Промислові аварії, катастрофи. Рівні виробничих аварій. Пожежна безпека

План

1 Техногенні небезпеки. Промислові аварії і катастрофи.

2 Вибухи. Фактори техногенних вибухів.

3 Пожежі. Основи теорії розвитку і припинення горіння. Етапи розвитку пожежі. Небезпечні

для людини фактори пожежі.

4 Правила надання першої долікарської допомоги потерпілим на п.

1 Поява принципово нових небезпечних видів техніки, технологій, накопичення на хімпідпри-ємствах величезних запасів небезпечних для довкілля, здоров’я людини токсикантів, підвищен-ня складності технічних систем є причинами виникнення н., які призводять до підвищення час-тоти промислових аварій і катастроф.

Промислова аварія – небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті, території загрозу для життя, призводить до руйнувань будівель, споруд, обладнання, транспорт-них засобів, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю. За розмірами і запо-діяною шкодою розрізняють легкі, середні, важкі та особливо важкі аварії. Бувають наступних видів: з витоком СДОР, з викидом радіоактивних речовин у довкілля, на транспорті, пожежі і вибухи тощо. Особливо важкі аварії призводять до великих руйнувань, супроводжуються вели-кими жертвами і можуть призвести до промкатастроф. Несприятлива екообстановка, викликана аваріями, може зберігатися від декількох днів до багатьох років. Ліквідація наслідків потребує залучення великих коштів і багатьох спеціалістів.

Промислова катастрофа – великомасштабна аварія, яка призводить до важких наслідків для людини, всього живого, змінюючи умови середовища існування. До них відносять великі аварії, за яких загинуло не менше певної кількості людей (не менше 10 чоловік), матеріальний збиток перевищив певну суму або мав місце збіг цих обставин. Глобальні катастрофи охоп-люють всі континенти, їх розвиток ставить під загрозу існування всієї біосфери.

Вражаючі фактори - електричний струм, електростатичні і електромагнітні поля, вироб-ничі та іонізуючі випромінювання, радіоактивність, хімічні чинники, механічні коливання (віб-рація, шум, інфразвук, ультразвук, гіперзвук) тощо.

2 Вибухи та їхні наслідки – пожежі (п.) відбуваються:

- на об’єктах із виробництва вибухонебезпечних і хімічних речовин;

- в технологічних системах й обладнанні (реакторах, ємностях, трубопроводах тощо);

- при витоках газоподібних і зріджених вуглеводних продуктів;

- при ушкодженнях електропроводів, машин під напругою, опалювальних систем.

Вибух - процес вивільнення великої кількості енергії в обмеженому об’ємі за короткий інтервал часу. В результаті чого речовина перетворюється в дуже нагрітий газ із дуже високим тиском. Утворений газ із великою силою діє на навколишнє середовище, викликаючи його рух. Породжений хвилею тиск називається вибуховою хвилею. По мірі віддалення від місця вибуху механічна дія вибухової хвилі слабшає.

Вибухи бувають:

- тепловими, за яких виділена теплота не встигає відводитися за межі вибухової речовини. Зав-дяки підвищенню температури розвивається процес хімічного розкладу, який самоприскорю-ється;

- детонаційними. Хімічне перетворення поширюється по вибуховій речовині послідовно від шару до шару у вигляді хвилі. Передній фронт хвилі, що рухається з великою швидкістю, являє собою ударну хвилю. Детонаційні хвилі поширюються зі швидкістю, що перевищує швидкість звуку в вихідній речовині. Тиск при цьому в утворюваних газах може досягати кількох сотень тисяч атмосфер;

- ядерними, пов’язані з перетворенням речовин.

Одним із видів вибуху є процес швидкого вивільнення енергії, що відбувається в резуль-таті руйнування оболонки, яка утримує газ із високим тиском (наприклад, вибух балона із стисненим газом). Вибух також може відбутися при зіткненні твердих тіл, що рухаються на-зустріч одне одному з великою швидкістю. Під час зіткнення кінетична енергія тіл переходить у теплоту в результаті поширення по речовині потужної ударної хвилі, яка виникає в момент зіткнення тощо. У природі відбувається багато явищ, які супроводжуються вибухами: блискав-ки, виверження вулканів, падіння на землю великих метеоритів, хромосомні спалахи на Сонці, спалахи нових зірок.

Вибухи бувають народно-господарськими, воєнними, науково-дослідницькими тощо. Н. становлять неконтрольовані вибухи.

3 П. - неконтрольоване горіння, яке супроводжується знищенням матеріальних цінностей і створює н. для життя людей. П., погашена у початковій стадії розвитку, називається загорян-ням. Матеріальна шкода у США від п. близько 11 млрд. доларів на рік. Причини: необережне поводження з вогнем, вогенебезпечними речовинами, недотримання правил експлуатації, само-займання речовин і матеріалів, несправності електропроводки та електрообладнання, грозові розряди, підпали.

Умовами виникнення п. є: наявність горючих матеріалів, джерела загоряння і кисню для підтримки процесу горіння. Усунення хоча б одного з цих факторів сприяє пожежній б.

Залежно від місця виникнення розрізняють п.: на транспортних засобах, степові і польові, торф’яні і лісові, підземні у шахтах і рудниках, у будівлях і спорудах (зовнішні і закриті).

Простір, охоплений п., умовно ділять на 3 зони:

1) зона активного горіння (вогнище).

