Мигдаль. Систематика роду Amygdalus L

Рід мигдаль Amygdalus L. належить до родини Rosaceae L. підродини сливові (Prunoidae) і налічує близько 40 видів, які ростуть в ареалі від Середземномор’я через Близький Схід до Центральної Азії і гірського Китаю. Види мигдалю перехреснозапильні культури легко схрещуються між собою. На теренах України, зокрема Криму з давніх-давен в культурі росте вид мигдаль звичайний.

Родина розанних Rosaceae L.

Підродина сливові Prunoidae

Рід мигдаль Amygdalus L.

Мигдаль звичайний A. communis L.

Мигдаль Ледебура A. ledebouriana Schltcht.

Мигдаль низький (бобівник) A. nana L.

Рис. 139. Систематика мигдалю

Мигдаль звичайний (A. communis L., 2n=16) походить з гірських районів Малої та Середньої Азії. В дикому стані росте та­кож на Закавказзі. В культурі поширений в Середземноморських кра­їнах, на Близькому Сході, в Америці та Австралії. Є родоначальником всіх культурних форм мигдалю. Рослина росте до 10 м висотою, живе до 100 років. Листя ланцетовидне, глянцеве, квіти білого, або рожевого забарвлення. Плід кістянка з сухим зеленим або сірим опліддям, яке розтріскується під час дозрівання. Горіх мигдалю – насінина вкрита шкарлупою – ендокардієм. Поверхня ендокардію ямчасто-борознувата. Щільність шкарлупи залежить від сорту, від паперового до твердого кам’янистого стану. Ядро горіха мигдалю має солодкий смак, але з гіркотою, яка виражена в різній ступені.

Мигдаль звичайний досить морозостійкий вид, здатен переносити морози до -25°С, але пошкоджується весняними приморозками.

В культурі виділяють три різновиди мигдалю: var. typica – з твердою кісточкою; var. fragilis – з м’якою кісточкою; var. amara – гіркий мигдаль; var. dulcis – солодкий мигдаль. Особливо цінні солодкі сорти мигдалю з довгим періодом зимового спокою і пізнім початком вегетації та цвітіння (березень-квітень), що дозволяє рослинам вийти з-під весняних приморозків.

Рис. 140. Дерево мигдалю звичайного в цвіту

Рис. 141. Цвіт мигдалю звичайного

Рис. 142. Плід мигдалю звичайного

На певну увагу для селекційних програм на зимостійкість заслуговує мигдаль низький (степовий), або бобівник (A. nana L.), який росте на Кавказі, в степовій Україні, в Криму. А також Мигдаль Ледебура (A. ledebouriana Schltcht.) поширений в Західному Сибіру в передгір’ї південно-західного Алтаю та гірській Середній Азії. Ці види здатні витримувати морози -40°С і використовуються з селекційною метою для отримання зимостійких, слаборослих підщеп мигдалю.

Рис. 143. Мигдаль низький – бобівник в цвіту

Рис. 144. Плоди мигдалю низького

Рис. 145. Цвітіння мигдалю трилопатевого – вид Amygdalus triloba Lindl.

Рис. 146. Цвітіння мигдалю Ледебура

Рис. 147. Плоди мигдалю Ледебура