Небезпечні геологічні процеси і явища. Метеорологічні явища

План

1 Загальні відомості про природні небезпеки.

2 Небезпечні геологічні процеси та явища.

3 Гідросферні небезпеки.

4 Небезпечні метеорологічні явища як приклади атмосферних небезпек, їх вражаючі фактори.

1 До природних н. відносять абіотичні (не пов’язані з діяльністю живих організмів - стихійні і метеорологічні явища: землетруси, виверження вулканів, снігові лавини, селі, зсуви, повені, шторми, цунамі, циклони, смерчі, блискавки, тумани, космічні випромінювання та ін.) і біотич-ні. Будучи природними феноменами, вони сприймаються людиною як аномальні. У БЖД роз-глядаються тільки ті з них, що можуть завдати шкоди здоров’ю чи призвести до загибелі людей.

Деякі природні н. порушують або утруднюють нормальне функціонування систем й органів людини (туман, ожеледиця, спека, холод, спрага та ін.). Слід відзначити роль антропогенного впливу на їх прояв. Є численні факти порушення рівноваги в природі в результаті діяльності людства, які призво-дять до посилення небезпечного впливу. Так, походження близько 80 % сучасних зсувів пов’язане з діяльністю людини. Через вирубки лісу зростає активність селів, збільшуються паводкові витрати.

Нині масштаби використання природних ресурсів суттєво зросли. Це призвело до більш відчут-ного прояву рис глобальної екологічної кризи. Природа наче мстить людині за грубе вторгнення в її володіння. Дотримання природної рівноваги є найважливішим профілактичним фактором, урахування якого дає змогу скоротити кількість небезпечних явищ.

Між природними н. існує взаємозв’язок. Одне явище може бути причиною, спускним механізмом для інших явищ. Наприклад, землетрус може викликати снігові лавини, дощі, сніго-пади, повені, водну ерозію, селі, зсуви, гірські обвали, каменепади, шторми, тайфуни, припливи.

За оцінками, кількість природних явищ на Землі з плином часу не зростає або майже не зростає, але людські жертви і матеріальна шкода збільшуються. Щорічна імовірність загибелі мешканця планети Земля від природних н. орієнтовно дорівнює 10^-5, тобто на кожні сто тисяч мешканців гине одна людина.

Передумовою успішного захисту від н. є вивчення їх причин і механізмів. Знаючи суть процесів, їх можна передбачувати. А своєчасний і точний прогноз небезпечних явищ є наваж-ливішою передумовою ефективного захисту. Захист від природних н. може бути активним (будівництво інженерно-технічних споруд, реконструкція природних об’єктів тощо) і пасивним (наприклад, використання укриттів). У більшості випадків ці методи поєднуються.

За локалізацією природні н. можуть бути поділені на 4 групи: літосферні (землетруси, вулкани, зсуви тощо); гідросферні (повені, цунамі, шторми та ін.), атмосферні (урагани, бурі, смерчі, град, дощ та ін.); космічні (астероїди, планети, випромінювання).

2 Небезпечними геологічними процесами і явищами є: землетруси, карсти, зсуви, обвали, осі-дання грунтів підгірничними виробками, ерозія грунту тощо.

Землетруси (з.) – підземні поштовхи і коливання земної поверхні, які виникають в ре-зультаті зміщення, розривів у земній корі чи в верхній частині мантії Землі і передаються на великі відстані у вигляді пружних коливань. Земна кора - не монолітна оболонка, вона складається з окремих рухомих по вертикалі і горизонталі тектонічних плит. Внаслідок чого утворюється рельєф Землі - гори, западини. Переміщення плит супроводжується накопиченням у земних надрах величезної кількості енергії, яка, вивільнюючись у вигляді сейсмічних хвиль, призводить до коливань земної кори. Рухи поверхні Землі люди сприймають як з.

