Програми розвитку, цільові проекти: сутність, особливості, класифікація

Основні форми проектів – це програми розвитку та комплексно-цільові програми.

Програма розвитку – це робочий документ для організації перспективної та поточної діяльності закладу, який містить відомості про вихідний стан школи в цілому та її окремих підсистем; гіпотетичну модель закладу, бажану в майбутньому; змалювання змісту діяльності та послідовності дій, що призведуть до передбачуваного. Оночасно програма розвитку – це і система діяльності з чітко визначеними цілями, завданнями, прогнозованими результатами, яка збалансована із кадровими та іншими умовами, наявними ресурсами і невикористаними резервами.

В основі прогам розвитку закладу освіти можуть бути окремі цільові проекти, або комплексно-цільові програми. Комплексно-цільова програма – це сукупність теоретичного обгрунтування та конкретного плану дій для переведення певної шкільної підсистеми на вищий рівень розвитку.

За напрямками діяльності пректи можуть бути:

· Навчальні, які спрямовані на вирішення актуальних проблем навчання.

· Виховні, що передбачають спрямування на реалізацію актуальних проблем виховання.

· Методичні, в основі яких – підвищення професійної майстерності педагогів школи.

· Організаційні (управлінські) – спрямовані на розробку та впровадження нової моделі стосунків, режиму діяльності, удосконалення управлінської діяльності.

· Матеріально-технічні, що передбачають удосконалення матеріальної бази школи, впровадження нових механізмів господарювання, естетичне оформлення приміщень, нове технічне обладнання.

За терміном виконання проекти бувають:

· Оперативні – розраховані на здійснення протягом декількох тижнів чи місяців.

· Річні – розраховані на навчальний рік.

· Перспективні – розраховані на декілька років (як правило, від 3 до 5).

Комплексно-цільові програми можуть очолюватись представниками педагогічного, учнівського, батьківського колективу; вони можуть мати власну назву. Прикладами цільових проектів є:

1. “Індивідуалізація - творчість”. Проблема проекту полягає у створенні шкільного товариства відкритого до зовнішнього світу, підтримка та розвиток обдарованої та творчої особистості.

2. “ Своя справа”. Мета проекту – підвищення рівня дитячої загальної та ділової культури, пошук та підтримка ділових молодих людей.

3. “Дерево життя”. Метою проекту є відродження та розвиток моральних, духовних цінностей; вивчення родоводу, історії міста, країни; розвиток нових ремесел, відродження та створення традицій.

4. “Екологія життя”. Основна проблема, яку розв’язує проект, пов’язана із розвитком екологічної культури, формування морально-екологічної позиції особистості, включення дітей у екологічно орієнтовану діяльність.

Приклади назв проектів:

· “Обдарованість”

· “Гармонія”

· “Особистість”

· “Зернятко”

· “Педагогічний Еверест”

· “Техно”.

Ознаки подібних проектів:

- Орієнтація на майбутнє.

- Оптимальність

- Активний вплив на соціальні процеси

- Гнучкість

- Конкретне розв`язання перспектив проблем

- Цілісність

- Варіативність

- Відсутність протиріч

- Мобільність

- Новизна

Подібних цільових проектів може бути відразу декілька. Різні проблеми, учасники, організатори цих проектів не створюють ситуації перевантаження в діяльності закладу освіти. Вони можуть входити окремими додатками до традиційного плану роботи чи бути складовою частиною програми розвитку школи.

Проект – це комплекс цілей, задач та заходів, які спрямовані на досягнення кінцевої мети та місії. Він зумовлюється певною ситуацією, коли необхідно приділити особливу увагу якійсь проблемі. Останнім часом спостерігається тенденція, коли спеціалісти пов’язують проект із інноваційною діяльністю, яка є неповторною, яка охоплює процеси від висунення цілей та задач до визначення якості кінцевих результатів.

Програма розвитку школи відрізняється від традиційного стратегічного (перспективного) плану тим, що:

1) Програми розвитку спрямовані на прогнозування змін, оновлення діяльності закладу освіти та вироблення стратегії розвитку.

Плани спрямовані на забезпечення оптимального функціонування закладу освіти.

2) Програми розвитку мають яскраву інноваційну спрямованість, забезпечують системність процесів впровадження нововведень.

Плани реалізують етапність розв`язування актуальних проблем,

виконання соціального замовлення на освіту.

3) Програми розвитку працюють на місію школи, створюють імідж закладу.

Плани забезпечують виконання та узгодження завдань вищих органів управління освітою та внутрішньошкільних.

В.С.Лазарєв виокремлює такі головні недоліки традиційних стратегічних планів:

- цілі формулюються нечітко;

- не визначаються бажані результати діяльності (орієнтація на процес, а не на результат);

- добірка заходів здебільше випадкова;

- заходи не пов’язані між собою; вилучення будь-якого не впливає на зміст інших заходів;

- терміни проведення заходів розмиті, не обгрунтовані;

- перевантаження планів і відсутність реалістичного виконання усієї сукупності заходів.

Програми розвитку виконують наступні функції:

1.Визначають напрямки діяльності та цільові орієнтири.

2.Виступають засобами цілеспрямування спільної роботи персоналу.

3.Забезпечують координацію зусиль.

4.Виступають як засоби моніторингу протікання робіт та умов їх виконання.

5.Створюють умови передбачення можливих загроз досягненню визначених цілей.

6.Виступають як засіб розробки рішень у разі відхилень від запланованого.