів і зобов'язань	- за об'єктами придбання

Необоротні активи визнаються і відображаються в балансі у разі, якщо:

1. Існує ймовірність, що від використання цих активів підприємство отримає економічну вигоду у майбутньому;

2. Їх вартість може бути достовірно визначена

Для нематеріальних активів у ПБО 8 критерії визнання визначені ще й окремо для таких, що отримані у результаті розробки.

2. Необоротні матеріальні активи, їх класифікація та оцінка

Для цілей бухгалтерського обліку необоротні матеріальні активи класифікують за однорідними групами. Основні засоби класифікують за такими групами:

1. Основні засоби

2. Інші необоротні матеріальні активи

3. Незавершені капітальні інвестиції

Основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам, або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довше за рік).

Інші необоротні матеріальні активи – матеріальні активи, які не відносяться ні до основних засобів, ні до нематеріальних активів.

Незавершені капітальні інвестиції - накопичені витрати на придбання основних засобів або інших необоротних матеріальних активів не введених в експлуатацію, або не переданих в роботу.

Необоротні матеріальні активи діляться на виробничі і невиробничі.

Виробничі необоротні матеріальні активи беруть участь у кількох виробничих циклах, зберігають натуральну форму і переносять свою вартість на готову продукцію частинами протягом терміну їх використання, в міру зносу.

Невиробничі необоротні матеріальні активи функціонують у галузях невиробничої сфери і не беруть безпосередньої участі в процесі виробництва та призначені для невиробничого споживання

(наприклад, будівля офісу належить до основних засобів виробничого призначення, а будівля медпункту також відноситься до основних засобів, але невиробничого призначення).

Методологічні засади формування інформації в обліку та фінансовій звітності про основні засоби і інші необоротні матеріальні активи визначені у ПБО 7 “Основні засоби".

В процесі придбання і використання необоротних матеріальних активів важливе значення має визначення їх оцінки. Виділяють такі види їх оцінки:

Первісна вартість – вартість, за якою основний засіб зараховується на баланс. Вона складається із суми грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених на придбання (створення) необоротних активів.

Ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від ліквідації (реалізації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації) за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).

Переоцінена в артість - вартість необоротних активів після їх переоцінки.

Залишкова вартість – визначається як різниця між первісною вартістю активів і сумою їх зносу на дату балансу (ця вартість підсумовується у валюту активу балансу).

Вартість, що амортизується - первісна або переоцінена вартість активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості

Справедливавартість – сума по якій може бути здійснено обмін актива, або оплата його зобов’язань в результаті операції між (проінформованими) зацікавленими і незалежними сторонами.

Зараховуються на баланс основні засоби і інші необоротні матеріальні активи в резултаті придбання, яке може здійснюватись різними способами:

1. Придбання за оплатою нових і б/у об’єктів;

2. Будівництва, чи виготовлення власними силами;

3. Реконструкції, розширення, технічного оснащення діючих потужностей;

4. Безоплатного одержанная;

5. Отримання до статутного фонду у якості внесків тощо.

Первісна вартість необоротних матеріальних активів формується із витрат в залежності від способу придбання.

Необоротні матеріальні активи надходять на підприємство у порядку капітальних інвестицій, облік яких ведеться на рахунку 15 “Капітальні інвестиції”. По дебету цього рахунку формується їх первісна вартість, за якою вони зараховуються на баланс.

Таблиця 6.2

Формування первісної вартості

необоротних матеріальних активів

Спосіб придбання	Витрати, що формують первісну вартість
Купівля:	· покупна вартість придбаних активів; · витрати пов’язані із транспортуванням, монтажем; · витрати пов’язані із поліпшенням об’єкту для збільшення економічних вигід у майбутньому; · мито, непрямі податки, що не відшкодовуються державою.
Виготовлення:	· фактичні витрати на виготовлення; · витрати пов’язані із транспортуванням, монтажем. або поліпшенням: мито, непрямі податки, що не відшкодовуються державою
Внески до статутного фонду:	· справедлива вартість з врахуванням витрат перерахованих у п.8 ПБО 7
Придбання через обмін на подібні	· справедлива вартість з врахуванням витрат перерахованих у п.8 ПБО 7
Придбання через обмін на неподібні	· справедлива вартість переданого засобу збільшену (зменшену) на суму грошей або їх еквівалентів, яка була отримана в результаті обміну з врахуванням витрат перерахованих у п.8 ПБО 7
Придбання безкоштовно	· справедлива вартість на дату отримання з врахуванням витрат перерахованих у п.8 ПБО 7
Переведення із оборотних активів товарів, готової продукці:	· собівартість, що визначається за ПБО 9, 16 з врахуванням витрат перерахованих у п.8 ПБО 7