Природа з. не до кінця розкрита. Значні з. відбуваються приблизно 1 раз на 10 років. Вражають місцевість у радіусі сотень кілометрів, а відчуваються в радіусі 500-700 км і більше, на площі до декількох мільйонів квадратних кілометрів. Найстрашнішим з. ХХ ст. вважається з. в Китаї в липні 1976 р., в якому загинуло понад 655 тис. людей. В землі утворилися великі тріщини, одна з яких поглинула лікарню і переповнений пасажирами поїзд.

З. відбуваються в певних районах, які називають сейсмічними смугами (2 головні – Тихо-океанська і Середземноморська). Тут відбуваються до 80 % з.

Місце, де виникає зсув гірських порід, називають джерелом з. (на глибині понад 10 км). Над ним розташоване місце найбільшого прояву з. – епіцентр.

Коливання при з. бувають повздовжні, поперечні, у вигляді переміщуваних по поверхні землі хвиль (як хвилі на воді). З. поділяють на тектонічні, вулканічні, обвальні, наведені, пов’язані з ударами космічних тіл по Землі і моретруси.

Причиною обвальних з. є обвали карстових порід чи покинутих гірських розробок (копа-лень), а наведених з. – наслідки непродуманої діяльності людей (будівництво водосховищ, вели-ких гідротехнічних споруд, проведення потужних вибухів).

Карст – сукупність процесів та явищ, що пов’язані з діяльністю водиі виражаються в розчиненні гірських порід та утворені в них пустот, певних форм рельєфу, які виникають на місцевостях із легко розчиненим гірськими породами (гіпсами, вапняками, мармуром, доломітами і кам'яною сіллю).

Силу поштовху земної кори (магнітуду з.) визначають за спецприладами, проведенням складних розрахунків за шкалою Ріхтера, а інтенсивність - за 12-бальною шкалою Меркалі (таблиця 2.2).

Таблиця 2.2 – Характеристика інтенсивності землетрусів за шкалою Меркалі

Інтенсивність	Чисельне значення за шкалою	Характеристика землетрусу
Слабкі	1-3 бали	З. майже не відчутний людьми
Помірні	4 бали	Відчувається людьми всередині споруд по коливанню рідини в посудинах, хитанню підвішених предметів, деренчанню скла
Достатньо сильні	5 балів
Дуже сильні	8 балів	Осипається штукатурка і слабкі стіни. Зміщуються димарі, башти, баки на опорах. Ламається гілля дерев
Спустошуючі	9 балів	Великі руйнування всередині будинків. Руйнуються будинки низької якості, підземні трубопроводи. З’являються тріщини на грунті
Знищувальні	10 балів	Руйнується більшість будинків. Виникають великі зсуви
Катастрофічні	11 балів	Руйнується більшість будинків, деякі мости; на грунті з’являються великі тріщини. Сильно викривляються залізничні рейки
Дуже катастрофічні	12 балів	Загальні руйнування. Видимі зміни ландшафту; на поверхні видно «земні води». Предмети підкидаються догори

Щорічно на Землі відчуваються 300-350 тис. з. У середньому кожні 30 с реєструється один з. На територіях, де ймовірні з. інтенсивністю більше 7 балів, проживає половина насе-лення планети, розміщено 40 % міст.

Спостереження за з. здійснюють сейсмічні служби країн. З. поширені на земній поверхні дуже нерівномірно. Аналіз сейсмічних, географічних даних дає змогу визначити області, де слід чекати в майбутньому з. та оцінити їх ефективність. Визначення часу майбутнього з. здійсню-ється реєстрацією слабких попередніх поштовхів, деформації земної кори, змін параметрів геофізичних полів тощо.

У районах, що зазнають з., здійснюється сейсмостійке чи антисейсмічне будівництво. Це значить, що при проектуванні і будівництві враховуються можливі дії на споруди сейсмічних сил. Вимоги до об’єктів у сейсмічних районах встановлюються будівельними нормами і правилами (БНіП), іншими документами. За прийнятою в Україні 12-бальною шкалою небезпечними для будівель і споруд вважаються з., інтенсивність яких 7 балів і більше. Будівництво в районах із сейсмічністю вище 9 балів неекономічне. Забезпечення повного збере-ження будівель під час з. вимагає великих затрат на антисейсмічні заходи, а у деяких випадках практично нездійснене. Найсприятливішими у сейсмічному відношенні вважаються скельні грунти.

