Держсанепіднагляду області

1.1. Укладання договорів на проведення профдезробіт у вересні - листопаді (проект типового договору лист від 23.09.2013 № 01 – 9290).

1.2. За підсумками укладання договорів визначається загальна фізична площа, площа обслуговування, кількість об'єктів (договірним об'єктом вважається будова під одним дахом, а при розміщенні в одному приміщенні декількох установ, договірним об'єктом вважаються всі приміщення однієї установи), кратність обробки, період обробки тощо).

По таблиці розділу 4, додатку 3 до наказу МОЗ СРСР від 28.10.87 № 1156 (стор.161) проводиться розрахунок посад дезінфекторів по кожному виду робіт (дезінфекція, дезінсекція, дератизація) на період обслуговування. Сума посад по цих видах і є штатним нормативом дезінфекторів, знаючи який проводиться розрахунок всього іншого виробничого персоналу відповідно до примітки 2 додатку 39 до наказу МОЗ України від 23.02.2000р. № 33 "Про штатні нормативи...", складається кошторис відділення профілактичної дезінфекції на рік, який входить у загальний по спеціальному фонду установи.

1.3. На всі об'єкти Держсанепіднагляду, з якими укладені договори, заводиться облікова контрольна карта Ф-367/о. Вся облікова медична документація щодо виробничої діяльності у відділенні профілактичної дезінфекції ведеться відповідно до наказу МОЗ України від 11.07.00, №160.

1.4 Виробнича діяльність у відділенні профілактичної дезінфекції проводиться відповідно до положення про дане відділення та вимог наказів, методичних вказівок, рекомендацій МОЗ України, постанов головного державного санітарного лікаря України та Черкаської області, відповідно до функціональних обов'язків його працівників.

1.5. Роботи з профілактичної дезінфекції на об'єктах Держсанешднагляду проводяться лише препаратами, які включені до Державного реєстру дезінфекційних засобів по регламентах, затверджених головним державним санітарним лікарем України, його заступниками або МОЗ України. Розрахунок потреби у засобах і матеріалах проводиться підрозділом профдезінфекції, виходячи з обсягу виконаних робіт, фактичних витрат засобів за останні 2 - 3 роки, а також норм витрат дезінфектантів.

Норми витрат дезінфекційних препаратів при проведенні дезінсекційних і дератизаційних робіт у таблицях 7 – 20, додатку 5 до наказу МОЗ СРСР № 60 та по методичних вказівках і регламентах щодо застосування дезінфекційних засобів.

1.6. Працівники відділень профілактичної дезінфекції повинні проходити профілактичні медичні огляди та інструктаж з охорони праці та техніки безпеки при роботі з небезпечними чинниками. Фахівці повинні забезпечуватись спецодягом та індивідуальними засобами захисту організму.

1.7. Оцінка якості дератизаційних заходів проводиться щомісячно за такими показниками:

- звільненою площею (ефективність вважається хорошою, коли звільнена площа від гризунів складає 80%, задовільною - від 70 до 80% незадовільною - нижче 70%);

- кількістю вільних від гризунів об'єктів (ефективність вважається хорошою, коли цей показник більше 80%, задовільною - від 70 до 80%, і незадовільною - нижче 70%);

- числом засліджених гризунами контрольно-винищувальних майданчиків у відсотках від всіх наявних (менше 5% - добре, від 5 до 10% - задовільно, більше 10 - незадовільно).

1.8. Об'єкт вважають звільненим від гризунів, якщо протягом місяця у жодному з приміщень вони не виявлені (немає слідів погризу, посліду, розритих нір, живих тварин).

1.9. Об'єкт вважають заселеним, якщо у даному місяці незалежно від того, в який день місяця виявлені свіжі ознаки життєдіяльності гризунів. Якщо у наступному місяці обстеження не проводилися, то об'єкт, як і раніш вважається заселеним.

1.10. Обмеження чисельності мишоподібних гризунів на об'єктах залежить від біологічних особливостей виду гризунів, санітарно-технічного та санітарно-гігієнічного стану об'єкту.