3. Нематеріальні активи, їх класифікація та їх оцінка

Нематеріальні активи – це немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані (відокремлені від підприємства) та утримуватись підприємством з метою використання більше 12 місяців) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам (ліцензії, товарні знаки, патенти, програмне забезпечення для комп’ютерів, авторські права тощо). Методологічні засади формування інформації про нематеріальні активи в обліку та фінансовій звітності наведені у ПБО 8 "Нематеріальні активи".

Зараховуються на баланс нематеріальні активи в результаті придбання, яке може здійснюватись різними способами: купівлі, виготовленні власними силами, обміну на інші подібні чи неподібні активи.

При зарахуванні на баланс нематеріальні активи оцінюються аналогічно основним засобам.

4. Аналітичний і синтетичний облік необоротних активів

Аналітичний облік необоротних активів починається з документального оформлення операцій з ними. Документальне оформлення необоротних активів здійснюється на кожному етапі їх руху:

1 придбанні;

2. вибутті;

3. інших операціях (нарахуванні амортизації (зносу), передача у ремонт та отримання з ремонту тощо).

Типові форми первинного обліку основних засобів затверджені наказом Мінстату України № 352.

Таблиця 6.3

Типові первинні документи з обліку необортних активів

Форма документу	Призначення документу
ОЗ -1	Акт прийманні-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів
ОЗ – 2	Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів
ОЗ – 3	Акт на списання основних засобів
ОЗ – 4	Акт на списання автотранспортних засобів
ОЗ – 6	Інвентарна картка обліку основних засобів
ОЗ – 8	Картка обліку руху основних засобів
ОЗ – 9	Інвентарний список основних засобів (за місцями їх надходження, експлуатації)
ОЗ - 14	Розрахунок амортизації основних засобів (для промислових підприємств)
ОЗ – 15	Розрахунок амортизації основних засобів (для будівельних підприємств)
ОЗ -16	Розрахунок амортизації основних засобів (для автотранспортних підприємств)

Необоротні активи вводяться в експлуатацію призначеною керівником постійно діючою комісією. На момент введення в експлуатацію основних засобів заповнюється інвентарна картка, до якої вносяться такі дані:

а) інвентарний номер об'єкту;

б) термін використання об’єкту (років);

в) ліквідаційну вартість.

Інвентарний номер надається кожному матеріальному об’єкту необоротних активів на весь термін його використання для аналітичного обліку та забезпечення спостереження активів за використанням у місцях експлуатації. Номери об’єктів, які вибули не присвоюються новим об’єктам до закінчення терміну зберігання документів.

Дані про кожний інвентарний об’єкт заносяться до інвентарної картки, які групуються при їх зберіганні за виділеними групами:

а) об'єкти в експлуатації;

б) об'єкти тимчасово не експлуатуються (кап. ремонт, реконструкція, інше поліпшення і консервація тощо);

Аналітичний облік необоротних активів ведеться за такими ознаками:

1. за кожним інвентарним об’єктом;

2. за видами активів;

3. за місцями їх експлуатації;

4. за матеріально-відповідальними особами.

Для цілей організації бухгалтерського обліку необоротні активи згруповані у групи за однаковими ознаками. Для кожної групи призначений окремий рахунок у плані рахунків.

10 «Основні засоби»;

11 «Інші необоротні матеріальні активи»;

12 «Нематеріальні активи»;

14 "Довгострокові фінансові інвестиції";

15 «Капітальні інвестиції», які мають субрахунки для більш детального обліку;

16 "Довгострокова дебіторська заборгованість".