Сейсмостійкість споруд суттєво залежить від якості будівельних матеріалів і робіт. Мето-ди оцінки сейсмостійкості будівель мають приблизний характер. Тому норми вводять ряд обо-в’язкових конструктивних обмежень і вимог. До них відносяться, наприклад, обмеження розмірів будівель, що будуються у плані і по висоті.

Іноді з. передують виділення метану з земної кори. Також домашні і дикі тварини можуть передчувати з. за декілька діб. Домашні - поведінка неспокійна, метання в стійлах, крики, іноді агресивні. Кішки витягають з дому своїх кошенят. Собаки скиглять, туляться до господарів, намагаються залишити приміщення. Пацюки і миші залишають свої нори, збираються в зграї, в великих кількостях збираються в місцях, де ніколи їх не зустрічали, ведуть себе неспокійно. Дуже «нервово» можуть поводитися комахи, земноводні, птахи, акваріумні рибки. За декілька хвилин до поштовхів можуть спостерігатися дивні світлові явища: кулі, які світяться; розсіяне світло; заграви; кульові блискавки; червонуваті відблиски на хмарах і землі; голубувате світіння внутрішніх поверхонь будинків; іскріння ізольованих дротів тощо. Це так звані «провісники» з.

Проблема захисту від з. стоїть дуже гостро. У ній необхідно розрізняти 2 групи анти-сейсмічних заходів:

а) запобіжні, профілактичні заходи, здійснювані до можливого з. (вивчення природи, роз-

криття механізму, ідентифікація провісників, розробка методів прогнозу тощо);

б) заходи, здійснювані безпосередньо перед, під час і після з., тобто дії в НС (правильне

місце розташування населених пунктів і підприємств із урахуванням сейсмостійкості

району. Захист відстанню - найкращий засіб при вирішенні питань б. під час з.; будів-

ництво у сейсмонебезпечних районах згідно вимог БНіП; високий рівень організації ава-

рійно-рятувальних робіт і навчання населення щодо цього питання, а також ефективності

системи повідомлення).

Під час з. потрібно діяти наступним чином:

- при перших поштовхах одноповерховий будинок негайно залиште. В багатоповерхових

поштовхи краще перечекати в квартирі, стоячи в дверній, балконній ніші, відчинивши двері

чи в кутках квартири, утворених капітальними стінами подалі від шаф, засклених перегоро-

док;

- не можна стрибати з вікон, балконів;

- при находженні на вулиці відійдіть від будинків і споруд, висотних стовпів і парканів, веж,

димарів у напрямі площ, широких вулиць, скверів, парків;

- не найближуйтеся до небезпечних підприємств. Не стійте на мостах, шляхопроводах або під

ними. Не доторкайтеся до обірваних дротів – вони можуть бути під електричною напругою;

- не вистрибуйте з громадського транспорту на ходу, залишайте при повній зупинці, спокійно,

без штовханини;

- при опиненні під завалом не панікуйте, відкиньте сумні думки – вас обов’язково врятують.

Намагайтеся криком, шумом, стуком по предметах повідомити про своє знаходження.

Селі (с.) - короткочасні бурхливі паводки на гірських річках, що мають характер грязе-кам’яних потоків. Причинами можуть бути з., сильні снігопади, дощі, інтенсивне танення снігу. Основна н. - велика кінематична енергія грязьових і водяних потоків, швидкість руху яких може досягати 15 км/год.

За потужністю селеві потоки поділяють на групи: потужні, середньої потужності, слабкі. Потоки виникають несподівано, швидко наростають і продовжуються звичайно від 1 до 3 год, іноді 6-8 год. Прогнозуються за результатами спостережень за минулі роки і за метеоро-логічними прогнозами.

