Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
План.
Управління належить до понять, знайомих більшості людей з дитинства, і тому, здавалося б, не потребує визначення.
У економіці під управлінням розуміють свідому дію людини на об'єкти і процеси, здійснюване з метою додати певну спрямованість діяльності і отримати бажані результати. Управління підприємством відображає сукупність взаємозв'язаних процесів планування, організації, мотивації та контролю, які забезпечують формування й досягнення цілей підприємства.
Управління виникло, перетворилося на особливий вид діяльності, коли виробничі, економічні процеси ускладнилися і охопили значну масу учасників. У сучасних умовах розвитку суспільства виникла необхідність виділяти керівників, керівників, завдання яких: погоджувати дії окремих учасників; упорядкувати процес; організувати спільну роботу людей; досягти необхідного рівня координації дій.
В управлінні завжди присутньо дві сторони: що управляє і керована. Тих, хто управляє, прийнято називати суб'єктами управління. Тих, ким управляють, і те, чим управляють, називають об'єктами управління.
Суб'єкти управління — це люди, у функції і завдання яких входить здійснення управління, тобто керівники, начальники, організатори. Якщо суб'єкт управління управляє власними діями, тобто суб'єкт і об'єкт об'єднуються в єдине обличчя, то до нього застосовують термін самоуправляемый.
Функції управління:
Планування,організування,мотивування,контроль та регулювання діяльності.
Авто підприємство, фірма — це первинний осередок, основна ланка економіки. Якщо представляти економіку як будівлю, складену з окремих блоків, цегли, то такими блоками є підприємства в широкому сенсі цього слова.
Методи управління — це способи впливу на окремих працівників і трудові колективи в цілому, які необхідні для досягнення цілей фірми (підприємства, організації).
Розрізняють економічні, соціально-психологічні та організаційні методи управління діяльністю підприємств.
1. Економічні методи управління — це такі методи, які реалізують матеріальні інтереси участі людини у виробничих процесах (будь-якій іншій діяльності) через використання товарно-грошових відносин. Ці методи мають два аспекти реалізації.
Перший аспект характеризує процес управління, зорієнтований на використання створеного на загальнодержавному рівні економічного сегмента зовнішнього середовища. Суть цього аспекту: формування системи оподаткування суб'єктів господарювання; визначення дійової амортизаційної політики, яка сприяла б оновленню (відтворенню) матеріальних і нематеріальних активів підприємства;
встановлення державою мінімального рівня заробітної плати та пенсій.
Другий аспект економічних методів управління зв'язано з управлінським процесом, орієнтованим на використання різноманітних економічних важелів, таких як фінансування, кредитування, ціноутворення, штрафні санкції тощо.
2. Соціально-психологічні методи управління реалізують мотиви соціальної поведінки людини. Адже рівень сучасного виробництва, зростання загальноосвітнього і професійно-кваліфікаційного рівня працівників зумовлюють суттєві зміни в системі ціннісних орієнтацій та структурі мотивації трудової діяльності людей. Традиційні форми матеріального заохочення поступово втрачають свій пріоритетний стимулюючий вплив. Усе більшого значення набувають такі чинники, як змістовність і творчий характер праці, можливості для прояву ініціативи, суспільне визнання, моральне заохочення тощо. Тому розуміння закономірностей соціальної психології та індивідуальної психіки працівника є необхідною умовою ефективного управління виробництвом чи будь-яким іншим видом діяльності.
Практична реалізація соціально-психологічних методів управління здійснюється за допомогою різноманітних засобів соціального орієнтування та регулювання, групової динаміки, розв'язання конфліктних ситуацій, гуманізації праці тощо.
3. Організаційні методи управління базуються на мотивах примусового характеру, їхнє існування й практичне застосування зумовлене заінтересованістю людей у спільній організації праці. Організаційні методи управління — це комплекс способів і прийомів впливу на працівників, заснованих на використанні організаційних відносин та адміністративній владі керівництва. Усі організаційні методи управління поділяють на регламентні й розпорядчі.
Зміст регламентних методів полягає у формуванні структури та ієрархії управління, делегуванні повноважень і відповідальності певним категоріям працівників фірми, визначенні орієнтирів діяльності підлеглих, наданні методично-інструктивної та іншої допомоги виконавцям. Розпорядчі методи управління охоплюють поточну (оперативну) організаційну роботу і базуються, як правило, на наказах керівників підприємств (організацій). Вони передбачають визначення конкретних завдань для виконавців, розподіл цих завдань між ними, контроль виконання, проведення нарад з питань поточної діяльності фірми (підприємства, організації).
Професійно вміле застосування економічних, соціально-психологічних та організаційних методів управління здебільшого забезпечує достатньо ефективне господарювання.
Окрім внутрішніх органів управління підприємствами та організаціями, існують вищі органи загальнодержавного управління всіма суб’єктами господарювання. Формування і функціонування таких органів управління є об'єктивно необхідними й доцільними, оскільки зумовлюються наявністю широкого кола управлінських рішень, прийняття та практична реалізація яких перебувають поза і можливостями та компетенцією самих підприємств і організацій.
Дата публикования: 2015-09-17; Прочитано: 306 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!