Рахунки активні. По дебету цих рахунків відображається первісна вартість активів, по кредиту – їх вибуття, або зменшення первісної вартості. У балансі основні засоби і нематеріальні активи показуються за первісною вартістю, яка не змінюється протягом усього терміну використання активів (при умові, що не відбувалось їх покращення).

Первісна вартість основних засобів, нематеріальних активів і інших необоротних матеріальних активів формується на рахунку 15 «Капітальні інвестиції», до якого відкриваються субрахунки. По дебету цього рахунку збираються усі витрати, з яких формується первісна вартість необоротних активів. Після введення об’єктів в експлуатацію (видачу в роботу) на підставі акту, усі накопичені на рахунку витрати списуються з К-ту рахунку 15 в дебет рахунків 10 «Основні засоби», 11 "Інші необоротні активи", 12 "Нематеріальні активи".

Приклад: Підприємство отримало від постачальника з відстроченням платежу верстат для використання у вирбництві. Купівельна вартість склала 24000 грн. (сума включає ПДВ 20%, податкова накладана отримана). Для використання за призначенням на монтаж, налагодження і установку верстата було здійснено такі витрати:

- списано будівельних матеріалів на суму 250 грн..;

- використано сировини і матеріалів на суму 150 грн..;

- використано мастильних матеріалів на суму 12 грн..;

- нараховано заробітну плату робітникам, що виконували налагоджувальні роботи в сумі 2500 грн.;

- нараховано на фонд оплати праці збори до фондів соціального захисту 950 грн..

На підставі акту верстат введено в експлуатацію.

Записи в обліку по формуванню первісної вартості верстата такі:

Таблиця 6.4

Журнал реєстрації господарських операцій

№ з\п	Зміст операції	Дт	Кт	Сума, грн.
	Отримано верстат від постачальника
	Відображено податкові розрахунки з ПДВ
	Списані будівельні матеріали
	Списана сировина і матеріали
	Списані мастильні матеріали
	Нараховано заробітну плату
	нараховано внески до фондів соціального захисту
	Введено верстат в експлуатацією за первісною вартістю

Певні особливості відображення в обліку мають малоцінні необоротні матеріальні активи. Їх первсна вартість також формується по дебету рахунку 15 "Капітальні інвестиції" на субрахунку 153 "Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів". На цьому рахунку вони обліковуються до моменту видачі їх в роботу. На момент видачі їх у роботу сформована первісна вартість списується на субрахунок 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи", а розрахована за прийнятим на підприємстві методом сума зносу, в залежності від місця і цілі використання МНМА, відноситься на відповідний рахунок витрат.

4. Амортизація (знос) необоротних активів

В процесі використання необоротні активи поступово зношуються внаслідок чого від їх використання все менше й менше очікується в майбутньому економічних вигод, зменшується їх залишкова вартість на суму зносу.

Амортизація (знос) необоротних активів - це систематичний розподіл вартості необоротного активу, що амортизується (первісна вартість – ліквідаційна) упродовж терміну його корисного використання (експлуатації). Іншими словами, витрати на придбання необоротного активу поступово переносяться на собівартість продукції або інші витрати періоду протягом терміну корисного використання активу щомісяця в сумі нарахованої амортизації.

Амортизації підлягає не первісна вартість об’єкту, а амортизаційна, яка розраховується таким чином:

Амортизаційна вартість = Первісна вартість - Ліквідаційна вартість

Амортизація основних засобів.

Об’єктом амортизації є вартість основних засобів (крім вартості землі і незавершених капітальних інвестицій).

Нарахування амортизації здійснюється протягом усього терміну корисного використання щомісяця, починаючи з наступного місяця після зарахування об'єкта амортизації (зносу) на баланс, призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудування, консерваціії та припиняється з наступного місяця після списання його з балансу. Строк корисного використання встановлюється комісією при введенні об’єктів в експлуатацію (передачі в роботу) із врахуванням таких факторів:

1. Очікуваної потужності або фізичної продуктивності об’єкту);

2. Очікуваного фізичного зносу;

3. Морального зносу внаслідок технічного прогресу або зміни попиту);

4. Правових чи інших обмежень по використанню об’єкту (термін оренди тощо).