До профілактичних заходів проти с. відносяться: гідротехнічні споруди (для затримки, спрямування с. тощо), спускання талої води, закріплювання рослинного шару на гірських схи-лах, лісосадильні роботи, регулювання вирубки лісу та ін. У селенебезпечних районах створю-ються автоматичні системи повідомлення про селеву загрозу і розроблюються відповідні плани заходів.

Зсуви – ковзаючі переміщення мас гірських порід вниз по схилу під дією власної ваги, що виникають на гірських схилах, берегах річок і водойм. Бувають поверхневими, дрібними, глибо-кими чи дуже глибокими; за потужністю залученої до процесу маси гірських порід – малі, середні, великі і дуже великі; за швидкістю руху зсуви бувають швидкі (час розвитку вимірю-ється секундами або хвилинами), середньої швидкості (хвилини, години), повільні (дні, роки). Формуються на ділянках, сформованих із водотривких і водоносних порід грунту, які чергують-ся між собою. Виникають внаслідок порушення рівноваги порід. Н. зсувів полягає в тому, що величезні маси грунтів, що несподівано зсуваються, можуть призвести до руйнування будівель, споруд, знищення сільськогосподарських угідь, створення н. для продуктопроводів, ліній кому-нікацій, сприяння паводків і великих жертв.

Причина – надлишкове насичення глиняних порід підземними водами, результат вивіт-рювання, ерозії грунтів, наслідок з. і виверження вулканів

Для боротьби з ними створюються берегоукріплювальні і дренажні споруди, схили гір закріплюють забитими палями, насадженням рослинності. При загрозі зсуву населення еваку-юється з небезпечних районів. При оповіщеннях про його початок чи перших ознаках слід негайно залишити житло і швидко вийти в небезпечне місце.

Обвали – раптові обрушення гірських порід і переміщення їх униз по схилу під дією сил тяжіння. Відбуваються внаслідок ослаблення цільності порід через вивітрювання, діяльність поверхневих і підземних вод, з., неправильне проведення земляних робіт. Найчастіше трапля-ються на крутих схилах гір, берегах морів і річок. До їх різновидів відносяться камнепади, обвали грунту й обрушення льодовиків. Удар каменю діаметром 10 см і більше смертельний для людини. Камнепади небезпечні на автодорогах, розміщених в крутосхилих ущелинах. Потік, зумовлений обвалом, можна віднести до лавин, зсувів чи селів.

Снігова лавина - сніговий обвал, маса снігу, що падає чи сповзає з гірських схилів під впливом якої-небудь дії і захоплює на своєму шляху нові маси снігу. Однією із спонукальних причин лавини може бути з. Снігові лавини поширені в гірських районах.

Н. лавини полягає в великій кінетичній енергії маси лавини, що має величезну руйнівну силу. Лавини утворюються на безлісих схилах, крутизна яких має значення, починаючи від 15⁰ та більше. Оптимальні умови для утворення лавин на схилах у 30-40⁰. Коли крутизна більше 50⁰, сніг осипається до підніжжя схилу і лавини не встигають сформуватися. Сходження лавини починається тоді, коли шар свіжого снігу, що випав, досягає 30 см, а старого - більше 70 см. Швидкість сходження лавини може досягати більше 100 м/с, а в середньому 20-30 м/с. Точний прогноз часу сходження лавин неможливий.

Є відомості про те, що в Європі кожного року лавини різного виду забирають у середньому близько 100 людських життів. Протилавинні профілактичні заходи поділяються на 2 групи: пасивні (використання опорних споруд, дамб, лавинорізів, снігозатримувальних щитів, насадження і відновлення лісу тощо) й активні (штучне провокування сходження лавини у заздалегідь вибраний час і з дотриманням заходів безпеки. Для цього виконується обстріл головних частин потенційних зривів лавини розривними снарядами чи мінами, організовуються вибухи спрямованої дії, використовуються сильні джерела звуку).

У лавинонебезпечних регіонах можуть створюватися протилавинні служби, передбача-ється система повідомлення і розроблюються плани заходів для захисту від лавин.

