Мета і задачі дисципліни. Структурні модулі. Безпека життєдіяльності (БЖД) – наука, що вивчає проблеми безпеки перебування людини в оточуючому середовищі під час трудової та інших видів діяльності

Безпека життєдіяльності (БЖД) – наука, що вивчає проблеми безпеки перебування людини в оточуючому середовищі під час трудової та інших видів діяльності. Завданням цієї науки є розробка методів прогнозування, виявлення та ідентифікації шкідливих, небезпечних факторів і вивчення їх впливу на людину і навколишнє середовище. Разом з тим розроблюються заходи і засоби захисту людей в умовах виникнення надзвичайних ситуацій (НС) різного характеру та під час війни.

Метою дисципліни є підготовка особи до активної участі в забезпеченні тривалого пов-ноцінного життя в суспільстві, яке динамічно розвивається, а також:

- сприяння засвоєнню сучасних знань про загальні закономірності виникнення і розвитку небез-

пек, НС, їхні властивості, можливий вплив на здоров’я, життя людини;

- формування необхідних в практичній діяльності вмінь і навичок для виявлення, запобігання,

протидії, ліквідації та захисту від небезпек і НС.

БЖД – гуманітарно-технічна дисципліна, яка базується на знаннях, отриманих при вивченні фундаментальних і професійно-орієнтованих дисциплін: інженерної психології, фізіо-логії людини, охорони праці, екології, цивільної оборони.

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

- основні принципи формування безпечної життєдіяльності людини;

- принципи гармонійного розвитку людини та сталого розвитку суспільства;

- характеристики зовнішніх і внутрішніх негативних факторів;

- загальні закономірності виникнення небезпек, їх властивості, наслідки впливу на орга-нізм людини;

- вплив психофізіологічних особливостей людини на формування її безпеки;

- класифікацію і нормування шкідливих і небезпечних факторів, що негативно впливають

на здоров’я людини, методи їх виявлення;

- основні принципи колективної безпеки;

- основні законодавчі акти та нормативні документи з питань безпеки життєдіяльності;

вміти:

- аналізувати та оцінювати небезпечні ситуації, ідентифікувати небезпеки;

- оцінювати кількісні, часові і просторові характеристики небезпеки;

- оцінювати середовище перебування стосовно особистої безпеки, безпеки колективу, його негативні фактори і визначати шляхи усунення їх дії на людину;

- оцінювати потенційні проявлення залишкового ризику;

- прогнозувати можливість і наслідки впливу вражаючих факторів на організм людини і на безпеку системи «людина-життєве середовище»;

- запобігати виникнення надзвичайних ситуацій, а в разі їхнього виникнення приймати адекватні рішення і виконувати дії, спрямовані на їх ліквідацію

- використовувати нормативно-правову основу захисту особистості і навколишнього сере-довища, прав особи на працю, медичне забезпечення, захист у надзвичайних ситуаціях тощо;

- розробляти і впроваджувати систему заходів, спрямованих на збереження здоров’я людини та її гармонійного розвитку.

Тематичним планом передбачено два структурні модулі з дисципліни. До першого структурного модулю входять теми 1-4, а до другого – теми 5-7.

Зміст навчального матеріалу, що відводиться для самостійного опанування студентами, визначається робочою навчальною програмою і тематичним планом. Навчальний заклад має право вносити обґрунтовані зміни в зміст програмного матеріалу, в послідовність його вивчення і в розподіл навчальних годин за розділами і темами (в межах загальної кількості часу).

Матеріал дисципліни потрібно викладати з урахуванням досліджень і досягнень вітчизняної і зарубіжної науки і техніки з питань забезпечення безпеки життєдіяльності і застосовувати наочні посібники і технічні засоби в процесі викладання матеріалу.