1.11. Строки звільнення об'єктів від синантропних комах засновані на їх біологічних особливостях і становлять:

-для чорних тарганів - до 90 днів;

- рудих тарганів - до 60 днів;

- рудих домових мурашок - до 6 місяців;

- постільних клопів - до 1 місяця

- блох - до 15 днів;

- комарів - до З0 днів.

1.12. Профілактична дезінфекція проводиться з метою попередження, накопичення патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів об'єктах навколишнього середовища. Знезараженню підлягають приміщення (житлові і виробничі), вода в колодязях і резервуарах транспортні засоби, вбиральні, вторинна сировина. Профілактичні дезінфекційні заходи проводяться відповідно до методичних вказівок, рекомендацій МОЗ та регламентів із застосування дезінфекційних засобів і не рідше 2 разів у рік - навесні і восени (ст. ЗЗ Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб").

1.13. Щомісячно, в установлений термін завідувач відділу подає до бухгалтерії закладу табель фактично відпрацьованого часу, плани-графіки роботи згідно відповідних наказів по установі.

1.1.4 В разі утворення і непогашення до З0 днів дебіторської заборгованості роботи на даному об'єкті припиняються, проводяться необхідні перерахунки щодо завантаження дезінфекторів по нормі обслуговування чи виробки, про що видається наказ.

2. Алгоритми (заходи) щодо проведення дератизації на об'єктах держсаннагляду та в населених пунктах області 1. Загальні положення

1.1. Проведення дератизаційних робіт є невід'ємною частиною всього комплексу обов'язкових санітарно- протиепідемічних заходів, направлених на профілактику та зниження зооантропонозних, особливо - небезпечних інфекційних захворювань. Вони проводяться відповідно до вимог Законів України, Указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, нормативної документації МОЗ України, постанов головного державного санітарного лікаря України та області.

1.2. Складаючи річний план роботи звертається особлива увага на детальну розробку протиепідемічних заходів щодо профілактики особливо-небезпечних інфекційних хвороб і інвазій, пов'язаних з гризунами. Основні види гризунів, проти яких проводяться дератизаційні роботи, є сірий пацюк та домова миша, проте у деяких населених пунктах сільської місцевості зустрічається чорний пацюк, польова миша, сірий ховрах та інше.

1.3. Заходи щодо боротьби з гризунами на об'єктах державного санітарного нагляду області проводяться спеціалізованими підрозділами ДУ «Черкаський ОЛЦ Держсанепідслужби України, далі "Виконавці", на підставі відповідних договорів. Порядок проведення профілактичних дезінфекційних заходів встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

1.4. Юридичні особи, незалежно від форми власності та громадяни, далі "Замовники" доручають на основі договорів постійно чи одноразово "Виконавцям" проводити своїми силами і засобами дератизаційні роботи, відповідно до встановлених цін та обсягів зазначених послуг. Робота дезінфектора планується на основі єдиних відомчих норм обслуговування і виробітку з профілактичної дератизації (наказ МОЗ СРСР від 28.10.87 № 1156).

1.5. Договірною фізичною площею з дератизації є фізична площа усіх будівель і поверхів, включаючи підвали, горища та фізична площа допоміжних споруд, згідно з технічною документацією. Будівлі до 100 м2 у договорах враховуються за 100 кв.м. Дозволяється укладання договорів на дератизаційні роботи огороджених відкритих територій, якщо вони є чи можуть бути місцями проживання гризунів (території м'ясокомбінатів, цукрових заводів, звалища, цвинтарі і т.д.).

1.6. "Замовники", що уклали договір на проведення дератизаційних заходів не мають права вимагати від "Виконавців" відвідувати об'єкти та проводити дератизаційні роботи, якщо ті звільнені від гризунів, вносити свої корективи у методику та організацію боротьби. Вони зобов'язані своєчасно повідомити установу Держсанепідслужби про наявність гризунів у конкретних приміщеннях, будівлях для проведення нею необхідних винищувальних заходів.