Основною характеристикою руйнівної дії п. є температура, яка розвивається під час горіння. У житлових будинках і громадських будівлях температури всередині приміщень дося-гають 800-900 ^оС, але розподіляються нерівномірно. Найвищі температури виникають під час зовнішніх п. і в середньому складають 1200-1300 ^оС;

2) теплової дії. Вогнище оточує зона теплової дії - територія, на якій температура повітря і газоподібних продуктів згоряння не менша 80 ^оС;

3) задимлення. С кладається з азоту, кисню, оксиду карбону, вуглекислого газу, парів води, теп-ла, інших речовин, багато з яких токсичні (особливо продукти горіння полімерів).

Раніше при п. виділявся в основному чадний газ, зараз – високотоксичні продукти зго-ряння (синильна, соляна, мурашина кислота, метанол, формальдегід та ін). Більше ніж 63 % п. у промисловості зумовлено помилками людей чи їхньою некомпетентністю. При скороченні шта-ту і бюджету аварійних служб знижується ефективність їх функціонування, різко зростає ризик виникнення п. і вибухів, рівень людських і матеріальних втрат.

Припинення горіння досягається дією на гарячі поверхні охолоджуючих засобів, що гасять вогонь, розбавленням гарячих речовин повітрям, негорючими парами чи газами; створен-ням між зоною горіння і горючим матеріалом ізолюючого шару з засобів, що гасять вогонь (вода, хімічні і повітряно-механічні піни, вуглекислий газ, азот, порошки, водяна пара, інгібі-тори).

Засоби для гасіння вогню подають у вогнище п. пожежною технікою (стаціонарними установками гасіння п., пожежними автомобілями, поїздами, кораблями, мотопомпами), вогне-гасниками. Заходи з пожежної б. поділяються на пожежну профілактику і гасіння п.

Закон України «Про пожежну безпеку» (від 17 грудня 1993 року) визначає правові, еко-номічні та соціальні основи пожежної безпеки і регулює взаємовідносини між різними особами з питань пожежної б. «Правила пожежної безпеки» визначають конкретні заходи з питань по-жежної б. Передбачають: протипожежний режим об’єктів, порядок оповіщення про п., профі-лактики і боротьби з п., накопичення та утримання первинних засобів гасіння, організацію ева-куації людей при п.

При загорянні чи задимленні слід: сповістити всіх, хто знаходиться в примішенні, за номером «101» викликати пожежну команду, залишити приміщення і допомогти це зробити неспроможнім, до прибуття команди діяти з усунення осередків п., надати первинну допомогу потерпілим, забезпечити вільні під’їзні шляхи до місця пожежі. Евакуація.

Оповіщення про п. здійснюється: автоматичною чи ручною пожежною сигналізацією, за допомогою телефонного, гучномовного зв’язку, спецзасобами (дзвінок, сирена, мигаюче світло-ве табло з написом «Пожежа» та ін.).

За характером загоряння речовини поділяються на легкозаймисті (бензин, газ, ацетон, спирт, інші речовини, які легко спалахують від найменшої іскри вогню), горючі (машинне мас-тило, оліфа, фарба та інші речовини, що потребують певних зусиль для загоряння, і які добре підтримують полум’я в процесі горіння) і мало горючі (дерево, папір, текстильні, їм подібні ма-теріали, які одночасно потребують значних зусиль для загоряння і підтримання умов для горін-ня). Легкозаймисті і горючі матеріали легше води, підіймаються на її поверхню, і підтримують при цьому горіння.

4 При п. людина може отримати термічні опіки 4-х ступеней:

1) І – почервоніння шкіри та її набряк;

2) ІІ – утворення пухирів, наповнених жовтуватою рідиною;

3) ІІІ – утворення некрозу шкіри;

4) ІV – обвуглювання тканин.

Опіки завжди супроводжуються сильними болями. Опіки 1/3 – 1/2 поверхні тіла і більше є небезпечними для життя потерпілого. Загальний стан потерпілого при значних опіках дуже тяжкий. Можливе виникнення шоку. Необхідно швидко припинити вплив на тіло потерпілого високої температури. При займанні одягу треба негайно загасити і зняти тліючі залишки. За-лишки одягу, які прилипли до тіла, обережно обрізають ножицями. На обпечену поверхню на-кладають антисептичну ватно-марлеву пов’язку. Якщо є 0,5 % розчин новокаїну, ним зрошують цю поверхню. При опіках незначного розміру першого ступеня можна обмежитись змазуванням обпеченої частини шкіри 2-3 % розчином марганцевокислого калію і накладанням стерильної пов’язки. При значних опіках потерпілого слід загорнути в чисте простирадло, зверху – в теплу ковдру. В разі значних опіків кінцівок потрібно накласти транспортні шини. Неприпустимо опіки змащувати жирами, мазями, спиртом, розкривати пухирі, видаляти з рани інородні тіла.

Потерпілі з тяжким загальним станом повинні отримувати необмежену кількість питного: водно-соляного розчину (1 ч. л. солі і 1/2ч.л. соди на 1 л води), гарячий і солодкий чай тощо. Для зменшення болю дати таблетку обезболюючого або 100-150 мл вина чи горілки. Їх потрібно негайно відправити в медичний заклад. Під час транспортування не допускати переохолоджен-ня, до опечених ділянок не можна доторкатися руками.

Також при п. людина може:

- отруїтися продуктами згоряння. Ппри цьому порушується діяльність ЦНС і серцево-судинної систем. Виникає головний біль, нудота, блювота, слабкість, запаморочення, підвищення серце-биття. Отруєння чадним газом загрожує кисневою недостатністю – гіпоксією;

- одержати механічні травми (переломи, поранення тощо).

Вимоги щодо конструктивних, планувальних рішень промоб'єктів, а також інших питань забезпечення їхньої пожежо- та вибухобезпеки значною мірою визначаються категорією примі-щень та будівель за вибухопожежною і пожежною н. Приміщення за даними н. поділяються на п'ять категорій (А, Б, В, Г, Д).