Термін експлуатації об’єкту може змінюватись у випадку:

- зміни технології виробництва або попиту на ринку продукції,. яка виготовляється з допомогою цього об’єкта;

- капіталізації майбутніх витрат пов’язаних з використанням активу, які покращують його стан. Це впливає на величину амортизації.

Приклад: Первісний строк корисної служби об’єкту був встановлений –10 років. Річна норма амортизації при цьому складала – 10%. Через 4 роки експлуатації строк корисної служби об’єкту знизився з 10 років до 8., тобто в майбутньому об’єкт буде використовуватись не 6 років, а 4. Норма амортизації на ці 4 роки повинна бути збільшена у 1,5 рази.

(10 – 4): 4 = 1,5.

Таким чином, наступні 4 роки амортизація буде нараховуватись у розмірі 15%, а не 10, як планувалося.

У відповідності із ПБО 7. підприємство може обрати для кожної однорідної групи засобів один з наведених методів нарахування амортизації. Інформація про методи нарахування амортизації повинна бути зафіксовано у обліковій політиці. ПБО 7 передбачає такі методи нарахування амортизації:

1. Прямолінійний;

2. Виробничий;

3. Зменшення залишкової вартості;

4. Прискореного зменшення залишкової вартості;

5. Кумулятивний;

6. Податковий.

Найбільш застосовуваними є такі методи нарахування амортизації:

1. Прямолінійний метод (рівномірний). Річна сума амортизації за цим методом визначається діленням вартості, що вамортизується на термін корисного використання (рік). Місячна сума амортизації визначається діленням річної суми на 12 місяців.

Річна сума амортизації = Первісна вартість - Ліквідаційна вартість Строк корисного використання (рік)

Місячна сума амортизації = Річна сума амортизації

12 міс

Приклад: Первісна вартість будівлі, що використовуються для цілей управління підприємством - 180.000 грн., ліквідаційна вартість - 2400 грн., строк корисного використання - 30 років.

Сума місячної амортизації = 180 000 - 2400 = 493 грн.

30 х 12

2 Виробничий метод. М ісячна сума амортизації визначається множенням вартості, що амортизується на виробничий коефіцієнт

Місячна сума амортизації = Фактичний місячний обсяг діяльності х Виробничий коефіцієнт (К)

(Первісна вартість – ліквідаційна вартість)

К = Загальний обсяг діяльності,

запланований підприємством

з використанням цього об'єкта

Приклад: Первісна вартість виробничого обладнання 86000 грн., ліквідаційна вартість - 1400; термін корисного використання - 8 років;запланований обсяг продукціїї за термін корисного використання- 700 000 шт, фактичний обсяг виготовленої продукції з використанням цього обладнання - 1000 шт.

К = (86000 - 1400): 700 000 = 0,12;

Місячна сума амортизації = 0,12 х 1000 шт = 120 грн.

1. Кумулятивний метод. Річна сума амортизації визначається множенням вартості, що амортизується, на кумулятивний коефіцієнт.

Кількість років, що залишається до кінця

Кумулятивний корисного терміну використання

коефіцієнт (К.к) =

Сума чисел років корисного використання

Річна сума амортизації = (Первісна вартість - Ліквідаційна) х К.к;

Місячна норма амортизації = Річна сума.

Приклад: Первісна вартість трансформатора, що використовується для обслуговування виробництва 46800 грн., ліквідаційна вартість - 900 грн., термін корисного використання 18 років, фактично використовувався - 4 роки.

К.к = (8 - 4): (1+2+3+4+5+6+7+8) = 4: 36 = 0,11;

Сума амортизації за місяць = (46800 - 900) х 0,11: 12 = 421 грн.

Амортизація необоротних активів відображається на рах 13 «Знос необоротних активів», який також має субрахунки. Рахунок контрактивний і інформація на ньому відображається, як на пасивному рахунку. По кредиту рахунку відображаються щомісяця суми нарахованої амортизації, по дебету – її списання.

Приклад. Нарахована амортизація за звітний місяць основних засобів, що використовуються:

- будівлі для управління підприємством Дт 92 Кт 131 493 грн.;

- обладнання для виробництва продукції Дт 23 Кт 131 120 грн.;

- трансформатора для обслуговування основного виробництва Дт 91 Кт 131 421 грн.