1.7. "Замовники несуть відповідальність за надання необхідних умов для
якісного і своєчасного проведення дератизаційних робіт, повинні не перешкоджати проведенню цих заходів у всіх доступних приміщеннях та прилеглих територіях.

1.8. Відділення профілактичної дезінфекції по спеціальному рахунку (далі ВПД) здійснюють дератизаційні заходи в індивідуальних житлових будинках за рахунок:

- договорів з власниками індивідуальних будинків;

- цільових коштів, виділених місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

1.9. Кратність обробок встановлюється "Виконавцями" у залежності від рівня заселеності об'єктів гризунами.

2. Організація та проведення дератизаційних заходів

2.1. Санітарно-технічні заходи

Досягнення успіхів у боротьбі за зниження чисельності гризунів не можливе без проведення "Замовниками" необхідних санітарно-захисних заходів щодо не проникнення гризунів до приміщень. Установа Держсанепідслужби доводять їх перелік до керівників об'єктів. У разі їх невиконання, відділення профілактичної дезінфекції відповідальність за якість дератизаційних робіт не несуть.

2.1.1. У складських приміщеннях - забезпечення постійного доступу до стін, кутів та технічних виводів.

2.1.2. Виготовлення або придбання необхідної кількості пристосувань для розкладки та зберігання отрутної принади.

2.1.3. Забезпечення зберігання товарів на стелажах та піддонах.

2.1.4. Зберігання продуктів та води в умовах, що неможливлює доступу гризунів.

2.1.5. Використання санітарного дня для проведення суцільної дератизації усіх заселених гризунами приміщень.

2.1.6. Систематична перекладка штабелів з харчовими продуктами не рідше 1 разу на місяць. При неможливості провести профілактичну обробку до їх укладання.

2.1.7. Регулярний дрібний ремонт фундаменту, щілин, дефектів технічних вводів.

2.1.8. Регулярне прибирання приміщень, будівель та всіх прилеглих до них територій. Своєчасний вивіз сміття та виробничих відходів.

2.1.9. Санітарно-просвітна робота із персоналом "Замовників" щодо профілактики зооантропонозних інфекційних захворювань.

2.2. Організація дератизаційних заходів у населених пунктах проводиться на підставі ст. 16 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та п.2.2 "Методичних вказівок щодо боротьби з гризунами у населених пунктах", затверджених МОЗ СРСР від 06.10.81 № 28-6/5.

2.3. Методи знищення гризунів.

2.3.1. Особливістю ефективної роботи щодо зниження чисельності синантропних гризунів є застосування засобів боротьби у всіх без виключення місцях наявності, чи ймовірного перебування, гризунів та безперервність проведення цієї роботи. Найповніше задовольняють вказані вимоги антикоагулянти (ратиндан, ракумін, бродіфакум, ланірат) у складі отрутних принад, що довго зберігаються. При дотриманні заходів безпеки отрутні принади з ратинданом та ракуміном можуть застосовуватись на усіх категоріях об'єктів і знаходитись без обмеження часу.

2.3.2. Часта зміна отрутних принад на продуктах, що швидко псуються (хліб, каша, риба, м'ясо) викликає настороженість гризунів, що впливає на якість винищувальних робіт. Тому потрібно застосовувати довгодіючі отрутні принади з ратинданом, ланіратом, ракуміном, а принади на основі фосфіду цинку, інших препаратів гострої дії - не частіше 2 разів на рік у період осіннього піку чисельності та весняного розмноження гризунів, а також по епідемічних показниках.

2.3.3. Давилки, капкани, верші, інші засоби механічного відлову застосовуються на окремих видах об'єктів як додатковий метод дератизації. Отруту для опилення нір і стежок гризунів рекомендовано застосовувати у невеликій кількості так, як такий метод веде до забруднення отрутохімікатами навколишнього середовища та підвищує ризик отруєння осіб, які постійно перебувають в обробленому приміщенні.