3 До гідросферних (гідрологічних) н. відносяться повені, шторми і цунамі.

Паводок - порівняно короткочасне і неперіодичне підняття рівня води.

Повінь (п.) - значне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річці, озері, водосховищі. Може бути спричинена зливами, весняним таненням снігу, вітровим нагоном во-ди, руйнуванням дамб, гребель тощо. Нерідко викликаються загромадженням русла льодом під час льодоходу (затор) чи закупорюванням русла внутрішнім льодом під нерухомим крижаним покривом і утворенням крижаної пробки. На морських узбережжях, островах можуть виникати в результаті затоплення хвилею, утвореною під час з., виверженнях вулканів, цунамі. Завдають великої матеріальної шкоди, приводять до людських жертв. Це найпоширеніша природна н. П. загрожують майже 3/4 земної поверхні. Людям загрожує н., коли шар води досягає 1 м, а швид-кість потоку перевищує 1 м/с. Підйом води на 3 м вже призводить до руйнування будівель.

Дуже сильна п., яка сталася приблизно 5600 р. тому в долині Тигру та Євфрату в Месо-потамії, мала настільки серйозні наслідки, що знайшла відображення у Біблії як всесвітній потоп.

П. на річках за висотою підйому води, площею затоплення, величиною збитків поділя-ються на 4 категорії: низькі (малі), високі (середні), видатні (великі) і катастрофічні.

Частота п. різна у різних регіонах. Низькі п. повторюються через 5-10 років, високі - через 20-25 років, видатні - через 50-100 років, катастрофічні не частіше одного разу на 100-200 років. Тривалість повеней від кількох до 80-90 днів.

В Україні п. простежуються в басейнах Дніпра, Дністра, Прип’яті, Західного Бугу і Тиси. П. на Закарпатті у 1998, 1999, 2001 і 2009 р.р. за своїми наслідками, збитками, жертвами стали найбільшими НС після чорнобильського лиха. Програма ліквідації наслідків повенів на Закарпатті триває й досі. Причини – природні фактори і негативний техногенний вплив на довкілля (вирубування лісів). Але п. характерні не лише для гірської місцевості. Майже кожен рік затоплюються низинні поліські території. Це стримує сільськогосподарський і промисловий розвиток регіону. Повені, спричинені нагоном води, простежуються при сильному вітрі на узбережжі Азовського і Чорного морів. Небезпечні раптовістю, висотою хвилі і високим підйомом води.

Є певна поведінка під час повені. Отримавши попередження про затоплення, слід негайно вийти з будинку, відключивши водо-, електро-, газопостачання, в безпечне місце - на височину. При повільному розлитті води майно переносять в небезпечне місце, люді займають верхні поверхи, горища, дахи будівель. Для евакуації застосовують човни, катери, військову техніку, високі вантажні машини. Коли людина опинилася в воді, їй слід скинути все важке, що набирає воду і стає важким. Використовуючи напрям і силу течії, намагатися наблизитися до берега.

Захист людей при п. включає повідомлення, евакуацію людей, інші заходи відповідно до планів боротьби з ними і захисту населення.

Найефективніший спосіб боротьби з річковими п. - регулювання річкового стоку шляхом створення водосховищ. Для захисту від повеней у Голландії, Германії, Англії та інших країнах будують спеціальні захисні споруди.

Цунамі (ц.) - гравітаційні хвилі дуже великої довжини, які виникають в результаті зсуву вверх або вниз великих ділянок дна під час сильних підводних з., рідше вулканічних вивержень.

Через малу здатність води до стискання і через швидкість процесу деформації ділянок дна стовп води, що спирається на них, також пересувається, не встигаючи розтікатися. В результаті на поверхні води утворюється певне підвищення чи зниження. Збурення, що утворилося, переходить у коливальний рух товщі води, що поширюється зі швидкістю, пропорційною квадратному кореню глибини моря (50-1000 км/год). Висота хвиль в місці виник-нення - 0,1-5 м, біля узбережжя - до 10 м, а у клиноподібних бухтах, долинах річок - більше 50 м. У глиб суходолу ц. можуть поширюватися до 3 км.