Амортизація інших необоротних матеріальних активів.

Згідно ПБО 7 амортизація інших необоротних матеріальних активів нараховується за такими методами:

1. Прямолінійний;

2. Виробничий.

Нарахування зносу малоцінних необоротних матеріальних активів (далі МНМА) здійснюється такими методами:

1. Прямолінійний;

2. Виробничий;

3. 50% або 100% нарахування зносу вартості об’єктів при видачі об’єктів у роботу.

Якщо для нарахуванняя зносу використовується метод, за яким на момент видачі активу нараховується знос в розмірі 50% його вартості, то записи в обліку будуть такі:

1. Переданий в роботу у виробництво малоцінний необоротний матеріальний актив (МНМА)

Дт 112 Кт 153 - 780 грн.

2. Одночасно нараховано знос (50%)

Дт 23 Кт 132 - 390 грн.

На момент списання активу з обліку внаслідок його непридатності, нараховуються знос в розмірі решти 50% його вартості та відображається списання його з балансу.

1. Нараховано знос (50%) при списанні МНМА

Дт23 Кт 132 - 390 грн.

2. Списано МНМА з обліку (на всю вартість)

Дт 132 Кт 112 - 780 грн.

Якщо для нарахуванняя зносу використовується метод, за яким на момент видачі активу нараховується знос в розмірі 100% його вартості, то записи в обліку будуть такі:

1. Переданий в роботу у виробництво малоцінний необоротний матеріальний актив (МНМА)

Дт 112 Кт - 153 - 780 грн.

2. Одночасно нараховано знос (100%)

Дт 23 Кт 132 - 780 грн.

3. Списано МНМА з обліку (на всю вартість)

Дт 132 Кт 112 - 780 грн.

Аналітичний облік списаного об'єкту продовжується вестись в натуральних одиницях виміру у матеріально-відповідальної особи до момента складання акту про його непридатність.

Амортизація нематеріальних активів

Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом терміну їх корисного використання встановленим підприємством, але не більше 20 років.

Метод нарахування амортизації обирається підприємством самостійно, виходячи із умов отримання економічних вигід. якщо такі умови визначити неможливо, застосовується прямолінійний метод.

Розрахунок амортизації при застосуванні будь-яких методів здійснюється згідно ПБО 7 "Основні засоби".

Ліквідаційна вартість нематеріальних активів прирівнюється нулю, крім таких випадків:

- якщо в кінці строка корисного використання нематеріальний актив буде купуватись іншою особою;

- якщо ліквідаційну вартість можна визначити.

5. Облік операцій з основними засобами

Ремонт основних засобів.

Він буває двох видів:з метою поліпшення об'єкта і з метою підтримання об'єкта в робочому стані.

1. При поліпшенні об’єкта основного засобу (модернізації, модифікації, добудови, реконструкції, дообладнання тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від засобу, первісна вартість об’єкта збільшується на суму поліпшення. Об'єкт виводиться з експлуатації на період ремонту проводкою: Дт 15 Кт 10 (виведення з експлуатації основного засобу за первісною вартістю). Нарахування амортизації припиняється з наступного після виведення з експлуатації місяця. Витрати на ремонт призводять до збільшення капітальних інвестицій вкладених в основний засіб і відображаються в обліку такими записами:

Дт 15 Кт 20 - на вартість використаних виробничих запасів;

Дт 15 Кт 13 - на суму нарахованої амортизації використаних основних засобів чи зносу використаних малоцінних необоротних матеріальних активів;

Дт 15 Кт 631 - на вартість послуг сторонніх підприємств і організацій;

Дт 15 Кт 66, 65 - на суму нарахованої зарплати і нарахувань на неї робітникам власного підприємства, що виконували ремонтні роботи тощо.

Після закінчення ремонту на підставі акту об'єкт вводитсья в експлуатацію вже за новою первісною вартістю проводкою:

Дт 10 Кт 15 - на всю суму, що накопичилась по даному об'єкту по Дт рахунку 15.