2.3.4. При систематичній обробці приміщень, що є доступними для гризунів, необхідно застосовувати сухі принади із антикоагулянтами. На таких об'єктах отруєні принади повинні знаходитись постійно.

2.3.5 Отрутні принади повинні готуватися на свіжих не зіпсованих харчових продуктах: дешеві сорти муки, крупи, зерна, цукру, соняшникової олії; рідше -хліба, овочів, свіжих м'ясних і рибних відходів. Сухі принади використовують тільки з антрактантом - 10% цукру.

3. Методика боротьби з гризунами на об'єктах різних категорій

3.1. Дитячі та лікувальні установи

На об'єктах даної групи гризуни, в основному, заселяють склади, харчоблоки, підвальні та підсобні приміщення. На дитячих та лікувальних об'єктах дозволяється використання отрутних принад тільки на основі ратиндану, ракуміну, бродіфакуму, ланірату. В якості харчової основи можна застосовувати зерно, крупи, борошно з 10% цукру, або інші продукти, що добре поїдаються гризунами. Необхідно ретельно ізолювати від гризунів харчові продукти і воду, які знаходяться в таких приміщеннях.

3.2. Підприємства громадського харчування і продовольчі магазини

В приміщеннях, де зберігаються продукти харчування, вздовж стін облаштовують місця для розставлення отрутних принад, використовуючи для цього картонні коробки чи дерев'яні лотки. В кожний лоток розміщують принаду з борошна, змішану з цукровою пудрою та ратинданом, ракуміном, бродіфакумом чи ланіратом.

При наявності значної кількості слідів гризунів, визначають місця концентрації гризунів і відповідно збільшують у цих місцях порції принади, чи розставляють додаткові лотки. У випадках, коли гризуни не поїдають принаду із борошна, проводять розставлення принади без отрути з різних продуктів на 5 - 10 днів. З тих продуктів, які найкраще поїдаються гризунами на конкретному об'єкті, готують отрутну принаду, Борошно, яке залишається у лотках, використовують для обліку слідів гризунів та ефективності дератизації.

3.3. Підприємства з переробки м'яса, риби, молочних продуктів.

У зв'язку з високою вологістю на об'єктах цієї групи основним засобом боротьби є харчові отрутні принади, в тому числі - сухі. Для розміщення отрутної принади вздовж стін встановлюють дерев'яні ящики чи лотки, накриті кришками у вигляді "ламаного даху". В кожний лоток чи ящик насипають 100-200 гр. принади. В холодильних камерах розміщують галети, виготовлені із тіста і мають подвійний вміст кількості ратиндану (6%) і 10% цукру. Запечені галети вкриті щільною скоринкою і не забруднюють продукти. При відсутності муки, розчиняють 100 гр. цукру в 60-70 мл. гарячої води, отриманий сироп змішують з 850 гр. зерна і тільки після цього - з отрутою.

Застосування фосфіду цинку та іншої отрути гострої дії на об'єктах цієї групи ЗАБОРОНЕНО!

При необхідності можна застосовувати сирі овочі в суміші 3% рослинної олії та антикоагулянтів.

3.4. Підприємства, що проводять переробку і зберігання борошна, крупи,

зерна, комбікорму

У зв'язку з низькою вологістю на таких об'єктах основним чинником боротьби є вологі отрутні принади. Для цього обладнують спеціальні ящики чи лотки, які наповнюють принадою (розпарене зерно, кашу, хліб у суміші з рибним чи м'ясним смаженим фаршем, овочі) з ратинданом чи ракуміном.

Застосування фосфіду цинку та іншої отрути гострої дії на об'єктах цієї групи ЗАБОРОНЕНО.

У спекотну погоду рекомендовано розставлення напувальниць з водою, обпиленої ратинданом (0,3 чайної ложки на одну напувальницю площею 100 кв.см,) з добавленням 10 % цукру. Кількість місць розміщення принади повинно складати не менше одного на кожних 10-12 метрів внутрішнього периметру приміщення.