Відомо більше 1000 випадків ц., з них близько 100 із катастрофічними наслідками. Основний район, де виявляються ц. - узбережжя Тихого океану (80 % випадків), Атлантичний океан, рідше Середземне море. Ц. дуже швидко досягають берега. Маючи велику енергію, роблять великі руйнування і становлять загрозу для людей.

Надійного захисту від ц. немає. Заходами часткового захисту є спорудження хвилерізів, насипів, садіння лісових смуг, улаштування гаваней. Ц. не являє н. для кораблів у відкритому морі. Важливе значення для захисту населення від ц. мають служби попередження про наближення хвиль, які працюють на засадах попереджувальної реєстрації з. береговими сейсмографами.

4 Небезпечними метеорологічними явищами є сильні вітри, урагани, смерчі, шквали, зливи, сильна спека, морози, снігопади, град, ожеледі. Це атмосферні н.

Вітри – так звані «прилади-змішувачі», що забезпечують обмін між забрудненим повіт-рям і чистим, насиченим киснем; теплим екваторіальним і холодним полярним, розганяють хмари, приносять дощі. Вони – один із найважливіших компонентів життя. Але можуть бути і руйнівними, набагато небезпечнішими від багатьох стихій.

Була запропонована 12-бальна шкала для вимірювання вітрів залежно від швидкості пере-міщення повітряних мас. Вітер силою в 9 балів, коли швидкість становить від 20 до 24 м/с, руйнує старі будівлі, зриває дахи з них і називається штормом (ш.). Ш. найнебезпечніші на морських узбережжях і в гирлах великих річок, бо женуть хвилі висотою понад 10 м, які заливають узбережжя і руйнують все, що не зруйнував вітер.

При отриманні штормового попередження потрібно:

а) не виходити на вулицю; вдома відключити газ, електроенергію, надійно зачинити вікна і ква-

тирки, завісити штори або заклеїти стрічками паперу вікна, щоб під дією вітру не розлетілися

уламки скла;

б) з балконів і лоджій - прибрати всі предмети, що можуть бути скинуті вітром;

в) небезпечно бути на вулиці через високу ймовірність поранення предметами, піднятими віт-

ром у повітря, зірваними з дахів листами, елементами оздоблень будинку тощо; перебувати

поряд з високими старими деревами, стовпами електричного освітлення, контактної мережі;

бути на мостах, естакадах, поблизу небезпечних підприємств. Вільний одяг потрібно застеб-

нути й обвязати навколо тіла, аби не створював додаткової парусності;

г) на відкритій місцевості, полі слід ховатися в кюветі, рові, яру, ямі, будь-якому заглибленні,

лягти на дно, накрити голову хоча б руками, в лісі - в тих місцях, де він густий, а не під

високими деревами;

6) в горах залишити місця з несприятливими аеродинамічними умовами – вершини, перевали,

ущелини, ховатися в нішах, густому лісі, за масивними перешкодами, уникати каменелави-

нонебезпечних місць;

7) необхідно закріпити всі господарчі предмети на подвір’ї, особливо будівельні матеріали;

8) при наближенні урагану катастрофічної сили, якщо ваше житло недостатньо міцне і немає

впевненосі, що воно витримає удар стихій, треба використовувати як сховище підвали, облад-

навши для тирчасового проживання.

Якщо швидкість вітру сягає 32 м/с, це – ураган (у.). Ураганами також називають тропічні циклони, які виникають в Тихому океані поблизу узбережжя Центральної Америки. На Далекому Сході і в районах Індійського океану урагани називають тайфунами (т.). Всі ці явища – велетенські віхоли планети. Вчені підрахувади, що енергії у. вистачило б, щоб на цілих 5 міся-ців забезпечити всю Західну Європу електроенергією. Щорічно на Землі відбувається не менше 70 тропічних циклонів зі штормовими та ураганними вітрами.