2. При ремонті, що здійснюється для підтримки засобу у робочому стані, первісна вартість основного засобу не змінюється, При такому ремонті об'єкт не виводиться з експлуатації, нарахування амортизації не припиняється. Витрати на ремонт відносяться до витрат поточного періоду в залежності від функціонального призначення об’єкту; (Дт 92, 93, 94 Кт 20, 13, 63, 66, 65 тощо – на суми витрат по ремонту).

Облік вибуття необоротних активів

Необоротні активи вибувають з різних обставин: продажу, ліквідації, безоплатній передачі тощо. Операції пов'язані з вибуттям необоротних активів відносяться до звичайної діяльності. Необхідно вміти визначати оцінку вибувших необоротних активів та відображати операції по вибуттю в обліку.

При вибутті з обліку повинна списатись первісна вартість необоротного активу, за якою він зарахований на баланс. Але протягом терміну використання об'єкт зносився і сума його зносу накопичилась по Кт рах 13. Тому списання первісної вартості об'єкту з обліку здійснюється двома записами з:

Кт-у рах. 10 - на залишкову вартість об'єкту;

Кт-у рах. 10 - на суму накопиченого зносу:

Кт-у рах. 10 – на суму перевищення залишкової вартості над справедливою.

При продажі необоротного активу згідно П(с)БО 15 "Доход", сума доходу відображається в обліку на момент підписання акту передачі об'єкта покупцю. Операції з продажу необоротних активів відносяться до звичайної діяльності і тому для відображення в обліку доходу від їх реалізації застосовується рах 71 "Інші операційні доходи" субрахунок 712 "Доход від реалізації інших необоротних активів". На момент підписання акту складається запис Дт 377 Кт 712 на договірну вартість продажу з ПДВ.

Для списання залишкової вартості об'єкту, що продається, і витрат пов'язаних із його реалізацією, застосовується субрахунок 286 "Необоротні активи і групи вибуття, що утримуються для продажу".

У звітності доход від продажу відображається у стр. 176 "Прибуток", або стр. 177 "Збиток" Форми №2 "Звіт про фінансові результати" В інвентарній карточці на підставі акту здійснюється запис про вибуття активу.

При реалізації необоротного активу в обліку здійснюються бухгалтерські записи.

Таблиця 6.6

Облік операцій продажу необоротного активу

№ з/п	Зміст операції	Дт	Кт	Сума, грн..
	Прийнято рішення про реалізацію основних засобів і він переведен до складу необоротних активів, утримуються для продажу: а) списана залишкова вартість засобу, що реалізується; б) списана сума накопиченого зносу засобу, що реалізується; в) списана суму перевищення залишкової вартості над справедливою вартістю
	Переданий основний засіб покупцю за продажною вартістю з ПДВ
	Відображено розрахунки з податковогго зобовязання по ПДВ
	Списана вартість реалізації обєкту

При вибутті об'єкту у зв'язку з його ліквідацією, для списання залишкової вартості і витрат пов'язаних із ліквідацією, застосовується субрахунок 976 "Списання необоротних активів". Доходи отримані від ліквідації у вигляді вартості виробничих запасів, які ще можна використати у господарській діяльності, або реалізувати, на підставі первинних бухгалтерських документів відображають по Кту рах. 746 "Інші доходи від звичайної діяльності".

Операції з ліквідації необоротних активів відображаються в обліку записами:

Таблиця 6.7

Облік операцій ліквідації необоротного активу

№ з\п	Зміст операції	Дт	Кт	Сума, грн..
	Списано накопичений знос основного засобу, що ліквідується
	Списується залишкова вартість основного засобу, що ліквідується
	Сторновано суму податкового кредиту, що припадає на податково-недоамортизовану частину основного засобу
	Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ виходячи зі звичайних цін
	Списано витрати пов’язані з ліквідацією засобу		20, 66, 65
	Оприбутковано матеріали і відходи від ліквідації засобу	205, 209

Підприємство може переоцінювати обєкти основних засобів. Переоцінка основних засобів згідно ПБО 7 може проводитись, коли його залишкова вартість (за даними бухгалтерського обліку) суттєво відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. Величину суттєвості підприємство визначає самостійно. Величина суттєвості встановлюється за групами основних засобів.