3.5. Підприємства для зберігання та переробки овочів та фруктів

В приміщеннях встановлюють вздовж стін через кожні 10-12 метрів штучні гнізда - ящики чи трубки, заповнені пропиленою отрутою соломою чи сіном (25-30 г ратиндану на 300-400 г гніздового матеріалу), а також розставляють в них зернову та іншу отрутопринаду на основі ратиндану.На відкритій території в нори розставляють отруєну принаду з ратинданом чи фосфідом цинку, а в місцях масового виявлення великої кількості нір додатково розставляють штучні гнізда.

Особливу увагу звертають на проведення обробки до загрузки баз, овочесхо-вищ продукцією, здійснюючи при цьому профілактичну обробку.

3.6. Житлові будинки.

На об'єктах цієї групи основним місцем життєдіяльності гризунів є підвальні приміщення, допоміжні споруди, сміттєві камери і окремі квартири. Головна перешкода при обробці таких приміщень - складність доступу в приміщення. В зв'язку з цим, обробку проводять у відповідності з графіком, узгодженими житловим кооперативом, який у свою чергу оповіщає жильців про час проведення дератизаційних робіт,

Обробку проводять лише сухими отрутними принадами, виключаючи хліб, кашу, рибу, м'ясо та інші вологі продукти з метою забезпечення безперервної дії принад на гризунів.

Застосування фосфіду цинку та іншої отрути гострої дії на об'єктах цієї групи ЗАБОРОНЕНО!!!.

Ратиндан необхідно використовувати лище під контролем дезінструктора. Принаду розставляють в коробки, лотки та інші засоби мех. улову, через кожних 5-6 погонних метрів вздовж стін (не менше чотирьох місць в кожному приміщенні об'єкта обслуговування).

В квартирах, заселених домовими мишами, використовують отрутопринаду з 6% ратинданом, розкладають їх у місця, недоступні для дітей та домашніх тварин.

3.7. Індивідуальні будівлі та господарські споруди

Об'єкти цієї групи рекомендовано обробляти в період з жовтня по березень включно. Обробка проводиться дезінфектором або спеціалізованими бригадами на закріплених за ними дільницях. На кожний заселений гризунами дім заповнюють дератизаційну карту, в якій фіксують проведені заходи та їх результати. При інтенсивному заселенні індивідуальних будівель, в плані проведення передбачають спочатку обслуговування найбільш заселених гризунами вулиць, а в наступні роки - поступове розширення цих робіт.

В якості основних принад рекомендовано зерно з цукровим сиропом, або борошно з цукром та ратицидами. На кожну будівлю, заселену щурами, передбачається не менше 5-ти місць розташування отруєної принади. При заселенні мишами кількість місць залишеної отрутопринади збільшують в три-чотири рази (15-20 на одну будівлю).

У будівлях, де є тварини (птахи), отрутопринаду розкладають, у ящики, які закріплюють в недоступних для них місцях.

При проведенні дератизації, спільно з працівниками профдезвідділення рекомендований продаж принади з ратинданом, ракуміном населенню, тобто залучення жильців населеного пункту на громадських засадах з обов'язковим проведенням консультаційних навчань, реєстрацією адреси та наступним проведенням контролю якості обробки.

3.8. Не харчові об'єкти (заводи, фабрики, майстерні, магазини, складські приміщення, підприємства побутового обслуговування і т.д.). На вказаній категорії об'єктів, розміщення засобів для отрутної принади і забезпечення їх збереження досить складне. Тому особлива увага приділяється організації роботи осіб, що відповідають за забезпечення санітарного порядку на об'єктах.

В якості отрутної принади застосовують зерно, крупу, або борошно з цукром та ратинданом, ракуміном, ланіратом, бродіфакумом чи іншими препаратами пролонгованої дії.

Ефективність роботи залежить від кількості місць розкладеної отрутної принади, яка може постійно та суттєво змінюватись. Чим менша площа об'єкту тим відносно частішими повинні бути місця розставлення: в малих об'єктах - через кожні 3-4 погонних метри вздовж стін, а на великих - через 10-12 метрів всередині приміщень, заселених гризунами.

