Облік витрат

Питання теми:

5.1. Витрати відповідно до МСБО.

5.2. Міжнародна система рахунків витрат та відображення витрат у фінансовій звітності

Література [1, 2, 4, 7, 8, 9, 11]

5.1. Витрати відповідно до МСБО – це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу між власниками).

Організація обліку витрат в компанії залежить від її структури, масштабів діяльності та політики керівництва. Типовою рисою для багатьох компаній централізація фінансового (загального) обліку витрат у головному офісі компанії та децентралізація управ­лінського (виробничого)обліку з метою наближення його до місць виникнення витрат і прийняття рішення.

5.2. Міжнародна система рахунків витрат та відображення витрат у фінансовій звітності. Важливим методологічним питанням організації обліку витрат є формування відповідної системи рахунків бухгалтерського обліку. У різних країнах це питання вирішується по-різному.

Аналіз планів рахунків зарубіжних країн свідчить, що при всій їхній різнома­нітності міжнародна практика виробила два основні підходи до структури плану рахунків:

1. Двокруговий принцип, тобто виділення двох автономних систем ра­хунків відповідно до цілей фінансового і управлінського обліку. Цей підхід реалізований у планах рахунків майже 80 країн, у то­му числі в більшості країн-членів ЄС (Франції, Німеччини, Бельгії, Швейцарії, Іспанії. Португалії).

2.Інтегрований принцип, за яким рахунки управлінського обліку кореспондують з рахунками фінансового обліку в межах єдиної системи рахунків. Другий підхід характерний тільки для великих промислових підприємств країн англо - саксонської групи.

Також для країн англосаксонської групи характерна відсутність жорсткого регулювання обліку з боку держави. Наслідком цього є відсутність єдиного національного плану рахунків. Системи рахунків обираються компаніями цих країн самостійно, виходячи з масштабів і характеру їхньої діяльності (додаток А). В цих країнах сформувались і розвивалися три ос­новні системи рахунків витрат:

- загальна система обліку;

- інтегрована система обліку;

- переплетена система обліку.

Загальну систему обліку застосовують підприємства сфери послуг, торгівлі, а також невеликі промислові підприємства, які випускають од­норідну продукцію. Ця система базується на періодичному обліку запа­сів. Облік витрат підприємства ведеться за елементами, кількість та склад яких визначається самим підприємством. Доходи обліковуються за їх видами. Наприкінці звітного періоду всі рахунки витрат і доходів закрива­ються через списання їхнього сальдо на рахунок «Прибутки та збитки» (в американській практиці він називається «Зведений рахунок прибут­ку»), за даними якого визначається фінансовий результат діяльності підприємства.

У невеликих промислових підприємствах поряд з обліком витрат за елементами застосовується «Зведений рахунок виробництва», за даними якого визна­чається собівартість випущеної продукції. В дебет цього рахунку напри­кінці звітного періоду списуються залишки запасів, сировини, матеріалів та незавершеного виробництва на початок періоду, а також усі елементи виробничих витрат звітного періоду. З кредиту «Зведеного рахунку вироб­ництва» спочатку списуються залишки сировини, матеріалів та незавер­шеного виробництва на кінець періоду, визначені інвентаризацією. В ре­зультаті сальдо «Зведеного рахунку виробництва» являє собою виробничу собівартість готової продукції і списується в дебет «Зведеного рахунку прибутку».

У дебет «Зведеного рахунку прибутку» списуються також залишок готової продукції на початок періоду і дебетове сальдо всіх рахунків елементів невиробничих витрат. За кредитом «Зведеного рахунку прибутку» відображаються доходи звітного періоду та залишок гото­вої продукції на кінець періоду. Після всіх зазначених записів сальдо зведеного рахунку прибутку покаже фінансовий результат звітного періоду.

Більшість промислових підприємств США, Великобританії, Канади та інших країн англосаксонської групи використовують інтегровану систему обліку, яка забезпечує калькулювання собівартості окремих видів продук­ції та контроль витрат на її виробництво.

Це досягається через використання рахунків виробничого обліку в загальну систему рахунків, в результаті чого вони кореспондують з ра­хунками фінансового обліку. Інтегрована система обліку базується на безперервному обліку запасів.

В основу виділення рахунків для обліку витрат підприємства в інтегро­ваній системі обліку покладено функціональну ознаку. Для цього застосо­вуються рахунки «Виробництво», «Виробничі накладні витрати», «За­гальні та адміністративні витрати», «Витрати на збут та реалізацію», «Витрати на дослідження та розробки».

На перших двох рахунках відображаються витрати, пов'язані з вироб­ництвом продукції. Прямі виробничі витрати відображаються безпосередньо на рахунку «Виробництво», а непрямі накопичуються на рахунку «Виробничі наклад­ні витрати», а наприкінці звітного періоду списуються на рахунок «Виробництво» і розподіляються поміж об'єктами калькулювання.

Витрати підрозділів, які здійснюють невиробничі функції (управління, збут, дослідження тощо) не включаються у виробничу собівартість про­дукції. Ці витрати списуються на рахунок фінансових результатів у тому обліковому періоді, в якому вони були здійснені.

Групування даних за статтями витрат, видами продукції та по центрах відповідальності здійснюється через відповідну організацію аналітичного обліку в рамках рахунків, перелічених вище.

Переплетена система обліку передбачає роздільне ведення рахунків фі­нансового та виробничого обліку, які не кореспондують один з одним. В системі рахунків виробничого обліку ведеться облік запасів, здійсню­ється калькулювання собівартості продукції та визначається фінансовий результат основної діяльності підприємства. В системі рахунків фінансового обліку відображаються розрахунки З дебіторами і кредиторами, визначається загальний фінансовий результат діяльності підприємства. Взаємозв'язок фінансового та виробничого обліку досягається за допо­могою спеціальних контрольних рахунків.

У фінансовому обліку використовується «Контрольний рахунок фінан­сового обліку», а в виробничому обліку — «Контрольний рахунок вироб­ничого обліку». Ці рахунки мають протилежну побудову і «дзеркально» відображають один одного.

Сума прибутку за дани­ми виробничого обліку не збігається з величиною прибутку фінансового об­ліку. Це пояснюється тим, що в системі виробничого обліку формується при­буток від основної діяльності підприємства, а в системі рахунків фінансово­го обліку відображаються ще і прибутки та збитки від позареалізаційних операцій, зокрема одержані та сплачені відсотки, дисконти, дивіденди тощо.

Питання для самоперевірки.

1. Які основні підходи до структури плану рахунків щодо взаємозв’язку рахунків фінансового і управлінського (виробничого) обліку у світі?

2. Як відображаються витрати у загальній системі обліку?

3. Як відображаються витрати у інтегрованій системі обліку?

4. Як відображаються витрати у переплетеній системі обліку?