Наприклад:

- земельні ділянки – 25%;

- будівлі і споруди – 30%;

- машини і обладнання – 15%;

- тощо.

Переоцінка основних засобів може здійснюватись у разі, якщо відношення справедливої вартості об’єкта основного засобу до його залишкової вартості перевищує величину суттєвості.

Основні правила переоцінки основних засобів:

1. На дату переоцінки основних засобів переоцінюються усі об’єкти групи до якої відноситься цей об’єкт;

2. Розраховується індекс переоцінки за формулою:

І _{переоцінки} = Справедлива вартість основного засобу.

Залишкова вартість основного засобу

3. Дооцінюється первісна вартість і знос.У випадку, коли залишкова вартість = 0, то переоцінюється тільки первісна вартість.

4.Сума дооцінки включається до складу додаткового капіталу (Кт 423);

5. Сума уцінки відноситься до складу витрат (Дт 975).

При уцінці раніше дооцінених основних засобів, спочатку зменшують додатковий капітал на суму попередньої до оцінки (Дт 423, Кт 10), а потім списують суму уцінки на витрати(Дт 975, Кт 10).

При дооцінці раніше уцінених основних засобів спочатку показують доходи на суму проведеної раніше уцінки (Дт 10, Кт 716), а потім збільшують додатковий капітал (Дт 10, Кт 423)

Питання для самоконтролю

1. За яких умов необоротні активи відображаються у балансі на звітну дату?

2. Яким чином класифікуються необоротні активи для цілей бухгалтерського обліку?

3. Потяття основного засобу, іншого необоротного матеріального активу, нематеріального активу

4. Яким чином формується первісна вартість основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів?

5. Які види оцінок застосовуються при обліку основних засобів?

6. Поясніть сутність амортизації (зносу) необоротних активів

7. Які методи амортизації Ви знаєте?

8. На які необоротні активи нараховується знос?

9. Розкрийте сутність прямолінійного методу нарахування амортизації.

10. Розкрийте сутність виробничого методу нарахування амортизації.

11. В чому заключається кумулятивний метод нарахування амортизації?

12. Які методи нарахування зносу застосовуються до малоцінних необоротних матеріальних активів?

13. Які види ремонту здійснюються з основними засобами та в чому полягає різниця відображення їх в обліку?

Література: [25, 33, 34, 40, 45, 51, 52, 63, 77, 89, 96, 100]

Модуль 2. Облік господарських процесів

Змістовий модуль 1. Облік господарських процесів 1

Тема 7. Облік запасів

План вивчення теми

1. Поняття запасів, їх класифікація та оценка.

2. Аналітичний облік запасів на складі та в бухгалтерії.

3. Синтетичний облік запасов.

1. Поняття запасів, їх класифікація та оцінка

Згідно ПБО 9 "Запаси", запаси – це активи, які мають таке призначення:

Таблиця 7.1

Визнання запасів

Призначення запасів	Види запасів	Характеристика запасів
Утримуються для подальшого продажу в умовах звичайної господарської діяльності	товар	матеріальні цінності придбані для подальшого продажу
товарна продукція	готова продукція виготовлена підприємством і призначена для продажу
Знаходяться у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукції виробництва	незавершене виробництво	незакінчені обробкой і збиранням деталі, вузли, вироби незакінчені технологічним процесом, або витрати на виконання робіт і надання послуг, за які ще не визнаний доход
Утримуються на складах для своєчасного забезпечення господарської діяльності, або для використання під час виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, а також управління підприємством	виробничі запаси	придбані або виготовлені сировина і матеріали, комплектуючі, запасні частини тощо, предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року (малоцінні швидко-зношувані предмети)

Найбільшу групу запасів на виробничому підприємстві становлять виробничі запаси.

Виробничі запаси – це придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають подальшій переробці на підприємстві. В процесі виробництва вони використовуються неоднаково:

- одні повністю споживаються в технологічному процесі (сировина і матеріали: цемент, природний газ);

- інші – змінюють лише форму і розмір (сировина і матеріали: фарба, паливно-мастильні матеріали);

- треті – входять до складу виробу без будь-яких зовнішніх змін (запасні частини, комплектуючі);

- четверті - лише сприяють виготовленню виробів, але не включаються до їх маси або хімічного складу і називаються малоцінними.