3.9. Електричні підстанції та інші спеціалізовані об'єкти

Проникнення навіть одиничних гризунів на такі об'єкти може привести до аварійних ситуацій. Тому для недопущення гризунів в приміщення об'єктів необхідно регулярно проводити обробку прилеглої до них території отрутними принадами з вмістом діючої речовини гострої дії. Для цього в ходи, а також в природні або штучні укриття вздовж стін, огорож, канав і т.д., де можливі переміщення гризунів, через кожні 5-6 метрів розставляють зернові суміші з 3% рослинної олії і 3% фосфіду цинку. У якості штучних укриттів використовують труби, дошки.

В приміщеннях об'єктів вздовж стін кожні 8-10 метрів розкладають заправлені давилки та додатково через кожні 5-6 метрів залишають невеликі (1 чайна ложка) порції принади на основі фосфіду цинку.

3.10. Тваринницькі об'єкти

Основна складність в обробці таких об'єктів є забезпечення безпеки домашніх тварин. Конструкція ящиків, спосіб та місця їх розміщення, повинні повністю виключити можливість поїдання отруєної принади домашніми тваринами В якості отрути використовують тільки ратиндан та ракумін. Не рекомендоване постійне застосування отрути гострої дії. Основним харчовим продуктом повинен служити комбікорм. Отруєну принаду готують, змішуючи, одну об'ємну частину ратиндану з двома частинами цукру і 17 частинами комбікорму. Для принадження гризунів, отрутопринаду змішують з рослинною олією. Готову отрутну принаду розташовують в ящиках, закріплених в безпечних місцях. Отруєна принада повинна постійно знаходитися в приміщеннях, незалежно від наявності гризунів на об'єкті. Чим більше наявних місць з діючою отрутною принадою, тим вища ефективність обробки і тим рідше об'єкт повторно заселяється гризунами.

3.11. Обробка відкритої території

В міру ліквідації гризунів в приміщеннях обробка заселених ними ділянок відкритої території набуває більшого значення. Особливо важливим є проведення таких обробок перед настанням осінніх холодів, коли гризуни переселяються з відкритих стацій в будівлі, виростає можливість заносу інфекцій та інвазій.

Обробку відкритих територій проводять лише в тих місцях, де попередніми обстеженнями встановлена підвищена чисельність гризунів. Обробку проводять отрутними принадами гострої дії, а в місцях, де є домашні тварини, використовують зернові суміші з цукровим сиропом та 5%-м ратинданом, ракуміном. Готову принаду розставляють в природні чи штучні укриття. В місцях накопичення побутових відходів, сміття, кількість діючих пунктів отрутної принади повинна становити не менше 10 порцій по 10 гр. на 10 кв.м. поверхні, що вкрите відходами, У місцях підвищеної чисельності гризунів вздовж огорож і стін будівель розставляють трубки з-під рулонів паперу, обрізків азбестоцементних труб, в які розмішують порції отрутної принади із антикоагулянтними принадами. Для забезпечення довгої тривалості дії принади - готують парафінові брикети з сумішей зерна та отрути.

4. Оцінка ефективності робіт щодо боротьби з гризунами, проведення відносного обліку їх чисельності у населених пунктах, заходи безпеки під час роботи з ратицидами викладені у "Методичних вказівках щодо боротьби з гризунами у населених пунктах", затверджених МОЗ СРСР 06.10.81 № 28-6/5.

5. Заходи безпеки при поводженні з гризунами

Живих тварин, пійманих у капкани, разом з механізмом відлову кладуть у поліетиленовий пакет і умертвляють за допомогою ефіру чи нашатирного спирту.

Мертвих гризунів на об'єктах збирають за допомогою щипців у гумових рукавичках і складають у спеціальні мішки. Після чого частину їх, згідно графіку, направляють на дослідження у бактеріологічну лабораторію особливо небезпечних інфекцій ДУ «Черкаський ОЛЦ Держсанепідслужби України, інших закопують у землю на глибину не менше 0,5м із обов'язковим засипанням хлорним вапном, або заливанням 10% розчином його суміші.