Тропічні у. найчастіше виникають влітку над Атлантикою чи Тихим океаном, коли на-гріта сонцем вода віддає своє тепло повітрю. Діаметр такого у. може досягати 900 км, швидкість обертання повітряних мас доходить до 500 км/год, в цьому і полягає його руйнівна сила. Коли він наближається до узбережжя, він жене величезні маси води. Штормовий вал, який супровод-жується зазвичай зливами і смерчами, шалено налітає на узбережжя і нищить все живе.

На сьогодні існують методи прогнозування у. Кожне підозріле скупчення хмар фото-графується метеосупутниками з космосу. Літаки метеослужби летять в область його низького тиску для отримання точних даних. Інформація закладається в комп’ютери для розрахунку шляху і тривалості у., щоб заздалегідь сповістити населення про н.

Смерчі трапляються частіше, ніж у. і т. Є сильним локальним атмосферним вихором (діа-метром до 1000 м), в якому повітря обертається зі швидкістю до 100 м/с й одночасно підніма-ється по спіралі, втягуючи з землі пил, воду, різні предмети. Має вигляд стовпа з ямоподібними розширеннями зверху і знизу. Існує недовго, від декількох секунд до декількох годин, про-ходить шлях від сотень метрів до десятків кілометрів. Бувають в усіх районах Землі. Візуально видні, при наближенні чути сильне гудіння. Найбільшою н. є підняті в повітря предмети, роз-кручені до великої швидкості, що розлітаються навкруги. Рухаються вузькою смугою, тому є можливість уникнути зустрічі з ними, визначивши напрям і швидкість руху. Втікати слід в протилежний бік, при потраплянні в епіцентр - згрупуватися, міцно схопитися за будь-який нерухомий, закріплений на землі предмет, закрити обличчя, особливо очі. Від одягу з великою парусністю треба завчасно позбутися.

Щорічно в Америці спостерігається близько 900 смерчів, які там називають торнадо. Вони утворюються тоді, коли стикаються 2 великі повітряні маси різної температури і воло-гості, до того ж в нижніх шарах повітря тепле, а в верхніх – холодне. Тепле повітря підніма-ється вгору й охолоджується, а водяна пара, яка міститься в ньому, випадає дощем. Але коли збоку починає бути вітер, котрий відхиляє в бік потік теплого повітря, який піднімається вгору, то виникає вихор, швидкість якого досягає 450 км/год.

С. спричинюють нищення будівель, пожежі, руйнування техніки, піднімання в повітря машин, потягів, мостів тощо. І водночас с. здатні на дивні речі. В одному місці вихор підняв у повітря будинок з мешканцями, повернув його на 360^о та опустив на землю без жодного ушкодження.

Трапляються с. і в Україні (на Чорному і Азовському морях). Аналогічно у. с. спочатку розпізнають з космічних метеосупутників погоди, а потім за допомогою зйомок прослідковують їх розвиток і рух.

Грім - звук у атмосфері, що супроводжує розряд блискавки. Викликається коливаннями повітря під впливом миттєвого підвищення тиску на шляху блискавки.

Блискавка (б.) - гігантський електричний іскровий розряд у атмосфері, що проявляється звичайно яскравим спалахом світла і супроводжується громом.

Дуже небезпечні прямі удари б. у повітряні лінії з дерев’яними опорами, тому що при цьому можуть виникати розряди з проводів та апаратури (телефон, вимикачі) на землю та інші предмети. Це може призвести до пожеж й ураження людей електричним струмом. Прямі удари б. у високовольтні лінії можуть бути причиною коротких замикань. Небезпечне попадання б. у літаки. Під час удару б. у дерево можуть бути уражені люди, які перебувають поблизу нього.

Розряди атмосферної електрики здатні викликати вибухи, п. та руйнування будівель, споруд. Це призвело до необхідності розробки спеціальної системи захисту від б.

Захист від б. - комплекс захисних пристроїв, призначених для забезпечення б. людей, цілісності будівель, споруд, обладнання та матеріалів від розрядів б.