Виробничі запаси включають в основному предмети праці і їх виділяють у такі групи:

Сировина і матеріали – це предмети праці, з яких виготовляють продукцію, вони утворюють матеріальну основу готової продукції.

Сировина – це продукція сільського господарства (зерно, бавовна, молоко) і видобувної промисловості (вугілля, руда) тощо, а матеріали – продукція переробної промисловості (борошно, тканина цукор тощо).

До групи допоміжних матеріалів відносять окремо паливо, тару, запасні частини тощо.

Напівфабрикати – це сировина і матеріали, які пройшли певні стадії обробки, але ще не є готовою продукцією

Зворотні відходи – це залишки, що утворились в процесі переробки сировини і матеріалів та які повністю, або частково втратили свої споживчі якості.

Малоцінні швидкозношувані предмети виділяють у окрему групу. Вони в основному є засобами праці і термін їх використання не перевищує одного року.

Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид, сорт, марка, тобто кожний номенклатурний номер).

Запаси визнаються і відображаються в балансі у разі, якщо:

1. Існує ймовірність, що від використання цих активів підприємство отримає економічну вигоду у майбутньому;

2. Їх вартість може бути достовірно визначена

Важливою передумовою організації обліку запасів є їх оцінка (вартість). Оцінка виробничих запасів визначається на кожному етапі їх руху:

Ø придбанні (виготовленні);

Ø вибутті (реалізації, списанні на виробництво та інші потреби підприємства, продажу тощо);

Ø відображенні у балансі на дату його складання.

Порядок оцінки виробничих запасів визначається у відповідності із вимогами ПБО 9 «Запаси» і залежить від багатьох факторів. Основним з них є вибір системи обліку запасів (про це фіксується у наказі про організацію бухгалтерського обліку):

1. Система постійного (безперервного) обліку запасов;

2. Система періодичного обліку запасов.

При постійній системі обліку запасів надходження і вибуття запасів обліковується постійно день у день, тобто оцінка запасів ведеться протягом облікового періоду. При періодичній – при складанні звіту (раз на рік, квартал, місяць), тобто оцінка вартості залишку запасів та собівартості проданої продукції проводиться в кінці облікового періоду.

При застосуванні періодичної системи обов’язково в кінці звітного періоду проводять інвентаризацію запасів.

Оцінка запасів при придбанні.

Придбані або вироблені власними силами запаси зараховуються на баланс (відображається їх надходження на склад запасів) за первісною вартістю.

Таблиця 7.2

Порядок формування первісної вартості запасів

Витрати, які формують первісну вартість	Витрати, які не включаються до первісної вартості
Суми сплачені згідно з договором постачальнику	Понаднормові втрати і нестачі запасів
Суми сплачені за інформаційні, посередницькі та інші подібні послуги у зв’язку з пошуком і придбанням запасів	Проценти за користування позиками
Суми ввізного мита	Витрати на збут
Суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству	Загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов’язані із придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану придатного до використання Ці витрати відносяться до того періоду. В якому вони були здійснені (встановлені) (п.14)
Витрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати на страхування та відсотки за комерційний кредит постачальників
Інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях (прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, на підвищення якісних характеристик запасів тощо) (п.9)

Згідно ПБО 9 до первісної вартості запасів включаються також витрати, без яких неможливо використовувати їх за призначенням. В залежності від способу надходження запасів, до їх первісної вартості включаються: транспортні витрати, митні збори, витрати на страхування, транспортно-заготівельні витрати (витрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи тощо), непрямі податки, що не відшкодовуються підприємству державою, інші прямі витрати повязані з придбанням та виготовленням і доведенням запасів до стану, в якому вони придатні до застосування.

Транспортно-заготівельні витрати можна обліковувати двома способами:

а) зразу включати їх до первісної вартості запасів;

б) обліковувати їх на окремих субрахунках відкритих до рахунків запасів загальною сумою з подальшим щомісячним розподіленням між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою вибувших за місяць запасів.