6. Граничні норми витрати отрутної принади для проведення дератизації у населених пунктах на 1 м фізичної площі у рік

Кількість принади у грамах	По загальному об'єму робіт	Одноразові роботи   6,0
До 60 тис. кв.м 4,0	До 250 тис. кв.м 3,5

Примітка: для харчових, сільськогосподарських об'єктів, м'ясокомбінатів, житлових будівель граничні норми подвоюють.

7. Основні родентициди та рецепти отрутних принад

Назва засобу	Діюча речовина	Кількість засобу в 1 кг принади
Ракумін	Куматетраліл 0,75% (порошок)	50 г
Ратиндан	Діфенацин 0,5% (порошок)	50 г
Бродіфакум	Бродіфакум 0,25% (рідина)	22,5 г
Бромдіалон	Бромдіалон 0,25% (рідина)	22,5 г
Родента	Бродіфакум 0,005%)	брикети, готова принада
Ланірат	Бромдіалон 0,25% (рідина)	22 г
Фосфід цинку	Фосфід цинку 0,8% (порошок)	25 г
Родентофос	Фосфід цинку	готова принада
Смерть щурам	Бродіфакум	брикети, готова принада

Рецепти приготування отрутної принади, затверджені в.о. директора державної установи ”Черкаський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України ” від 21 травня 2013 року:

1.Ратиндан - 50 г.(грам)

Парафін - 550 г.

Зерно - 300 г.

Насіння - 100 г.

Вихід - 1000 г.(1,0 кг.)

2.Ратиндан - 50 г.(грам)

олія - 50 г.

Зерно - 600 г.

Насіння - 300 г.

Вихід - 1000 г.(1,0 кг.)

3. Бродівіт - 20 г.

10 % цукровий сироп - 190 г.

(100 г. цукру + 90г. води)

Насіння соняшнику - 790 г.

Вихід -1000 г.(1,0 кг.)

4. Бродівіт - 20 г.

10 % цукровий сироп - 190 г.

(100 г. цукру + 90г. води)

Зернс - 790 г.

Вихід -1000 г.(1,0 кг.)

5. Бродівіт - 20 г.

Олія - 50 г.

Зерно - 930 г.

Вихід -1000 г.(1,0 кг.)

6. Бродівіт - 20 г.

Парафін - 550 г.

Зерно - 430 г.

Вихід -1000 г.(1,0 кг.)

7. Бромавіт - 20 г.

10 % цукровий сироп - 190 г.

(100 г. цукру + 90г. води)

Насіння соняшнику - 790 г.

Вихід - 1000 г.(1,0 кг.)

8. Бромавіт - 20 г.

10 % цукровий сироп - 190 г.

(100 г. цукру + 90г. води)

Зерно - 790 г.

Вихід - 1000 г.(1,0 кг.)

9. Бромавіт - 2 0 г.

Олія - 50 г.

Зерно - 930 г.

Вихід - 1000 г.(1,0 кг.)

10. Бромавіт - 20 г.

Парафін - 550 г.

Зерно - 430 г.

Вихід - 1000 г. (1,0 кг.)

Рецепти приготування отрутної принади яких на препараті

фосфід цинку (80 %) порошок

11.Фосфід цинку - 30 г.(грам)

Парафін - 550 г.

Зерно - 320 г.

Насіння

соняшнику - 100 г.

Вихід - 1000 г.(1,0 кг.)

12.Фосфід цинку - 30 г.(грам)

Олія - 50 г.

Зерно - 600 г.

Насіння

соняшнику - 320 г.

Вихід - 1000 г.(1,0 кг.)

13. Фосфід цинку - 30 г.(грам)

Парафін - 550 г.

Зерно - 320 г.

Насіння

соняшнику - 100 г.

Вихід - 1000 г.(1,0 кг.)