Б. здатна діяти на будівлі, споруди прямими ударами (первинна дія), які викликають без-посереднє пошкодження і руйнування, і вторинними діями - за допомогою явищ електростатич-ної й електромагнітної індукції. Високий потенціал, створюваний розрядами б., може заносити-ся в будівлі також по повітряних лініях і різних комунікаціях. Канал головного розряду б. має температуру 20000 ^оС і вище, яка викликає п. і вибухи в будівлях, спорудах.

Будівлі і приміщення підлягають захисту від б. відповідно до БН 305-77. Вибір захисту залежить від призначення будівлі чи споруди, інтенсивності грозової діяльності в розгляданому регіоні і очікуваної кількості уражень об’єкта б., що припадає на рік. Блискавковідводи.

Під час грози небезпечними для людей є електричні розряди, блискавки, в яких зосе-реджена величезна руйнівна енергія, що можуть влучати в різні предмети, об’єкти. Великі спо-руди захищені блискавковідводами, а сільські житлові помешкання не мають такого захисту.

Правила поведінки, виконання яких унеможливлює зіткнення з грозовим розрядом:

- при перебуванні під відкритим небом (на вулиці, в полі, лісі, на річці) - не ховайтеся в невели-

ких спорудах, під одинокими деревами, краще присядьте в якесь заглиблення, ледь пригнув-

шись. Не лягайте на землю. Негайно позбудьтеся всіх металевих предметів, ноги тримайте

вкупі, а не нарізно Не скупчуйтеся в укритті разом, ховайтеся поодинці. При гудінні в схован-

ці предметів, ворушінні чи здибленні волос на голові негайно її поміняйте, тут небезпечно;

- прямуйте до сховища нешвидко, ледь пригнувшись. Негайно припиніть прогулянку на велоси-

педі або верхи на коні;

- якщо гроза застала в човні, - добирайтеся повільно до берега, а якщо це неможливо, намагай-

теся на човні сидіти нерухомо, витягнувши весла з води;

- при перебуванні в приміщенні - негайно зачиніть всі кватирки, вікна, двері, протяги можуть

«спровокувати» блискавки. Не користуйтеся водогоном (не торкайтеся кранів), припиніть

купатися в ванні. Знаходьтеся подалі від вікон, електроприладів, труб і будь-якого металевого

начиння. Не телефонуйте, при потребі скористатися телефоном зробіть це зразу після черго-

вого грозового розряду, швидко використавши паузу.

Ожеледиця (о.) - шар щільного льоду, який утворюється на поверхні землі і предметах (проводах, конструкціях) при замерзанні на них переохолоджених крапель туману або дощу. Спостерігається при температурі повітря від 0 до - 3 ^оС, іноді також при більш низьких. Кірка намерзлого льоду може досягати товщини кількох сантиметрів. Під дією ваги льоду можуть руйнуватися конструкції, ламатися сучки. О. підвищує н. для руху транспорту та людей.

Туман - скупчення дрібних водяних крапель чи крижаних кристалів, або і тих, і інших у приземному шарі атмосфери (іноді до висоти кількох сотень метрів), що зменшує горизонталь-ну видимість до 1 км і менше. У дуже густих туманах видимість може погіршуватися до кількох метрів. Утворюються в результаті конденсації або сублімації водяної пари на аерозольних (рід-ких або твердих) частках, що містяться в повітрі.

Град - вид атмосферних опадів, що складаються зі сферичних частинок або шматочків льоду розміром в середньому від 5 до 55 мм. Тривалість випадання звичайно 5-10 хв., дуже рідко - до 1 год.

Розроблені радіологічні методи визначення наявності і небезпечності граду хмар, ство-рені оперативні служби для боротьби з градом. Боротьба грунтується на принципі введення за допомогою ракет чи снарядів у хмару реагенту (звичайно йодистого свинцю або йодистого срібла), який сприяє заморожуванню переохолоджених крапель. У результаті з’являється вели-чезна кількість штучних центрів кристалізації. Тому градини утворюються менших розмірів і вони встигають розтанути ще до падіння на Землю.